Сценарій виховного заходу "Прощавай,четвертий клас, п’ятий вже чека на нас"!

                           « ПРОЩАВАЙ, ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС,

                              П’ЯТИЙ ВЖЕ ЧЕКА НА НАС»

Мета: підбити підсумки навчання в початковій школі й переконати дітей, що далі їх чекає

           надзвичайно цікаве навчання  в середніх класах; розвивати навички самостійної

           праці, прагнення постійно вчитися; виховувати любов до книжки, гордість за свою    

           школу.

Обладнання: святково прикрашений зал, квіти, повітряні кульки.

 

                                               Хід свята                                                                      

Учитель : Доброго дня, дорогі наші батьки, вчителі, діти та шановні гості! Ми раді вас вітати у цій залі.

Сонячний ранок всміхнувся привітно,

Трави викупав в перлах-росах.

Сині дзвоники в полі розквітли,

Ніби стрічки в пшеничних косах.

Чом же сонечко встало так рано?

Чому квіти яскраво квітнуть?

Чом киває гіллям калина?

Чом щебече птаство привітно!

Бо початкову школу діти закінчили,

І у нас сьогодні - справжнє свято.

Тільки першу сходинку здолали,

 А іще ж долати та долати.

- Першого вересня 2015 року наша школа прийняла у свою дружну сім’ю поповнення – чотирьох хлопчиків і двох дівчаток. А сьогодні вони вже закінчили початкову школу. То ж запрошуємо на свято наших шановних випускників. (учитель зачитує прізвище та імена учнів. До зали під музику заходять діти).

Учитель:

                На свято разом ми зібрались знову,

                Щоб порадіти, поспівати нам.

                І подивитися на весняну обнову,

                Що шле Земля всім селам і містам.

                Весна у літо переходить плавно,

                І час розлуки настає для нас.

                Здається, ніби зовсім ще недавно

                Ви малюками йшли у перший клас…

                Як мить одна пройшло чотири роки,

                І нам із вами розлучатись час.

               Великі зроблені в навчанні кроки,

               У вересні прийдете в п’ятий клас,

               Щоб вчитися і світ цей пізнавати,

               Йти у життя  хорошими людьми,

               Батькам і вчителям допомагати –

               На все це сподіваємося ми.

1-й учень:

Світлі усмішки квітнуть довкола

І пісні веселково дзвенять.

Вся сьогодні заквітчана школа –

Свято кличе дівчат і хлоп’ят.

2-й учень:

Ми стоїм урочисто й святково, 

                                                     - 1 -

Рік навчальний скінчився для нас,

І на серці так легко, чудово –

Це веселий і радісний час!

3 – й учень:

Цілий рік ми старанно учились

І слухняними майже були,

Ми дружили, писали, трудились

І, звичайно, росли та росли.

4- й учень:

Стали старші, а ще розумніші,

Вже виконуєм вправи складні.

Ми танцюєм, читаємо вірші

І веселі співаєм пісні.

5-й учень:

Сумно нам не буває ніколи,

Бо цікавий в нас кожен урок!

Родом ми з початкової школи –

У життя робим перший свій крок.

6-й учень:

Школа наша весела, чудова,

Поспішаєм до неї щодня!

І хоч зветься вона – початкова,

Та дає нам ґрунтовні знання.

1-й учень:

Знань усіх нам заклала основу,

Лінь навчила долати і страх,

І до неї ми знову і знову

Повертатися будем в думках.

2-й учень:

Вдячні ми вчителям за науку,

Що навчали трудитись, як слід

І вели нас невтомно за руку

В дивовижний і радісний світ.

ПІСНЯ: «Рідна школа» (на музику «Маленькая страна»)

1.

Маєм чотири роки за плечима…

Швидко минає час,

Як ми з цікавими очима

В перший прийшли наш клас.

Лагідні в сяйві сонця

Синії відбиття…

Ми пам’ятати рідну школу

Будемо все життя.

ПРИСПІВ:

В світі вона одна – (двічі)

Школа, що зветься рідна, перша, з друзями нас єдна.

В світі вона одна. (двічі)

В ній джерело невпинно б’ється,

Знань там вода питна.

2.

Школа, як мати, нас терпляче

                                                  - 2 -

Вчила, щоб вміли ми

Перемагати свої невдачі,

Щирими бути людьми.

