Сценарій ювілею гімназії

   План – сценарій присвячений

135-му ювілею Першої міської гімназії

 

Духовий оркестр на вході до зали

 

І. ПОЧАТОК

 

Завіса закрита.

У залі звучить мелодії, пісні про школу.

 

Святково прикрашена зала

Прапор та емблема на сцені

 

Звучить тиха музика через кожні 10 хвилин звучить « Пані та панове через 30, 20, 10 хвилин розпочнеться урочисте святкування ювілею  ПМГ»

 

Голос із-за куліс:

 

Часів минулих, прожитих років

Є місце, де в усьому незабутнє:

Країна, що народжує майбутнє.

В ній перше слово і вітання,

В ній завжди зустріч і прощання.

Це оберіг дитинства, що ніколи не згаса,

У ньому нашого життя невичерпна краса!

Перша міська гімназія – це світ!

Ось вже 135 славних літ!

 

Звучать фанфари

 

Відкривається завіса на екрані емблема гімназії, напис «зі святом»

 

Виконується святковий вальс (Кристал «Вальс»)

 

Ведучий:  Доброго дня Вам, дорогі друзі! У цей осінній день нас зібрало дійсно особливе свято – День народження Першої міської гімназії!

 

Ведуча: Ми раді вітати у цьому затишному залі випускників і учнів, батьків і вчителів, почесних гостей, вітаємо всіх, хто прийшов сьогодні на зустріч зі своєю юністю.

 

Ведучий:  Гімназія – імениннице, рідна, дорога!

Скільки прожито разом,

Скільки пройдено доріг…

Скільки поколінь цим часом

Вийшло через твій поріг.

 

Ведуча:         Тож історія своїм наказом,

В цю осінню днину,

Нам велить збирати разом

Всю велику гімназійну родину.  

 

Ведучий:   Наступає урочиста мить.

 

Ведуча: Свято на честь 135-річчя Першої міської гімназії оголошується відкритим.              

(звучить Гімн України)

 

Ведуча:  Поважна дата гімназії 135 років – надихає нас вирушити у своєрідну мандрівку крізь час..

 

Ведучий: …крізь події, дати, імена та долі…

 

Ведуча: …крізь минуле…

 

Ведучий: …і сучасне…

 

Ведуча: …і майбутнє!

 

(Ведучи уходять)

 

ІІ. Історичний блок

 

Голос із-за куліс:

В давнину  на самих високих і світлих схилах Дніпра почали будувати гімназії.

Місто Черкаси підходило до Дніпра трьома високими пагорбами. На одному з них стояла велична цегляна будівля чоловічої гімназії. Оточена квітучими клумбами та директорським садом. Щоранку гімназійна вулиця старого міста наповнювалась малечею зі стриженими потилицями, підлітками з книжками в руках та кашкетами набакир і готовими вступити в життя юнаками з парою книг за бортом шинелі, і з підпираючими шию паперовими комірцями…Велична будівля гімназії приймала їх в напівтемні, голі коридори і білі класні кімнати…В гімназії все здійснювалось за суворими традиціями та ритуалами…

Посередині коридору нижнього поверху, там, де тікають наверх широкі сходи сірого граніту, у глибокій, напівтемній ніші, завбільшки з добру кімнату, висить на стінні великий годинник з мелодійним дзвоном. Під годинником з ранку і до кінця занять стоїть сторож, відставний унтер-офіцер у довгому ліврейному сюртуку. Високо піднявши дзвінок, він починає дзвонити разом з першим ударом годинника.

 

(звук метронома)

 

Діалог поколінь:

Драй-Хмара (пише вірш)

…І дому на горі я не забуду,

де вчився, де гімназія була…

Даруйте, дехто, може, не без нуду

пригадує собі журнал, «Кола»,

інспектор, латинника-маруду, -

а я сміюсь, не пам’ятаю зла:

 

Учень сучасної ПМГ з книжкою у руках (вчить вірш Драй-Хмари)

далеко одійшли од нас мундири,

і карцер, і гімназійні мури…

 

Цікаво, як було тоді…і як навчались без дівчат…

 

Драй-Хмара

Хм…без дівчат…Суворі правила були…

І все життя регулювалося статутом для гімназії, затвердженим у 1871 році. На чолі гімназії стояли директор та інспектор, які призначалися попечителем начального округу.

