Сценарій урочистої частини, присвяченої 150- річчю заснування Таращанського реального училища (Таращанського академічного ліцею «Ерудит»)

Сценарій урочистої частини,
присвяченої 150- річчю заснування
Таращанського реального училища
(Таращанського академічного ліцею «Ерудит»)

 

12 жовтня 2019 року                                                                 Глядацька зала
Початок 14.00 годині                                             Таращанського районного                                                    будинку культури

 

Хід проведення свята

На екрані демонструється відеоролик «З Днем народження!» ( 3 хв.)

Вокально-хореографічна композиція «З ювілеєм!» на мотив пісні «I Will Survive»

Як же довго ми чекали славний ювілей,
Коли на свято усі дружно ми запросимо гостей,
І не злічить сьогодні поважних тут людей
Зібрала школа найкращих всіх своїх дітей.

Як швидкоплинно роки пройшли
Тут і училище, і школа, і гімназія були.
НУ, а обличь учнівських – то просто не злічить,
І всіх вона зуміла грамоти навчить.

Півтора віку навчала жить,
І бути вірним другом в школі і добро для всіх творить,
І слова вдячності найкращі  їй сьогодні підберем,
І подарунки, ну і квіти піднесем.

Тож ювілею час настав,
Кусають лікті усі ті, хто не потрапив у цей зал,
Шкільний святковий  беніфіс, він не повториться на біс
В цей добрий час вітаєм вас!

Життя у школі рік за роком річкою пливе,
Тут традиції шанують і впроваджують нове,
Будем ми дітей успішних в світ широкий проводжать,
І знов щороку нових учнів зустрічать.

Але в цю мить, чекаєм свята всі,
І хочем, щоб запам’яталося і друзям і собі,
І будуть всі найкращі пІсні тут співать,
Поважні гості, звичайно, будуть виступать

Лунає хай овацій шквал,
МИ недарма вас запросили в цей прекрасний світлий зал,
Ми просим вас аплодувать, зі святом щиро всіх вітать,
І ювіляру життя найкращого бажать.
І забринить  в очах сльоза,
МИ знаєм точно, що ця мить для всіх і щемна й дорога,
Скажу вам я, і я, і я – велика ми шкільна сім’я,
Тож час настав, наш час настав!

На програші солісти промовляють слова

• Наша дорога,
• Шанована,
• Велична,
• Незрівнянна,
• Турботлива,
• Поважна,
• Всезнаюча,
• Трудолюбива,
• Успішна,
• Сучасна школо!
• Ти багато років широко відчиняєш свої двері для галасливих та допитливих школярів і проводжаєш їх очим-вікнами у самостійне життя!
• Не одне покоління таращанців сиділо за твоїми партами, вивчаючи цифри і літери, засвоюючи основи наук та життєві настанови.
• І сьогодні всі ми, її діти, прийшли привітати свою альма-матер з ювілеєм!
• Тож з Днем народження, школо!
  На сцену виносять святковий торт. Виходять ведучі

Ведучий 1: Доброго дня, дорогі друзі!

Ведучий 2: Доброго  дня,  дорогі вчителі та батьки!

Ведучий 3: Наші вітання високоповажним шанованим гостям!

Ведучий 4: Ми раді бачити всіх, хто цієї осінньої днини завітав до нас свято! (аплодисменти)

Ведучий 1: О, стільки дітей дорогу до школи топтали

                        І по снігу й по щедрій росі.

                        В рідній школі росли і знання здобували

                        І дружити навчилися всі.

 

Ведучий 2:  І хай сьогодні, в цей урочий час,

         Вогні засвітяться світліше.

         Бо нашій рідній школі – вже 150!

         Тож усміхніться, друзі, веселіше!

 

Ведучий 3: Так, сьогодні незвичайний день,  ми святкуємо ювілей нашої школи.

