Сценарій свята "Прощавай, Букварику!"

Свято букварика

 

ДІТИ

Учень  1 В небі сонечко так сяє,

    Заглядає в перший клас.

    І воно, напевно, знає,                             

   Що сьогодні свято в нас!

 

Учень 2 Є святкових днів багато

На листках календаря,         

А між ними й наше свято –               

Вшанування Букваря.

 

Учень 3 День вітання і прощання –

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання                           

Для найменших школярів.

 

Учень 4 Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Бо ми всі букви знаємо,                            

Бо ми читати вміємо.

 

Учень 5 Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас

Скажемо йому спасибі                                  

Що навчив читати нас.

 

Учень 6  Зовсім, зовсім ще недавно

Вересневої пори.

Мами в школу нас за руки                       

Несміливих привели.

Учень 7 Наче весела родина,

Всі ми зайшли в перший клас.

І отоді почалося                                     

Нове життя у всіх нас.

 

Учень 8 Тішать нас перемоги

Бо були в нас і тривоги

Важко було починати

І читати, і писати.                                   

 

Учень 9 І згадуємо, як літеру до літери

Складали раз у раз,

І паличку до палички                                       

Виводили щораз.

 

Учень 10 А сьогодні ми вже справжні школярі,

Бо читати і писати                                                   

Ми навчитися змогли.

 

Учень 11 І задачу розв’язати,

І відняти, і додати…

Словом, успіхів всіляких                              

Ми, нарешті, досягли!

 Пісня   

 

 

ЖАРТІВЛИВІ СЦЕНКИ

 

Брудний зошит:  Ой,ой, ой, не маю сили!               

                              Ви на мене наступили!

 

Буква:     Що це тут лежить?

                Зошит?                                     

                Підніміть його мерщій.

                Чий він, чий?

 

Зошит:    Я подертий, я потертий
                 І в обкладинці старій,                                      

                 Весь в чорнилі , у мастилі!

 

Буква:      Хто хазяїн твій!                                       

Зошит:     Денис!                                                

 

    

( вибігає дівчинка - Лінійка)

Лінійка:    І я скаржусь на Дениска!                            

 

 

Буква:     Ти хто?                                                         

 

 

Лінійка:     Я Денискова лінійка!

                 Я терплю велику муку:

                  Правлю хлопцю за шаблюку.                                

                  Він дубасив мною стіл,

                 Я вже тріснула навпіл!

 

 

Зош. і Лін.: Ми тепер каліки з нею                            

                    Нам потрібні ліки з нею.

 

    ( підходять і беруться за руки)

 

Буква:        Що ти скажеш нам Денисе?                                    

 

 

 

Денис:   Я не хочу мати двійку,

Я писатиму без клякс,

Я не буду мучить вас.

Я погані кину звички.

Допустіть до переклички.

 

 ( заходять разом Лінь, Киця, Помилка)

 

Двійка   Ні! Ні! Ні! Я тебе не залишу!

Я дуже гарна дівка,
Зовусь я просто Двійка.
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
Люблю я погуляти,
погратись і поспати,                                            

А от уроки вчити
я зовсім не люблю.

Дениску, не покинь красуню двійку.

 

 

Лінь
А мене звуть просто – тітка Лінь.
Я з Двійкою дружу.
Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,
За ними я ходжу, як їхня тінь, 
Для них готую спокій і безділля.
Дитиночку приспати – так люблю!                   
З дітьми я разом їм, охоче сплю,
Не требам діткам лишньої мороки,
І не ходіть ви в школу більш ніколи.

 

 

Киця
Мур-няу!..
Хто це галас тут здійняв?!.
Знову цей Денис (підходить до нього)!
Треба знать тобі ті букви?
Краще грайся, розважайся                                         
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате, А – нерівне..
Ну, а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

 

 

Помилка:
Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,                                 
Перекручую слова.
Нізащо не пущу вас до 2-го класу!

Так і залишитесь отут зі мною у садочку.

 

 

Буква – Геть звідси, ледацюги.
Ти, Дениско, не тужи

 Та з такими не дружи.                     

Ось моя родина, 
Подружись з нею, дитино! 

 Пісня!!!

     

 

Буква Свято наше вже триває,

А Букварика немає.                                         

Тож його ми погукаймо

Та зі святом привітаймо.

 

 

Разом: Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

Заходить Буквар

 

БУКВА: А ось і він сам – шановний наш Буквар.

 

Букварик. Я – веселий Букварик,

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Я – святковий Букварик,                               

Прошу всіх на свято.

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати.

 

Учень. Веселе місто – Алфавіт.

В нім кожне слово цілий світ.

В нім кожна літера жива –       

І з них складаються слова.

 

Учень.  Ми літері відомі,

Ми всякому знайомі,

Але про кожну літеру              

ви знаєте не все.

 

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні,           

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

 

1 учень.    А, Бе, Ве –

  коник у траві живе.                            

 

2 учень.    Ге, Де, Е –

  дівчинка ляльку несе.             

 

3 учень.    Є, Же, Зе –

  чорний жук в траві повзе.                     

