25 червня о 17:00Вебінар: Онлайн-тести: цікава форма роботи на інтегрованому уроці

Сценарій виховного заходу до зустрічі птахів. Тема "Саміт птахів"

Про матеріал
Сценарій покликаний розповісти про птахів з різних континентів та птахів України. Мета: дослідити значення птахів у природі та житті людини; формувати екологічну культуру, громадянські та патріотичні компетенції. Виховувати любов до природи, бажання активно допомагати світу птахів. Робота містить авторську поезію.
Перегляд файлу

 

Міністерство освіти і науки України

Чижиківська ЗОШ І – ІІІ ступенів Підберізцівської сільської ради ОТГ

Пустомитівського району   Львівської області

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу:

«Саміт птахів»

 

 

 

 

 

 

Робота вчителя хімії та біології

Чижиківської ЗОШ I-III ступенів Підберізцівської с/р ОТГ

Пустомитівського району Тютько Неоніли Іванівни

На обласний етап

Всеукраїнської акції «День зустрічі птахів»

Номінація «Найкращій організатор біологічних свят».

 

 

 

2019р.

Доброго дня Вам, шановні гості. Чи знаєте Ви, хто я? Звати мене Чижик. Я – одна з найменших, проте дуже співучих пташок нашого краю. І не дарма сьогодні я прийшов до вас. Адже саме в лісах вашого села я облюбував собі місце для житла, давши йому назву Чижиків.

    І задумав я зібрати до свого села птахів різних країн та континентів на саміт. А ви знаєте, що таке саміт? Це – зібрання глав держав, де вони вирішують важливі питання! Нашим питання є: зберегти природу, Землю, наших птахів, а, отже, і ваше майбутнє, ваше життя. Бо відходами промисловості, катастрофами, аваріями, і війнами дорослі доводять наш світ до виснаження і повного знищення. Та і діти бувають жорстокими.

                                                                                 Павло Грабовський

Чижик

- Чижик! Чижик! – дітки раді.

- Чижик! – тілько і слівця,

А він тіпавсь на принаді,

Марно рвавсь із сільця.

Визволяють – скілько сміху!

- Глянь, дідусю, глянь – чи ба?

- Бачу, дітки, вашу втіху,

Зате чижику журба.

Зна, що буде нудить світом,

Не для нього наш куток:

Щебатать би собі літом

Та згодував діток.

Не привикне він до клітки,

Бо неволя всім гірка;

Не то  пташки, милі дітки,-

Шкода навіть черв’яка!

Кожна твар – наймення Боже,

Жити хоче, як і ви –

Най же більш чуття вороже

Вам не в’яже голови!

Тож послухайте старого:

Не держіть у заперті

Сього чижика малого,

Бо загине в самоті.

Позирнули діти вгору:

Знов літає по простору,

В небі ясному співа.

- Чижик! Чижик!- дітки раді.

- Чижик!- тілько і слівця.

І тому на сьогоднішній саміт ми запросили:

1.Президента країни дітей.

2.Прем’єр – міністра країни дітей.

3.Президента країни птахів – орлана – білохвоста.

4.Прем’єр – міністра країни птахів – королівського пінгвіна.

5.Від  Африки – папугу; від Америки – колібрі; а також інші сусіди: Європа – лелеки. І, звичайно, наші рідні птахи: зозулі, журавлі, соловей, чайки.

    А поки учасники саміту займають свої місця, я попрошу лелек привітати наших гостей.

Пісня «Сіла птаха» (муз. Ю. Рибчинського)

Сіла птаха білокрила над водою,

Сіло сонце понад вечір у полях.

Ми вивчали біологію з тобою:

Про птахів ми разом вчили – ти і я!

Що співали соловейки в темнім гаю,

Нащо квилить сумно чайка на воді,

Чому жайвір вранці сонце зустрічає,

Як літають ластів’ята молоді.

Вчили ми, що в грудях кожної дитини

Б’ється серце і гаряче й золоте.

Також вчили щоуроку і щоднини-

Лиш з любові Земля наша розцвіте.

Лиш з любові сходить сонце над полями,

Лиш з любові рясно дощ поллє ріллю,

Лиш з любові між птахами і між нами

Збережемо рідну Землю ми свою!

Сіла птаха білокрила над водою…

    І з чим до нас на саміт прийшли президент і премєр-міністр країни дітей? Чи відомо вам щось про мене?