Шкіл тисячі є в Україні,

Тільки і я, і ти

Знаєм: за нашу рідну школу

Кращої не знайти.

ПРИСПІВ.

Ведуча:

Сьогодні свято, свято урочисте-

Ми закінчили вже четвертий клас.

Над нами небо сонячне і чисте,

І сто доріг попереду у нас.

Ми лиш на першу сходинку ступили,

А скільки буде сходинок таких!

Ми початкову школу закінчили,

Де завжди пісня линула і сміх.

А далі вищі сходинки чекають,

Де здобувати маємо знання.

І там цікаво буде – всі це знають,

Бо щось нове чекає нас щодня.

Ведучий:

Початкова школа – мрій країна,

Тут вперше все: знання і відкриття.

І саме звідси йде у світ дитина,

В своє прекрасне, світле майбуття.

Країна мрії – ніби Всесвіт цілий,

І перші почуття , і пізнання себе.

Тут вперше все: любов і дружби сила,

Краса землі і небо голубе.

Ведуча:

І відчуття, що ти

На цій Землі – людина,

І маєш праведним шляхом іти,

Що ти – природи крихітна частина,

І світ навколо мусиш берегти.

Ведучий:

У школі ти повинен зрозуміти,

Що сам ти долі власної творець,

Що лінощі лиш заважають жити,

Й хто їх поборе – справжній молодець.

Ведуча:

Сьогодні у нас найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі, працювати, творити й жити.

Ведучий: А найсумніший – бо ми прощаємося з нашим затишним класом, в якому раділи й сумували, плакали і сміялися всі чотири роки, прощаємося з нашою першою вчителькою, яка віддала нам всю свою любов і ласку.

Учень:

Перша вчителька! Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим,

Любов була щира, гаряча,

                                                      - 3 -

Зігрівала сердечко усім.

Учень:

Ми пам’ятаємо перший дзвоник

У шкільному нашому житті,

Ми пам’ятаємо ваші руки,

Що в перший клас нас повели.

Учень:

Перше учителя слово,

Де б не стелився нам путь,

Так, як і матері мову,

Нам у житті не забуть.

Учень:

Шановна наша вчителько,

Вам вдячний весь наш клас,

І прощальна пісня – дарунок

Звучить Вам від нас.

ПІСНЯ: «Перша вчителька»

1. Букварі і читанки, парти в два ряди

Наша перша вчителька в серці назавжди.

Споришева стежечка, стежечка-мережечка,

Що водила нас, ще й у перший клас (двічі)

 

2. Сонце світлі зайчики сипле у шибки

Кришать крейду пальчики – пишуть палички.

Добре нам читається, вчителька всміхається.

А як хтось не зна, хмуриться вона.(двічі)

 

     3.    Скільки розгадали ми з нею загадок!

           Скільки прочитали ми віршів і казок!

           Стороною рідною, дниною погідною

           Йшли через покіс у багряний ліс. (двічі)

 

3. Наша перша вчителька інших науча.

Букварі і читанки  їм вона вруча.

Споришева стежечка, стежечка-мережечка,

Інших перший раз повела у клас.(двічі)

 

Ведуча: В містечку шкільному і мер власний є

                 Посаду директора вона обіймає.

                 Сьогодні Ольга Яківна схвильована дуже,

                Бо ж вона до всіх нас не байдужа.

                Ви нам для навчання умови створили,

                Ремонти у школі робили.

                Завжди ви звертали велику увагу

                На наші уроки, свята і розваги.

                За те, що уважні були ви до нас,

                Вам танець дарує сьогодні наш клас.

ТАНЕЦЬ. «Одна калина»

Учитель: Слово для привітання надається директорові Кам’янського навчального закладу Луб’янко Ользі Яківні.

Ведучий: У нас у школі все «o’key» -

                                                         - 4 -

               Французьку чути цілий день.

               Бо в нас уроки не прості,-

               Французькою вчимо пісні. 

• Шановна, Ірино Валентинівно! Шкода, що всі іноземні слова не змогли залишитись у нас в головах. Подяку вам висловлюємо і любов свою.

Ведуча: В актовому залі репетиція іде.

