Сценарій театралізованого дійства "Андріївські вечорниці"

Про матеріал

даний захід покликаний сприяти вихованню поваги до звичаїв народу, виховувати національну свідомість, сприяти поверненню звичаїв українського народу у повсякденне життя сучасної України

Перегляд файлу

 

 

 

МЕТА: Познайомити учнів із зимовими звичаями, зокрема,  пов’язаними із величанням сонця. Прослідкувати в’язок між звичаєм і повсякденним життям українського народу. Познайомити із дитячими іграми та розвагами. Сприяти розвитку творчої уяви, артистизму, умінню декламувати. Сприяти згуртуванню колективу  через залучення до колективної творчої справи, виховувати відповідальність за результат загальної справи.

Сприяти вихованню поваги до звичаїв народу, виховувати національну свідомість, сприяти поверненню звичаїв українського народу у повсякденне життя сучасної України.

 

Обладнання: на сцені готуються декорації, які імітують українську хату, - піч, рогачі, кочерга,   рушники, портрети родичів, ікони, стіл, лава.

 

Учасники: господиня ( пані Калитинська), господар (пан Калитинський), дівчата та хлопці – гості господарів. Кожному, хто намагається дістати  калиту, отримує «титул» - пан Коцюбинський (їде на коцюбі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід свята

Вед 1. Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов'їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство народ. Народ чесний трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

 

Вед 2. Україна... Рідний край... Золота, чарівна сторона. Земля, рястом заквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися.

 

 Вед 1.  З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.        

 

Вед 2.

Народні свята та обряди – це народна душа, що завжди тягнеться до прекрасного, високого. У них концентрується віковічний досвід не одного покоління. Це – скарб, за яким далеко ходити не треба. Досить лишень познайомитися із народною обрядовістю, згадати її.

 

Вед 1.

Свята на пошану сонця були у нашого хліборобського народу чи не найважливіші. Ще з дохристиянських часів вклонялися наші пращури сонцеві, яке давало життя. Свята -  Великодня, Купайли, Калити – не просто вшанування, це поетичне втілення народних знань про світ та його явища. Пізніше народні звичаї об’єдналися із християнською обрядовістю. Коляда стала Різдвом Христовим, Великдень – Паскою. Купайла почали ідентифікувати із Іваном Хрестителем.   Свято Калити збігається із вшануванням Святого Андрія.

 

Вед 2. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав : «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа!» Згодом там, де він установив хрест було споруджено Андріївську церкву.    

 

  Вед 1.

Саме у день Калити відбувалися великі вечорниці. Дівчата брали із собою роботу: пряли, вишивали. Тут завжди було весело, можна було погомоніти, повеселитися, почути якусь бувальщину, поспівати, потанцювати.                                                                                                             

 

Вед 2. Я хочу щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія

 

Вед 1.  Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами, гості, розум, мудрість, щедрість нашого народу.

    Хлопчик:   Українські вечорниці

                        Починаєм вже не раз,

                        Хай і сміх, і пісня ллється

                        В серці кожного із нас.

  Дівчинка :   Обійдіть весь світ безмірний

                        І скажіть, в якій країні

                        Так зберігся скарб безцінний,

                        Як у нас, на Україні?

 Хлопчик :    Просим всіх у нашу хату,

                        Превелику, пребагату,

                        Від зірниці до зірниці,

                       Хай лунають вечорниці.

  Дівчинка:   Гей на наших вечорницях

                       Хто сумний – розвеселиться!

                       Співи, танці, небилиці –

                       Гарні будуть вечорниці!

 

 

І сценка

 

 ( Сільська хата)

 

Галя. Як довго я чекала цього вечора. Дівчата обіцяли зайти за мною, коли мама не  пустять. А я сьогодні вже такою хорошою була: і курей нагодувала, і їсти наварила, ще й у хаті прибралась.

( заходить мати)

Мати. Галю! А кути це ти вирядилася, Чи не сватів зустрічаєш?

Галя . З вами дочекаєшся сватів, коли ви навіть на вулицю не пускаєте. Матінко-голубонько, ну пустіть мене до дівчат. Вони ж сьогодні будуть гадати, калиту гуляти. Я ж цілий рік чекала цього дня. Ви ж обіцялись, мамо!

Мати. Ну, та я що? Я ніби й пустила б , та батько наш...

Галя. ( перебиваючи) Ну хіба ж він не найбільше мене любить? То ви пускаєте, мамо?

Мати. Хіба ж я не була молодою?

