Вертеп
Дійові оcоби. Учні(три), родина — батько, мати, дочка Оксана і син, Колядники(6), Пастушки (3). Ангел, Ірод, Воїни (два), Смерть, Чорт, Князь Володимир, Князь Ярослав, Князь Данило, Біда, Жид, Козаки (три).
Хід заходу
(На сцену виходять ведучі.)
Учень 1. Нова радість стала, яка не бувала:
Зірка Різдва і надії ясно засіяла.
Під скатертю сіно і сніп на покуті...
Мати щедрими руками кладе на стіл кутю...
Мед, мак і пшениця — ці різдвяні страви—
Знову до нас завітали спогадом ласкавим.
Учень 2. Запрошуємо вас у щедру хату на хліб, на сіль, на Святу вечерю. Разом з вами пригадаємо призабуті звичаї наших дідів-прадідів — святкування Різдва.
Учень 3. Згадаймо ж нині всі
Різдвяні свята чарівні.
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір засівали
Зерном світлиці нам усім.
Щоб за врочистими столами
Раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі.
(Ведучі виходять. Входить дівчинка, прикрашає ялинку під звуки колядки «Свята ніч». Бере люстерко, дивиться в нього.)
Оксана. Чому люди говорять, що я гарна? Брешуть люди: і зовсім я не гарна. Хіба мої брови і очі такі вже гарні, що краще немає в світі? Ну що гарного в моєму кирпатому носі, в щічках, губках? Хіба гарні мої коси? Ні, тепер я бачу, що я зовсім не гарна! (Трохи відсуває люстерко.) Ні, гарная! Ви подивіться, як я велично ходжу. У мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки в мене на голові! Все це мені купив мій батечко. Ой, хтось іде!
(Входить мати разом із сином. Несуть у руках горнятка з їжею. Ставлять на стіл.)
Оксана. Матусю, подивіться, чи гарно ми прикрасили ялинку?
Мати. Гарно, гарно. Молодці, діти. Але чи знаєте, звідки прийшов цей звичай?
Син. Розкажіть, матусю! (Сідають біля столу).
Мати. Коли народився Ісус, усі приходили до нього з поклоном і приносили дарунки. Лише ялинка не мала що подарувати. Вона тільки сказала: Я принесла лише щиру любов. Ти будеш благословенна і вічнозелена, — відповів Ісус. — Кожного року на Різдво люди прикрашатимуть тебе.
(Заходить батько із дідухом в руках.)
Мати. Неси, батьку, дідух в хату. До куті будемо сідати!
Батько. Христос народжується!
Всі. Славімо його!
(Батько ставить на покуті дідуха).
Батько. Віншую вас зі святим Різдвом Христовим,
Щоб ви це свято відсвяткували,
До наступного року дочекались.
Від ста літ — до ста літ,
Поки нам Бог назначив вік.
(Чути спів колядників).
Колядники. Чи вдома пан господар?
Господар і господиня. Вдома, вдома, просимо до хати!
Колядники. Чи дозволите колядувати, Вас і вашу родину із Різдвом Христовим привітати?
Господар. Аякже! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники обминають.
(Всі заходять з колядою «Добрий вечір тобі, пане господарю»).
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Радуйся!
Ой радуйся, земле, син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся!
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А той перший празник - то Різдво Христове.
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А той другий празник - Святого Василя.
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А той третій празник - Святе Водохреща.
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Колядник 1. Зайнялася ясна зірка,
Ясна зірка з-під вечірка.
Освітила нам дорогу
Та й до вашого порогу.
Колядник 2. Прийшли хлопці та дівчата
Із Різдвом вас привітати,
Із Різдвом вас привітати,
Всім здоров'я побажати.
Колядник 3. Добрий вечір, господарю,
У вашій оселі.
Прийміть наші побажання
На свята веселі.
Колядник 4. Хай вам радість усміхнеться
Зіркою ясною,
Хай вінчається вам праця
Славою гучною.
Колядник 5. Хай любов і щира згода
Живуть поміж вами.
Будьте дужі і щасливі
З вашими дітками.
Колядник 6. Слава на небесах Богу,
Мир вам, люди добрі!
Радійте і веселіться,
Бо Христос народився.
Нехай на світі добро завітає,
Підлість пропаде, щастя засяє,
А Ісусик-дитятко вас благословляє.
(Дзвонять у дзвоники. До залу вбігають із зіркою З пастушки. Колядники залишаються на сцені).
Всі. Слава Богу, добрі люди!
З Віфлеєму ми ідемо,
І ступаємо усюди —
Вістку радісну несемо.
Коли ласка — пустіть в хату,
Бо далека в нас дорога.
Хочемо колядувати
І славити Христа Бога!
Пастушок 1. Сьогодні, панове, новина явила,
Що бачив незвідане диво.
Пастушок 2. Що за диво нам явилось?
Чи то, може, дніє?
