Сценарій випускного балу, 4 клас

Сценарій випускного вечора (4 клас)

Вчитель:  Леді і джентльмени. Пані та панове. Сьогодні в житті кожного з вас, у житті нашого класу і школи  знаменна подія - в своє перше плавання відправляється корабель з простою назвою "Надія".

Ведучий:  Стоп, стоп. Ви обшук пройшли? А дозвіл на плавання у відкритому просторі отримали? Необхідно перевірити оснащеність корабля, готовність команди.

Загалом, все як годиться: звірити, перевірити, підписати, поставити печатку, ну а потім вже в добру путь. Пройдемо, у всьому розберемося, вирішимо, що робити. А ви поки розслабтеся. Відпочиньте. І зустрічайте наших іменинників – випускників.

(під мелодію виходять випускники/Вчитель зачитує цитату про кожного випускника)

Тиха, скромна, сором’язлива,

Христя наша незлоблива.

Завжди привітна з усіма

І працьовита, як бджола. Галів Х.

Гучними оплесками привітайте Галів Христину

Цей хлопчина товариш благородний

Добрий, чесний, гарний, модний,

Має здатність до навчання.

Він артист і футболіст,

він до спорту має хист   Назар

Просимо зараз вітати Заставецького Назарія

А цей хлопчина трішки скромний

Він високий, і стрункий

Милий, славний, чепурний.

Вірний друг і добрий брат

У нього до всього найдеться море порад Славік

Запрошуємо під оплески Кіпчинця Ярослава

Привабливий, гострий на слівце,

Скептичний, майстровитий.

Стасу  хочеться сказати:

«Ти по-дорослому хазяйнуватий!»

Бурхливими оплесками зустрічаємо Комара Станіслава

Трішки впертий, вайлуватий,

Але до всякої роботи завзятий.

Лагідний та симпатичний

Юра – чоловік практичний.

Вітайте Комара Юрія

Добрий, щирий, симпатичний,

Про друзів завжди дбає.

Наш Іванко добре серце

Й добру душу має.

Гучними оплесками привітайте Тусика Івана

По дорослому хазяйка

Не потрібна їй уже лялька.

Скромності у неї не займати

 Напам’ять може любу пісню проспівати. Тусик Х

Зустрічайте Тусик Хрисина

Вона є жвава і рухлива

До того ще і жартівлива

Будемо ми її зараз вітати.

Оплесками зустрічати. Петро

Тож вітаємо оплесками Харіва Петра

Цей хлопчина щирий, добрий,

Балакучий і хоробрий.

Тільки іноді стається,

Забіяка в нім проснеться.

Гучними оплесками зустрічаємо Шкудора Андрія

Вчитель: Ну от, все начебто в порядку. Можна відчалювати.

Ведучий: Ви знаєте, технічним станом корабля я задоволений: зріст, вага – все в нормі. А от як на рахунок розумових здібностей команди?

Вчитель: Немає жодних проблем. Вони з успіхом пройшли державну підсумкову атестацію.

Прощаючись зі школою, відпливаючи у 5 клас  ми вирішили започаткувати музей шкільних реліквій. І зараз ми представимо свої експонати

1 Вип. Я віддаю у музей Шматок граніту знань, який ми гризли і ще багато залишили вам. Петро _________________________

2 Вип. А я залишаю Мій особистий літак, який пройшов перші випробування на уроках математики Юра _______________________

3 Вип. Я віддаю Банку сліз, пролитих за 4 роки навчання.  Андрій____________

4 Вип. А від мене нехай буде ручка, яка пережила всі контрольні. Галів Х. _______________

5 Вип. А ось візьміть до музею Кеди головного футболіста школи.  Назар _____

6 Вип. А від мене нехай зостанеться цей  недогризений олівець. Стас _________

7 Вип. І нарешті – універсальна шпаргалка, найбільший друг  і ворог учня- завдовжки 2 м! Славік ______________

8 Вип. А я залишу ось цю табличку множення, яку я нарешті вчора  вивчила… Тусик Х. ______________________

9 Вип. Ну і звичайно віддаємо ось цей ключ знань, нехай він допомагає здобувати знання майбутнім першокласникам Іван ________________

Ведучий: Дякуємо за такі чудові експонати. У народі кажуть: Якщо хочеш повернутися у те місце ще раз – залиш там якусь річ. Ми щойно залишили у початковій школі згадку про себе.

