Сегмент
Виховна робота
Школа – це простір для життя дитини; тут вона не готується до життя, а живе. Тому вся діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації і гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеєю самоцінності дитинства, діалогу, компетентного вибору особистого життєвого шляху.
На даному етапі становлення нашої держави суспільству потрібен не виконавець, а творець. Цьому твердженню має бути підпорядкований весь виховний процес у школі. Основою виховання особистості є багатогранність, альтернативність системи цінностей — моральних, естетичних, світоглядних, суспільно-політичних та інших ідей, ідеалів, що служать для молодої особистості базою для вибору і конструювання власного, суб'єктивно значущого життєвого ідеалу. Адже людське життя виступає як проблема творчого життя особистості, побудова якого твориться на базі потенціалу особистості, її духовного світу, світогляду, мети й сенсу життя.
Життєтворчість відбувається тоді, коли творча продуктивність особистості здійснюється не лише через мистецтво і науку, а й у матеріалі особистого життя, свого життєвого процесу.
Модель випускника школи: випускник повинен бути людиною, яка вміє розвивати свій творчий потенціал, має певні моральні переконання та досягає успіху.
Мета - виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу; розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється; збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, до рідної української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин; стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя; естетичне виховання,
екологічну, правову, економічну освіту.
Основні завдання виховної роботи в школі:
- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності 'її захищати;
-забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;
- виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;
- утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;
- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;
- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;
- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю.
Мета і завдання колективу обумовлені виховною проблемною темою школи «Підвищення якості надання освітніх послуг через впровадження у навчально-виховний процес сучасних освітніх технологій». Вся діяльність педагогів нащої школи спрямована на вивчення та впровадження теоретичних засад компетентнісної освіти та сучасних освітніх технологій, на використання різноманітних прийомів, методів навчальної та виховної діяльності на всіх ступенях навчання і виховання, які сприяють формуванню життєвої компетентності учнів, на впровадження моделі випускника, орієнтованої на розвиток ключових життєвих компетентностей. Кінцевим результатом виховання є формування цілісної особистості, яка має активну творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров'ям, прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід, тобто готова до суспільного життя.
Для вирішення поставлених завдань виховна робота в школі повинна здійснюватися за напрямками, які зазначені програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»:
- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
- ціннісне ставлення особистості до людей;
- ціннісне ставлення особистості до природи;
- ціннісне ставлення особистості до мистецтва;
- ціннісне ставлення особистості до праці;
- ціннісне ставлення особистості до себе.
Пріорітетними напрямками у роботі школи є:
1. Національно-патріотичне виховання базується на почуттях любові до Батьківщини та усвідомлення обов'язків перед народом, повагу до історії, традицій, культури, мови. Цей напрям виховної роботи дуже багатогранний.
Мета: набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування ним духовних надбань українського народу. Досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді, незважаючи на національну належність, рис громадянина Української держави, розвинення духовності.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: учні 1-11 класів, учнівський парламент.
2. Громадянське виховання прививає учням почуття, які народжуються з невеличких справ на спільне добро своєї держави, області, міста, власного двору, вулиці, школи, класу.
Мета: сформувати свідомого громадянина; патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
3. Правове виховання — це виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.
Правове виховання в нашій школі здійснюється на основі Конституції України, Закону України «Про освіту», Програми правової освіти населення України, Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини, Конвенції старшокласників України від 26.11.2006 р., Декларації прав дитини, Загальної Декларації прав людини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання,захисту і розвитку дітей, шкільної програми правової освіти та річного плану роботи школи. Молодшим школярам надаються початкові знання про норми поведінки під час вивчення курсу «Я і Україна», «Основи здоров`я», на годинах спілкування.