 

 

4 учень.    І, Ї, Йот –

  хоче спатоньки єнот.                            

 

 

5 учень.    Ка, еЛ, еМ –

  лисенятко під кущем.                                     

 

 

6 учень.    еН, О, Пе –

  песик носиком сопе.                           

 

 

7 учень.    еР, еС, Те –

  гарна квіточка росте.                              

 

 

8 учень.    У, еФ, Ха –

  я сміюся: ха – ха – ха!       

 

 

9 учень.    Це, Ча, Ша –

  кіт в дорогу вируша.      

 

 

10 учень.    Ща, Ю, Я –                      

гарні друзі – ти і я!

 

Разом. Ми вивчили відмінно увесь алфавіт!

 

Букварик. Молодці! Добре потрудилися.

Я – щасливий Букварик,

Я тому радію,                               

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють!

 

 

(Заходить Зайчик).

Зайчик.    Звусь я зайчик – побігайчик.

Хочу зватись Зайчик – Знайчик.

Я оббігав сто доріг

І на свято я прибіг,

Бо мої малі зайчата                     

Хочуть літери вивчати

І просили дуже вас

Записать їх в перший клас.

Кожен Зайчик – побігайчик

Хоче зватись Зайчик – Знайчик.

Кожен має довгі вуха,

Кожен вміє добре слухать. (Зайчик вклоняється).

 

Буква. То як, діти, запишемо Зайчика у перший клас.   

 

Діти. Запишемо.

 

(Заходить Мишка).

 

Мишка. Ой, куди ж я потрапила?      

 

Учень. На свято до першокласників. Але мені здається, що ми тебе сюди не запрошували.    -    Остап

 

Мишка. Я – сіра мишка-шкряботушка,

Труджуся завзято,

Свою нірку прибираю і в будні  і в свято

Можу вам допомагати!

Бо лінуватись не люблю

І за все себе хвалю.

 

Учень. А що ти робити любиш?     

 

 

Мишка. І танцювати люблю, і співати.                 

 

Учень. То, може, заспіваєш нам?    

 

Мишка. Заспіваю, якщо попросите!    

 

Діти. Просимо! Просимо!

 

(Пісня Сіра Мишка)

 

Букварик. Діти, як добре у вас на святі! Я радий, що це свято на мою честь. Я полюбив вас і пишаюся вами. Але настав час нам прощатися.

 

Буква. Прощаємося з Буквариком, бо йому час поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.

      

  Діти (під музику, по черзі, передаючи буквар із рук в руки)

 

 

1.    Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас                       

 

2. І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!                                

 

 

 

4.    Любий  Букварику! Перша книжко !

 Хочеться навіть плакати трішки

 Разом з тобою ми підростали,                  

 Слово  найперше тут прочитали.

 

 

5. Букв спочатку ми не знали,

      мами нам казки читали,

     А з тобою подружились —           

     і самі читати навчились!

 

 

 

7.  Я сторінку останню

в Букварі перегорну,                     

Свого друга на прощання

я до серця пригорну.

 

8.  Букви всі від «А» до «Я»

дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,                              

а букварик не забуду.

 

9.  Ти перша книжечка моя,

     Тепер читати вмію я,

     Багато в світі є книжок,                                

    А ти найперший мій дружок!

 

 

 

Учні (разом)

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

 

 

 

Букварик. Молодці, діти! Добре старалися, гарно вчилися. Та я пам’ятаю, що з вами працював ще один підручник.

    Всі. Математика.

 

Математика. 1,2,3,4,5 –

   Вміють діти рахувать.

   Але хто мене не знає,                           

   Хай даремно не гуляє.

   Щоби весело гулять,

   Всі уроки треба знать.

 

Букварик. Що ж, шановна Математико! Як бачимо, діти добре засвоїли твої уроки.

 

Математика. Авжеж, Букварику, початкову грамоту першокласники засвоїли добре. Та їм ще необхідно вчитися далі і поглиблювати свої знання.    

 

Букварик. Всі літери прочитані

Усіх їх тридцять три.

Тепер всіх нас учитимуть

підручники нові. (Заходять підручники).

 

 

Літературне читання.

Я – Читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про ваш прекрасний час.

Я – ваша перша читанка,                     

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші та казки.

Даруватиму щодня і забави, і знання!

 

 

Буквар.    Читанко добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.     

Хай відкривають вам розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

 

 

Українська  мова.

Я не з лісу, я не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість і біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,                             

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

 

 

Я досліджую світ. І де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,       

Чому бджолі дрімати лінь,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук –

Про все, малята, розкажу,

Всього навчу, все покажу.

 

Літературне читання. Ми бажаємо миру у вашому домі, бути дружними і веселими!                   Роксолана

 

Букварик.

Я вас навчив читати і писати

Слово «бабуся» і слово «тато».

Я залишаю навіки з вами

Слово  « Вітчизна» і слово « мама».

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі!

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидючі мої хлоп’ята!                                      

Хай підростає ваш 1-А клас!

Я залишаю вас.