                 Ольга Євгенівна її завжди веде,

                 Вона розучувала з нами До, Ре, Мі,

                Фа, Соль, Ля, Сі.

                І навчила нас співати дзвінко-дзвінко пісні.

                До актового залу пройдіться у нас –

               Тут піснею завжди порадують Вас.

Ведучий: На третьому поверсі - найулюбленіший клас.

               Там Андрій Володимирович з комп’ютерами 

               Чекає на нас. 

               Ми з легкістю по сходинках злітаєм

               І в світ комп’ютерів майстерно поринаєм.

Ведуча: Ми радіємо всі, безперечно,

                Що настав цей чудовий час.

                Тож спасибі усім вам сердечне,

                Найщиріша подяка від нас!

Ведучий: Бібліотекарю шкільному

              Ми вдячні, безперечно.

              За книги дякуємо вам

              Ми щиро і сердечно.

Ведуча: Ми дякуємо кухарям,

                Що борщик нам варили,

                Що смачно готували нам,

               Бо щиро нас любили.

               Що випікали пиріжки

               Пухкенькі та смачненькі,

               Ватрушки і маківники,

               Щоб ми росли швиденько.

Ведучий: Спасибі нашій медсестрі,

               Що йоду не жаліла,

              Як ми здирали у дворі

              Хто ліктя, хто коліно,

              Що так терпляче вчила нас

              І вуха, й руки мити,

              Охайними приходить в клас

              І в школі не смітити!

Ведуча: Спасибі техпрацівникам,

                Які щодня трудились,

               Щоб затишно було всім нам

               І всі ми добре вчились.

              Спасибі щиро скажем вам,

              Що класи чисто мили,

              Допомагали школярам

              Й до чистоти привчили.

Ведучий: Дяді Колі, якщо із нас хтось ненароком

               Зламає парту, виб’є скло,

                                                              - 5 -

               Ви лиш подивитеся оком –

              І як нічого не було.

              Спасибі Вам, що виручали

              Ви нас, бешкетників, з біди

              І нас постійно поучали:

              - Ти більш такого не роби!

             За вашу працю, доброту, любов

             Спасибі скажемо Вам знов і знов.

            Бажаєм радості багато

            І подаруєм усмішки Вам в свято.

Усмішка 1. – Петрику, скільки буде 3 + 5?

• Не знаю.
• Ну, от я візьму і покладу тобі в кишеню 3 цукерки, а потім іще 5. Скільки буде?
• Ніскільки не буде.
• Та чому ж не буде?
• А тому не буде, що у мене в кишені дірка.

 

Усмішка 2. - Андрійку, покажи на карті Червоне море.

• Ольго Григорівно, я на карті бачу лише сині та блакитні моря, а червоного тут немає.

 

Усмішка 3. Прийшов з медпункту наш Семен,

                    А друзі й запитали:

                    - Що, брате, боляче було,

                    Коли зуби рвали?

             - Ні, - хлопчина їм сказав, -

            Не дуже боліло.

                 -А чого ж тоді горлав

            В медпункті щосили?

            - Та то ж лікар завивав,

           Бо я став брикаться,

           Щипці йому поламав

           І вкусив за пальця.

Усмішка 4. – Тату, мабуть, наша вчителька ніколи не бачила коня.

• Чому?
• Сьогодні на уроці малювання я зобразив коня. Вона підійшла до мене, подивилася і питає: «А це що таке?!»

Усмішка 5. – Дідусю, і ти колись був маленьким?

• Був, дитино, був.
• Ото, мабуть, смішний був зі своєю лисиною й бородою.

 

Ведуча:  Не було б і нас, не було б і свята,

               Якби не матусі, якби не наші тата.

               Дякуємо мамам за любов,

               Дякуємо татам за добро.

              Дякуємо щиро їм обом

              За турботу, ласку і тепло.

              Вибачте, наші дорогенькі,-

              Може, ми робили що не так.

              Та про вас, ви наші тата й неньки                                         

              Будем турбуватись все життя.

                                                         - 6 -

Ведучий : Доки тато живий, доки мама жива

Поспішаймо сказати найкращі слова.

Рідна мамо, живи!

Рідний тато, живи!

Найдорожчі у світі – це ви, тільки ви.               

Ведуча:

 Вам, батьки, життя вірші складає,

Бо дорожче мами й тата не буває.                                                         

 В кожному серці, що вірить і любить,

Є місце почесне одне.