Що за ясність над Вертепом
Так рано зоріє?
Пастушок 3. То не дніє, не зоріє,
Ще далеко день.
То в Вертепі така ясність,
Як світлий вогонь.
(Заходить Ангел під звуки колядки).
Ангел. Мир вам, браття, мир голошу,
Світлу звістку вам приношу.
її, праведні, прийміть
І всім людям розкажіть.
Що прийшла ясна година —
Породила Діва Сина.
В Віфлеємі, на яснині,
В яслах дивних, в житі-сіні.
Тепер Бога величайте,
Йому пісню заспівайте!
(Звучить колядка «По всьому світу стала новина»)
По всьому світу стала новина
По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина зродила.
Сіном притрусила, в яслах положила
Господнього сина.
Діва Марія Бога просила:
- В що ж би я Сина свого сповила?
Ти. небесний царю,
Пришли свої дари
Цьому господарю.
Прийшли три царі з Східної землі,
Принесли дари Діві Марії.
Покіпно складають
І поклін віддають
Ісусові Христові.
Ой засіяла звізда на небі
Прийшли Ангели до Діви Марії.
Співають їй пісні
Господній невістці
І радість приносять.
(Заходить Ірод у супроводі воїнів.)
Воїн 1. Геть з дороги, розступіться,
Царю Іроду вклоніться!
Ірод. Що за шум?.. Я хочу знати,
Ану, в шию всіх їх гнати!
Що за банда тут зібралась,
Проти мене збунтувалась?
Воїн 2. Не знаю, мій пане. Сказали лиш мені,
Що в твоєму царстві зродився цар неба і землі.
Ірод. В моєму царстві — цар?
Я тут цар над царями
І усіх тримаю під своїми ногами.
Над усіма владно руку простягаю,
Кого хочу — смертю скараю!
Як скажу, так і буде.
Нікого не боюся!
Хто мене розсердить, кривдою помщуся!
Воїн 1. Володарю сильний!
Тільки що ми ось почули,
Що якісь три князі до тебе прибули!
Ірод. Киями геть усіх прогнати!
Воїн 2. А може, мають щось сказати?
Ірод. Коли так — треба прийняти
І про все їх розпитати.
У Вифлеємі нині новина
У Вифлеємі нині новина
Пречиста Діва зродила Сина.
В яслах сповитий поміж битляти,
Спочив на сіні Бог не обнятий.
Вже херувими славу співають,
Ангельські хори пана вітають.
Пастир убогий несе, що може,
Щоб обдарити дитятко Боже.
За сяйвом зірки десь аж зі сходу
Йдуть три владики княжого роду.
Золото, дари, кадило, миро
Із серцем чистим несуть в офіру щиро.
(Заходять 3 козаки).
1 Козак Чолом тобі господарю,
Чолом добрі люди!
Кругом радість, звони, співи,
Веселість усюди.
2 Козак У далекім Вифлеємі,
В вертепі на сіні
Ісус Христос народився
У бідній хатині.
3 Козак Ми мандруєм з-за порогів
З славетної Січі,
Щоб вітати дитя Боже
Різдвяної ночі!
1 Козак Розступись, чесний народе,
Князі йдуть до господи.
(Входять три князі під звуки колядки.)
Ірод. Що ви за люди? Звідкіля прибули? Що по дорозі цікавого чули?
Князь Володимир. Я — князь Володимир. Великим мене звуть.
Вивів державу на добру я путь.
Віру християнську їй подарував,
У Києві храми злотоверхі збудував.
Князь Ярослав. Я — Ярослав — Володимира син.
Пів-Європи віддавало мені поклін.
Народові справедливий закон я дав,
За що народ Мудрим мене прозвав.
Князь Данило. Я — Данило, Галицької землі володар.
Місто Львів синові збудував я, як дар.
І нині це місто у підніжжя Карпатських гір
Усій Україні любові до рідного подає примір.
Князь Володимир. Ми дізналися, що в убогій яснині
Дитятко, цар неба і землі, спочило на сіні,
З колядою, за небесною зіркою
Його йдемо привітати і поклін йому віддати.
Ірод. Чому я нічого не знаю?
Де родився Христос — цар,
Неба й землі володар?
Воїн 1. (переглядає книгу).
Написано в книзі цій,
Що пан Всесвіту й землі
В Віфлеємі народився,
Трошки сіном притрусився.
Святий Йосиф і Божа Мати
Бережуть свого дитяти.
Ірод. Воїни! Мале дитя в яснині
Мусите знайти ще нині.
До трьох літ дітей рубайте
Й мого сина не минайте.
Ангел. (підходить до Ірода).
Що затіяв ти, лукавий?
Знає світ, що ти не правий.
Ти замислив Христа вбити?
То тепер тобі не жити!
Кару Божу я зсилаю
Смерть на тебе посилаю.
(Входить Смерть, розмахує косою).
Смерть. Я косою всіх стинаю
І до вас не забарюся, А тепер часу не маю,
Бо за Іродом спішуся.