    (Президент) Чижики проживають і в Європі, і в Азії. Люблять вони лісисті місцевості. Чижик живе у хвойних лісах, тут виводить пташенят і звідси подорожує по світу. Але чижик не відлітає зимувати далеко від Батьківщини. Ні тепло Африки, ні багатство Америки не змусить його покинути рідний край. Чижик любить оселятись поблизу сіл.

Чижик завжди дуже чистий і акуратний. Літає він напрочуд  швидко і легко, тому чижик не боїться перелітати на великі відстані. Осінню і зимою чижики мандрують по всій Україні. А ще чижики – дуже добрі батьки. Пташенят вигодовують обидва птахи: і мати, і батько. Було б дуже добре, якби ці гарні риси чижика передавались і всім дітям – чижиківчанам.

(Премєр – міністр) Не дарма наш президент розповів вам про птаха чижика. Адже живе у нас легенда, що цей невеличкий співочий птах дав назву нашому селу – Чижиків.

Чарівний птах

З-за тридевять земель

із вирію

летів на Україну…

Замість Карпат

та сосен поміж скель

Він для життя

обрав ось цю місцину.

Він з річки Білки

Чисту воду пив,

Молитву співом

Возносив до неба.

Він Чижиків

більш за життя

Любив!

Й навік залишив

память тут про себе.

Любі друзі!

Відкиньте сьогодні на мить

Все, що серцю любить

Заваджає.

Хай душа над Землею,

Як Чижик, летить.

Нехай мрія,

Як Чижик

Співає!

Саме тут, посеред двох лісів, і облюбували в давнину чижики місця для свого житла. Лунав їх спів по всій околиці. І назвали люди село іменем веселої співочої пташки – Чижиків. Любов до співу передали птахи і чижиківчанам. Адже не так давно хор села Чижиків, де співали наші бабусі і дідусі, славився на всю Україну і пісні його лунали, навіть, в Києві. А диригент хору, наш односельчанин, відомий європейський композитор професор Андрій Гнатишин розніс чижиківську співочу славу в Європі, у Відні. Та і сьогодні чижиківчани славляться любов’ю до пісні: тут працює Народний колектив народної пісні «Криниченька». Чи не Чижикам ми маємо завдячувати своїми голосами? Отже, саме нам і випадає продовжити пісенну історію нашого села, щоби не зрадити маленьку пташину, що віддала нам своє ім’я і свою любов до пісні.

    (Чижик) Дякуємо за ваші слова. А тепер ми попросимо представитись президенту країни птахів. Прошу до слова шановного Орлана – білохвоста.

    (Орлан – білохвіст) Я – президент країни птахів. Ім’я моє – орлан – білохвіст. Морський орлан – білохвіст – найбільший і найсильніший серед птахів – хижаків. Не врятують від мене лисицю її прудкі ноги, тюленя – холодна вода, осетра чи іншу рибу – швидка течія. Я дістану всіх і всюди. Немає рівних орлану – білохвосту ні по силі, ні по швидкості. Ось чому птахи обрали мене своїм президентом. Орлани живуть в різних місцях і можуть захистити птахів від тварин і риб – хижаків.

    Але орлан – білохвіст і дуже розумний птах. Тому обрав своїм прем’єр – міністром птаха розважливого спокійного з холодним арктичним темпераментом.  Дозвольте відрекомендувати Вам прем’єр- міністра країни птахів – королівського пінгвіна.

    (Королівський пінгвін)  А хто б, друзі, міг стати прем’єр - міністром країни  птахів, як  не  королівський  пінгвін. Дрібними  величавими  кроками  пересуваються  льодами  Антарктиди  одягнуті  в чорні фраки і білі сорочки пінгвіни. Не страшні їм морози до 60 0С, ураганні вітри. А у воді вони почуваються впевненіше: плавають із швидкістю до 40 км/год, а пірнати можуть на глибину 200м. На цій глибині королівські пінгвіни набирають велику швидкість, пробкою вилітають з води на висоту півтора метри над льодом і вільно опускаються на лід. Знайдіть ще одного такого граціозного і сильного птаха. Мандрівники пінгвіни пречудові - можуть подорожувати на тисячу кілометрів від житла.

Яйця пінгвінів вигрівають батьки, тобто самці, втрачаючи при цьому до 40% ваги. А Ви також такі турботливі батьки?