Ведучий 4: Їй виповнилося 150 років! (аплодисменти)

Ведучий 3. 150 років – це багато чи мало? Якщо порівнювати з тривалістю життя однієї людини, то дуже багато. Якщо озирнутися на історичні епохи та події, то це ніби мить. Але у нашому житті є речі, які не вимірюються жодними одиницями - чи то математичними, чи фізичними. Мірилом і оцінкою для них є люди, їх праця, здобутки, вплив на життя інших - сучасників і майбутніх поколінь.

Ведучий 4. Саме про це хочеться говорити, коли мова йде про нашу школу. Адже школа – це не просто будівля, хоч і має історичну цінність та розташована в центрі міста, це люди – вчителі та учні, які своєю  невтомною працею творять добро. Одні засівають освітянську ниву добірним зерном знань, інші зростають з нього, вбираючи тепло, любов, турботу, віддячуючи  врожаєм здобутків у майбутньому.

Ведучий 3: Ювілей школи - це не тільки свого роду історична віха, але і як би кордон, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя, свій педагогічний талант рідній школі, і, звичайно, накреслити плани на майбутнє.

 

Ведучий  1: Ювілей школи – це зустрічі і спогади, це усмішки і квіти.

 

Ведучий  2: Ювілей – це музика і святкові вітання,

 

Ведучий  1: Ювілей – це гарний настрій і побажання.

 

Ведучий  2:  Ну і, звичайно ж,… гості. 

 

Ведучий 3: Ми раді вітати всіх, хто прийшов на святковий ювілей найповажнішого навчального закладу міста Таращі та району.

 

Ведучий  4: І розділити святковий настрій разом з нами та привітати ювіляра ми запрошуємо (РДА, райрада, міськрада)

-

-

-

Ведучий 3: Дякуємо нашим гостям. А до привітань приєднується делегація Таращанського технічного та  економіко-правового коледжу.

НОМЕР

Звучить фонограма пісні  «В каждом маленьком ребенке»(На сцену виходять  четверо учнів 1-2 класу)

 

Ведучий 1 ( за кулісами: )  Діти стояли біля шкільного порогу,

                                                Робити їм було нічого,

                                                Бігав хтось, а хтось співав,

                                                Толя ніжкою махав.

                                                Раптом всім сказала Оля

                                              1. - Ювілей сьогодні школі!

                                                    25 вона вже  має,

                                                    Ніби квітка розквітає!

 

Ведучий 1 (за кулісами: )  Тут обурився Сергій:

 

                                              2.- Ні, не так, не 25 їй.

         Моя мама вчилась тут,

            Потім був ще й інститут.

     Далі я ще народився,

             І  цій же школі опинився.

                                                      Їй не 25, це точно,

         Знаю я це  - остаточно!

 

 

3. - А татусь мені казав,

              Що піонером в школі став,

       Їй п’ятдесят тоді було,

  Святкували весело!

        Поважні гості були тут,

              На честь школи був салют!

 

Ведучий 1.  за кулісами:   Тут промовила Наташа:

 

                                                4- Тут училась бабця наша,

                                                    А бабусі 50.

                                                    Значить, школі 60!

 

1.Так скільки нашій школі літ, і який у неї вік? 

 

2. 25 чи 60? Безліч вчилось тут малят!

 

3 . Тут ще вчилась й прабабуся!

             Може більше, або менше, щось я тут не розберуся!

 

Ведучий 2 ( виходить) Ось не треба сперечатись!

                                     В цьому треба розібратись.

 

Ведучий 1. Що за шум і що за гам?

                   Як не соромно всім вам?

                   Руку краще підіймайте,

                   Що не ясно – запитайте.

 

1.- Де стояла наша школа?

 

2. - Хто учився тут до нас?

 

3.- Хто усі ці дяді, тьоті?

 

4.– В гості хто прийшов нас?

 

 Ведучий 2. - Запитань багато в вас.

                       Розібратись прийшов час.

                      

Зміна музики  + слайди

 

Ведучий 4. «Имею честь донести Вашему Превосходительству, что 8 числа сего месяца открыто мною в присутствии почетных лиц города, родителей и других двухклассного мужского и женского училищ. Учащихся в приготовительном классе мужского училища 37,  в первом классе 26. В приготовительном классе женского училища 2 ученицы, а в первый класс записаны 3, но ещё не подвергались экзаменам".  