Керівництво і склад учителів в переважній більшості були ревними служителями царського режиму, а цим визначався весь стиль і напрямок навчально-виховної роботи закладу.

Прогімназія давала добру освіту, привчала до дисципліни, за якою постійно стежили наставники. Наставники постійно були з дітьми, спостерігали за ними під час виконання письмових робіт, перевіряли їх ранці, стежили за чистотою і охайністю, відвідували їх вдома, були присутні з ними в церкві. Вони перебували постійно серед учнів навіть під час антрактів (перерв) між уроками, здійснювали загальний нагляд поза будівлею, особливо під час канікул.

За погану поведінку учень міг отримати догану від класного наставника з внесенням у штрафному журнал, від інспектора - догану перед класом, йому могло бути призначене особливе домашнє завдання в святкові дні, він міг бути позбавлений спілкування з товаришами без позбавлення волі, або укладений в карцер з призначенням письмової роботи. Однак, це не могло уберегти учнів від властивих юності пустощів і навіть участі у подіях 1905 р.

 

Учень сучасної ПМГ

А як розважались учні… «нумо, хлопці», «нумо, дівчата», ярмарок до дня Миру, випускний…

 

Драй-Хмара (замріяно)

Бал…Шум, сміх, поклони…мазурка, вальс. І бал блищить у всій красі.

 

Галантні дами, кавалери, 
Низький при зустрічах уклін,
Розмова в риму ніби перли,

 

Манерні жести, реверанси,
в них бездоганний кожний рух,
і монологи як романси, 
що пестять ніжний їхній слух.

 

Танець «Полонез»

 

Ведучий: Зорепадом проносяться наші роки, летять, аби ніколи не повернутися. Та в пам’яті живуть і не тьмяніють сторінки 135-річної давнини.

 

Ведуча: Проведемо невеликий екскурс в ті роки, роки заснування та становлення нашої гімназії.

(На сцену виходять учні)

 

( Мультимедійна презентація)

 

Учень  Перша міська гімназія — один із найстаріших навчальних закладів України. У 1880 році вона була заснована як чоловіча гімназія. У колишньому приміщенні гімназії нині знаходиться Черкаське музичне училище.  Учень              Через 16 років чотирикласна гімназія реорганізовується у шестикласну, а у 1899 році – у першу Міністерську гімназію.

Учень  У Першій міністерській головними предметами були: латина,  давньогрецька та російська мови, математика, фізика, історія.

Учень  До 1899 року кількість гімназистів не перевищувала сотні учнів.

Вчилися: дворяни, чиновники, почесні громадяни, купці, духовенство та   

іноземці.

Учень  З 1899 року випускники мали право вступати до університету.

Учень Вивчалися мови з першого класу французька, а згодом німецька.

Учень Про дореволюційний період існування гімназії добре описано у книзі колишнього випускника закладу Олександра Лебеденка «Первая Министерская», м. Ленінград, 1963 р.

Учень  В 1884-1888 роках у гімназії навчався революціонер - М.С Урицький.

Учень  У жовтні 1917 року відбувся страйк вихованців гімназії.

Учень У 1918-1919 роках гімназія була українізована. Директором першої семирічної  школи був Михайло Якович Культенко.

Учень  У 1919 році гімназію було реорганізовано в Першу трудову гімназію.

Учень  У 1924 році їй було присвоєно ім. В.І.Леніна (документ з архіву (якщо буде)

Учень  У 1931 році гімназія стала Першою зразковою середньою школою.

Учень  З 1919-1941 рік школа зробила 22 випуски, випустила близько тисячі учнів.

Учень:  1941 рік школа йшла впевненою ходою по освітянській ниві, але на заваді стала війна.

 

 

Ведучі за сценою.