Чого вчать пташата?  О. Пчілка

З теплих країв прилетіли

Всі пташата

Щигли, вільхи, солов’ї

Ластів’ята

І зозульку – кукавочку

В лісі чути,

Жайворонок в полі дзвонить

Свої нути.

Хоч як гарно, як весело

В чужім краю,

А кожне з них на Вкраїну

Повертає.

Українських вони діток

Люблять дуже

І за краєм, де родились,

Вічно тужать

Зелень миртів покидають

Для ліщини –

Вчіться рідне шанувати

Від пташини.


 

    (Чижик) Що ж, вищих посадових осіб ми вислухали. Тепер, друзі, послухаємо птахів з інших континентів ті країн. Як їм живеться в далеких землях? Першими надамо слово нашим чарівним дамам – колібрі.

    (Колібрі) А мене, любі діти, зовуть колібрі. З далекої Америки я прибула до вас. Родичі мої живуть в країнах як Південної, так і Північної Америки. Але в жодній іншій країні світу мене ви не знайдете. За величиною колібрі трішки більша від джмеля. Літають ці пташки дуже швидко, та ще й можуть літати задом на перед, чого не може жодна інша пташка на Землі. Відомий біолог Бюффон так описував колібрі: «Поміж всіма іншими створіннями колібрі, без сумніву, найкрасивіші за будовою тіла і за чудовим пір’ям. Коштовні камені і метали, яким людина надає особливого блиску своїм мистецтвом, не можна, навіть, порівняти з цими живими самоцвітами. Маленьких колібрі слід вважати найкрасивішим творінням природи. На долю цієї мініатюрної улюблениці дісталось усе: легкість, швидкість, спритність, грація і багаті шати».

    За красу люди дали колібрі чудові назви: яхонтовий, топазовий, рубіновий, квітковий, сонячний. Багато біологів називають колібрі «метеликами з пір’ям» - такі красиві і барвисті ці птахи.

    Зауважте, діти, що в колібрі є лише один ворог – людина. Усіх решту тварин ми не боїмося, бо є спритнішими і швидшими за них. І американці дуже люблять нас за нашу миловидність і патріотизм. Колібрі живуть лише в Америці. Спроби перевезти цю пташку в Європу виявились невдалими. Тому американці ніколи не полюють на колібрі. Ми живемо довго.

    Я розповідаю це все, діти, вам, щоб і ви так бережливо відносилися до своїх птахів, як відносяться американці до нас. Згадайте слова Т. Г. Шевченка «…і чужому научайтесь» Отож, вчіться шанувати птахів, бо це і захист ваш, і окраса вашого життя.

Яскрава, мов сонце, пташина

Прийшла до твоєї родини,

 Щоб дітям усім розказати,

Як треба птахів шанувати.

 Є в нас і пісні, і краса неймовірна,

Любов до Землі і глибокая вірність.

А як рідний край усі птахи кохають!

Щороку весною додому вертають.

    (Чижик) Спасибі вам, колібрі, за цікаву розповідь. Хто ж зустріне наших чарівних гостей? Попросимо величавих журавлів. Де ви, журавлі?

    (Журавель) Журавля в народі називають «віщуном», тобто провісником весни за приємний голос, коли він курличе, повертаючись із вирію весною.

    Але і осінню журавлині ключі сумно курличуть над Україною, прощаючись з рідними краєм. Це курликання чути на відстані понад 2 км.

 Колись Україна славилася журавлями, особливо, степовими, що мають на голові красиве довге пір’я у вигляді косичок. Їх називали ще красавками як найкрасивіших птахів України. Але степи розорали, люди вбивали птахів для того, щоб робити красиві експонати для колекцій. І журавлі в нас почали зникати. Тепер – це рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України. Полювати на журавлів суворо заборонено. Як прикрасу і цінну пам’ятку природи їх слід оберігати від остаточного зникнення.

Пісня «Смерекова хата» (муз. П. Дворського)

Мені наснилася рута - м’ята

І спів криничний журавля,

Біля калини наша хата,

А в хаті – вся моя сім’я.

Зібрались у велике коло

Всі птахи рідної землі,

Щоб заспівало все довкола,

Щоб заспівали журавлі!

Приспів:

Із країв далеких д рідних земель

Прилітай, лелеко, вертай, журавель.