        9 жовтня 1869 р. Із повідомлення штатного смотрителя училища попечителю Київського навчального округу.

 

Ведучий 3. Так розпочався літопис життя нашої шкільної історії.

 

Ведучий 4. Викладацький колектив реального двокласного чоловічого училища був представлений найдосвідченішими людьми району, які тоді вже були відомі своєю принциповістю та вимогливістю. Спочатку навчання відбувалося  у старій дерев’яній споруді, більше схожій на сарай. І лише у 1896 році з дозволу імператора Миколи ІІ був закладений новий кам’яний корпус.

 

Ведучий 3. Найкраща школа повіту була багата іконами та картинами і мала велику шкільну бібліотеку, якою користувалися не лише школярі, а й мешканці міста. А у бурхливі революційні роки приміщення школи було одним із центрів суспільно-політичного життя міста і повіту.

 

Ведучий 4. У 1920 році на базі чоловічого реального училища було створено Таращанську семирічну школу і школу для робітничої молоді.  З переходом до обов’язкової середньої освіти у 1934 році на базі семирічки було відкрито Таращанську середню школу №1, перший випуск якої відбувся у 1937 році.

 

Ведучий 3.  Та незабаром війна. Багато випускників та вчителів пішли на фронт. З війни не повернулися 38 випускників школи. Загинув також і директор школи Дмитренко В.М. Указом президії Верховної ради відважному льотчику, випускнику Таращанської середньої школи №1 Михайлу Навроцькому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.  

 

Ведучий 4. Окупована Тараща змушена була зустрічати завойовників. І знову центральні події  пов’язані з нашою школою. Тут розміщується гебісткомісаріат, добудовується праве крило корпусу і територія обгороджується муром з дзотами по краях, нищиться майно, спалюється бібліотека, а окремі кабінети стали камерами для тортур.

 

Ведучий 3. На початку січня 1944 року, одразу після звільнення Таращі, розпочато відбудову школи і вона знову відкрила свої двері для учнів. Директором у той нелегкий час  став Іван Степанович Багінський. Середніх шкіл  у районі  було мало, тому тут навчаються діти з Кирданів, Лісовичів, Червоних Ярів. У період з 1956 по 1960 роки навчання в школі було організовано у три зміни. У цей час багато сил віддав Таращанській середній школі №1 Артем Іванович Ткаченко. Він працював її завучем, а потім директором.

 

Ведучий 4.  Тож віддамо шану всім, хто закладав фундамент освіти у нашому районі, та цеглинка за цеглинкою творив історію нашого навчального закладу,   формував її неповторний стиль та всиляв у неї душу.

 

Ведучий 3.  І сьогодні привітати ювіляра, чия історія є прикладом для утвердження кращих освітянських традицій, запрошуємо

 

Ведучий 4. 

 (КОІКПОП,

 

І ми раді, що розділити разом з нами святковий настрій приєднуються учні та викладачі дитячої музичної школи.

 

 

Ведучий 3. Зорепадом проносяться роки, летять і ніколи не повернуться, та в пам’яті живуть і не тьмяніють сторінки 150 – літньої історії. Помітною віхою в історії школи є період з 1962 до 1973 років. У цей час школу очолює Іван Захарович Пількевич – чудовий керівник, людина широкого кругозору і високої культури, орденоносець, заслужений працівник освіти.

 

Ведучий 4. Ніхто, навіть, не міг уявити, як згодом зміниться навчальний заклад. Іван Пількевич створив у школі новий імідж лабораторії передового досвіду. Багато зусиль приділяв Іван Захарович зміцненню матеріальної бази школи: прибудова нового корпусу на 14 класних кімнат, спорудження їдальні, спортзалу, шкільних майстерень, створення кабінетів, устаткування їх технічними засобами навчання, шкільним обладнанням.

