Сценарій виховного заходу «Свято Чаю»

                           Виховний захід «Свято Чаю»

Мета: Формувати у дітей почуття єдності родини, комунікативну та соціальну компетентності. Розвиток толерантності в міжособистісному спілкуванні і взаємодії. Ознайомити з історією походження чаю. Розвивати естетичний смак.          

Завдання:

1.Знайомить дітей з історією виникнення звичаю чаювання, розширити знання про чай;

2.Сприяти розвитку мислення, пам'яті, реалізації творчих здібностей;

3.Виховувати культуру спілкування, естетичний смак дітей.

Обладнання:

Плакат із назвою заходу, столи, скатертини, посуд для чаювання, частування, самовар, презентація «Чайна церемонія», проектор, екран, декорації для обладнання палацу імператора Китаю, музичний супровід.

                     Хід заходу:

 Учитель: Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому святі. Наша Україна славиться гарними звичаями та обрядами. Сьогодні ми  з вами зібралися у теплому родинному колі, щоб поговорити про один чудовий напій. А про який, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку:

 П’ють його всі залюбки,

 І дорослі, і дітки

Цей напій вгамує спрагу

А ось взимку – це відрада!

В люту холоднечу

Він завжди доречний

З цукром, з теплим молоком,

Та з духмяним пирогом. (Чай)

Слайд 1

Правильно, молодці. Сьогодні ми поговоримо з вами про чай.

Починаємо Свято Чаю. Зустрічайте Господаря і Господиню.

(Звучить музичний фрагмент української народної пісні).

 Входять Господар і Господиня. Господар тримає на вишитому рушнику солодощі, а Господиня на підносі чайний сервіз.

Господиня: Привіт, люди добрі, Ласкаво просимо. Якщо величати – так на порозі зустрічати.

Господар:   Просимо Вас сідати.

Господиня: Ми гостей зустрічаємо. Усі: Чаєм, чаєм, чаєм!

Господар:   Насамперед пригощаємо. Усі: Чаєм, чаєм, чаєм!

Господиня: Запрошуємо до свята. Усі: Чаєм, чаєм, чаєм!

Господар:   І внакладку, і вприкуску. Усі: Чай, чай, чай!

Пісня  «Вітаємо».

Господиня: А чи знаєте ви звідки і коли прийшов до нас чай? Як збирають чай? Як виготовляють чай? Про все це ми вам зараз розкажемо.

1 учень: Чай почали пити понад 500 років тому. Батьківщина чаю Південно Західний Китай.

Слайд 2

 Чай поділяють на таки види:

- за механічною обробкою: розсипчастий-байховий, пресований, екстрагований.

- за місцем вирощування: китайський, індійський, цейлонський, турецький, грузинський.

Слайд 3

- за типами: чорний, зелений, червоний, жовтий, білий.

Кожен чай відрізняється кількістю відтінків смаку і аромату. Але всі типи чаю походять від однієї рослини - чайного куща, а все це розмаїття досягається у процесі обробки чайного листя.

Слайд 4

 2 учень:Чи можна посадити чайний кущ у будь-якому куточку нашої планети?

Для вирощування чайних кущів важливі такі фактори:

- теплі літо та осінь;

- довгий світловий день;

- достатня кількість сонця;

- чисте та вологе повітря;

- висота розташування чайних плантацій.

Слайд 5

Якщо нестача світла - смак чаю стає трав’янистим, грубим і не пахучим.

Слайд 6

3 учень:Як збирають чай?

  Чай збирають вручну, чайнозбиральними машинами, а іноді ріжуть ножицями.

Слайд 7

Збиральники вручну обривають тільки бруньки та два наймолодші листочки, тільки вони мають необхідний смак та аромат.

Слайд 8

4 учень:Основні етапи виготовлення чаю:

1. Сортування – свіже листя відбирають від брудного, хворого.
2. Зав’ялювання – (обезводнювання) листя.
3. Скручування – вижати з листя якомога більше чайного соку.
4. Ферментація – це процес окиснення під дією ферментів чаю. Колір листя темніє, з’являється аромати чорного чаю.

Слайд 9

5. Сушка – у духовках і на свіжому повітрі.
6. Маркування та пакування.

З розчинних речовин чаю найважливішим є – кофеїн, теїн (тонізуюча та стимулююча властивість), катехін (надає гір чинки й терпкості чаю).