Що з тобою буде, Вкраїно моя,

Якщо всі забудуть люди пісню журавля?

 

 

Мені наснився смерч огненний

І нафтовий стовп до небес.

Немов цей світ благословенний

Уже помер і знов воскрес.

Й не можуть журавлині крила

Перелетіть через дими,

Через війну не мають сили

Вернутись в літо із зими.

Приспів:

 

Знов сумно в небесах курличе…

Нема спокою в журавля.

На бій АТО пташину кличе

Жде захисту рідна земля.

О!  Люди, збережіть життя нам.

Ваша Земля й наша Земля!

Хто весну в душі принесе вам,

Коли не стане журавля?

 

 

    (Чижик) І вам спасибі за вашу розповідь, любі журавлі. Тужлива і сумна ваша пісня. Тому давайте попросимо розповісти про себе веселого й безтурботного гостя з Африки – папугу. Може, він нас трохи  розважить?

    (Папуга) О! Друзі, я бував у різних країнах світу, бачив дивовижі із різних земель і вивчив практично усі мови. Я і вас швидко навчу співати багатьма мовами. Ви лише уважно слухайте і підспівуйте усім залом. (Жартівлива пісня, заспівує Папуга)

Заспіваймо ми по українськи,

По вкраїнськи заспіваймо:

  • Під шатрами добре спати,
  • не треба ся накривати.
  • Ані гріє, ані пріє, -
  • Через дірку вітер віє!

Заспіваймо тепер по англійськи,

По англійськи заспіваймо:

  • Під шатрейшн добре спейшн,
  • Не треба ся накривейшн.
  • Ані грійшн, ані прійшн, -
  • Через дірку вітер війшн!

Заспіваймо тепер по німецьки,

По німецьки заспіваймо:

  • Під шатранген добре спанген,
  • Не треба ся накриванген.
  • Ані прінген, ані грінген, -
  • Через дірку вітер вінген!

Заспіваймо тепер по грузинськи,

По грузинськи заспіваймо:

  • Під шатрадзе добре спадзе,
  • Не треба ся накривадзе.
  • Ані грідзе, ані прідзе, -
  • Через дірку вітер відзе!

 

    (Чижик) Дякую, ми вже зрозуміли, що ти – справжній поліглот. Спасибі, любий гостю, за веселу розповідь. А хто з українських птахів тебе привітає? Ага, та це ж зозулі. Прошу, зозулечки – кукавочки.

    (Зозуля1) До нас на Україну зозуля повертається з теплих країв у другій половині квітня. Найчастіше її можна зустріти там, де гніздяться багато співочих пташок. Вона зазирає в кожен кущ, спускається на землю, відшукує гнізда потрібних їй пташок, щоб підкласти

туди своє яйце. Відомо близько 150 різних видів птахів, яким зозуля підкладає свої яйця. Зозуля вибирає гнізда тих птахів, в яких за кольором і формою схожі з її яйцями. І маленькі зозуленята вилуплюються з яєць швидше від інших пташенят, викидають з гнізд всіх своїх суперників: і яйця, і пташенят.  Їх прийомні батьки вигодовують лише їх, бо маленькі зозуленята дуже ненажерливі.

Ось така. Неначе, не дуже гарна розповідь вийшла про зозулю. Але…

    (Зозуля2) Але, насправді, зозуля відкладає яйця в чужі гнізда зовсім не через легковажність. Це пов’язано з особливостями її життя. Вона дійсно не може сама висиджувати  пташенят. Бо всі птахи щодень відкладають по одному яйцю і тоді сідають на гніздо.  А зозуля несе аж 20 яєць: одне що три дні. Виходить аж три місяці.  Так довго висиджувати  малят не зможе жоден птах. І все ж зозуля приносить природі і людям багато користі. Вона летить туди, де є багато шкідників лісу.  За годину  може з’їсти більше 100 гусениць. Зозуля – єдиний птах,  що  знищує так багато гусені,  особливо,  волохатої. А ця гусінь – надзвичайно небезпечний шкідник лісу. Волоски гусені  виділяють отруйні речовини, тому  інші птахи багато з’їсти її не можуть. А  зозуля може з’їсти і 10 волохатих гусениць за 1 хвилину. Окрім того, зозуля знищує багато  личинок хрущів, кобилок та інших комах.

 Отож, друзі, зозулі – це дуже корисні і для природи, і для людей птахи.