(Б'є косою Ірода. Той падає).
Ірод (падаючи).
Ой, як з дідькової діжі,
Щось болить, пече і ріже.
В очах мені почорніло,
Серце, серце заболіло.
Колядники. Славу Богу заспіваймо,
На честь Сина Божого
І пана нашого
Поклін віддаймо.
Нова радість стала
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла. (2 р.)
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого попився. (2 р.)
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. (2 р.)
Славим Тебе Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю. (2 р.)
Просим Тебе, Царю, просимо всі нині,
Даруй літа щасливії нашій неньці-Україні, (2 р.)
(Стукіт у двері).
1 Пастушок. Хто там? Хто там?
Біда. Я ваша Біда, я вас знаю,
Я вас мучу, проклинаю,
Забираю в вас достатки,
Не минаю навіть латки!
Сію я вам в душі страх
Сила в мене є в руках!
2 Пастушок. Ти, Біда наша проклята,
Ти на злидні не багата!
Ходиш людям за спиною
Дружиш, мабуть, з сатаною?
Біда. Лиш один би мене стяв,
Якби в світі панував.
Бог, що вчора народився,
Але Ірод розізлився
Він ще нині його вб'є!
Ірод - мій приятель є!
3 Пастушок. Ха-ха-ха! Спізнилась, люба,
Ірод в Чорта, твого брата,
То й тебе чекає там …
(Виштовхує Біду з хати. Вбігає жидок).
Жид. Дурна Біда, я не дурний.
Не люблю злидні, люблю гроші.
І вещі маю я хороші.
Малий, малий, та не дурний ...
А ще не проч би трохи сісти,
Щось трошки випити та з'їсти.
(Бігає по хаті, щось їсть).
(З'являється Чорт. У руках вила.)
Чорт. Ха, ви хочете до неба?
А вас там давно не треба.
Для вас пекло вже готове —
Не барітеся, панове.
Всіх в кайдани замикаю,
В пекло вилами впихаю,
Бо ви є народ негідний
І для неба непотрібний.
Діти старших не шанують,
Роблять збитки і пустують,
Рідну мову зневажають
І батьків не поважають.
За ці збитки і капості
Я вам всім зламаю кості.
(Ходить по хаті, підступає до всіх, б'є батогом.)
Ангел. (проганяє Чорта, той тікає, забираючи з собою Ірода.)
Геть, чортяко, на дно Ада!
Скінчилася твоя влада.
Любов, щастя і добро
Принесло усім Різдво.
Веселімося й співаймо,
Царя-Бога вихваляймо!
(Звучить колядка)
У Вифлеємі нині новина
У Вифлеємі нині новина
Пречиста Діва зродила Сина.
В яслах сповитий поміж битляти,
Спочив на сіні Бог не обнятий.
Вже херувими славу співають,
Ангельські хори пана витають.
Пастир убогий несе, що може,
Щоб обдарити дитятко Боже.
А ясна зоря світу голосить:
"Месія радість, щастя приносить!
До Вифлиєма спішіть всі нині,
Бога звитайте в бідній Дитині".
Пастушок 1. Величний цей день і весела новина.
Вітає Ісусик — маленька дитина.
Хоче побожне слово сказати:
Може, в оселі чогось вам бракує?
Може, в оселі хтось гірко сумує?
Кого бракує — не забувайте!
Хто гірко сумує — розвеселяйте!
Пастушок 2. З Різдвом святим ми вас вітаємо,
Добра і злагоди бажаємо.
Хай щастя Бог вам посилає,
Христос ся рождає!
Пастушок 3. Хай у домі любов буде,
Хай шанують діти.
Живіть в мирі й любові
На многії літа!
Колядник 1. Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато.
Хай смачна кутя вам вдасться,
Хай у сім'ї панує щастя,
Щоб весела Коляда
В хату радість принесла.
Христос ся рождається!
Колядник 2. Куті смачної,
Коляди гучної, щасливого Різдва
І на весь рік добра!
Колядник 3. Сійся-родися, жито, пшениця,
Хлібець насущний, всяка пашниця!
Щоб добро плило в стайні, комори,
Хліба не бракло у вашому дворі!
Сійся-родися серед народу,
Віра, Надія, Любов і Згода!
Щоб в дні тривоги стояли люди
Серце при серцю, а грудь при грудях!
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми дружно скажемо:
Всі. «Христос ся рождається!».
(Співають пісню «Україна колядує»)
Україна колядує
Свічку різдвяну запалімо,
Боже світло принесімо,
В кожній хатині хай сіяє,
І усіх нас зігріває!
Приспів:
Україна колядує!
Колядує вся земля!
В небі ангели співають,
Прославляємо Христа! (2)
Може, у хаті хтось сумує,
Може, у хаті когось бракує.
Кого бракує - не забувайте,
А хто сумує - розвеселяйте!
Приспів. (