Слайд 10

Учитель: Прагнення до здорового способу життя таке модне сьогодні, вдало поєднується із сучасною модою на все екзотичне. Ні для кого не секрет, що чай є дуже корисним, його використовують для очищення організму від шлаків та виведення солей, для схуднення, гарного вигляду шкіри, оздоровлення травної системи, дихальних шляхів, серцево- судинної системи, можна сказати, при всіх хворобах! І маючи бажання і, трохи часу, можна зекономити та приготувати такі смачні напої самому з зібраних та сушених трав. Ми так і зробили, зібрали різні трави.

Слайд 11

1 Дівчинка: Ось м’ята. Вона вирізняється серед трав свіжим ароматом, містить у собі ментол.

Слайд 12

Це меліса. Цю рослину також називають «лимонною м’ятою». Адже вона має схожий, тільки слабший аромат ментолу помішаний з лимоном.

Слайд 13

 2 Дівчинка: Чебрець - ця рослина «бог» ароматів української флори.

Слайд 14

Шипшина – колючий кущ з бурувато – червоними гілками та кораловими ягідками з кислуватим смаком.

Слайд 15

3 Дівчинка: Ромашка – рослина, яка цвіте білим цвітом та має насичений квітковий аромат.

Слайд 16

 Калина – корисна вітаміном «С», особливо взимку. Ягоди містять багато йоду, міді й заліза.

Завдяки їм зміцнюється організм, знижується температура та зникають віруси.

Слайд 17

Липа. Липовий чай смачний і дуже корисний. Напій має приємний аромат і солодкуватий смак з медовими нотками. Такий чай надає потогінний і жарознижуючий вплив.

Слайд 18

Учитель: Як же з’явилося слово «чай» (лунає китайська музика). Імператор та слуги які розраджують його піснею в спеку.

Слуги (співають).

Це в Китаї було в давнину,

Цілих 5 тисяч років тому

Імператор Китаю сидів

І від спеки під деревом млів

Імператор (співає)

Вай, вай, вай, вай –

Хоч бери і від спеки вмирай!

Вай, вай, вай, вай –

Не вмирай, не вмирай, не вмирай.

Слуги

Він за звичаєм пив кип’яток,

Раптом впав у горнятко листок

І змінився і колір, і смак

І ожив імператор отак.

Імператор

Вай, вай, вай, вай –

Цей напій ніби сон, ніби рай!

Вай, вай, вай, вай –

Народився отак перший чай!

Слуги

З того часу пройшло стільки літ,

А так чай уже п’є цілий світ

Пам’ятай, пам’ятай, пам’ятай

Пам’ятай його батьківщина – Китай!

Господар: За українською традицією чай краще пригощання святкового обіду. До нього подають лимон, варення, мед, пироги, печиво, бублики, пряники.

Слайд 19

Зустрічайте до нас прибули гості з села «Пирогово».

 (несуть пироги)

Слово «пиріг» утворено від слова «бенкет». Спочатку слово пиріг означало святковий хліб.

У селі Пирогово

Пироги з горохом,

З капустою, з морошкою

Ах, які пироги!

І рум’яні, і м’які

Всім на диво!

А ще в селі Пирогово, гарно співають. Послухайте будь ласка пісню «Пиріжки – рогалики».

Слайд 20

Господиня: Дуже весело сьогодні у нас. Усі хочуть потрапити на свято до нас. Ось ці хлопчики й дівчатка к нам приїхали з села «Пряничково».

(на підносі несуть пряники).

Пряники – одне з найулюбленіших ласощів людей з давніх – давен. Щоб пряники були смачні і ароматні, в тісто додавали прянощі: корицю, мускатний горіх, ваніль. Слово пряник утворилося від слова «пряний». Дуже любимо прянички з чайком! А ще любимо танцювати!       

                             (Танець: «Добрий настрій»).

Господар: Зараз зустрічайте гостей, які живуть в селі Смаколики.

                     (на підносі цукерки, зефір, печиво).

А зараз послухайте нашу пісню «Смаколики».

Господиня: Який же славний стіл накритий! І чайник вже кипить!Чого ж на цьому столі не вистачає!

Слайд 21

 Всі: Млинців, млинців, млинців.

Учитель: І правда? Що за свято без млинців?

Наші предки вважали, що гладкий, рум’яний, круглий млинець уособлює сонце. Якщо млинці на столі - значить саме світило благословить починання.

А ось ще один гість завітав до нас. Подивіться що він приніс?  (торт)

Слайд 22

Усім привіт. Подивіться, який у мене торт. А ви знаєте, що торт здавна вважається головною прикрасою чайного столу! Торт це кругле печиво. Він може бути різним за формою: круглим, овальним, квадратним і навіть триповерховим.