    (Зозуля3) Багато легенд, пісень: і веселих, і сумних, складено в нашому народі про зозулю.

 Одна з легенд розповідає,  чому  в зозулі немає власного гнізда і чому вона не висиджує пташенят. У Великодню п’ятницю  весь християнський люд не працює, не веселиться,  а  іде до церкви, до плащаниці. В цей день було розіп’ято Ісуса Христа. Християни сумують, моляться, ще і ще раз пригадуючи хресну дорогу Спасителя. Не прийнято в цей день ні будувати, ні землю орати, ні садити чи сіяти.

     І лише зозуля звила у Великодню п’ятницю гніздечко і відклала у нього яйця. За це вона була покарана… І  від тоді зозуля не може звити гнізда і не може висиджувати пташенят. Вона мусить підкладати яйця в чужі гнізда.

Пісня.

Летіла зозуля, та й стала кувати.

Ой, то не зозуля, то рідная мати.

Ой, то не зозуля, то рідная мати:

Вона прилетіла дочку рятувати.

Якби знала, мамо, яка мені біда,

То би с передала горобчиком хліба.

Горобчиком хліба, зозулею солі,

Мамо ж, моя мамо, як тяжко без долі!

    (Чижик) Ой! Дуже вже сумні розповіді виходять у наших рідних птахів. Потрібно знову надати слово гостям: може, в них веселіші новини є? Де ж наші близькі сусіди – лелеки?

    (Лелека1) В різних регіонах України називають лелеку і бусолом, і чорногузом. Він гордо походжає по болоту, зірко розглядаючись навкруги. Побачивши жабу, мишу чи змію, лелека швидко дзьобом вдаряє її і проковтує. Лелека – чудовий мисливець за отруйними зміями. Для нього – це смачненькі марципани. А для людей чи дрібних звірят – захист. Отож, лелека – корисний птах! Він знищує і гризунів, що пошкоджують наш урожай, і багатьох комах, і , що важливо, отруйних змій. То чи не є лелека ще й захисником людини?

      (Лелека2)  Лелеки – чудові мандрівники. Зимувати вони відлітають аж у Південно – Африканську республіку. Шлях іх пролягяє через Європу, а назад вони повертаються через Перську затоку та Ірак. Можна лише здогадуватись наскільки розвинені інстинкти у птахів, що без карт і компасів знаходять безпомилково дорогу на зимівлю і назад додому. Мало того, вони завжди повертаються до свого села, до свого гнізда. Ото пам’ять!

    Ми – білі птахи – лелеки. Облюбували ми і Україну, і Білорусію. Любимо поселятися поблизу людей. І чудово відчуваємо, як до нас ставляться люди. Якщо лелеки бачать на даху будинку чи дереві колесо, то розуміють це як запрошення. І обов’язково оселяться там. Пари лелек дружно живуть багато років і щовесни повертаються до своєї оселі. Їх можна приручити, тоді лелеки стають вірними домашніми птахами і, навіть, охороняють садибу від гризунів та змій.

 

Відлітають лелеки

Відлітають у вирій лелеки

   Своїм довгим журливим ключем.

   Буде важко в дорозі далекій,

   Бо на серці в них туга і щем.

Покидають вони рідне небо,

   Де здійснили свій перший політ.

   Та летіти сьогодні вже треба

   У чужий, незнайомий їм світ.

Проганяє з коханого раю

   Ненаситно-холодна зима.

   Буде тепло в далекому краю,

   Тільки щастя у ньому нема.

 

Там інакше всміхаються зорі,

   Не так дзвінко лунають пісні.

   Небеса вже чомусь не прозорі,

   Наче стіни, стають затісні.

Та несе вільні крила надія

   Ще побачити рідні краї.

   І жевріє у серці лиш мрія,

   Повернутись у гнізда свої.

І звичайно вони ще вернуться,

   Пролетівши знов шлях у імлі.

   Своїм клекотом щиро всміхнуться -

   Добрим людям і рідній землі.

Позабувши про власну тривогу,

   Все розбудять від довгого сну.

   Подолавши далеку дорогу,

   Принесуть із собою весну

    (Чижик) Скільки задоволення ми одержуємо, споглядаючи за пернатими братами меншими! Спасибі вам, лелеченьки, за це. Давайте, друзі, довідаємося, а чи добре знають птахів наші гості – глядачі. Для вас птахи підготували загадки. Прошу, друзі.