Метою правового виховання в школі є формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишньою дійсністю; інтересу до її законодавчих та виконавчих органів; прищеплення навичок правосвідомої поведінки; формування потреб та вмінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб
Завдання правового виховання:
Форми роботи:
4. Одним із пріоритетних напрямів виховної роботи у школі превентивне виховання, запобігання негативним проявам серед учнівської молоді, дитячій бездоглядності, безпритульності та підлітковій злочинності. Роботу з цієї проблеми в школі організовано як комплексний вплив на особистість школяра в таких напрямах: профілактика щодо негативних впливів соціального оточення та корекція асоціальних явищ у поведінці учня. Вся робота з превентивного виховання ґрунтується на базі Цільової комплексної програми з запобігання поширенню дитячої бездоглядності, профілактики правопорушень серед неповнолітніх та їх соціальної реабілітації в суспільстві.
Мета - полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення та у формуванні правової культури.
Завдання:
• стимулювати дітей і молодь до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам відповідальності за власне життя і здоров'я;
• забезпечення в учнів високих моральних рис, які є головним чинником вибору способів поведінки, забезпечення подолання окремими учнями шкідливих звичок і навичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
5. Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків. Родинно-сімейне виховання є природною й постійною ланкою виховання. Батьки учнів беруть участь у вирішенні таких питань, як вибір предметів для навчання, вибір профілю класів, вироблення внутрішньошкільних статутів, організація праці, відпочинку, харчування дітей.
Мета: гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції її добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім'ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
6. Система профорієнтаційної роботи школи спрямована, в першу чергу, на сприяння успішній соціалізації особистості учнів. Професійна орієнтація — система заходів, спрямованих на надання молоді допомоги у свідомому виборі професії. Трудове виховання та профорієнтаційне виховання — процес залучення учнів до різних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці. Учні школи беруть активну участь у таких щорічних шкільних акціях Ефективною формою трудової активності є індивідуальні трудові доручення.
Трудове виховання також спрямоване на здійснення професійного навчання та профорієнтації.
Мета: формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря, свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, готовності до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин, формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, вміння включатись у виробничі відносини, виховання дисциплінованості, організованості, бережливого ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, соціальний педагог, психолог, педагогічний колектив.
Екологічне виховання майбутнього випускника спрямоване на те, щоб допомогти засвоїти основні ідеї захисту і збереження природи та усвідомити взаємозв'язок між людьми і довкіллям.
Ознайомлення з основними екологічними завданнями і можливими позитивними шляхами їх вирішення в майбутньому допоможе набути умінь та навичок для того щоб брати участь у вирішенні складних екологічних ситуацій.
Мета: забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а Людина - частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.
Завдання:
·розуміння цінності природи як джерела матеріальних та духовних сил суспільства;
·оволодіння прикладними знаннями, практичними вміннями та навичками природокористування, розвиток здатності оцінювати стан оточуючого середовища, приймати правильні рішення щодо його покращення, передбачати можливі наслідки своїх дій і не допускали негативних впливів на природу у всіх видах суспільно-трудової діяльності;
·свідоме дотримання норм поведінки в природі, що виключає нанесення їй шкоди, забруднення або порушення природного середовища;
·розвиток потреби в спілкуванні з природою, прагнення до пізнання оточуючого середовища;
·активізація діяльності по покращенню природного середовища, пропаганда природоохоронних ідей.
Форми роботи:
Цільова аудиторія: учні, батьки, педагогічний колектив.
У школі моральне виховання підтримує інтерес до минулого рідного міста, краю, держави; повагу до героїзму, дбайливе ставлення до людей, що його здійснили; виховати громадянську позицію в житті суспільства.
Мета: прищеплення і розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві; формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.