 

А зараз послухайте загадки і трішки відпочиньте:

1. Був листок зеленим - чорним став,  томленим,

    Був листочок зубчатим – став листочок трубчастим. 

    Був він на лозині - став він в магазині (Чай) 

 

2. До дітей на кожне свято просять в гості завітати,

    Бо солодкий і смачний здогадались, хто такий? (Торт)

 

3. Білий, як сніг, у пошані у всіх,

    у рот потрапив - там і пропав (цукор).

 

4. Кільце не просте, кільце золоте.

    Блискуче, хрустке.

    Всім на диво ... Ну і смакота! (Бублик)

 

5. Я кислий був, зелений,

    Дозрів - і пожовтів.

    З жарких країн, малята,

    До чаю прилетів!

    Хоч кислий я, малята,

    Зі мною чай смачніш.

   Додам я аромату

   - і станеш здоровіш. (Лимон)

 

 6. Що на сковорідку наливають,

    та вчетверо згинають. (Млинці)

 

7. В розмальованій хустині,

    Солоденька всередині,

    Коли нею почастують,

   Діти тішаться, ласують. (Цукерка)

 

8. З какао цукерка ця і з молока,

    Буває солодка, буває гірка,

    Буває начинка: ізюм чи горіх,

    Поділимо плитку велику на всіх,

    Якщо запитаємо навіть в малят

    Усім нам підкажуть, що це (Шоколад).

 

9.  З гарячого колодязя через ніс водиця ллється (чайник).

Слайд 23

(Стук в двері)

Чайничок. Добрий день вам, любі друзі!

Ой, втомився я щось дуже.

Треба трішки почекати,

Чаем всіх почастувати.

Він напій цілющий, гарний,

Чудодійний, популярний

Угамує спрагу враз

Збадьорить і вас, і нас.

Кажуть, є в нім речовини

Звуться? (морщить лоба) хай же їм, таніни.

Ой, здається щось забув.

Може, хтось іще щось чув?

 

Кофеїн знімає втому

Зміцнить нерви вам удома

І білки у ньому є.

В тому радість настає!

Конкурс від чайничка «З чим п’ють чай»

 А зараз пограємо в «чайні розваги».

В ігри можна пограти,

Силу, спритність показати.

Від душі повеселитися

Солодкого чайку напитися.

1. Гра (Перенести пряники).

2. Гра (Наповнити чайник водою).

3. Гра (Випити чай з чайної ложечки).

4. Гра (Зібрати шишки для самовара).

5. Склади прислів’я .

 

Чай пити -	сум забуваєш.
За чаєм не сумуємо -	не дрова рубати.
Чаю випиваєш -	приємно жити.
Якщо чай не випиваєш -	по три склянки випиваєш.
Самовар закипає -	задоволення тримай.
Пий чай -	іти не дозволяй.
Чай пити -	де сили здобуваєш.

6.Гра (Влуч в ціль).

7.Гра (Надуй пакетик з чаєм).

 

Вірш «Курьезный випадок».

Раз прислав мені пан чаю

Із наказом заварить!

А я зроду ще не знала

Як проклятий чай той пить.

Узяла тоді водички

Висипала чай в чавун

Додала туди цибулі

Та щей перчика стручок,

Хорошенько розмішала

Охолонути дала, та

В миски порозливавши

На стіл панський подала.

Гості з паном всі плювались

Сам він просто озвірив.

І відправив на конюшню

Мене, висікти звелів.

Довго думала я з дива,

Чим могла не догодить,

Ну а потім здогадалась,

Що забула, посолить.

 А зараз, щоб у нас не траплялись такі випадки, одна з мам покаже і розповість нам, як правильно заварювати чай.

Подивіться і повчиться, щоб вдома самим спробувати.(правила заварювання чаю).

 Слайд 24

10 заповідей у чайному світі!

 1. Не пийте міцний чай!

 2. Не заварюйте чай довго!

 3. Не пийте вчорашній чай!

 4. Не заварюйте чай багато разів!

 5. Не запивайте ліків!

          6. Не пийте чай на порожній шлунок!

 7. Не пийте чай перед їжею!

 8. Не пийте чай відразу після їди!

 9. Не пийте обпалюючий чай!

 10. Не пийте холодний чай!

 Танець «чайний пакет».

Слайд 25

1.І солодкий, і гіркий
Чай духмяний, запашний. 
Зцілить всіх і, як на те,
Навіть втому прожене.
Сил нових він додає,
Друзів всіх за стіл зове...
І з подякою весь світ
Славить чудо-еліксир!

