Сценарій вечора-реквієму «Дзвони Чорнобиля»

Сценарій вечора-реквієму «Дзвони Чорнобиля»

Мета:

•        ознайомити учнів із страшними чорними сторінками історій трагедії на Чорнобильській АЕС;
•       розширити знання учнів про наслідки чорнобильської катастрофи;
•       вшанувати пам'ять людей які загинули від цього лиха;
•       віддати священну шану загиблим героям;
•       зміцнювати любов і вдячність до людей, які рятували усе живе на землі;
•       виховувати любов до рідного краю, природи;
•       виховувати людяність, доброту та згуртованість,  почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.

Оформлення сцени: ліворуч - виставка «Герої не вмирають» (фото загиблих пожежників на ЧАЕС, уніформа пожежників та рятувальників, дозиметр ), знизу - запалені лампадки, праворуч – мультимедійна дошка з презентацією.

На сцену по черзі виходять діти і читають поезії.

1. Хай знають діти та онуки

Про подвиг діда і отця.

Там, де були безсилі руки,

Зуміли вистоять серця,

І зупинить вогненне море,

І протистояти біді.

І сила та, що світить зорі

Їм покорилася тоді.

2. Душевні, добрі, сильні, вперті –

Змогли стихію подолать.

Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів…

Він увійшов у пам’ять літ.

Спасли чорнобильці Європу,

А, може, навіть, цілий світ.

3. Став край наш зоною, де атом

Людськії долі обпалив,

Хоч можна тут перебувати,

А жити й Бог сам не велів.

Мовчать чорнобильськії дзвони,

І на межі тисячоліть

Дамоклів меч цієї зони

Над світом стомленим висить.

4. Наш чорний біль - зоря полинна,

Далекі обрії в імлі.

Чорнобиль в серці України,

А тінь його – на всій землі.

Відкриє в ньому хай планета

Тривогу, гордість і журбу,

І велич душ людських безсмертну,

Й чиюсь байдужість і ганьбу…

 

ВІДЕО «ПРИП’ЯТЬ»

 

На сцену вибігають кілька дівчат і хлопців. Вони сміються, жартують. Зупинилися біля лавочки, дехто сідає.

Перша дівчинка. Уже й весна, скоро Перше Травня. А там через місяць і випускні екзамени.

Друга дівчинка. Я на травневі свята поїду в Київ на парад

Перший хлопчик. Та тебе туди і пустять: на парад!

Друга дівчинка. Ну не парад, а на демонстрацію, яка різниця. Головне, що я буду на святі, пройдуся у святковій колоні по Хрещатику.

Другий хлопчик. Пощастило тобі, що в тебе в Києві тітка, а ми будемо вдома святкувати, правда, дівчатка?

Третя дівчинка. Яка чудова ніч. Подивіться, небо чистечисте.

Перша дівчинка. А знаєте, як про таку ніч сказала Ліна Костенко?

Третя дівчинка. Ні, а ти знаєш?

Перша дівчинка. Так, ось послухайте:

Буває час, що сліпну від краси,

Спинюсь не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе, як є – дороги, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

Третя дівчинка. Прекрасні рядки, ніби про наше село.

Перший хлопчик. Так, у нас тут гарно, і робота буде поряд. Я після школи піду до татка на атомну працювати.

Перша дівчинка. Еге ж, так зразу тебе там і візьмуть, коли ти професії не маєш.

Другий хлопчик. Візьмуть. Мені дядько казав, що молодих беруть і посилають учитися на любу професію. Ти вивчишся і повертаєшся на атомну уже з дипломом, а у нього ж і батько там працює, так що буде сімейна династія.

Друга дівчинка. Клас! (Чути голос Галі, час уже іти додому.) Мамо, я вже йду! (Чується вибух, задзвонили дзвони.)

Третя дівчинка. Ой, що це? Наче грім.

Перший хлопчик. Який грім? Подивися, яке небо чисте! „Хоч спинись і з Богом говори”.

Другий хлопчик. Подивіться, що там, над Чорнобилем?

Перший хлопчик. Як красиво...Та це ж полум’я пожежі (усі дивляться в одному напрямку).

Перша дівчинка. А що, як то атомна зірвалась?

Хлопчик. Та ти що? Наша атомна безпечна. Нам на уроках цивільної оборони що говорили? Ану, пригадайте! Небезпечні тільки атомні бомби, а атомні станції цілком безпечні, бо це ж мирний атом!

Третя дівчинка. Навіть вірш про це є:

Народе мій, поки що небо

Лягає на ніч у Дніпро,

Я на сторожі біля тебе

Поставлю атом і добро.

Друга дівчинка. Справді, пам’ятаєте, як у школі проводилося тренування з цивільної оборони?

Перший хлопчик. Ну? Нам казали, що якщо виникне якась небезпека, то обов’язково буде оголошено по радіо чи сирени включать, щоб попередити людей.

Другий хлопчик. Вірно! Зараз ніякого попередження немає, значить нічого страшного не сталося.

Друга дівчинка. Ну й горить! Треба буде завтра піти подивитися, що це там так палає.

 

ТАНЕЦЬ «ПОЧАТОК»

 

Усі виходять. Звуки дзвону, який поволі стихає. На сцену виходить учень і читає вірш.

Чи буде квітень як завжди,

Дарунком весняної здоби,

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його „Чорнобиль”?

Чи може викресли його

З календарів своїх, допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще невідкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж,

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

 

 ВІДЕО  «КАТАСТРОФА»

 

На сцену виходять ведучі.

Перший ведучий. Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції.

Другий ведучий. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.