Ведучий:  Темрява. Туман. Тиша. Але тиша тривожна. Прикордонники сторожко прислухаються. На протилежному боці Бугу гітлерівські війська закінчують останні приготування. Наводяться тисячі гармат, до літаків підвішуються бомби, заправляються пальним танки. Наближається час «Х»…

 

Ведуча: 22 червня 1941 року. Догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, він пив теплу росу із трави і замріяно слухав мелодію шкільного вальсу

 

(Фрагмент вальсу.

Учні зупиняються і розмовляють між собою, створюючи фон.

Виходить пара випускників)

 

Випускниця: Мені страшно намуляли мої нові черевики 

Випускник: Ти сьогодні така гарна

Випускниця: А ти такий смішний 

Випускник: Я написав тобі вірші…

  І цілий вечір вагався, чи мені їх показати?

Випускниця: А ми їх з дівчатами вже почитали  (жартівливо)

Випускник: Правда?

Випускниця: Правда 

(звук грому)

Випускниця: Ой, мамо, я так грому боюся

Випускник: Це не грім. Це – війна. 

 

Розбігаються зі слова: «війна! війна!»

 

 

Голос із-за куліс:

Все починалося з грому небесного, 
Такого жорстокого, такого нечесного. 
Із ненависного, злісного грому, 
Який на світанку вигнав із дому...

А небо світле закрили чорні хрести! 
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі... 
І кров на травиці... І кров на землі...

І шипить у ставку гаряче залізо, 
І полум'я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна... 
І тато поволеньки кажуть: «Війна...»

 

(Під музику на екрані війська йдуть на фронт, кадри про війну)

 

Ведуча: І вони пішли…Випускники та вчителі стали на захист своєї Батьківщини.

 

Ведучий: У глибокій пошані ми схиляємо голови перед випускниками та вчителями гімназії, які загинули в роки Другої світової війни і тим, хто пройшов через горнило війни, викував перемогу.

 

Ведучий:  Борис Оришич, Андрій Кебальник, Микола Букрій, кулеметниця – Олександра Подимська та багато інших, які відзначені орденами і медалями. 

 

Ведуча:  Ветеран ВВВ та ветеран освітянської ниви, вчитель фізичної культури Першої міської гімназії,  - Каган Лев Рафаїлович.

 

Ведучий: Лев Рафаїлович Ви завжди будете для нас прикладом героїзму і патріотизму. 

 

Ведуча: Ви — гордість народу, ви — суть його й сіль,
Ядро покоління і сила залізна,
Вогнисте і щедре буяння весіль,
Натхнення, цвітіння, опора Вітчизни.

 

Ведучий: Дехто з випускників нашої гімназії і сьогодні, як в далекому 45, стали на захист нашу Батьківщину. Велика Вам вдячність і низький уклін, за те що під кулями захищаєте нашу країну і наше майбутнє.

 

Ведуча: Велика шана Вам за вашу доблесть, звитягу і волю!

 

 

(виступ Котолуп А.  «Ты же выжил солдат»)

 

 ( Мультимедійна презентація)

 

Учень: Перший навчальний рік  після звільнення міста від німецько-фашистських окупантів закінчився  10 серпня 1945 року. 

Учень: 1946 – 1947 навчальний рік пройшов в складних умовах неврожаю в деяких областях України.

Учень: 1959 року в гімназії розпочато поглиблене вивчення англійської мови з першого класу. 

Учень: 1964 рік започатковано шкільний Міжнародний театр.

Учень 1969 р. – переїзд до нового приміщення щорічно

Учень 1989 рік започатковано здійснення щорічних навчальних обмінів учителів та учнів.

Учень: 1991 – організовано суботню школу «Райдуга» для дітей 5- і 6-річного віку.

Учень: 1994 – школі надано статус Першої міської гімназії.

Учень: 1994 – перший випуск газети гімназист.

Учень:  1996 – гімназія приєдналася до проекту «Асоційовані школи ЮНЕСКО»

 

Ведуча:   Ми побували в минулому і побачили як все починалося 135 років тому, які хвилюючі моменти наша гімназія пережила протягом свого життя.