Жовтокрилі щебетушки

Мають чорні капелюшки,

Сірі лапки, білі щічки.

Називаються (синички).

 

Вірно людям я служу:

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю -

Шкідників ним добуваю (дятел).

 

Як щось гарно заблищить,

Так вона туди й летить

У гніздо несе оздоби

Все красуні до вподоби (сорока).

 

 

По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує

Сизокрилий добрий птах.

Знається він на листках (голуб).

 

Я гніздо люблю будувати

Під дахом сільської хати (ластівка).

 

У долині цілий день

Він співа дзвінких пісень.

Як верба і калина,

Птах цей символ України,

Тішить піснею людей

Гарна пташка (соловей ).

 

Завіває хуртовина –

І летять  на Україну

Милі пташки невеличкі –

Кольорові рукавички,

Як червоні ліхтарі ,

Сяють взимку (снігурі ).

    (Чижик) Молодці! Ви добре знаєте птахів. А зараз запросимо до слова соловейка.

    (Соловей)  Найспівочішою пташкою нашої землі є соловейко. Це – чудовий, неперевершений співець наших лісів, гаїв і парків.  Недарма ж порівняння в народі з соловейком співака чи співачки є найвищою оцінкою їхньої талановитості. Щовесни з кінця квітня лунають їх прекрасні пісні. Солов’їні пари зберігають вірність багато років. Улюблені місця гніздування соловейка – густі чагарникові зарості поблизу річок, ставків, боліт, а також на дні ярів.  Людина цінує соловейка не тільки за гарний спів. Це – дуже корисна пташка. Вона знищує багато шкідливих комах. Та є у нього багато небезпечних ворогів. І найлютіші з них свійські бродячі коти й собаки, які знищують пташенят. Отже, цього чудового співця і корисного птаха необхідно скрізь охороняти і приваблювати: не виносити різного сміття в яри, чагарникові зарості, бо там на землі може гніздитись соловейко.

Пісня

Т. Шевченко ”Не щебечи, соловейко”.

Не щебечи, соловейко,

На зорі раненько.

Не щебечи, малюсенький,

Під вікном близенько.

Твоя пісня дуже гарна

Ти гарно співаєш

Ти щасливий спарувався

І гніздечко маєш.

А я бідний, безталанний

Без пари, без хати.

Не довелося мені в світі

Весело співати.

Ти лети співай тим людям,

Котрі веселяться.

Вони піснею твоєю

Будуть забавляться.

А мені та пісня гарна

Душу розриває

Тяжко б’ється моє серце,

Аж дух завмирає.

    (Чижик) Я думаю, наші президенти придумають, як зарадити цій біді. А зараз послухаємо ще одних українських птахів. Надаємо слово чайкам.

    (Чайка) Що за ніжний птах величаво лине над степом, над морями України? Чиї білі крила розсікають повітря? Чиє сумне кигикання чути з висоти? То біла чайка шукає своїх діточок, кличе до гнізда.

    Живиться чайка різноманітними комахами та їх личинками, серед яких багато шкідників наших садів і полів. До них належить жук – ковалик, довгоносики, листогризи, гусінь п’ядуна, личинки і дротяники. Чайки ловлять капустянок і сарану. Поїдають також молюсків і багатоніжок.

    Там, де до чайки добре ставляться, вона довірлива до людей, поселяється в степу на межах, у людних місцях. Пташка добре знає, якій людині можна довіряти, а кого можна уникати. Пастухів і хліборобів не боїться, а мисливців уникає. Вона сміливо нападає на хижих тварин і птахів, відганяючи їх від гнізд.

    Чайку порівнюють в Україні з нещасливою вдовою, самотньою матір’ю, оспівуючи її в народних піснях і казках.

На світанку сина проводжала мати

В час,коли про долю зорі лебенять.

Глянь, моя дитино, через Україну,

Через нашу хату чайки вже летять.

Білим снігом,нене, сади вкрились в мене…

Від зими у вирій солов’ї летять .

Не лети,дитино, хто для України

Пісню солов’їну зможе заспівать.

Хоч там за морями нема пісні мами,

Всякі добра з неба як манна летять!

Не блуди, дитино лиш на Україну

Жайвір повертає пару обирать.