 

Ведучий 3. Основним же напрямком його педагогічної діяльності була виховна робота – масштабна, багатогранна і неодмінно результативна, тому  вже у 1965 році Таращанська середня школа №1 була визнана кращою у Київській області.

 

Ведучий 4. Збори макулатури і металолому, вечір «прощання з піонерським галстуком», робота у інтернаціональному клубі, вручення паспортів, проводи колишніх випускників до лав Армії і, звісно ж, зустрічі випускників – це далеко неповний перелік того, чим було сповнене учнівське життя у школі. Визначною подією  в житті всього міста будо свято «За честь рідної школи», яке проводилося як річний підсумок навчально-виховної роботи, де представляли свої досягнення і вчителі, і діти.

 

Ведучий 3. Таращанська середня школа стала прикладом у роботі для багатьох шкіл району та області і залишається такою і зараз.

 

Ведучий 4. А до привітань приєднується_____ НОМЕР ВИШИВАНКА

 

Ведучий 1. А далі перед нами знову постають захоплюючі факти шкільної історії.

 

Ведучий 2. На початку 70 – х років школу в різні роки очолювали Петренко Роман Павлович, Некрашевич А.В.

 

Ведучий 3. У 1975 - 1986 роках директором школи був Морозов Григорій Васильович. Вимогливий знаючий керівник разом із вчительським колективом перетворив школу на центр методичної роботи району.

 

Ведучий 4. Подальшого розвитку набула кабінетна система. В школі відкрито лінгвістичний кабінет та створено Музей Великої Вітчизняної війни. Цікавими заходами наповнювалося учнівське життя.  Це і тематичні збори піонерських загонів, і збір макулатури та металолому, і огляд військового строю і пісні, і військово-спортивна гра «Зірниця», «Веселі старти», туристичні походи,  КВК.

 

Ведучий 1. Старшокласники брали участь у підготовці тематичних вечорів відпочинку, вогників. Були задіяні у проведенні шкільних радіопередач, політінформацій. Здійснювали шефства над молодшими школярами. Високого рівня набула художня самодіяльність.

 

Ведучий 2. У середині 80 – х років у школі навчається біля 1200 учнів. Навчальні звершення школярів блискучі – постійні переможці районних та обласних олімпіад, окремі – переможці Всеукраїнських. Згуртований колектив учителів-однодумців освоював нову методику викладання, приймав участь у педагогічних виставках району та області, випускав власні методичні посібники. Кожна сім’я, яка розуміє зміст якісної освіти – намагається влаштувати дитину у першу школу.

Ведучий 3. 1986 рік. Директором Таращанської середньої школи №1 стала Винниченко Ганна Миколаївна. Головне в її роботі – демократичний підхід у всьому. Було помічено, вивчено і заслужено відзначено роботу кожного педагога. Високого рівня творчості досягли вчителі, які працювали в класах з поглибленим вивченням фізики й математики та системою диференційованого навчання у початковій школі.

Ведучий 4. Для більш успішної підготовки до вступу випускників у вищі навчальні заклади були укладені договори з педагогічним інститутом та інститутом цивільної авіації.

 

Ведучий 4. Відродились традиції народознавства у виховній роботі. Традиційними стали свята: День сім’ї, українські вечорниці, виступи акторів драматичного театру та вокально-інструментального ансамблю. В цей період відбувається комп’ютеризація навчального процесу.

 

Ведучий 2. За сумлінну працю Ганну Миколаївну нагороджено орденом «Знак пошани» та присвоєно почесне звання «Відмінник народної освіти УРСР», а в 1995 р. Таращанську середню школу №1, за якісну роботу і досягнення в навчанні, було визнано «Кращим закладом освіти Київщини».

 

Ведучий 3. Тож привітати ювілярку, яка неодноразова визнавалася найкращим закладом освіти області, прибули почесні гості

 

Ведучий 4. ( КОДА, облрада)

Дякуємо------

 

Номер Попурі шкільних пісень  80- х

В первый погожий сентябрьский денек
Робко входил я под светлые своды
Первый учебник и первый урок –
Так начинаются школьные годы.

Двічі два - чотири, Двічі два - чотири,
Це усім відомо в цілому світі!
Двічі два - чотири, Двічі два - чотири,
А не три, а не п'ять -треба гарно знать!
Двічі два - чотири, Двічі два - чотири,
А не шість, а не сім – ясно це усім!

А у нас пришла беда – сочинение снова!

Лев Толстой в мои года не писал такого!
Не бываю я нигде, не дышу озоном.
Занимаюсь на труде синхрофазотроном!
То ли еще будет, то ли еще будет, то ли еще будет, ой-ёй-ёй!
То ли еще будет, то ли еще будет, то ли еще будет, ой-ёй-ёй!

 

Даром мої учителі, думали, що я вчитимусь,

Марно чаклун справжнісінький сам викладався так. Так, так, так.

Я насміхався з мудрощів, щедрий бував на грубощі,
А завдання виконував, знехотя, аби – як.
 

Букви в зошиті писать, і в альбомі малювать -

Вчать у школі! Вчать у школі! Вчать у школі!

Додавати і ділить, менших себе боронить

Вчать у школі! Вчать у школі! Вчать у школі!

 

Я ложусь в двенадцать спать,

Силы нет раздеться.

Вот бы сразу взрослым стать –

Отдохнуть от детства!

 

Куда уходит детство? В какие города?
И где найти нам средство, чтоб вновь попасть туда?
Оно уйдет неслышно, пока весь город спит,
И писем не напишет, и вряд ли позвонит
И зимой и летом небывалых ждать чудес
Будет детство где-то , но не здесь,
И в сугробах белых и по лужам у ручья,
Будет детсво бегать, но не я.

 

Ведучий 3. У 1997 році школу очолив Гайдамака Олег Іванович. У свій 130-річний ювілей школа одержала ліцензію на право здійснювати навчання за програмою гімназії. У Таращанській районній гімназії «Ерудит» почали працювати класи гуманітарно-мистецького і природничо-математичного напрямків та загальної освіти. В гімназії вивчаються нові предмети: риторика, логіка, політологія, етика, естетика. Працюють курси професійної підготовки за напрямком «Оператор комп’ютерного набору».

 

Ведучий 4. Саме в цей період створюється символіка гімназії, герб, прапор, гімн. Започатковано святкування Дня гімназії, презентація 7-х класів, посвята в гімназисти. Учнів гімназії серед інших дітей міста відрізняє шкільна форма.

 

 Ведучий 1.У 2005 році директором гімназії стала Лариса Петрівна Скаба - енергійний, творчий керівник. Гімназія зажила цікавим життям: це і театр-студія, це і літературна студія, це і гурток бальних танців, оновлюється робота органів учнівського самоврядування. Налагоджується співпраця з академією педагогічних наук України, втілюючи систему психолого-педагогічного проектування особистості.

 

Ведучий 2. Продовжують утверджуються нові традиції:  і сніданки з директором, і новорічні церемонії нагородження переможців олімпіад, Дні відкритих дверей, цікаві проекти, екскурсії, колективні походи до лісу з ночівлею.

Ведучий 3. В гімназію приходить ІНТЕРНЕТ, комп’ютери широко впроваджуються у навчально – виховний та управлінський процес. Саме ми в цей час були першими в місті, хто одягнув школу у вишиванки.

 

Ведучий 4. З 2013 року директором гімназії працює Олена Володимирівна Припотень.

 

Ведучий 1. Незважаючи на свій поважний вік, Таращанський НВК «Гімназія «Ерудит» - ЗОШ І ст.» живе енергійним життям, крокуючи в ногу з вимогами часу, надаючи учням якісні освітні послуги. Випускники гімназії серед шкіл району мають найвищий рівень навчальних досягнень, що підтверджується результатами ЗНО.

Ведучий 2. Учні гімназії є постійними переможцями та призерами районних та обласних учнівських конкурсів та олімпіад з базових дисциплін, обласних та Всеукраїнських етапів конкурсу - захисту робіт учнів-членів Малої академії наук, краєзнавчих експедицій, творчих та спортивних змагань.