Виховання моральної людини, здатної до прийняття відповідальних рішень і до прояву моральної поведінки в будь-яких життєвих ситуаціях.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
Художньо-естетичне виховання передбачає формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань та ідеалів, естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового та народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел; озброєння школярів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання свого народу. Основи художньо-естетичної культури формуються в ранньому дитинстві. Тому художньо-естетичне виховання учнів має виняткове значення. Уже з молодшого шкільного віку здійснюються перші свідомі кроки в світ прекрасного, а від цього залежить успіх роботи на наступних етапах виховання та в майбутньому житті. У процесі виховання учні залучаються до різних видів естетичної й художньої діяльності, тим самим розвиваючи свій творчий потенціал.
Мета художньо-естетичного виховання полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
Навчальний заклад є найефективнішою установою формування позитивного ставлення до здорового способу життя та культури поведінки дітей. Конституція України визначає життя і здоров’я людини найвищими соціальними цінностями. Найпростіше визначення здорового способу життя можна звести до формули: «Це все, що в поведінці і діяльності людей позитивно впливає на їхнє здоров'я». Однак сюди потрібно включити всі позитивні для здоров'я аспекти, види активності - трудової, соціальної, інтелектуальної, освітньої і фізичної, діючих на користь індивідуального здоров'я. Формування здорового способу життя включає в себе всі елементи такої діяльності, спрямованої на охорону, поліпшення, відтворення здоров'я.
Мета: формування в учнів всіх вікових категорій розуміння значимості здоров'я для власного самоствердження, забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі; виховання потреби у регулярних заняттях фізичною культурою і дотриманні режиму дня, у прагненні до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками, утвердження здорового способу життя, формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим; використання історичного національного досвіду здорового способу життя; формування рис лицарства і мужності, самовдосконалення тіла й духу.
Завдання:
Форми роботи:
«Поговоримо про заняття спортом»;
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
Формування європейських цінностей є актуальним, особливо в контексті євроінтеграції, оскільки сприяє поглибленню знань учнів про Європу, країни Європейського Союзу, формуванню, вихованню європейської свідомості, пропаганді поміж учнів спільних європейських цінностей, створенню сприятливих умов для самореалізації учнів. Для цього потрібно поглибити знання учнів про Європейський Союз через розуміння основних принципів толерантності, міжкультурного діалогу, демократичних перетворень та виховання поваги до національних, культурних надбань та української ідентичності в родині європейських народів, розвиток громадянської позиції та причетності до європейських цінностей.
Мета: поширення комплексних знань про Європу, які необхідні на сучасному етапі громадянину України для існування в європейському співтоваристві, створення на їхній основі відповідного інтегрованого курсу та його впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: діти, батьки, педагогічний колектив.
Однією із складових моделі компетентного випускника школи є виховання кроскультурної грамотності. Воно спрямоване на інтелектуальний розвиток майбутніх випускників, розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки; сприяє вихованню культури мовлення, таких людських рис як наполегливість, сила волі, здатність долати труднощі, чесність, працелюбство. Кроскультурна грамотність – діалог культур – це потреба у взаємодії, взаємодопомозі, взаємозбагаченні. Діалог культур виступає як об'єктивна необхідність і умова розвитку культур. У діалозі культур передбачається взаєморозуміння. А взаєморозуміння передбачає єдність, подібність, тотожність. Тобто, діалог культур можливий лише на основі взаєморозуміння, але разом з тим – лише на основі індивідуального в кожній культурі. Діалог культур – це проникнення в систему цінностей тієї чи іншої культури, повага до них, подолання стереотипів, синтез самобутнього й інонаціонального, який веде до взаємозбагачення і входження у світовий культурний контекст. У діалозі культур важливо побачити загальнолюдські цінності взаємодіючих культур. Тому необхідність кроскультурної грамотності є умовою самозбереження людства, а формування духовної єдності є результатом діалогу сучасних культур.
Метою формування кроскультурної грамотності є виховання інтересу і поваги до іншомовної культури, внаслідок чого виявляється не тільки відкритість іншій культурі, вміння вести "діалог культур", але також формується національна самосвідомість.
Завдання:
Форми роботи:
Цільова аудиторія: учні 5-11 класи, учнівський парламент.