(Заходить батько)

Батько. Стара! Злий-но мені на руки. Ото худоба, мало хліва не рознесла, ледве встиг  впоратися з нею. А чого це наша Галя наче писанка вирядилася?

Галя. Таточку, а ви знаєте який день сьогодні? 

Батько. А чому ж не знаю - хороший! Правда, змерз я трохи.  

Галя. От ви змерзли, а я ще й на вулиці не була. Я і в хаті прибралася, і їсти наварила, і чоботи ваші...

Батько. І куди це ти, облеснице , хилиш? Мене старого не проведеш. Кажи вже, що там надумала?

Галя. Таточку, пустіть Андрія справляти. Калиту гуляти!

 Батько. То ж ти ще мала.

Галя. Як до роботи - то не мала, а як погуляти - то мала! 

(голоси дівчат за дверима) 

Галю, Галю ми за тобою.

( Галя сіпнулась до дверей)

Батько. Як на вулицю, то ж шметка, як віник( Галя зупинилась)

Галя. Мамо! Тату! Пустіть на вулицю!

Мати. Старий! А може нехай?

Батько. Нехай! Нехай! То й нехай! А ти стара вечеряти давай.

(Галя цілує батьків та вибігає на вулицю).

 

ІІ сценка

 

(Хата тітки Василини) 

 Господиня. ( порається по хаті) Ой лишенько, гості на порозі, а в мене ще й не прибрано.

Голоси дівчат. Тітко Василино ! Чи пустите до вашої хати Андрія справляти! Андрія справляти! Калиту гуляти!

Господиня. Заходьте, заходьте. Дівчата  Веселий гість - дому радість!                                                                                                                                                         Дівчата. Доброго вам вечора! Як вам так і нам

Господиня. Роздягайтесь хутчіш та й до діла.

1-а дівчина. Принесла білого борошна, щоб калита була біла

2- а дівчина. А я - меду, щоб солодкою була.

3-а дівчина .А я - яйця і мак.

Господиня: Дівчата, допоможіть вогонь розпалити.

Дівчина:  Бабуся казали, що дрова для печі треба по – особливому класти: навхрест.                                  Це – символ сонця і вогню (розпалює піч)

Усі разом: Гори, гри, ясно! Спечи нам Калиту красну! Щоб ми її кусали і горя не знали!

Господиня:  Дівчата, а нумо, йдіть до мене, я навчу вас Калиту робити. Кожна з вас спробує місити, щоб знати, яким має бути тісто. Розкачувати треба тоненько. «Рік тоншиться»- , кажуть люди. Місити треба по черзі, від старшої дівчини, до молодшої.

Дівчата по черзі місять тісто.

 

 Співають пісню (Вязанка українських пісень)

 

Дівчина:  Мабуть уже пора Калиту у піч садити.

Господиня:   Ану, Галю, окропи дорогу калиті до печі!

Дівчина: (взявши кропильце)

 Водиця - студениця, окропи Калиті дорогу до печі від порогу, а від печі до стелі, щоб ми були гарні та веселі!

Господиня садить калиту в піч.

Господиня:  А тепер, дівчата, я вам змию руки. Аби ви були красні-прекрасні, як наша Калита, щоб вона була така славна, як ви потрудилися.

3-а дівчина. А поки калита печеться гадати почнемо.

 

Пісня «Ворожили дівчаточка у ніч на Андрея».

Ворожили, дівчаточка,у ніч на Андрея                                                                                            Ой ніченько темнесенька де ж то моя мрія.                                                                              Засвітили дівчаточка свічечку ясненьку                                                                                                                      Ой , свічечко, яскравая, де ж то мій миленький.                                                                         Наварили дівчаточка любистку і м’яти                                                                                         Ой любистку, любисточку , чи довго чекати.                                                                                   Заквітчали дівчаточка барвіночком хати                                                                                                Ой барвінку, барвіночку, чи довго чекати.

 

1-а дівчина. Дівчата давайте з покрівлі витягнемо по соломині                 ( дівчата тягнуть солому)
2-а дівчина. Ой, дивіться, а у мене колосок повний із зерном.
3-а дівчина. А це , Марійко, будеш мати жениха багатого.
4-а дівчина. А мій порожній. 

1-а дівчина. І жених, Галю буде бідний.

3-а дівчина. А мій зовсім без колоска.

1 дівчина. А тобі ще Насте, рік дівувати.

2-а дівчина. Ну і чого зажурилася? Усьому свій час.

4-а дівчина. Дівчата а давайте свої капці.