Ведучий 3. Творчо і натхненно працюють педагоги гімназії, передають свої знання та досвід учням на уроках та під час реалізації навчально-виховних проектів, беруть участь у конкурсах педагогічної майстерності, на яких неодноразово ставали переможцями районного та лауреатами обласного етапу та Всеукраїнського етапу «Учитель року».

Ведучий 4. З року в рік колектив гімназії відшуковує нові форми та методи роботи з дітьми та поширює свій досвід серед шкіл області. Так з 2011року гімназія діє  як обласний опорний заклад освіти з теми «Упровадження сучасних виховних технологій у практику роботи навчального закладу», включена до реалізації українсько-швейцарського проекту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні».

Ведучий 1. Завдяки українській діаспорі республіки Польща, налагоджено добросусідські зв’язки із навчальними закладами міста Щецин Західно-Поморського воєводства.

Ведучий 2. І сьогодні наші добрі друзі зі міста Щецина, подолавши 1400 км., завітали до нас на свято.

Ведучий 3. Давайте бурхливими оплесками привітаємо почесного консула України у місці Щецені Генріха Колодія та директора будинку культури «Слав’янин» Яцика Янєка.

ПОЛЯКИ

Ведучий 1. Золотий фонд є у кожної держави, будь то валютні запаси, корисні копалини, цінні папери. А золотий фонд школи – це її учителі і працівники, ті, що працювали і працюють не покладаючи рук, ті що несуть дітям від покоління до покоління своє серце, душу і розум. Це ті люди, чиї імена викарбовані золотими літерами в літопис школи.

Ведучий 2. Вчителі, є тими, хто творив історію цієї школи, здобував її добру славу серед громади, збирав добрий врожай із зерна, засіяного в благодатний ґрунт дитячих душ. Здається, який би то не був період в історії навчального закладу, тут завжди існував згуртований колектив однодумців: батьків, вчителів, учнів, що розбудовує школу, як освітньо-культурний центр.

НОМЕР про вчителів  ?????

 

Ведучий 1. Нескінченним потоком вдячних слів від вихованців в літописі школи постають постаті педагогів. Ми із вдячністю згадуємо тих, хто закладав і формував її традиції, чиї здібності і професіоналізм були направлені на навчання та виховання учнів. Це – вчителі-ветерани.  Сьогодні вони в нашій залі. Давайте привітаємо їх бурхливими оплесками.

 

Ведучий 2. Сьогодні ми не можемо не згадати, що поруч із нами уже немає людей, доля яких була тісно пов’язана зі школою. А якщо бути точнішим – школа була їхнім життям. Відійшли у небуття досвідчені педагоги, які присвятили все своє життя найважливішій у світі професії - професії вчителя.

 

Ведучий 3. Давайте згадаємо їх справедливі оцінки, ласкаві погляди, веселі посмішки, дружні поради. Бо доки ми будемо їх пам’ятати, доти вони будуть серед нас.

 

Ведучий 4. Шановні присутні! Пропонуємо вшанувати пам’ять всіх педагогів та працівників школи хвилиною мовчання.

 

 ХВИЛИНА ПАМЯТІ

 

 

 

 

Ведучий 3. Шкода, що рідіють наші ряди…
І багатьох ми не дорахувались.
Покликали їх в вирій журавлі,
А ми назавжди з ними попрощались…

ПІСНЯ «Яворина»

 

Ведучий 1. У нашої школи велика педагогічна родина, де всі поважають один одного і працюють для її добробуту. А щоб у родині був лад, потрібен мудрий і знаючий глава сім’ї, який би направляв роботу колективу у потрібне русло.

 

Ведучий 2. Саме місію очільника вчительської сім’ї прийняли на себе в різні роки наші шановані директори: Ганна Миколаївна Винниченко, Олег Іванович Гайдамака, Лариса Петрівна Скаба. 