Вип. Ой, як хочеться у перший клас, так сумно. А можна хоч на хвилинку?

Кап. Це я можу . За мною.

Вчитель 1 вересня 2012 року , батьки привели своїх діток до школи. Зараз я пропоную і батькам, і учням згадати про це……

Виступають учні 1 класу

1-й    учень

              А що, згадаємо, хлоп'ята,

                        Всі вісім сотень днів важких?

                         Нехай почують мами й тата,

                         Чого ми вчились тут без них.

2-й   учень

                          Перший клас, наш перший клас!

                           Скільки справ зустріло нас!

                           Треба фрукти рахувати,

                           По складах книжки читати.

3-й   учень

                          А письмо — це справжні муки:

                          Від напруги ниють руки!

                          Вам би, пальчики-билинки,

                        В ляльки гратись, у машинки!

                         Та коли ж? Весь час веди

                          Знаки, літери, склади!..

4-й   учень

              Хтось під партою в кутку

                       Робить справу нелегку:

                      Все на пальцях полічили.

                      Бо без них — немає сили.

5-й   учень

             Клас працює, а дівчата

                       Вчаться булки доїдати.

                        Потім ще б чайку напитись

                       Й погуляти відпроситись...

6-й   учень

              Дехто водить теревені:

                         «Нащо вчитись? Змалку вчені!»

                         Совість-зрадниця мовчить,

                         І язик теж не болить.

7-й   учень

              Ну, а час же не чекає:

                         Швидко якось пролітає.

                        Ось уже й весні кінець.

                         Що ж, хто вчився — молодець!

Вчитель: -Діти, хто іще зустрів вас разом із першим шкільним дзвіночком? Правильно, ваша перша вчителька – Орлова Уляна Йосифівна, яка вела вас дорогою знань два цікавих і незабутніх роки.

Давайте пригадаємо разом ваш другий клас.

Виступають учні 2 класу

1-й   учень

Другий клас. Пішла таблиця

                       І почала часто сниться.

                       Ми її вчимо, вчимо,

                        На уроках — «горимо».

2-й   учень

               Різні дії як насіли –

                         Розібрать немає сили!

                         Додавання, віднімання -

                       Жарти, мінімум старання,

                       А от множити, ділити —

                       Годі, браття, й говорити!

3-й   учень

              Стали в ряд частини мови.

                       Як багато, чесне слово!

                       Як би тут не розгубитись

                       І хоча б чогось навчитись!

4-й   учень

                         Ми трудились що є сили,

                         Цінне все, чого нас вчили.

                         Всю програму вже пройшли,

                         Другу висоту взяли!

Випускник: Ми вдячні Уляні Йосифівні, що навчила нас читати, писати та рахувати.

1-й   випусник

Перша вчителька! Добра, терпляча.

Наче мама була нам малим,

І любов була щира, гаряча.

Зігрівала сердечко усім.

Ми вчились тут читати і писати.

І малювати і співать,

І мріяти, й молодших захищати,

Батьків і старших шанувать.

2-й випускник

Пам'ятаю і зараз, крізь роки,

Перші труднощі, гарний наш клас,

І веселі цікаві уроки,

Як же швидко пролинув той час.

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість, і страх!

В ручках квітів букети тримали

І тремтіла тривога в очах.

Ведучий: Але час невпинно пливе… Діти, а хто ж вів вас по дорозі знань в 3-4 класі? Пригадаємо ці роки? Третій клас.

Виступає 2 клас

1-й   учень

                         Ось і третій рік ми в школі,

                        Цифри вирвались доволі.

                        Цифри вирівнялись строєм,

                         Як солдати — перед боєм.

2-й   учень

               Скільки їх? Не полічиш!

                         Стулиш рота і мовчиш.

                       А ще ж множити, ділити...

                        Мізки б тут не розгубити!

3-й   учень

               Грізно потяги гудуть,

                          Пароплави все пливуть...

                         Треба шлях порахувати,

                         Звідкись час і швидкість взяти.

Четвертий клас

Виступає 4 клас

1-й   учень

                          І читання далі мчить:

                          В ньому майже кожна мить

                          Відкриває шлях в світи,

                         Не були де я і ти.

2-й   учень

                          Нелегкі завдання в мові:

                          Скільки звуків, букв у слові,

                           Підмет, присудок знайди,

                          Вірно речення склади...

3-й   учень

                         З дієсловом розберись

                         І відмінювать навчись...

                         Не питають, чи ти здібна,—

                         Всім же грамотність потрібна!

Вчитель: Пройшов і третій рік навчання і четвертий. Підведемо підсумки за ці роки.

1 вип.

Останнє нині у нас побачення

Нам сумно розлучатись з вами.

І просимо у вас пробачення

Ми найщирішими словами.

За те, що колись хтось не вивчив урок,

Домашнє завдання не виконав в строк.

А хтось одержав знову двійку,

Встрявав з товаришами в бійку,

2 вип.

Базікав часто безупинно…

Та ви прощали нам провини.

Для нас були ви друга ненька,

Жаліли щиро нас, маленьких,

І нашим мамам завжди радо

Давали добрі ви поради.

3 вип.

Вузенька стежка, що до школи йшла.

Вона широкою дорогою ставала

І нас в життя упевнено вела,

І в світ широкий, світ прекрасний звала.

І скільки нас, то стільки і стежок,

Що у єдину сходяться дорогу!

В ході колишніх учнів чути крок.

То ви йдете, маленька, щира, строга.

«Пані вчителько»

Випускник: За невтомну працю, за те, що відкрили нам частинку іншого світу дякуємо Тетяні Михайлівні.

Випускник: За те, що зробили з жаб’ячого хору справжніх артистів скажемо «Дякую» Дмитру Михайловичу.

Випускник: Дякуємо Надії Марківні за те, що терпляче чекала, коли ми згадаємо повернути взяту книгу.

Випускник: Василино Тарасівно, дякуємо вам за вилікувані розбиті коліна та подряпані руки.

Випускник: А яка важлива для нас психологічна підтримка. За це скажемо «Дякую» Марії Василівні.

Випускник: Дякуємо Івану Юрійовичу та Наталії Дмитрівні за встановлені норми і правила, які роблять із нас справжніх учнів.

Випускник:

Учителю! Пораднику і друже!

Ви вибрали дорогу непросту.

Ми вам сьогодні дякуємо дуже

За вашу працю вчительську святу.

Чому ж, учителю, ти посмутнів

Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив

Ти ж сам терпляче нас в цей день привів,

Шляхи в майбутнє зорями позначив. 

Така вже доля, вчителю, твоя –

3устрітись, аби знову попрощатись,

Із серця в серце перелить добра

Й учителем навіки залишатись.

(Учні дарують вчителям квіти)

Вчитель: Від першого до четвертого класу ви завжди були з нами - ласкаві, привітні, терплячі, дорогі батьки. Ви разом з дітьми вчили літери і здавали техніку читання, ремонтували парти і брали участь у святах. Ви найголовніші в сім'ї - наша сила і гордість. Саме в батьківському домі, коли, діти, ви були маленькі, ділили з рідними перші радощі дитинства, там пролунали перші ваші слова. Саме цей дім відчував несміливі кроки, коли ви вчилися ходити, і свої дитячі перемоги і поразки ви теж несли в родину.

Висловлюю велику подяку батькам за те, що вони виховали у своїх дітях сумлінність, старанність, дисциплінованість, працелюбність, наполегливість, змогли прищепити їм високе почуття відповідальності, а з хлопців ще й зробили справжніх джентльменів.