Перший ведучий. Для України, для всіх, хто побічно причетний до трагедії Чорнобиля і її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього.

Другий ведучий. 26 квітня 1986 року почався відлік чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне покоління.

Перший ведучий. О 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕ несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я.

Другий ведучий. Біда, що сталася, відгукнулася болем у серцях мільйонів людей, схвилювала міжнародну громадськість. Наша країна вперше зустрілася з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

 

ПІСНЯ «ЧОРНОБИЛЬСЬКА БІДА»

 

Перший ведучий. Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Шашенюк, який заступив тієї ночі на зміну. Його обпаленого і опроміненого, винесли на руках пожежники. Він ще встиг простогнати: „...Там.. Валера...” і втратив свідомість. Більше вона до нього не повернулася. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільському кладовищі. А Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю... Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук.

По сипкому піску Йшли невідомі ноги.

І вервечку чітку і легку

Своїх босих слідів

Пропечатали перед нами...

Бігли босі сліди.

А пісок тільки спалено вився,

Шепотів, шурхотів

В стежку шлейфом світився.

А ми – німо дивилися –

От проява неповна яка!

До Валерія Ходемчука?

Другий ведучий. Їх було 28 – пожежників Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Сьогодні їх називають „шеренгою № 1”. Ніхто із цієї шеренги не здригнуся, не відступив перед лицем неймовірної катастрофи.

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп’ялась,

І обпалила ваші лиця

І в танку диком зайшлась;

Коли вже хмари спопеліли

У знавіснілому вогні, –

Ви ж смерть приборкати зуміли

На тім, останнім рубежі.

 

ВІДЕО «ВИКЛИК НА ПОЖЕЖУ»

 

ТАНЕЦЬ «ПРИСВЯТА ЛІКВІДАТОРАМ»

 

Перший ведучий. Першим ступив назустріч атомній біді начальник пожежного караулу лейтенант Володимир Правик. Ступив за бар’єр, за межу можливого. Ступив туди, звідки звичайна людська доля бере новий початок – у безсмертя. І стояв. Доки вистачило сили. Разом із ним у вогонь ступили пожежники, його підлеглі.

Другий ведучий. Ось на допомогу Правику рвонувся Віктор Кібенок, який прибув на допомогу з Прип’яті. Леонід Телятников, начальник пожежної частини, побачив, як вони завжди з’являлися саме там, де комусь ставало нестерпно важко, де потрібна була їхня допомога.

Не мислячи про пишні фоліанти,

Впліта Вітчизна квіти у вінок.

Вам, хлопчики, герої-лейтенанти,

Володя Правик, Вітя Кібенок.

Перший ведучий. Станцію врятували. Усі 28 пожежників заступили її собою. Усі сміливо і до кінця виконали свій службовий обов’язок. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

Другий ведучий. Шість чоловік загинули на початку, прийнявши смертельну дозу радіації, решта – трохи пізніше згасли у московській клініці. Вони грудьми, життям своїм заступили мільйони людей. Болем відгукнулася ця трагедія у серцях мільйонів людей.

 

ВІДЕО «ФОТО ПОЖЕЖНИКІВ»

 

Вічна слава героям! Вшануймо іх хвилиною мовчання.

 

(ВІДЕО МЕТРОНОМ)

 

Перший ведучий

Шумлять жита, як і раніше,

Пливуть у небі літаки.

За вас історія допише

Суворі подвигу рядки.

 

 ПІСНЯ «НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ»

 

Перший ведучий. А яка ж реакція Москви? Перші керівники брехали людям, що нічого страшного не сталося. Так, сталася невеличка аварія в Чорнобилі, але від цього людям нічого не загрожує.

Другий ведучий. Що це? Якої більшої кари і за що треба було наслати, Господи, на нашу Україну?

На всій планеті до сьогодні ти одна, 2

На сотні літ приречена, пригнічена. 2

Тут совість кожного тобою опромінена, 1

Тобою біографія омріяна. 1

Ти, ніби свіже унаочнення біди. 2

Чи ж коли-небудь цвістимуть сади? 2

Терпіть і ждать. Така тепер твоя судьба. 1

Терпи і жди. Триває наша боротьба. 1

Другий ведучий. Чорнобильська трагедія, як у дзеркалі, відбила наші стереотипи: стандартність мислення, прагнення до показухи, злочинне нехтування дисципліною, обдурювання народу.

Перший ведучий. Чи стане квітнева трагедія 1986 року для нас уроком біди, яку ми, самі того не підозрюючи, виношували в собі? Адже Чорнобиль починався задовго до аварії. Спочатку завершився духовний Чорнобиль. Чорнобиль наших душ.

Другий ведучий. Наша свідомість після Чорнобиля не могла залишитись такою, як була. Для багатьох людей, чесних і совісних, Чорнобиль став катарсисом, духовним очищенням і прозрінням. До вашої уваги спогади тих хто не відступив

 

ВІДЕО « ІНТЕРВ’Ю ЛІКВІДАТОРІВ»

 

Перший ведучий. Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!

Другий ведучий. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі.

Перший ведучий. Моя Україно, калино розквітла,

Ти в серці ясною зорею живеш.

Другий ведучий. Ти щастя моє, моє зоряне світло,

Ти в нашому серці, як сонце цвітеш.

 

ТАНЕЦЬ «БОЖЕ, УКРАЇНУ ЗБЕРЕЖИ»

 

Перший ведучий. Ми волі твоєї ровесники юні,

Ростемо з тобою, для тебе живем.

Другий ведучий. Цвіти, наша ненько, як цвіт на калині, А ми твою пісню у світ понесем.

Перший ведучий Дякуємо всім за увагу.