 

Ведучий 1. Скільки часу віддали вони, піклуючись про школу, де б кожному учневі було цікаво та комфортно навчатися, а вчителям  - працювати з натхненням та самовіддачею.

 

Ведучий 2. І сьогодні директори минулих років  присутні у нас на святі. Шановні Ганно Миколаївно, Олеже Івановичу, Ларисо Петрівно! Запрошуємо вас до слова.

 

ВИСТУПИ ДИРЕКТОРІВ

ВАЛЬС.

 

Ведучий 3. Випускний вальс… Скільки в ньому хвилювання і надії, щемливої радості і сліз на очах. Повірте, ми про це точно знаєм.

 

Ведучий 4. І скільки б не пройшло років, для школи ми назавжди залишимося дітьми. І сьогодні на ювілейний день народження, пригадати шкільні роки та відчути себе юними, прибуло багато випускників.

 

Ведучий 3. Тож запрошуємо приєднатися до святкових привітань випускників

-

-

-

-А своє творче привітання рідній школі адресує

 

ПІСНЯ ВИПУСКНИКИ

 

Ведучий 3. Відлік досягнень людини починається зі школи: спочатку з Букваря, з першої написаної літери і  до атестату про середню освіту. Школа знайомить, розповідає, допомагає, навчає, виховує, сіє «розумне, добре, вічне».

Ведучий 4. Школа живе горінням дитячих і вчительських сердець. Веселковим сміхом, та золотою симфонією шкільного дзвоника.

Ведучий 3. Сьогодні на святі від теплоти сердець заграли сонячні відблиски, які злинули у небо, аби школа почала писати свою нову історію.

Ведучий 4.  А допоможуть нам розпочати творити новітню сторінку  літопису почесні гості ( Рогова , Якубовська)

+ Директор

 

Ведучий 1. Школа майбутнього. Якою їй бути?

Ввібравши все цінне, віками набуте,

Вона стане місцем дитячої мрії,

Де зріють таланти; міцніють надії,

Де кожний найменший твій успіх помітний

І вогник бажання в очицях привітних.

 

Ведучий 2. Активна методика, поштовх до дії —

Ведучий 3. Саме такою школою,  прагне бути Таращанський академічний ліцей «Ерудит».

Ведучий 4. Адже саме тут, впроваджуються новітні технології навчання та розвивають і удосконалюють здібності кожного.

Ведучий 1.  Саме тут учням  живеться цікаво і  комфортно, а вчителі і роблять все,  щоб ми мали  знання, які відповідають вимогам часу та  прагнуть, щоб наша школа-ліцей в випромінювала  добро і позитив.

 

НОМЕР ВЧИТЕЛІ

 

 

Ведучий 1. Сучасна школа, яка вона? Оснащена ком’ютерами чи мультимедійними дошками? Інтернетом і сучасною системою оповіщення? З гарним ремонтом і сучасними вікнами? Звичайно. Але сучасна школа – це перш за все нові підходи до нових дітей, які приходять щороку першого вересня до  її порогу.

 

Ведучий 2. Сучасна школа – це та атмосфера, яку створюють вчителі на уроках, щоб учень міг отримати якомога більше знань, які знадобляться йому для вирішення життєвих питань.

 

Ведучий 1. Сучасна школа – це школа партнерства вчителів, батьків, учнів, громадськості.

 

Ведучий 2. Тож маємо надію, що наші вихованці будуть відданими громадянами які будуть працювати і творити в ім’я нашої держави.

 

Ведучий 1. Це покоління новітніх учнів – покоління ліцеїстів.

 

Ведучий 2. Тож цю сторінку нової життєвої історії  занотовуємо тут і відразу.

 

ПОСВЯТА

 

Під музику  на сцену виходять учні 5 – х класів

 

1.У цій пишній залі ніби сонце світить!

Зібрались вчителі, батьки і діти.

Багато гостей, усмішок багато.

І ми продовжуємо наше свято!

 

2. Сьогодні свято довгожданне й загадкове,

Веселе, світле, радісне, чудове!