 

Ведучий: Про наш навчальний заклад можна сказати, що у нього славне минуле, достойне теперішнє і прекрасне майбутнє.

 

Ведуча:   Для нашої гімназії звучить подарунок у виконанні студії спортивного бального танцю «Кристал».

 

(Кристал «Сонце нам сяє»)

 

Ведуча:  Директор школи — фігура центральна
Як кажуть в народі — всьому голова!
Директор на місці — то й школа у шані
І як він скерує — так підуть діла!

 

Ведучий: Він в усьому розбереться, потім щиро усміхнеться

Він сердитим не буває, і про це вся гімназія знає!

 

Ведуча: Його люблять діти, його поважають колеги, він завжди мудру розсудить і знайде вихід з будь якої складної ситуації.

 

Ведучий: Зустрічайте  директора Першої міської гімназії Сергія Івановича Саєнка

 

(слова директора)

 

Ведуча: Сьогодні тут на святі гості урочисті –

 Ми раді в нас на святі всіх вітать…

 І, мабуть, у хвилину цю врочисту

 Слова напуття хочуть нам сказать

 

Ведучий: Слово для привітання надається 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

(ОДА і гості)

 

Директор: Оголошує гостей.?????????

 

Виступаючим хвилина.

 

 

Ведуча: Дякуємо за подарунки та щирі вітання! Ми запрошуємо гостей зайняти свої місця у залі.

 

Ведучий:  Наша гімназія має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку у майбутньому. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі вчительського колективу, багаторічних традиціях та тісній співпраці з навчальними закладами України.

 

Ведуча: Наша гімназія має багато друзів. І сьогодні в наш День народження свої вітання приготувала для нас __________________________________________________________________

 

(Номери від Київських шкіл)

 

Привітання гостей з Києва

Учні:  Є добрий звичай в Україні,

В святковий день, в щасливий час

Гостей вітати хлібом-сіллю,

Бажати щастя, миру і добра.

 

Вклоняємось вам, шановні гості,

Даруєм хліб святий та сіль

Від щирої душі людської,

Від щедрої матінки – землі!

 

(Дівчата вклоняються і передають хліб-сіль гостям свята)

 

Ведучий: Гімназія – це не тільки стіни. Насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь.

 

Ведуча: Скільки суму в слові «ветеран», але скільки ж поваги і тепла. Трепетна юність, розважлива молодість, мудра досвідченість – кращі роки подаровані гімназії.

 

Ведучий: Шановні ветерани педагогічної праці! На знак поваги, любові і вдячності. За приклад самовідданої праці, мудрі поради, щирість взаємин. Прийміть ці квіти від ваших учнів, які пішли вашими педагогічними стежками і повернулися до рідної гімназії вчителями

 

 (світло в залі, дарують квіти)

 

 «Подаруй світло мені»

 

(Мультимедійна презентація: слайди з історії школи,

на яких ветерани показані під час

роботи у школі)

 

 

 

Ведучий:  Та, на жаль, не змогли сьогодні прийти ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях.

 

Ведуча: Сьогодні свято спогадів і свято сподівань.

Минулого й майбутнього прекрасна й світла мить.

Та в мить таку ми згадуєм щоразу

Людей, котрі не з нами зараз тут,

Тих, що навіки перейшли життя межу,

Та в пам’яті живі і вічно будуть жити.

 

Ведучий: Просимо вшанувати пам’ять учителів, які відійшли у вічність, хвилиною мовчання.

 

Ведучий: Навіть через багато років, запалене вами, не погасне світло! І серце буде молодим, поки вогонь священний в дружбі з ним. Моя душа від всяких негараздів це світло збереже. Воно допоможе у житті не раз, учителю, у справах продовжити Вас. Бо полум’я, цей жар вогню, навіть через багато літ, не погасне у вікні.