 

Пісня «На Андрея ми ворожим»

 

На Андрея ми ворожим свої капці в рядок зложим

А чий капець скорше  до порога дійде

 Та дівчина швидше заміж, заміж вийде

 

Відтак порахую в паркані щаблі

 На 9-ий вийде суджений мені.

 Чи кривий, чи простий  взутий, а чи босий

Йой, то нині все одно.

 

На андрея ми ворожим                                                                                                                                         В комин влізем , йой чи зможим                                                                                                                        Відки пес завиє відти свати прийдуть                                                                                                  Як коза заблеє, файний легінь вже є.                                                                                                        Як ворота здоймуть мені бахури                                                                                                          То вночі присниться суджений мені                                                                                                                 Чи кривий, чи простий  взутий, а чи босий

Йой, то нині все одно.

На Андрея, ми ворожим                                                                                                                        В цебер скочим ,йой, чи зможем                                                                                                                  Возьмем дике зілля, воску  вночі зіллєм

З курки піря микнем ,за хвіст кота смикнем.                                                                                                        Як фіру на хату, здоймут бахури                                                                                                              То вночі присниться суджений мені                                                                                                  Чи кривий, чи простий  взутий, а чи босий

Йой, то нині все одно.

 

Господиня. Дівчата давайте свої пироги і кота будемо гадати.

Пісня «У вечері на Андрея дівки ворожили»

Увечері на Андрея

 Дівки ворожили

 Щоби знати свою долю

 Пироги варили.

А кіт мусив ласувати

Тай так собі думати 

Котрий пиріг перший з'їсти

Щоби правду сказати,

Котра дівка цього року буде у віночку

 А котра ще дочекає

До другого рочку.

Кіт сидить коло столу ,

В миску зазирає,

Один пиріг щонайкращий

Лапкою досягає.

 (Ворожіння з котом і пирогами)     

 

 

ІІІ сценка

 

Гаврило . Йой , а куди це я потрапив? Ішли ніби додому, а куди це нас                                                                 нечистий завів із кумом?

Господиня: Гаврило, цур тобі "на п'яне рило, що, не бачиш, що тут вечорниці,                                                                         і парубків ми чекали, аж ніяк не вас.

Грицько: Пані-матко, та дозвольте нам залишитись, ми отамо скраєчку в куточку присядемо собі з кумом!

 Господиня: Ох, як я зараз візьму рогача, то не втрапите, кудою тікати. Ви вже своє випарубкували!

Гаврило : Ой куме! Глянь-но які ягідки, дай-но ж ми вас , голубки , поцілуємо з кумом!                                                                                                                                      Господиня. Ах ти, п'яне ледащо! Ти куди дівчат займати , бісе старий. Витріщив п'яні баньки як телиця на тин, ось зараз як візьму рогача, то полатаю вам старечі спини!

Мама. Так їм кумасю, так! А того Грицька та сильніше періщи, бо він позаторік  своїми піснями всіх курей мені переполохав

 

 

ІV сценка

(До залу заходять хлопці, і залишаючись коло дверей залу, голосно розмовляють).

 

1-хлопець – Скрипи хвіртко,  - тут відданиця!

2-й хлопець . Хлопці а давайте віднесемо від Ганусиної хати хвіртку.
3-й хлопець. Так, щоб вона заміж не вийшла

 4-й хлопець. І товариства нашою не покидала

 

( Хлопці беруть хвіртку і втікають . Господиня до них гукає)

 

Господиня. Хлопці, поверніть хвіртку, бо нашу хату свати будуть обминати. А ми за це дамо вам відкупного.      

(Дають могарич , хлопці торгуються, б'ють по руках). 

1-й хлопець. Добре, ваша хвіртка не свята, а ми не гірші, підемо до іншої.     

 

Коломийки

Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі

Сидить гуска на воротях , вирячила очі.

Він до неї: гиля, гиля, вона й полетіла.

Коли б не втік осокою, була б Гриця зїла.

 

В Делятині густо хати , вітер не провіє                                            

Сама мати ложки миє, бо донька не вміє.

Ой  у горах сніги впали, а я в капелюсі

Який з мене ґазда буде, як я, оженюся.

В Делятині нема дров, лиш самі поліна

В Делятині такі хлопці, дівкам  по коліна                                                                                                  Ти гадаєш дурний хлопче, що я тебе хочу                                                                                          Я такими парубками коноплі волочу.

 

2-й хлопець. Хлопці уже час на калиту йти.

Дівчата . Хлопці ходіть до нас . 