Школа радісно всім двері відкриває -

У ліцеїсти п’ятикласників приймає.

 

3.Альма-Матер!

У районі ти - найкраща!

Недаремно наша школа

Є окрасою Таращі!

 

4.Ти стоїш у центрі міста

Ліцеєм «Ерудит» - зовешся,

Відкриваєш очі – вікна,

До дітей своїх смієшся.

 

5.Школярам знання даруєш,

У життя їх проводжаєш,

І за це подяку щиру

Від батьків і учнів маєш!

 

6. Ліцей  —  це велика дитяча країна,

В ній відкривається цілий наш світ.

Тут пізнає себе кожна дитина,

І відправляється звідси в політ.

 

8. Ми мріємо підкорювать вершини,

   Щоб вище неба, аж до зір злітати, 

   Щоб  буть корисними державі хвилини,

   І рідну школу в світі прославляти.

 

 9.   А зараз будуть дружно нас усі вітати

Тож  розпочанаєм церемонію посвяти.

ГЗК : До прийняття обіцянки ліцеїста всім у залі стояти струнко!

 

Обіцянка

 

 Гімн студентів. 11 одягає шапки.

Гімн гімназії.

ТОРТ + свічки

 

МУЗИКА виходять малі діти

 

1. Оце так історія, оце так школа!
2. Та не школа, а ліцей!
3. Але все одно, як би її не називали, вона всеодно наша, рідна!
4. А уявіть, пройде 10 років, і знову будуть святкувати ювілей, і  тоді ми, можливо, будемо ведучими того свята…

1. Ага, мріють тут вони! Як це так? День народження є? Є! Пиріг на сцені є? Є! То  який же день народження без пригощання?

 

Ведучий 1. А й справді, яке ж свято без святкового пирога? Настав час частувати гостей!

(Група учнів починає роздавать коровай)  -

Ведучий 2. Для того, щоб спекти святковий коровай ми взяли 150 футів досвіду  вищого гатунку, випускників минулих років.

Ведучий 3. Добавили пригоршню віри у світле майбутнє, влили патріотизм, жагу до життя і самоутвердження учнів 40 – х років.

Ведучий 4. Змішали все з працелюбністю, високим громадянським обов’язком випускників 50-х років,

Ведучий 1. Здобрили ентузіазмом і бажанням великих звершень випускників 60х

Ведучий 2. Надали неперевершеного смаку романтизмом, талантами, щирістю, допитливістю випускників 70 – х років.

Ведучий 3. Прикрасили взаємовиручкою і неординарністю випускників 80- х.

Ведучий 4. Посипали національним усвідомленням і багатством ідей випускників 90-х років.

Ведучий 1. Оздобили візерунками у найсучаснішому стилі креативності, демократичності поколінь випускників 2000!

Зміна музики

Ведучий 1. Наша школа має поважний вік, але вона – сучасна.

 

Ведучий 2. Наша школа має уставлені традиції, але переймає все нове і цікаве.

 

Ведучий 3. Наша школа випромінює світло. Світло знань, світло мудрості, світло доброти, світло творчості, світло життєдайності.

 

Ведучий 4. Наша школа ЖИВА. І ніби центр Всесвіту вона притягує до себе всіх, хто залишив частинку своєї долі в її стінах. Вона об’єднує ВСІХ НАС!

 

ЄДНАННЯ.

 

Ведучий 1. Дорогі друзі! Наше свято підходить до завершення.

 

Ведучий 2. Але не завернується  історія нашої школи.

 

Ведучий 3.  Ми маємо надію, що і через багато років про Таращанський академічний ліцей «Ерудит»  знову говоритимуть, як про один із найкращих закладів освіти!

 

Ведучий 4. А сьогодні разом з учнями, вчителями та гостями на цій сцені настрій створювали були ведучі свята  учні 8 класу Вікторія Горбуненко та Андрій Павленко

 

Ведучий 2.  Та випускники 2018 року Владислава Кобко та Андрій Гаврилишин.

Разом.  На все добре і до нових зустрічей!