Сценка до свята "День вчителя"

Сценка до Дня вчителя: «Таємниці вчительської кімнати»

Тема: Гумористичний погляд на шкільні реалії та роль вчителя.

Дійові особи (4 учні):

1. Дівчинка Оленка (Відмінниця, з рюкзаком).
2. Хлопчик Максим (Хитрий трієчник, з мобільним телефоном).
3. Вчителька історії/української мови (Строга, але справедлива).
4. Секретарка/Завуч (Ділова, зайнята).

Дія 1. Біля кабінету

(На сцені стоїть табличка «ВЧИТЕЛЬСЬКА. СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО». Оленка і Максим зупиняються біля дверей.)

Оленка: (Шепоче) Максиме, ти впевнений, що треба зайти? Це ж... Вчительська! Тут, мабуть, панує повна тиша, мудрість і спокій.

Максим: (Поправляє комір) Звісно! Нам потрібен зошит з фізики, а він, мабуть, залишився там. А знаєш, Оленко, я думаю, що тут, в тиші, вчителі перетворюються на супергероїв.

Оленка: На супергероїв?

Максим: Ну так! Марію Іванівну, наприклад, тут щодня заряджають терпінням, а Микола Петрович в цій кімнаті перетворюється на комп'ютер, який зберігає всі наші відповіді за 6 років!

(Діти тихо стукають. Заходить Секретарка/Завуч.)

Секретарка: (Швидко, дивлячись у свій блокнот) Так-так, швидко! Що трапилося?

Оленка: Вибачте, ми... ми за зошитом. Ми хотіли...

Максим: Ми хотіли побачити, як ви готуєтеся до Дня вчителя!

Секретарка: (Зітхає) Готуємося? Щодня! Знаєте, що таке підготовка? Це коли ти маєш 20 перерв, а тобі треба: 1) Виправити 30 зошитів, 2) Заповнити журнал, 3) Обдзвонити батьків, 4) І ще встигнути випити гарячої кави, яка вже встигла охолонути!

(Секретарка йде, махнувши рукою. З кабінету виходить Вчителька історії, тримаючи в руках телефон і 20 зошитів.)

Дія 2. Вчителька в дії

Вчителька: (Розмовляє по телефону, трохи втомлено, але з усмішкою) Так, так, я розумію, пані Світлано. Ваш син Віталік – це наш маленький винахідник! Він винайшов нові способи списування, про які не знали навіть у Древньому Римі! Але ми це виправимо. Так, звісно, "двійка" — це тимчасово.

(Вчителька кладе трубку, помічає учнів.)

Вчителька: Оленко? Максиме? Ви тут? Знову запізнилися на урок терпіння?

Максим: Маріє Іванівно, скажіть чесно! Що ви тут робите? Чи є у вас Кнопка Мудрості, якою ви заряджаєтеся? Чи Портал Спокою, щоб нас витримати?

Оленка: Ми просто хотіли зрозуміти... як вам вдається зберігати спокій і усмішку?

Вчителька: (Дивиться на зошити, потім на учнів, усміхається) Ні, Максиме. У нас немає чарівних кнопок. Наш Портал Спокою — це ви.

Максим: Ми? Але ж ми галасуємо, забуваємо...

Вчителька: (Кладе зошити) Я відкрию вам таємницю. Кожен вчитель має три секрети:

1. Гумор. Без нього з вашими жартами і витівками не протриматися і дня.
2. Любов до своєї справи. Це те, що змушує нас радіти, коли ви нарешті зрозуміли тему.
3. Ви. Тому що коли ми бачимо, як ви з маленьких, неслухняних дітей перетворюєтеся на розумних і добрих людей, ми розуміємо: урок триває недарма.

Оленка: Як зворушливо!

Максим: (Показує на зошити) Тоді, мабуть, ці зошити — це камінь мудрості, щоправда, дуже важкий.

Вчителька: Саме так. А тепер біжіть по свій зошит і готуйтеся. Сьогодні ж свято.

Дія 3. Фінал: Привітання

(Вчителька усміхається. Діти підбігають до неї.)

Оленка: Ми зрозуміли! Ви не просто вчителі, ви — люди з великим серцем!

Максим: І з безмежним терпінням!

Оленка: Зі святом вас, дорогі наші педагоги!

Максим: Бажаємо, щоб ваші зошити завжди були перевірені, але ніколи не закінчувалися! Щоб ваші учні були слухняні, але не нудні!

(Діти вручають Вчительці квіти або символічну листівку.)

Вчителька: Дякую вам, діти! Це найкращий подарунок!

(Усі учасники сценки обертаються до зали.)

Всі разом: З Днем вчителя! Нехай кожен ваш урок буде щасливим!

(Звучить фінальна музика. Всі кланяються.)