(Хлопці йдуть до хати)  

Хлопці разом. Добрий вечір, з калитою будьте здорові! З калитою золотою, з пресвітлим святом.             

Господиня. Спасибі, будьте й ви здорові! Коли всі зібралися, то підносьмо калиту.

 (Дівчата на стрічках несуть калиту)

 Дівчата разом. Сонце заходить , а калита сходить (тричі).

Господиня. Оце так калита! Славна та красна, на весь світ прекрасна
(Хлопці допомагають підв 'язати калиту до сволока).

 

Пісня «ой на горі два дубки»

 

Дівчата разом. Ой, калита. Калита, із чого ти вилита? 

Калита ( голосом господині). 

Ой я з жита сповита, ой я сонцем полита

Для красного цвіту по білому світу.

( Кусання калити. Хлопці в печі набирають сажі. Коли хто танець біля калити невитанцює чи засміється, того сажею позначають. Господар виносить рогач і
коцюбу і кладе їх навхрест). 

Господиня. Хто першим до сонця-калити поїде? 

2-й хлопець . Дозвольте мені.

Господиня. Тоді витанцюй собі коня.

1-й хлопець. Танцюємо від порога. Хто зачепить коцюбу чи помилиться в танці - того в сажі вимажу.

1-й хлопець. Та чого ж ти сюди приїхав?

2-й хлопець. Калиту кусати.

 

1-й хлопець. А я буду кресати. 

2-й хлопець. А я кусну. 

1-й хлопець. А я кресну.                                                                                                                ( 2-й хлопець кусає калиту, якщо вкусить і не засміється, то може кусати її доти, доки не засміється чи не надкусить великий шмат., але якщо засміється чи не доскаче, то вимащують його сажею).

 

V сценка

(Влітає Стецько)

Стецько: Ото й патлата?! А що у вас варили? 

Уляна: Нічого! 

Стецько: Брешеш бо, як нічого! Батько казав розпитай її обо всім, а я усе й позабував!

Уляна: То піди до свого батька і розпитай, як позабував.

Стецько: Уляно, ти за мене ідеш?

Уляна: Ні, голубчику. Сього ніколи не буде!

Стецько: А чому, що не хочеш?

Уляна: Не хочу. Тим, що не хочу!

Стецько: А батько казав, що ти підеш.

Уляна: Не піду.

Стецько: А як заспіваю, то підеш, от послухай: "На курочці пір'ячко рябоє, Любимося ,серденько, обоє, Диб, диб, на село, Кив, морг на нього,

Я не дівка його, не піду я за ноьго!

 Стецько. А що чи хороша моя пісенька?

Уляна: Така точнісінько, як ти, що нічого не второпаєш! Ось я тобі заспіваю!

Уляна: Лучше впасти мені з дубу, ніж йти заміж за Конндзюбу, Стецько Гидкий, Стецько бридкий, Цур тобі не в'яжися, Пек тобі, відчепися Божевільний. А що , Стецюню, чи хороша моя пісенька?

Стецько: Погана. Як я її розслухав, то вона, дуже погана! Який тебе нечистий її навчив?

Уляна: То я тобі й співаю, і кажу тобі,що я тебе кохаю як цибулю після чаю!

 Стецько: Ось коли б ти вже була моя жінка і сказала б, що не хочеш за мене, то я б тобі пику побив, як мені часом батько б'є , а то іще тепер не можна, дарма я підожду, а поки що ласкою просю: Уляно! Піди за мене! (падає на коліна)

А чи знаєш, що ми будемо робити, як оженимось?

Уляна: Ти ж знаєш! Я ні!

Стецько: Так я тобі розкажу: напечемо коржів,…. замнемо маку,….. та намішаємо з медом, …..та й посідаємо, …..та й їстимемо! І не мудро скажеш?

Дівчина : 2. Та годі вам, Уляно, Стецько, дівчата, давайте краще ще поворожимо, долю свою відгадаємо!

 

Господиня. А тепер, дівчата, подивимось, хто цього року заміж вийде. Всі стають у коло, посередині з віночком у руках стає одна дівчина. Вона підкидає віночок угору, дівчата головою намагаються його спіймати. Та дівчина яка спіймає вінок, цього року вийде заміж.