 

(Гасне світло на екрані демонструється слайди з прізвищами та іменами вчителів, які                       пішли з життя, старі фотографії)

 

 (номер – Смірнов Марк, гра на фортепіано, щось мелодійне, ніжне буду просить)

Дівчата у білих сукнях зі свічками у руках виконують танцювальну композицію «Пам’ять»

 

Ведуча:  В народі говорять: «Всяка школа славиться не числом, а славою своїх учнів». В нашій гімназії навчались такі талановиті і відомі люди:

 

Видатні випускники Першої міської гімназії

1. Баранніков Олексій — радянський філолог, індіолог, академік АН СРСР ), знавець 40 мов.

2. Крупницький Борис Дмитрович — український науковець, історик, освітній діяч. Професор Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії в Мюнхені, дійсний член міжнародної Вільної академії наук у Парижі, голова історичної секції Української вільної академії наук.

3. Замирайло Віктор Дмитрович — український живописець, графік, театральний художник.

4. Яроцький Василь Якович, професор з історії, профспілковий діяч, Репресований.

5. Михайло Опанасович Драй-Хмара — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер.

6. Королевич Олександр Дмитрович (літературний псевдонім - Лесь Гомін) - письменник доби Розстріляного відродження.

7. Лебеденко Олександр Гервасійович,письменник радянської епохи, автор повісті про гімназію ПЕРВАЯ МИНИСТЕРСКАЯ (1934р.)

8. Кушнір Макар Олександрович — український політичний діяч і журналіст.

9. Касяненки Євген, Андрій та Іван Іванович — українські громадсько-політичні діячі, авіаконструктори (репресовані)

10. Хандогій Володимир Дмитрович — дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії.

11. Самарський Олександр Сергійович, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Іран.

12. Коваленко Володимир Миколайович, Радник з консульських питань Посольства України у Великій Британії

13. Кременецький Борис Володимирович, генерал-майор, представник України при ЄС.

14. Митрополит Василь (Липківський В.К.), законовчитель гімназії з 1890 року, майбутній Митрополит УАПЦ.

15. Ткаченко Володимир Валерійович — Чемпіон світу, срібний призер 24 Олімпіади в Сеулі (1988р), Чемпіон Європи, 35-разовий чемпіон СРСР з плавання.

16. Хливнюк Андрій, лідер гурту БУМБОКС.

17.

(презентація Видатні випускники Першої міської гімназії м. Черкас)

 

Ведучий:  Цей список учнів ми ще продовжимо, тому що життя не стоїть на місці, і гімназія як і раніше випускає зі своїх стін самих чудових та талановитих людей в місті, імена яких ми ще не раз почуємо.

 

Ведуча:  Наших випускників доля розкидала по всьому світу, але вони завжди пам’ятають про свою гімназію. Дякуємо, що Ви прийшли сьогодні, щоб зустрітися з шкільними друзями і вчителями!

 

Ведучий: Зустрічайте відомий український телеведучий, пародист, гуморист і актор. Півфіналіст проекту «Україна має талант - Олександр Скічко!!

 

(Виступ з номером)

 

Ведучий: Гімназія пишається своїми випускниками, які вважають її своєю рідною домівкою. Сьогодні на наше свято з привітаннями завітав ще один випускник Першої міської гімназії.

 

Ведуча: Зустрічайте талановитий та неперевершений ілюзіоніст, який своїми магічними номерами відомий як в Україні так і за її межами - Микита Голів!!

 

(Виступ з номером)

 

Учень 1: Гімназія – це таке місце, за дверима якого залишається життєва буденність, тут живуть дух юності, романтики, оптимізму, надії.

 

Учень 2: І тому на цій сцені ми  – майбутня надія гімназії.

 

Учень 3: Ми усі такі різні, але усіх нас об’єднує те, що ми – родом із дитинства.

 

Учень 4: Всі різні, але й однакові з тобою,

 На струнах сонце ще тримається наш міст,

 У руках днів усе спливає за водою,

 Та не забудь, що ти є гімназист.

 

Учень 1: Пройдем стежки…

 В одне сузір’я зорі тануть.

 За громом – блискавки, дощі, за вітром – свист…

 Колись зустрінемось. Минулим гляну…

 І зрозумію по очах: ти – гімназист!