2.Хочу вам відкрить секрет і дати пораду

Коли хворі ви – чаєм лікуватися

Чай у спеку освіжить, а в мороз зігріє

І від чаю в кожного на душі тепліє…

3.Чай зігріває, освіжає,

   Чай нас, наново народжує

   Якщо ти втомивсь з дороги,

   Чай стане у нагоді.

        4.Золотистий він, духмяний.

Чорний байховий і чистий,

Вітамінний і фруктовий

Чай з ефірами – особливий,

Трав’яний і незвичайний –

Чай пропонують особисто.

Запрошення на чай

Ти як свято відзначай!
 

Учитель: Людині що звикла до скаженного ритму сучасного життя, чайна церемонія здається спочатку марною тратою часу, Дійсно, скільки справ можна зробити за цей час.

Але поступово атмосфера спокою і врівноваженості оволодіває нею.

Іноземці дивуються з того, як японці влаштовують так багато шуму з нічого.

«Що за буря в чашці чаю».

Перш ніж сміятися над цією традицією, варто подумати, наскільки, по суті, мала чаша людських радощів, і наскільки мудрі, хто вміє її заповнити.

Саме в горнятку чаю ми знаходимо щось загальнолюдське.

Слайд 26

І справді, кожного разу, спробувавши нового чаю, ми здійснюємо мандрівку не лише чайними плантаціями, а й чайними країнами. А щоб наша мандрівка запамяталася  вам ще надовго, запрошуємо всіх до чаю.

 

Список використаної літератури

1. Давіташвілі М.Д.; "Наш друг чай"; 1979.

2. Ковальов Н.И. Енциклопедія гурмана. -1996.

3. Ковальов В.М., Могильний А.П. Народна кухня: традиції і звичаї. — 1992.

4. Новоженов Ю.М, Любителям кулінарного мистецтва. — М., 1989.

 5. Скляревський Л.Я; Чубань І.А.; "Лікарські рослини в побуті"; 1986; Київ.

 6. Хохлач В.В.; "Все про чай"; Енциклопедичний словник юного натураліста; 1987.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета. Сформувати в учнів знання про найцінніший серед напоїв, які виготовляють люди – про чай. Ознайомити з історією походження чаю, виникнення чаювання у Європі, а також зберіганням чаю та правильним його приготуванням. Охарактеризувати лікувальні властивості чаю.

Обладнання: різноманітні упаковки чаю, посуд для заварювання чаю, горщик із ложкою, плакати, малюнки, вислови відомих людей про чай.

Хід заходу.

Вступне слово вчителя. Серед різних напоїв, які виготовляють люди, найвідоміший і найпоширеніший – це чай. Його п΄ють у будь-якому куточку Землі. Він має лікувальні властивості, допомагає уникнути багатьох хвороб. Чай – це прекрасний корисний напій, який тамує спрагу, знімає втому, додає бадьорості, підіймає настрій. Для багатьох народів він такий же необхідний і назамінний, як і хліб.

Довідка: чай – рід вічнозелених кущових або деревних рослин родини чайних. Листки на стеблі розміщені почергово, за формою довгасто-овальні. Квітки білі (інколи рожеві), досить запашні. Плід – коробочка з 2-3 великими насінинами. Відомо декілька видів чаю, наприклад: 
- чай китайський – розгалуджений кущ;
- чай індійський (асамський) – розлоге дерево до 10 м заввишки. Вони дико ростуть у Південно-Східній Азії. Обидва введені у культуру і кожний має багато різновидностей.
Учень читає вірш про чай.

І солодкий, і гіркий
Чай духмяний, запашний. 
Зцілить хворь, і як на те
Навіть втому прожене.
Сил нових він додає,
Друзів всіх за стіл зове...
І з подякою весь світ
Славить чудо-еліксир!

(Після цих слів виходять учні і розповідають про історію походження чаю).