Туди в знак пошани ввічливі люди

Заносять усе дороге.

Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І серця, і зорі, і даль журавлину,

І квіти даруєм тобі.

(Діти дарують квіти батькам).

Батьки (до дітей)

Доле, де ти, відгукнися,

Нашим дітям усміхнися.

Дай їм удачу, добру, не ледачу.

Дай їм щастя, чисте, як Боже причастя.

Та здоров’я на довгії літечка,

Боже, дай нашим діточкам.

Батьки до вчителя:

Вручили ми Вам найдорожче, що маємо,-

Улюблених наших дітей.

І нині усі ми упевнено знаємо,

Що Ви їм дали саме те,

Чого ми чекаєм: знання і уміння,

До слова любов, до мистецтва.

Ви здатні себе віддавати дитині,

Бо добрі душа у Вас й серце.

І діти до вас прикипіли навіки,

І з радістю йшли вони в школу,

Для них Ваше слово – цілющії ліки,

Від сліз, що бувають рікою.

Тому ми, батьки, Вам вклоняємось низько

І руку Вам вдячно цілуєм.

Всі Ваші проблеми сприймаємо близько,

І Вашу ми працю цінуєм.

Для Вас щиросердно міцного здоров’я

Усі ми у Бога просили.

І діти, і ми Вам бажаєм з любов’ю

Натхнення, наснаги і сили.

Учитель:

І вам, шановнії батьки, спасибі хочу я сказати

Із щирим вчительським теплом,

За ночі ті, що не доспали, коли задачі ви рішали,

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання,

                                                                - 7 -

Бо кожен з вас тут участь брав,

Талант свій виявляв й старання,

А наша  школа – це лиш перший крок.

А попереду – ще вісім великих років,

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день учіть уроки.

(Вчитель вручає подяки батькам)

                                  ПОДЯКА

Ви дяку прийміть за дитину хорошу,

За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу, за Ваші уміння,

За віру в дитя, за ласку й терпіння,

За те, що у класі ремонти робили,

І фарбували, і стіни білили,

Костюми красиві до свят готували,

І що на змаганнях за них вболівали.

Бажаєм ще більше терпіння набратись,

Бо ще вісім років вам разом навчатись.

- Хочеться вірити, що дружні стосунки між сім’ями нашої класної родини залишаться, а традиції, започатковані нами, будуть продовжуватися, збагачуватись і примножуватись у старших класах. Сьогодні на святі присутні вчителі, які навчатимуть дітей у старших класах.

Учень: Хоч інколи ми –пустуни маленькі,

             Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх,

            Та ми потягнемось до Вас, немов до неньки,

            Якщо полюбите Ви щиро нас усіх.

Учениця: Шановні вчителі нові!

                 За нас Ви будьте певні –

                Хоч ми рухливі і шумні,

                Зате розумні й чемні.

Учень: Ми будемо учитись добре,

            І з поведінкою буде усе гаразд,

            Та Ви прийміть нас із любов’ю тільки

            І заведіть нас в старший п’ятий клас.

Учениця: Шановні вчителі!

            За Вашу любов і за Ваші турботи

            Ви також прийміть щиру вдячність від нас.

           Ми будем учитись, сумлінно трудитись,

          Про Ваше добро пам’ятати весь час. 

• Даруємо Вам пісню «Учительская улыбка».

1. От улыбки краше наша жизнь!

Пусть на нервах ваша школьная работа.

Если вдруг созрел конфликт – сдержись!

Улыбнись, корда смеяться неохота.

ПРИПЕВ:

И тога наверняка ты в глазах ученика

Уваженье прочитаеш без ошибки.

С голубого ручейка начинается река,

Воспитанье начинается с улыбки.

2. Для порядка каждый очень строг,

      Только в строгости рискуем задохнуться.

                                                        - 8 -

        Улыбнись,- ведь это не порок,

        Если очень захотелось улыбнуться!

ПРИПЕВ.

3.Никогда нигде не забывай,

   Что улыбка украшает наше детство,

   И почаще щедро применяй

   Это главное техническое средство.

ПРИПЕВ.

Учитель:

- Ось і наближається час розставання, і ми хочемо вам, любі діти, вручити посвідчення про закінчення початкової школи.     (вчитель зачитує вірші про кожного учня, директор школи вручає посвідчення)

1. Хто зуміє оживити

    На папері справжнє поле,

   Цвіт барвистий розпустити,

   Освітити сонцем гори?

   Цей талант Сергійку щиро

   Подаровано від Бога.

  Хай же стелиться щасливо

  В світ краси йому дорога.

- Посвідчення про закінчення початкової школи вручається  Бараненко Сергію Анатолійовичу.

 

2.  Він був маленький, як та комашечка,

    А працьовитий, неначе мурашечка.

    І хоч, не все йому удавалося,

    Дуже ця дитина старалася.

   Чудово Саша читав вірші й розв’язував задачі,

   Коли уроки у групі робив, нікого не чув і не бачив.

• Посвідчення про закінчення початкової школи вручається Бочкарьову Олександру Васильовичу.

 

3. Наша Іринка – неначе картинка,

Очі блищать, мов ті намистинки,

Гарно Іринка в нас вірші читає,

Бігає швидко, гарно співає.

Всім непогана вона учениця,

Тільки буває, що трішки ліниться.

Тільки вона перестане ліниться,

Нею не можна тоді нахвалиться.

• Посвідчення вручається Бражниковій Ірині Миколаївні.

4.

• Дуже скромна, ввічлива і чемна,

Дівчинка охайна і приємна.

Трудиться вона в нас, як мурашка,

Хоч бува Маринці часом важко,

Дружать з нею хлопчики й дівчатка,

І у неї завжди все в порядку.

         - Посвідчення вручається Чікіній Марині Олексіївні

 

5.А цей хлопчик серйозний і тихенький.

                                                         - 9 -

  Іноді задумливий, іноді веселенький.

  Коли в футбола грає, то піт струмком стікає,

  Але Данилко ніколи й нікому не програє.

  Гарний він у нас шахіст, а до того ж ще й артист –

 Для нього віршів забагато не буває,

 Він завжди їх добавочки прохає.

• Посвідчення вручається Гуляєву Данилу Вікторовичу.

6. Що це? Що це за дитина?

   Він неначе та пружина.

   У футбола гарно грає,

   В шахи всіх перемагає.

   Словом, він у нас – спортсмен,

   Не Едуард, а супермен.

   Спішить щонайшвидше усе поробити,

   Хоч дуже артистичний, та не любить вірші вчити.

• Посвідчення вручається Янголенко Едуарду Юрійовичу.

УЧИТЕЛЬ:

Швидко так минуло свято,

А так багато хочеться сказати:

Що буду я за вами сумувати,

Що буде вас мені не вистачати.

Ви ж у науку далі йдіть і мене не підведіть.

Щоб батьків і вчителів ви шанували,

Менших, слабших щоб не ображали.

А ще у вас у всіх прошу пробачення,

Як ненароком скривдила я вас,

Щоб ваші прикрощі й образи

 Не перейшли із вами в п’ятий клас.

І які б оцінки ви не мали,

Прошу, щоб ви дружили й шанувались,

Завжди прагнули лише до одного,

Щоб був один за всіх і всі за одного.

ФИНАЛЬНАЯ  ПЕСНЯ

1.Незаметно мы все повзрослели,

На ступеньку повыше шагнем.

Все, чему научиться успели

Не забудем, с собою возьмем.

Не жалели вы сил и вниманья,

Наши первые учителя.

Оправдаем мы ваши старанья,

Потрудились вы с нами не зря!

ПРИПЕВ:

Расстаемся…Ну что ж –

Остается в сердце нежность!

Мы вас любим, как мам,

До свиданья, спасибо вам!

 

2.Пожелаем друг другу успеха,

  И добра, и любви без конца.

 И от звонкого детского смеха

Молодеют пусть ваши сердца!

                                                            - 10 -

Мы уйдем, ну а вам, как обычно,

Малышей- первоклашек встречать.

Мы желаем учить на «отлично»,

Но и нас иногда вспоминать.

ПРИПЕВ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Підготувала: вчитель початкових класів

                                                                 Кам’янської гімназії

                                                                ПЕРЕПЕЛИЦЯ ІРИНА ІВАНІВНА

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       

  

 

 

 

 

                                                      - 11 -