Танець джентльменів

(Випускники тримають в руках квіти)

Випускник

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

Випускник

Татку, татусенько, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти – мій порадник, заступник і друг!

(Дарують квіти батькам)

Випускник

Кожне батьківське слово – то є оберіг,

Що осяює шлях, де багато доріг.

Де ж стежина до щастя, якою піти?

Слово батьківське, ти нам вічно світи

Слово надається мамі _____________________________

Вчитель: Чесно кажучи, я починаю сумніватися в тому, що ми сьогодні покинемо ці береги. Стільки перешкод. Залишається сподіватися тільки на диво.

Ведучий: Я знаю, хто нам допоможе – батьки. Якщо вони добре знають своїх дітей, то дадуть відповіді на запитання про них і ми зможемо рушити вперед – у п’ятий клас.

(ведучий підходить до батьків і задає по 1 запитанню кожному, а учні відповідають правильно чи ні сказали батьки).

•   Якою була вага і зріст вашої дитини при народженні?
•   якою є улюблена казка вашої дитини, що розказана вами?
•   якими є улюблені страви вашої дитини?
•   ким мріє стати ваша дитина?
•   які подарунки найбільше любить отримувати ваша дитина?
•   хто є найкращим другом вашої дитини?
•   чим любить займатися ваша дитина, коли вас немає вдома?
•   що найбільше подобається вашій дитині в школі?
•   чого ви навчились у своїх дітей?

Пісня «Мамо-серденько»

Вчитель: Ось скільки цікавого ми довідались! Після такого з нами нічого не повинно трапитися і ми почнемо нашу подорож у 5 клас.

1 випускник

Багато доброго, цікавого й нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п'ятий клас.

2 випускник

Школо наша початкова,

Прощавай і будь здорова,

Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай!

Прощавай, четвертий клас,

За тобою ми сумуєм,

Але добрий настрій в нас:

Ми співаєм і танцюєм!

3 випускник

Крейда, глобус, дошка, карти

Разом з нами перейдуть,

Тільки вище стануть парти,

Разом з нами підростуть...

Ми здружились між собою,

Дружба справжняя у нас

Разом з нами, наша дружба

Переходить в п'ятий клас!

Вчитель: А в п'ятому класі вас зустрінуть нові вчителі, новий класний керівник. Та я хочу, щоб ви мені дещо пообіцяли.

Обіцянка

Ми, учні четвертого 4 класу, йдучи до середньої школи, обіцяємо:

1.     Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від допитливості.  (-Обіцяємо!)
2.     Із вовчим апетитом „поглинати” всі знання і „перетравлювати” їх до кінця, щоб не гальмувати. (-Обіцяємо!)
3.     Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання.  (-Обіцяємо!)
4.     Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів. (-Обіцяємо!)
5.     Не доводити вчителів до температури кипіння. (-Обіцяємо!)
6.     Витягувати з учителів не сили, а міцні знання. (-Обіцяємо!)
7.     З гідністю донести високе звання учня Слободоболехівської школи до закінчення навчання.  (-Обіцяємо!)

А закріпити ці обіцянки нам допоможе Назар.

Вчитель: Дорогі діти! Я вдячна вам за те, що ви були в моєму житті, бо не тільки я вас навчала ці 2 роки, але і я вчилась у вас: бути терплячішою, вимогливішою, щедрішою, добрішою. Сьогодні у вас свято, ви прощаєтесь із початковою школою, робите перші кроки у доросліше життя. Але не бійтесь його! Від вас залежить, яким воно буде.

Ведучий: А зараз слово надається директору школи Юсипу І. Ю. (вручення вам дипломів про закінчення початкової школи)

Пісня «Прощай четвертий клас»

Ведучий:  А щоб наш корабель відправився у дорогу скажімо чарівні слова:

Усі разом   Шкільний дзвіночок , пролунай!

                     Молодша школо, прощавай!

Лунає останній дзвінок.