Китай

І. Одна стародавня китайська легенда розповідає так: “Давним давно пастухи помітили, що досить вівцям пощипати листя однієї вічнозеленої рослини, що росте в горах, як вони починають пустувати, легко піднімаються на кручі. Пастухи вирішили випробувати чудодійну силу листя на собі. Вони висушили його, заварили, як робили з іншими травами, і стали пити цей запашний напій, відчуваючи прилив свіжої сили”. Дійсно, вперше чай стали пити в Китаї, де він відомий з давнини. У китайських письмових джерелах цей напій згадується за 2737 років до н.е.
ІІ. В одній китайській книзі дається такий опис властивостей чаю: “Чай підсилює дух, пом΄якшує серце, знищує втому, пробуджує думку, не дозволяє поселитися ліні, освіжає тіло...”
ІІІ. У давнину чай в Китаї цінувався дуже високо. Імператори дарували його за особливі заслуги. При дворі цей духмяний напій пили під час урочистих придворних церемоній. Поширенню чаю сприяв китайський імператор Кієнг Лон, який володів фабрикою, що виготовляла чайний посуд. На чашках була написана створена ним поема, що прославляла чай. Вважалося непристойним не знати віршів імператора, а тому росла слава напою.
ІV. У Китаї подрібнене чайне листя, спресоване у брикети, коржі чи кілограмові “дошки”, довго використовувалися як гроші. Чиновники стягували з населення податок – чайові.
V. Вирощування та виготовлення чаю в Китаї стало таким же таємним, як виробництво шовку, фарфору, паперу. Чайні плантації приховувались, суворо охоронялись від чужинців. 

Поширення чаю.

І. Із Китаю чай починає свій тріумфальний похід по світу. У VІІІ ст. він проник до Кореї, Індії, Індонезії, Ірану, Монголії, Південно-Східного Сибіру та Середньої Азії. Хоча він став улюбленим напоєм більшості країн світу, але вирощувати його довгий час ніде не могли, а завозили з Китаю. Шлях чаю до європейських країн був важким і довгим.
ІІ. До Європи чай регулярно завозила англійська Ост-Індська компанія. Її купці у 1664 році подарували англійському королю Карлу ІІ 1 кг “китайського зілля”. Лише у І половині ХІХ ст. стали вирощувати чай і в деяких інших країнах Азії. У 1824 році голандці створили чайні плантації на о.Ява, у 1834 році чай стали вирощувати в Індії. У нашій країні кущі чаю були висаджені у 1818 році в Криму у Нікітському Ботанічному саду. Перші чайні плантації були закладені у 1833 році в Грузії під Батумі, селище Чаква.
ІІІ. Спочатку не всі європейці уміли поводитися з чаєм. Збереглася розповідь про європейського моряка, який прислав своїй матері цінний подарунок (на той час) – фунт чаю. Вона запросила гостей до вишуканого заморського блюда. Зваривши весь фунт у посудині, вона злила непотрібну на її думку, гірку коричневу воду, розклала порціями виварене листя чаю і, заправивши сметаною, подала до столу.
ІV. Англійцям чай припав до душі і почав витісняти спиртні напої. Він підійшов мешканцям європейських країн з прохолодним кліматом і рятував їх від надмірного використання пива та вина. У наш час в Англії чаю п΄ють більше, ніж в будь-якій іншій країні світу.

Чай у Росії.

І. У 1638 році російський цар Михайло Федорович Романов відправив своїх послів Василя Старкова і Василя Невєрова у Сибір з багатими дарунками монгольському хану. Той зустрів їх з почестями. Під час званого обіду гостей напували якимсь терпким гіркуватим напоєм. Старков доносив царю: “Я не знаю, чи листя якогось дерева чи, то трави варять у воді, додаючи декілька крапель молока, а потім п΄ють, і називають це вариво чаєм.” Проводжаючи російських послів, хан подарував царю хутра соболю, бобра, барса, чорний атлас, вишитий золотом і сріблом, а також 200 пакетів з написом “Бах-ча”. Ці слова так переклали царю “Чай для заварки”. Повернувшись до Москви і вручаючи царю дорогі дарунки від хана, посли з побоюванням передали йому пактики з сушеним листям, посилаючись на твердження монголів про їх чудодійну силу. Лікар попробував дію відвару із цього листя на придворному, який був хворим. Той попив і підтвердив, що йому полегшало. От і стали лікувати цим напоєм царя та його наближених.
ІІ. У 1654 році до Китаю послали боярського сина Федора Байкова. Повернувшись назад, він розповів, що чай вирощують китайці Цар Олексій Михайлович наказав спорядити особливого посла Івана Перфільєва до Китаю за чаєм. У 1665 році він привіз своєму царю 10 пудів. Цар та його бояри спочатку використовували напій як ліки від хворі та втоми. Адже лікарі приписували йому здатність “освіжати й очищати кров” .Чай настільки прийшовся до смаку, що його пристрастилися пити щодня.
ІІІ. Чай для селян був недоступним. Вони пили його лише за особливих обставин. Тому й виник вираз “Чайком побалувати”. Більшість бідних не знали, як його заварити. У народі співали таку жартівливу пісню:


ІV. У ХVІІІ ст.в Росії винайшли самовар. Його виготовили на Уралі, потім почалося масове їх виробництво, особливо у Тулі. У трубу, яка знаходилася всередині самовара, засипали сухі шишки, деревне вугілля, підпалювали їх лучиною, роздмухували вогонь чоботом і вода закипала. Зверху на самоварі повинно бути гніздечко для заварного чайника. 
V. В Оружейній Палаті Московського Кремля зберігається самовар Петра І, який вирізаний із прозорого кварцу, а в меморіальній хаті в Філях – самовар російського полководця М.І.Кутузова, який супроводжував його в походах. Самовар став таким же традиційним російським сувеніром, як матрьошка, балалайка, хохломський розпис посуду.
(Навколо самовара сідають кілька учнів і співають пісню)
Сісти біля самовара раді були б, друже,
Він же сонячним пожаром, вилискує дуже
Самовар співа, гуде, тільки з виду сердиться, 
хоче нас споїть чайком, як хвороба держиться. 
Краще лікаря й сестри, він лікує скуку.
пропонуєм чаєм всім, лікувати тугу!
VІ. У нас народився добрий звичай – усією сім΄єю збиратися за столом біля самовара. За чаєм обговорювали новини, сімейні справи. Письменник В.Кравцов згадує: “ У нас в Росії, самовар замінює каміни, біля яких у Франції та Англії збираються вечорами. У них важко уявити собі будинок без каміна, а у нас без самовара”. 

Хочу вам відкрить секрет і дати пораду:
Коли хворь вам трапиться – чаєм лікуватися.
Чай у спеку освіжить, а в мороз зігріє,
Сон рукою відведе, втому вашу переб΄є;
Крушить будь-який недуг, чай здоров΄ю – кращий друг!

Лікарі та вчені

1. Дійсно, вчені встановили, що чай містить корисні біологічно активні речовини: кофеїн, танін, мінеральні солі, майже всі вітаміни, ефірні масла. Вони зміцнюють судини мозку, покращують роботу серця, обмін речовин, підвищують розумову та фізичну працездатність людини. З чаєм легко засвоюються білки, жири, вуглеводи. Навіть при надмірному харчуванні не буває ожиріння, якщо воно супроводжується чаюванням. Бідне харчування, але з чаєм підтримує сили людини.
2. Чай посилює протидію застуді, інфекційним хворобам, різним запаленням. Чай знімає головний біль. Танін, що міститься в чаї, запобігає розладу шлунку. При отруєнні дається настій міцного чаю. Настій зеленого чаю нормалізує підвищений артеріальний тиск. При запаленнях очей, їх промивають міцним охолодженим розчином чорного та зеленого чаю, взятих порівну, або кладуть чайний компрес. При сонячних опіках допомагають компреси та примочки із теплого чаю.
3. Китайські вчені довели, що люди, які регулярно п΄ють зелений чай, рідше хворіють на рак шлунку. Чай також знімає шкідливий вплив радіоактивних речовин на організм.

Зберігання чаю.

Щоб отримати від чаю справжню насолоду та максимальну користь, його необхідно правильно зберігати, готувати та пити. При тривалому зберіганні чаю його ефірні масла вивітрюються і він втрачає свій аромат. Чай легко поглинає вологу та сприйнятливий до різних запахів. Тому його слід зберігати у фарфоровому, фаянсовому або скляному посуді із щільно закритою кришкою.

Приготування напою.

Якість чайного напою залежить не тільки від сорту чаю, але й від способу його приготування. Необхідно кип΄ятити лише відстояну холодну воду, щоб вивітрився запах хлорки. Знімати чайник з вогню необхідно в той момент, як тільки вода закипить. У передержаному кип΄ятку аромат чаю зникає. Холодна кип΄ячена вода також не годиться. 
Зігрівши чайник для заварки або сполоснувши його окропом, в нього висипають суху заварку. Потім чайник заливають окропом на дві третини, а зверху прикривають полотняною серветкою. Отвір на кришці та носик повинні бути закритими, щоб разом з паром не вивітрювався аромат. Настоюють чорний чай 5 хвилин, а зелений – 8 хвилин.
Якщо чай довго настоювати, то його якість погіршується. Чайник із заваркою не можна ставити на вогонь і кип΄ятити. Не треба його також закутувати, бо від цього він псується. Чай необхідно заварювати поодаль від риби, сирого м΄яса та інших продуктів із специфічними запахами. З чаю не можна знімати піну, бо у верхньому прошарку збираються ефірні масла, які створюють аромат. Можна перелити частину чаю із заварника і залити його знов, щоб він краще перемішався. Залишати чай на кілька годин, а тим більше на другий день не можна. При тривалому охолодженні чаю зникає аромат та погіршується смак.
П΄ють чай маленькими ковтками. Не можна допускати, щоб гаряча рідина потрапляла до стравоходу і шлунку.

Вирощування чаю.

Чай вирощують у 33 країнах світу на плантаціях, які займають понад 1 млн. га землі. Загальне виробництво чаю в світі – 1 млн. тонн на рік. Найбільше чаю виробляє Індія – 1 місце, Китай – 2 місце, Шрі-Ланка – 3 місце, Японія – 4 місце. ... Саджають чай у Грузії, Азербайджані, Казахстані, Краснодарському краї, а також в Україні. 

Який же шлях чаю від плантації до столу?

Чайний кущ – вічнозелена рослина висотою близько метра. Він потребує догляду. Цілий рік біля чайних кущів клопочуть люди: копають землю, додають добрива, знищують бур΄яни, підрізають кущі, оточують плантації вітрозахисними смугами, дренажними каналами. Але основна робота – збір листя протягом семи місяців: з квітня до жовтня. З чайних кущів зривають верхівки молодих пагінців з двома-трьома листочками (їх називають флешами). Збирачі з кошиками обходять всі кущі, цінуючи кожну хвилину: чайне листя, що гарне сьогодні, завтра не годиться. Із 100 кг зеленого листя отримують 25 кг чаю. Зараз на допомогу людям прийшла техніка, але збиральні машини не можуть упоратися, тому збір чаю частково ведеться вручну.
- Зірване листя відправляють на фабрику для первинної обробки. Там майже все роблять машини, а ними керують люди. Спочатку листя чаю розсортовують і в΄ялять за допомогою теплого повітря. Потім в особливих машинах вони скручуються і потрапляють в камери для сушіння. Висушена маса чаїнок стає чорним байховим чаєм. Готовий байховий чай у спеціальній тарі перевозять на чаєрозвісну фабрику. Там його фасують, а потім він поступає до магазинів.
- Товарний чай поділяють на байховий, тобто листковий, чорний або зелений та пресований – цегловидний і плитковий. Байховий виробляють із сортового листя, а пресований – з дрібняку і висівок, що утворилися при сортуванні байхового. 
Смачного!

Позакласний захід для молодших школярів. Сценарій

Автор: Даніліна Ірина Вікторівна, вихователь ГБООУ «Санаторна школа

Опис роботи: Матеріал для вчителів та вихователів початкової школи. Може використовуватися в організації позакласної роботи, роботі з батьками.

Форма: святково-конкурсна програма

Вік: учні 1 - 4 класів

Мета: розвиток толерантності в міжособистісному спілкуванні і взаємодії

Завдання:

ŸПознакомить дітей з історією виникнення звичаю чаювання, розширити знання про чай;

ŸСпособствовать розвитку мислення, пам'яті, реалізації творчих здібностей;

ŸВоспитывать культуру спілкування, естетичний смак дітей.

Попередня робота:

підбір дітьми частівок, загадок, інформації про історію виникнення звичаю чаювання і про чай; підготовка «візиток» (девіз, назву команди), танців, інсценувань казок; виготовлення запрошень для гостей свята.

Обладнання:

Плакат із назвою заходу, столи, скатертини, посуд для чаювання, частування, самовар, кокошники і кольорові фартухи, запрошення, музичний супровід

Передбачувані результати:

пізнавальні УУД

- самостійно перетворювати практичну задачу у пізнавальну

- вміння самостійно здійснювати інформаційний пошук, збір і виділення суттєвої інформації з різних інформаційних джерел

комунікативні УУД

- вміння з достатньою повнотою і точністю виражати свої думки у відповідності з завданнями та умовами комунікації

- володіння монологічною і діалогічної форми мовлення згідно з граматичними і синтаксичними нормами рідної мови

- формування вербальних і невербальних способів комунікації

- вміння інтегруватися в групу однолітків і будувати продуктивну взаємодію і співробітництво з однолітками та дорослими

регулятивні УУД

- утримувати мета діяльності до отримання її результату

- аналізувати емоційні стану, отримані від успішної(неуспішної) діяльності

- оцінювати результати діяльності

особистісні УУД

- виявляти розуміння і повагу до цінностей культур інших народів

-аналізувати та характеризувати емоційні стани та почуття оточуючих, будувати свої взаємовідносини з їх урахуванням;

- оцінювати ситуації з точки зору правил поведінки та етики;

- проявляти в конкретних ситуаціях доброзичливість, довіра, уважність, допомога

Хід заходу:

Звучить музичний фрагмент російської народної пісні « Куманечек, побувай у мене». Входить Господиня та її помічниці в російських костюмах, помічниці несуть піднос з ароматним чаєм, рушник із хлібом - сіллю.

Господиня: Здрастуйте, люди добрі. Милості просимо вас сідати за столи. Ми зустрічаємо гостей

Всі: Чаєм, чаєм, чаєм.

Господиня: Першим ділом пригощаємо

Всі: Чаєм, чаєм, чаєм.

Господиня: Запрошуємо до самовару

Всі: З чаєм, з чаєм, з чаєм.

Господиня: Та в накладку, і в прикуску

Всі: Чай, чай, чай.

Господиня: Пийте чай друзі по-русски

Діти розповідають: Одного разу 5 тисяч років тому, китайський імператор, відпочиваючи в лісі, наказав зігріти воду для пиття. Несподівано піднявся вітер, і в чашку потрапило кілька чайних листків. Імператор випив напій і відчув себе бадьоріше. Так зародився звичай пити чай.

Чай - китайське слово. Вона з'явилася там, де російські люди торгували з китайцями північних провінцій. Вони називали чай чаї, звідси і наше слово чай.

Спочатку Китай був єдиним виробником чаю, і секрет його ретельно оберігався. Тим не менш, одному англійцю вдалося не тільки викрасти насіння чаю, але довідатися таємницю його складної обробки. Завдяки цій історії, європейці змогли розводити чай у своїх колоніях.

У Росії перше чаювання відбулося в 1638 році. А самовари з'явилися в 1679 році. З тих прадавніх часів чай визнається не тільки смачним, але і цілющим напоєм. У японському середньовічному лікарському пораднику про чудових властивостях чаю говориться так: « Чаювання очищає кров, регулює роботу печінки і селезінки, знімає сонливість і млявість, оживляє м'язи тіла». Саме ці якості прославили чай, як ідеальний напій для мандрівників, моряків, мисливців.

Не випадково чай був прийнятий «на озброєння» як обов'язковий продукт спочатку в англійській, а потім і в російській арміях. Худоба, який їв листя чаю, краще себе почував і волів його іншим рослинам.

Збирають чай тільки жінки. Вважалося, що аромат жіночих рук не псує запах чаю. Для китайського імператора чай збирали тільки дівчата віком до 16 років.

Вивчаючи цілющі властивості чаю, вчені дізналися багато цікавого і корисного. Чай - прекрасний протиотрута при отруєннях організму стронцієм. Чай використовують у боротьбі з раком шкіри і легенів.

Якщо регулярно пити чай, стаєш благодушним і миролюбним. Недарма дипломати воліють вести переговори за чашкою чаю.

У Китаї практично не зустрічається таке захворювання, як камені в жовчному міхурі, тому там знають, що чай є « чистильником» організму, виводячи з нього шкідливі речовини.

У чаї присутні чи не всі вітаміни. У Бразилії, де люблять каву, футболісти перед матчем все - таки п'ють чай - він корисніший.

Пити потрібно тільки свіжозаварений чай. Східна мудрість говорить: « Свіжий чай подібний бальзаму. Чай, який простояв ніч, змії».

На Русі здавна любили чай і вміли його смачно заварювати. А для цього використовували особливо запашні, цілющі трави. Трав'яний чай не тільки приємний на смак - це тонізуючий напій, що бадьорить.

Діти співають частушки:  - - - - - -  - -

Господиня: А тепер познайомимося з командами - учасницями. (команди представляють себе - назва, девіз)

Команда «Мальчиші», девіз - «Мальчиші лихий народ, дуже весело живе!»

Команда «Ліра», девіз - «І пісня в серці залишається, і музика кличе вперед!»

Конкурс «Аукціон круп»:

команди по черзі називають крупи, з яких варять каші. Перемагає команда, яка останньою назвала крупу.

Конкурс «Танцювальний»:

команди виконують заздалегідь приготований танець: команда «Ліра» - танець «Кадриль», команда «Мальчиші» - танець «У полі береза стояла»

Гра з глядачами:

(в цей час команди готуються до инсценированию казки)

Глядачам загадываются загадки:

Білий, як сніг,

В пошані у всіх,

В рот потрапив -

Там і пропав. (Цукор)

 

Під одним дахом

Чотири брати стоять. (Стіл)

 

Як почне говорити - розмовляти,

Треба чай

Скоріше заварювати. (Чайник)

 

Кільце не просте, кільце золоте,

Блискуче, хрустке.

Всім на диво...

Ну й смакота. (Бублик, сушка)