До світанку, сину, важко не діждати,

А ще важче очі з ночі виглядать …

Глянь, моя дитино, вже на Україну

Із країв далеких журавлі летять.

    (Чижик) Отже, шановні гості, ми заслухали розповідь різних птахів з усіх земель про їх життя. Я хочу, щоб кожен з вас зрозумів: птахів потрібно берегти, охороняти, бо це і насолода для нас і допомога нашій природі. І захист урожаїв від шкідників.

    У нас присутні вищі керівні особи двох великих держав: президенти і прем’єр  -  міністри країни Дітей і країни Птахів. Попросимо вас прийняти якесь рішення про захист наших птахів.

 

Прошу свої пропозиції подати президенту країни дітей.

 

(Премєр міністр і президент радяться між собою, роблять запис.)

 

Ми, президент і прем’єр -  міністр країни дітей пропонуємо поділити нашу Землю на дві половини: одну – віддати птахам, другою нехай керують діти. Бо і птахи , і діти –це найчесніші і найдобріші представники навколишнього світу . Сподіваємось, що тоді Земля наша розквітне і засяє барвами. Тому, керуючи своєму половиною світу, ми обіцяємо:

1. Поважати своїх пернатих друзів.

2. У спілкуванні з птахами ніколи не використовувати камінці, рогатку.

3. Підтримувати наших птахів зимою, підгодовувати їх, майструвати годівнички.

4. Не засмічувати місць проживання птахів.

5. Лікувати поранених птахів, піклуватись про маленьких пташенят.

6. Клянемось! Ніколи не руйнувати пташині гнізда.

 Під цим документом ставлю підпис я, прем’єр – міністр країни Дітей. І вручаю його для підпису пану президенту.

    Ми, президент і прем’єр країни Птахів уважно вислухаєли пропозиції наших друзів. І у відповідь розробили власні зобов’язання перед країною Дітей. Ми приймаємо на себе турботу про половину світу. І зі своєї сторони обіцяємо:

  1. Щороку вчасно приносити на крилах весну.
  2. Щоранку будити сонце, щоб воно зігрівало Вас.
  3. Звеселяти ваші серця дзвінкими піснями.
  4. Оберігати ваші сади і поля від шкідників.
  5. Прикрашати ваші садиби.

Під цим документом ставлю підпис я, прем’єр – міністр країни Птахів – Королівський пінгвін. І вручаю його для підпису президенту країни Птахів – Орлану – білохвосту.

(Сторони обмінюються папками з документами).

    (Президент країни Дітей) Стверджую своїм підписом обидва документи і зобов’язуюсь виконувати усі пункти нашої угоди.

    (Орлан – білохвіст) Стверджую своїм підписом обидва документи і зобов’язуюсь виконувати усі пункти нашої угоди.

    Залишаємо вам (говорить один з птахів) наше послання «Світ добра». Хай, нагадує вам, діти, і про ваші обов’язки перед рідним селом, рідним краєм, нашою Україною.(птахи читають по одній строфі).

Т.Фролова

Щоб став добрішим світ

Без мене може обійтися світ,

А я без нього ну ніяк не можу.

Тому співаю  й плачу стільки літ,

Людські серця хвилюю і тривожу.

Моя душа від радості цвіте

І важко тужить від людського болю.

Мій світе, я люблю тебе за те,

Що я живу в тобі, живу тобою.

Ми всі минемось, що там не кажіть,

Раніше хтось, хтось трішечки пізніше,

Та завше буде існувати світ,

І як же треба, щоб він став добрішим.

Цей світ Господь створив нам для добра,

А ми самі всіх бід своїх причина.

Пора, людино, вже давно пора

Осмислити, що ти таки людина.

Я знаю, що без мене може світ,

А я без нього ну ніяк не можу.

Пісні свої я сію стільки літ,

То, може, ними світу допоможу.

    (Чижик) Усім спасибі за співпрацю. До нових зустрічей!

docx
Додав(-ла)
Тютько Неоніла
Пов’язані теми
Біологія, 7 клас, Сценарії
До підручника
Біологія 7 клас (Довгаль І.В., Ягенська Г. В., Жолос О. В., Ходосовцев О. Є., Костіков І. Ю., Волгін С. О., Додь В. В., Сиволоб А. В., Скрипник Н.В., Толстанова Г. М.)
Додано
7 квітня
Переглядів
57
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку