Сценарій свята: "Прощавай, початкова школа!"

Про матеріал

Сценарій свята для здобувачів освіти 4 класу, які будуть переходити до старших класів, тобто прощання з початковою школою.

Перегляд файлу

Прощавай, початкова школа!

1-й учень. На вулиці зеленієрозкішним

Буйним цвітом весна. Сонце голубить нас

Свої золотим промінням і ніжно шепоче кожному із нас,

Що прийшов час прощатися із своєю вчителькою, класом, партою.

Новий день обіцяє нове, незнайоме життя.

2-й учень. Учителько перша!

Зібрались ми нині.

Щоб дяку і шану віддати тобі.

За ласка, за мудрість,

Бо в кожній дитині

Ти частку душі залишила на вік!

3-й учень. Є вірні в мене друзі,

І люба є рідня.

Одначе наймиліша –

Є вчителька моя.

Пісня «Рідній вчительці», слова Л. Забашти, музика В.Товавирі.

4-й учень. Зелений травень ходить по землі,

І білим цвітом прикрашає все довкола.

І знов до школи поспішають школярі

На свято – трохи радісне, а трішечки сумненьке.

5-й учень.

Літо настає,

Радісна, щемна і тривожна, сподівана мить,

Як по-весняному, першого вересня

Знов дітвора на подвір’ї шкільнім зашумить.

Вчителю-друже, невтомний романтику!

Діти квітками здаються тобі неспроста, -

Глянь у дівчаток – метелики бантики,

І пелюстками жевріють рожеві уста.

Мусиш подвір’я шкільне їм розсунути

Аж до кордонів країни, що теж немов квітник…

Зі школярами не відаєш суму ти –

Молодість вічна до тебе приходить від них!

6-й учень. Як швидко минули за партою роки і дні,

У пролісках синіх всміхаються долі ясні.

То дитинство, мій друже. Вклоняється низько тобі.

І зве на розмову в замріяний гай на весні.

7-й учень. Веселкою сяє весна в нашиє мріях і снах,

І щастя, і радість, і світла надія в очах!

8-й учень. Розцвітає бузок, променіють тюльпани,

Квітує весною багата земля.

І дзвоник востаннє дзвенить в цьому класі,

Прощай, рідна вчителько, люба моя!

9-й учень. Де рідна хата, вишень два ряди,

Палахкотіли ще осінні квіти,

Сказала мати: в школу,в школу, синку, йди,

Сказала мати: вчіться, любі діти!

Запам’ятав назавжди 1-й клас,

Перед очима далечінь прозора.

Вже чотири роки злинуло, а вас

Вітаю, вчителько, так, ніби вчора.

У класі тихо схвилювали нас,

Учителько, аж серце завмирає,

Бо вже перед очима ні, не клас –

Весь світ широкий, без кінця і краю.

Як в 1-му класі той малий буквар –

Як таємницю, ви його розкрили.

Ви, певно, мали чарівливий дар,

Бо нам подарували дивні крила.

Ті крила легко нас перенесуть

Куди завгодно, ваші крила-мрії.

В життя ви показали вірну путь,

Вона і зараз у очах зоріє.

10-й учень.Як наставала весняна пора,

Садили ми тоненькі осокори,

І поливали з лійки чи відра,

І виростали з ними яснозорі,

Вузенька стежка, що до школи йшла,

Вона широкою дорогою ставала

І нас в життя упевнено вела,

У світ широкий нас вчителька чекала.

І скільки нас, то скільки і стежок,

Що всі в єдину сходяться дорогу,

В ході колишніх учнів чути крок –

То ви йдете, весела, щира, строга,

І ми йдемо і згадуємо вас,

І згадуємо наші осокори,

Що біля школи там, де є наш клас,

Сягнули неба і тримають зорі.

Дозвольте в весну цю піднести вам

Дзвінок букетів, як в далекий ранок.

І стати мовчки на далекий ганок.

Бо серцю вірять більше,ніж словам.

4-й клас! 4-й клас! У нас уже останній урок

І цей далекий неповторний ранок.

11-й учень. На синіх вікнах райдуга повисла,

Весна до школи кличе мене знов.

Учителько, ви перша наша пісня,

Як пісня птаха з гомінких дібров.

12-й учень. За вашу працю, ласку і любов

Ми дякуємо знов і знов,

Бажаємо вам радості багато,

Даруємо щиро пісню цю завзяту.

Пісня «Вчителько моя, зоре світова».

13-й учень. Дитинство – чудові найкращі роки,

Квітне, як сад навесні.

Робимо ми самостійні кроки,

Перші складаємо пісні.

14-й учень. Вперше вирішуємо щось самостійно,

Сміло йдемо напрямки,

Хоч і захищені дуже надійно,

Бо за спиною батьки.

15-й учень.Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без свого родинного тепла.

16-й учень. Швидко промчать літа-блискавиці,

І в пам’яті все ожива,

І мамина чиста криниця,

І татові чисті слова.

І рідная батьківська хата,

Що в цілому світі одна.

17-й учень. Тебе мати купала в золотистім рум’янку

І квітки від очей злих тобі промовляла,

Сповивала красою рожевих світанків,

Щоб на щастя зростала потіха мала.

Теплоту рук і серця, найсвітліші хвилини,

Свою ніжність і ласку дарувала мати тобі.

Пам’ятай , пам’ятай же, дорогий, любий сину,

Пам’ятай, що ти завжди дитина її.

18-й учень. Мені над оце більш нічого не треба,

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив’яне небо

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне –

Високі тополі і тихе село,

Таке сокровенне, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Дівчинка. З 1-го і до 4-го класу з нами завжди були поруч наші мами і тата, яких ми сьогодні хочемо привітати і нагородити почесними медалями.

Хлопчик.Ми нагороджуємо наших батьків медалями за добросовісну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння, силу наснаги, за витрачене здоров’я. Ми щиро любимо і чекаємо вашої підтримки, мудрої поради, допомоги.

Хлопчик. Ми звертаємось до вас,

Рідні мами, любі тата.

Ви йдете із класу в клас

З нами в будні та у свята.

Дівчинка. І тому в цей святковий і чудовий день

Нехай вам сонце ллє тепло до ніг,

Радості вам, щастя і здоров’я

На роки, на довгий, довгий вік.

Пісня «Сіяв батько жито».

Хлопчик. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу. Та головне, що ми це робили разом, допомагаючи собі піснею, гумором і просто хорошим словом.

Хлопчик. Хоч і дуже старався наш клас,

Не відразу з’явилось дванадцять.

А як щось не виходило в нас,

Ми над зошитом плакали гірко.

Дівчинка. Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас:

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас…

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.

Дівчинка. Рідна школа – дитинства країна,

Де уперше ми світ пізнаємо.

З дня у день невтомно, невпинно.

Хлопчик. Дитинство – пора веселкова й крилата,

Де музика ніжно звучить,

На світло і казку, на барви багата,

Тут хочеться жити і жить.

Учитель. А зараз згадаємо себе, якими ви прийшли до школи.

Учень. Перший клас, наш перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

Учень. Буквар взяли ми перший раз,

Коли прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

«Навчились швидко ми читати!».

Учень. Може хтось нам дорікне,

Що ми лише розважалися.

Ні, шановні батьки,

Ми дуже старалися!

Учень. А письмо – це справжні муки:

Від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час веди

Знаки, лідери, склади!...

Учень. В зошита задрались вуха,

Ніби він уважно слуха.

Потім крейдою писали –

Форми білі-білі стали!

Учень. Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку:

Все на пальцях полічили,

Бо без них - немає сили.

Учень. Ну, а час же не чекає:

Швидко якось пролітає.

Ось уже й весні кінець.

А хто вчився – молодець!

Пісня «Школа весела сім’я».

Учень. Другий клас. Пішла таблиця

І почала часто снитися.

Ми її вчимо, вчимо,

На уроках – «горимо».

Учень. Різні дії як насіли –

Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання –

Жарти, максимум старання,

А от множити, ділити –

Годі, друзі, й говорити!

Учень. Стали вряд частини мови.

Як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубились

І хоча б чогось навчитись!

Учень. Мінерали різні вчили,

З ними досліди робили.

І давали камінці

Нам потримати в руці.

Учень. Як цікаво на природі!

Ну, екскурсія, та й годі!

Ми вчились природу любити,

Кожній стеблині радіти.

Учень. Ось і третій рік ми в школі,

Цифри вирвались доволі.

Цифри вирівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

Учень. Нелегкі завдання в мові:

Скільки звуків,букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Вірно речення склади…

Учень. Ми пейзажі в класі вчили

(Парти довго потім мили).

Композицію картини

І портрети - для людини,

Для машин – автопортрет.

Не знання, а вінегрет!

Учень. Ми трудились що є сили,

Цінне все, чого нас вчили.

Всю програму вже пройшли,

Третю висоту взяли!

Пісня «Моє дитинство золоте».

Учень. Четвертий клас, четвертий клас,

Ось і він чекає нас!

Учень. І читання далі мчить:

В ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи,

Де не були і я, і ти.

Учень. Казка, вірш, оповідання

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

Ще й корисне щось покаже.

Можна всюди мандрувати,

Коли вже навчивсь читати.

Учень. А задачі – просто мрія:

Розбереш тут, яка дія!

Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем, на ракеті.

Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть…

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

Хлопець. Прощавай, четвертий клас,

За тобою ми сумуємо,

Але добрий настрій в нас:

Ми співаємо і танцюємо.

Учень.Швидко чотири роки минули,

Згадаємо їх ще не раз!

Такі стоїмо ми дорослі,

Четвертий закінчили клас.

Учень. Молодша школа, прощавай!

Ми не повернемось, бувай!

Наступний крок наш – п’ятий клас.

Не буде соромно за нас.

Бо странно ми будем вчитись.

Ніколи й трохи не лінитись

Ми в дитячих серцях

Погляд ваш збережемо.

Ми не згаяли час –

Ми не раз доведемо.

Ми сьогодні сумні –

Час останній спливає,

Ключ малят-журавлів

Рідний клас залишає.

Хлопець. Ну от уже й закінчується свято,

Всіх чекає радісна пора.

У ній пригод, веселощів багато.

Канікули! – радіє дітвора.

Дівчинка. Ми бажаємо всім цього літа

Сил набратися і підрости,

Накупатися і відпочити,

Й знов у вересні в школу прийти.

Учитель. А ви летіть собі, летіть…

Від болю й розлуки не впадіть!

Летіть та білих крилець не ламайте,

А, падаючи, знову піднімайтесь.

Зустрічному дозвольте обігріться.

На біль свій, втому усміхніться.

Хороших друзів завжди вибирайте,

Своїх батьків ніколи не цурайтесь.

З любові й болю зіткане життя…

Цьому, що є, не буде забуття,

А ви летіть… Додому повертайтесь,

Та на минуле часом оглядайтесь.

Пісня «Не давайте суму жити».

Сіяв батько жито.

1ст. Сіяв батько жито,

Де поля зірчасті,

Щоб усім нам жити

У добрі і щасті.

І садила квіти

Біля вікон мама,

Щоб краси у світі

Не було замало.

Приспів:

Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б чорна кривда

В неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

2ст. Золотиться колос,

Ллє зерно на руки,

Ніби батьків голос –

До дітей і внуків.

Мальви й чорнобривці

Розрослися рясно,

Начебто гостинці

Маминої ласки.

Приспів:

А дорога кличе

На чотири боки,

Мамине обличчя

Засльозив неспокій.

Доброї поради

Чую звуки щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Вчать у школі.

1ст. Букви в зошиті писать

І в альбомі малювати –