 

Учень 2: Ми, сьогоднішні учні, пишаємося славними традиціями нашої гімназії, нашими вчителями – наставниками.

 

Учень 3: Наша гімназія  активно слідкує і переймає досвід європейських країн в освітянській діяльності, а також бере активну участь у міжнародних проектах та програмах, одна з яких програма обміну майбутніх лідерів «FLEX». Сьогодні вже 89 гімназистів стали її переможцями. З 2015 року відновлена програма “Rotary Youth Exchage”.

 

Учень 4:  Цього року гімназисти ________________ розпочнуть своє навчання в Сполучених Штатах Америки, а на початку літа повернулися з цієї країни __________________________________

 

Учень 1: Але не дивлячись на відстань вони й там завжди пам’ятають про свою Альма-матер. Увага на екран! _________зі своїми привітаннями з Сполучених Штатів Америки

 

(відео звернення)

 

Учень 3: Наша гімназія – полілінгвістична, у нас вивчається 12 мов і зараз ми вирушаємо в подорож країнами світу.

 

Попурі, діти виходять з прапорами країн світу

 

     Європа італійською мовою

 

Ведучий:  Перша міська гімназія сьогодні – це великий дружній колектив дорослих і дітей, одна велика гімназійна родина! У єдності сила! Зустрічайте наших гімназистів!!

Флешмоб

 

Ведуча: Сьогодні в нашій гімназії навчається _______ гімназистів, серед них _____ переможців Всеукраїнських предметних олімпіад. Ми запрошуємо їх на сцену.

 

Ведучий: Запрошуємо на сцену президента гімназії ____, голову гімназійного парламенту ____, голову Євроклубу ___, президента  клубу  «Інтеракт», голову дитячої організацію скаутів. президента Центру дитячої дипломатії, президента дискусійного клубу. Запрошуємо на сцену переможців програми FLEX

 

Ведуча: Запрошуємо на сцену переможці численних обласних та міських олімпіад. В стінах гімназії зростає потужний олімпійський резерв ____________________________________________________________________________________________________________________________________  Зустрічайте оплески нашим найкращим гімназистів.

 

Ведучий: Запрошуємо на сцену художнього керівника ансамблю гімназистів Дольче віта Назаренко Людмилу Іванівну та її вихованців. Запрошуємо на сцену випускників.

 

Ведуча:  У гімназії працюють_____ вчителів. _____ вчителів-методистів, ____ «старших вчителів», _____ – нагороджено грамотою «Міністерства освіти і науки України»._____________ нагороджено значком «Відмінник освіти»

 

Ведучий:    В нашому педагогічному колективі ми маємо вчителів, які мають  почесне звання Заслужених вчителів України Запрошуємо їх на сцену. –

 

Ведуча: ______________ має  звання  кандидата педагогічних наук, нагороджена орденом Княгині Ольги.

Ведучий: Запрошуємо на сцену адміністрацію гімназії_____________________

Ведуча: Під гучні оплески запрошуємо на сцену людину, яка очолює наш творчий, талановитий та дружній колектив  директора гімназії ______________

Ведучий: І як завжди в найурочистіші моменти життя нашої гімназії звучить гімн.

 

(виконується гімн гімназії)

 

Ведуча: Цей ювілей – значна велична дата,

Років минулих славний зорепад.

Хай світла вона буде і багата.

А в домі нашім будуть щастя й лад.

 

 

(Звучить фінальна пісня)

 (гасне світло не сцену діти вивозять великий торт зі свічками)

 

(феєрверк, серпантин, кульки)

 

 

Ведучий:   Урочиста частина святкування закінчується. Можливо, сказані не всі слова, які можна було б сказати. Їх докаже саме життя…Хочеться ще раз побажати процвітання нашій рідній гімназії.

 

Ведуча:  А його працівникам і учням – світлого неба, творчих успіхів! Щоб люди завжди мали радість від спілкування один з одним, задоволення від життя.

 

Ведучий:  Тож давайте усміхнемося тим, хто поряд, і ще раз привітаємо один одного зі святом!

 

Ведуча:  До нових зустрічей любі друзі.