 

Пісня «Як ми збирались на вечорниці»

Як ми збирались на вечорниці

Ніченько темная , не забарися            

Як ми збирались і вишивали

На свою доленьку відтак гадали         

Вплітали в коси сині блавати

Щоб хлопці вміли нас все цілувати    

Клали до серця колоски з жита

Щоб хлопці вміли нас палко любити  

Ще й любисточок клали під хату

Щоб хлопці вміли нас щиро кохати    

 

Циганка.  Йой, бідко моя, цілювати, кохати, любити, а ти що тут наколотила, а ти прядеш неначе мітлою, а ти шиєш таким хрестом, що хоч на цвинтар. Ліпше мене ніхто не наворожить. Слухайте:

Як на Андрея ворожить нічка

Котик в мішечку і темна нічка

І я вам нині  файно ворожу

Усім все скажу,бо я все можу.

- У тебе буде легінь вусатитий

- А в тебе грубий і пелехатий

- А в тебе буде трошки варгатий

- А в тебе, бідко, як щур зубатий.

 1-й дівчина.  Досить, досить, скажи ліпше який у неї буде.

2-а дівчина У неї ... а у неї  випадає ге-ге, череватий.

3-а дівчина -Дівчатка, якби ви знали, що мені нині бахури наробили, такі збитки, такі збитки, такі збитки.

Дівчата - Які?

3-а дівчина - Зачепили нашій козі вельон на роги  і причепили козу у мене під ворітьми і написали:

"Галинка на віддані."

4-а дівчина -  Я не хотіла признаватися, але моїй гусці вчепили мітлу на крила, гуска літає, кричить, а вони сміються, що то Марічка  літає з мітлою.

1-а дівчина - А у мене індичці  зачепили на шию тарабаньки з-під рибних  консервів, індичка тими тарабаньками калатає, а вони сміються, що то Оксанка граючими карасями пишається.

2-а дівчина -   А мені кота в мішку підкинули. Я того кота до нас на вечорниці принесла, я вже вам співала "котик в мішечку і темна нічка"

А тепер слухайте уважно: хто кота за скубне, чоловік такий буде.

Оксанко, починай.

- Ой, я за голову

-Буде головатий. А ти, Галинко

-Я за вуса

- Буде вусатий

- А я за лапки

- Буде лабатий

-А я за вуха

- Буде вухатий

Ведуча: А що, ніхто за хвоста незловив

Дівчина. А  хвоста лишили тобі.(Всі сміються)

Дівчина.  Дівчатка, казала моя бабуся, що треба горішками покидати через ліве плече в кого попаду, буде мій.

(Кидають, розігрують сцену)

Господиня. Хлопці , дівчата , заколядуймо. Сьогодні вже й колядувати годиться.

 

Коляда

Ми йдемо з колядою по нашому місті                                                                                                                      Тепер завітали у ваше обійстя

Несемо з собою веселу новину                                                                                                          Вона звеселила усю Україну.                                                                                                                        В місті Вифлеємі родилось дитятко                                                                                       Пречисте, премудре миле янголятко.

Пречистая Діва його колисала                                                                                                          Для нас  українців волі виблагала.                                                                                                                        Ісусику милий поклін ти приносим                                                                                           Щастя і долю для газдів ми просим.                                                                                            Нехай вас Всевишній все благословляє                                                                                                       Свої щедрі дари усім посилає.                                                                                                                                                      Щоб в вашому домі ви весело жили                                                                                                                На кожному кроці все Бога славили.

 

 

Дівчина. Годі! Доста, вже пізній час, пора й додому

 Хлопець. Та мабуть, давайте, люди,

 За гостину дякувать будем  

 І за те, що нас приймали     

 І за те, що нас частували.

Дівчина. А тепер хочемо вам побажати,

 Щоб була багата ваша хата      

 І ділами й пирогами

 І друзями і гостями.  

Хлопець. Ще бажаєм дуже сили,

 Щоб ніколи не хворіли,

Хай стежки встеляються квітом-рястом,

Зичимо здоровя, миру, щастя!

 

Пісня

Скільки б ми не співали, А кінчати час.

Кращі побажання Ви прийміть від нас!

І в вас і в нас хай буде гаразд!

Щоб ви і ми щасливі були!

 

Хай біда і горе  обминуть ваш дім,

Доброго здоровя  зичим вам усім

 Приспів

 

Прощавайте друзі, Вам низький Уклін.

Щастя вам бажаєм Всі ми як один.

 

Господиня: Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні не було байдужих. Сподіваємося, що наші вечорниці звеселили вас. Бажаємо вам щастя! На все добре, до побачення!

 

Пісня «Многая літа»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Полях Наталя
    Дякую. Дуже сподобалось.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
18 квітня 2018
Переглядів
3989
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку