Середовища існування рослин. Адаптації вищих рослин до різних умов зростання
Про матеріал
Урок розроблений до підручника Біологія 7 клас авт. К Задорожний, Г. Ягенська, О.Павленко,В.ДодьТема: «Середовища існування рослин. Адаптації вищих рослин до різних умов зростання».
Мета уроку:
Освітня: сформувати в учнів уявлення про основні середовища існування рослин, з'ясувати особливості пристосування вищих рослин до різних умов зростання; навчити встановлювати взаємозв'язок між умовами середовища та особливостями будови рослин.
Розвивальна: розвивати спостережливість, логічне та критичне мислення, уміння аналізувати інформацію, порівнювати, робити висновки, працювати в парах і групах.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до рослинного світу, розуміння необхідності збереження біорізноманіття.
Очікувані результати. Наприкінці уроку учні зможуть:
називати основні середовища існування рослин;
пояснювати поняття «адаптація»;
розпізнавати пристосування рослин до різних умов зростання;
встановлювати залежність між будовою рослини та умовами її існування;
наводити приклади рослин різних середовищ існування.
Обладнання: презентація, фотографії рослин різних середовищ існування, картки із завданнями, підручник К. М. Задорожного, дошка, стікери.
Проблемне питання уроку:
Чому рослини, які належать до однієї групи живих організмів і мають спільний план будови, можуть настільки відрізнятися зовнішнім виглядом та особливостями організації? Як умови середовища «змушують» їх пристосовуватися до життя?
Це питання буде наскрізним: учні повертатимуться до нього після кожного нового дослідження, а наприкінці сформулюють обґрунтовану відповідь.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Психологічне налаштування (2–3 хв)
Метод «Емоційний прогноз»
«Доброго дня! Сьогодні я запрошую вас у маленьку наукову експедицію. Ми будемо досліджувати дивовижний світ рослин і з'ясовувати, як їм вдається виживати там, де, здавалося б, життя майже неможливе.
Але перш ніж розпочати нашу подорож, давайте налаштуємося на роботу».
На екрані з'являються три зображення:
Сонечко (Я сповнений енергії!)
Папороть (Я спокійний і зосереджений)
Кактус (Я готовий долати труднощі!)
Запитання до учнів:
Яка рослина найкраще передає ваш настрій сьогодні?
Чого ви очікуєте від уроку?
Психологічне налаштування:
«Пам'ятайте: кожна рослина має свої особливості, але кожна по-своєму прекрасна. Так само і кожен із вас має власний темп роботи, здібності та сильні сторони. Сьогодні важлива не швидкість, а бажання пізнавати, досліджувати й відкривати нове. Бажаю нам цікавого уроку!»
ІІ. Актуалізація опорних знань (6–7 хв)
Метод «Біологічний детектив: знайди зв'язок»
«Перш ніж вирушити в експедицію, перевіримо, чи добре ми пам'ятаємо, як побудована рослина. Адже саме її будова допомагає зрозуміти, як вона пристосовується до умов життя».
Завдання 1. «Хто я? Впізнай тканину»
На екрані демонструються твердження. Учні мають визначити, про яку тканину йдеться.
Опис |
Відповідь |
Захищає рослину від несприятливих зовнішніх впливів |
Покривна |
Забезпечує ріст рослини |
Твірна |
Транспортує воду та поживні речовини |
Провідна |
Запасає поживні речовини |
Основна |
Забезпечує опору та міцність |
Механічна |
Завдання 2. «Орган рослини під мікроскопом»
Зображення кореня, стебла, листка, квітки та плоду.
Учні повинні:
Назвати орган рослини.
Визначити його основну функцію.
Орган вегетативний чи генеративний?
Завдання 3. «Правда чи міф?»
Учні показують великий палець угору, якщо твердження правильне, і вниз, якщо неправильне.
Корінь забезпечує закріплення рослини в ґрунті. (Так)
Провідна тканина захищає рослину від висихання. (Ні)
Листок бере участь у фотосинтезі. (Так)
Твірна тканина забезпечує ріст рослини. (Так)
Усі рослини мають однакову будову кореневої системи. (Ні)
Підсумкове запитання:
«Чи може одна й та сама будова органів бути однаково ефективною для рослин, які живуть у пустелі, воді або вологому лісі?»
Учитель підводить до думки: рослини мають спільний план будови, але їхні органи можуть набувати різних особливостей залежно від умов існування.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку (4 хв)
Метод «Рослини-екстремали: чи можливе неможливе?»
Учитель демонструє три фотографії.
Кактус у пустелі
Латаття у водоймі
Мохи та папороті у вологому лісі
Учитель пропонує уявити ситуацію:
«Уявіть, що ми вирішили посадити кактус у водойму, латаття — у пустелі, а папороть — на відкритому сонячному майданчику. Чи зможуть вони нормально рости й розвиватися? Чому?»
Проблемна ситуація:
«Усі ці рослини потребують води, світла, повітря та поживних речовин. Але чому одні мають колючки, інші — широкі плаваючі листки, а ще інші — великі тонкі листкові пластинки?»
Учитель підводить учнів до теми уроку.
Повідомлення теми:
«Сьогодні ми спробуємо стати справжніми дослідниками природи. З'ясуємо, у яких середовищах живуть рослини, які умови впливають на їхнє життя та як вони пристосовуються до різних умов зростання».
Постановка навчального завдання:
Знайти відповідь на головне проблемне питання:
Чому рослини, які мають спільний план будови, настільки відрізняються зовнішнім виглядом і як умови середовища впливають на їхнє пристосування?
IV. Вивчення нового матеріалу з елементами дослідження (23–25 хв)
1. Дослідження «Де живуть рослини?» (4 хв)
Метод «Галерея середовищ»
Наземно-повітряне середовище
Луки, ліси, степи, пустелі
Водне середовище
Прісні та солоні водойми
Ґрунтове середовище
Ґрунт, у якому розвиваються корені та підземні частини рослин
Інші організми як місце зростання
Рослини-епіфіти на поверхні інших рослин
Вищі рослини переважно пристосовані до життя на суходолі, проте окремі групи освоїли водне середовище, а деякі ростуть на інших рослинах. Умови кожного середовища мають свої особливості.
Запитання для обговорення:
Чим відрізняються умови життя у воді та на суходолі?
Чому рослині, яка росте на відкритому місці, потрібно витримувати дію сонячних променів і вітру?
Чи можна назвати ґрунт лише місцем закріплення рослини?
Міні-завдання «Встанови відповідність»
Учитель називає рослину, а учні визначають середовище, у якому вона зростає:
латаття біле — водне;
сосна — наземно-повітряне;
морква — наземно-повітряне (її корінь розвивається в ґрунті);
орхідея-епіфіт — поверхня інших рослин.
Важливий висновок: середовище існування визначає умови, до яких має пристосуватися рослина.
2. Дослідження «Що впливає на життя рослин?» (4 хв)
Метод «Мозковий штурм»
«Уявіть, що рослина потрапила в місце, де дуже мало світла, недостатньо води або, навпаки, її надто багато. Що відбуватиметься з нею?»
Учні висловлюють припущення.
Учитель систематизує відповіді:
Екологічний чинник |
Вплив на рослини |
Світло |
Впливає на фотосинтез і ріст |
Вода |
Необхідна для обміну речовин і життєдіяльності |
Температура |
Впливає на швидкість життєвих процесів |
Повітря |
Забезпечує газообмін |
Ґрунт і мінеральні речовини |
Забезпечують закріплення та мінеральне живлення |
Інтерактивне завдання «Що станеться, якщо…?»
Учитель пропонує учням ситуації:
Рослину поставили в темну кімнату.
Рослина тривалий час не отримувала води.
Корені рослини постійно перебувають у перезволоженому ґрунті.
Рослина опинилася в умовах низької температури.
Висновок: рослини не можуть існувати незалежно від умов середовища. Для виживання вони виробили різноманітні пристосування.
3. Що таке адаптації? (2 хв)
Адаптації (пристосування) — особливості будови, життєдіяльності та поведінки організмів, які допомагають їм виживати й розмножуватися в певних умовах середовища.
У рослин адаптації можуть проявлятися у:
формі та розмірах листків;
особливостях кореневої системи;
будові стебла;
наявності покривних тканин;
особливостях росту та сезонного розвитку.
Проблемне запитання:
«Чи може одна й та сама особливість бути корисною для рослини в одному середовищі, але малоефективною в іншому?»
Наприклад, широкі листки корисні у вологому середовищі, але можуть сприяти надмірному випаровуванню води в пустелі.
4. Дослідницька лабораторія «Секрети рослинного виживання» (8–9 хв)
Метод «Навчальна експедиція» (робота в групах)
Учитель об'єднує клас у три дослідницькі групи. Кожна група отримує фотографію рослини та картку із завданням.
Група 1. «Мешканці пустелі»
Об'єкти дослідження: кактус, алое, агава.
Завдання:
Розгляньте зовнішній вигляд рослин.
Знайдіть особливості, які допомагають їм виживати за нестачі води.
Поясніть, чому листки кактусів перетворилися на колючки.
Яку роль виконує м'ясисте стебло?
Очікувані висновки: зменшення площі листків, запасання води в тканинах, товста покривна тканина, розвинена коренева система.
Група 2. «Водні мандрівники»
Об'єкти дослідження: латаття, елодея, ряска.
Завдання:
Які особливості мають листки водних рослин?
Чому листки латаття плавають на поверхні води?
Чому у водних рослин корені можуть бути менш розвиненими?
Як рослини отримують світло у воді?
Очікувані висновки: наявність повітряних порожнин у тканинах, гнучкі стебла, плаваючі листки, особливості кореневої системи.
Група 3. «Тіньолюбні рослини»
Об'єкти дослідження: папороті, мохи, копитняк.
Завдання:
Де найчастіше зростають ці рослини?
Які особливості мають їхні листки?
Чому вони добре почуваються в затінених і вологих місцях?
Що може статися з ними під дією тривалої посухи?
Очікувані висновки: пристосованість до затінення, велика площа листкової поверхні, потреба у достатньому зволоженні.
Представлення результатів.
Кожна група презентує результати дослідження за схемою:
«Ми досліджували… Рослина живе… Її особливістю є… Це допомагає їй…»
Учитель доповнює відповіді та звертає увагу на те, що адаптації можуть стосуватися різних органів рослини.
Повернення до проблемного питання:
«Чому кактус має колючки, латаття — широкі плаваючі листки, а папороть — великі листкові пластинки?»
Учні формулюють проміжний висновок: особливості будови рослин є результатом пристосування до умов середовища.
5. Інтелектуальна гра «Впізнай рослину за її секретом» (4 хв)
Метод «Біологічна загадка»
Учитель зачитує описи, учні відгадують рослину та пояснюють її пристосування.
Загадка 1.
«Я живу там, де сонце дуже гаряче, а дощу майже немає. Мої листки перетворилися на колючки, а стебло запасає воду. Хто я?»
Відповідь: кактус.
Загадка 2.
«Мої листки плавають на поверхні води, а довгі черешки допомагають їм утримуватися на воді. Хто я?»
Відповідь: латаття.
Загадка 3.
«Я росту під кронами дерев, де мало сонячного світла. Мої широкі листки допомагають вловлювати світло. Хто я?»
Відповідь: папороть.
Загадка 4.
«Мої листки восени опадають, а взимку я перебуваю в стані спокою. Так я переживаю несприятливі умови. Хто я?»
Можливі відповіді: дуб, клен, береза.
Після кожної відповіді учні пояснюють, від якого чинника середовища залежить відповідне пристосування.
6. Фізкультхвилинка «Я — рослина» (1 хв)
Учитель пропонує учням відтворити рухами пристосування рослин:
«Соняшник» — повертаємо голову до сонця.
«Кактус» — складаємо руки перед собою, показуємо колючки.
«Верба» — плавно нахиляємося, імітуючи рух гілок на вітрі.
«Латаття» — розводимо руки, ніби плаваємо на поверхні води.
«Папороть» — розкриваємо долоні, імітуючи розгортання листків.
Учитель: «Ми побачили, що кожна рослина має свій секрет виживання. А тепер перевіримо, чи можемо ми самостійно розгадувати такі секрети».
V. Закріплення знань у процесі дослідницької роботи (3–4 хв)
Метод «Наукова рада: врятуй рослину!»
Учитель пропонує учням уявити, що вони — консультанти ботанічного саду. До них звернулися з проблемою: рослини опинилися в невідповідних умовах.
Ситуація 1. Кактус вирішили вирощувати в постійно вологому ґрунті. Що може статися з рослиною? Як потрібно змінити умови?
Ситуація 2. Папороть поставили на підвіконня під прямі сонячні промені. Чому це може бути несприятливим?
Ситуація 3. Латаття пересадили в сухий ґрунт. Чи зможе воно нормально розвиватися?
Учні обговорюють ситуації в парах і пропонують рішення.
VI. Повернення до проблемного питання. Формулювання висновків (2 хв)
Учитель знову звертається до питання, яке було поставлене на початку уроку:
«Чому рослини, які мають спільний план будови, настільки відрізняються зовнішнім виглядом та особливостями організації?»
Учні формулюють відповідь.
Орієнтовний висновок учителя:
«Рослини живуть у різних середовищах, які відрізняються умовами освітлення, зволоження, температури та іншими чинниками. У процесі еволюції у них сформувалися різноманітні адаптації — особливості будови й життєдіяльності, що допомагають виживати в певних умовах. Саме тому кактус має колючки та м'ясисте стебло, латаття — плаваючі листки, а папороть — великі листкові пластинки».
Учитель підкреслює: різноманітність рослин — це результат їхньої пристосованості до різних умов життя.
VII. Рефлексія (3 хв)
Метод «Мікрофон. Сьогодні я відкрив для себе…»
Учням пропонується обрати одне або кілька речень і продовжити:
Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася)…
Мене найбільше здивувало…
Тепер я розумію, чому…
Найцікавішим для мене було…
Я хотів би (хотіла б) дізнатися більше про…
«Сьогодні ми переконалися, що природа — справжня лабораторія дивовижних рішень. Кожна рослина має власні способи пристосування до життя. І наше завдання — не лише пізнавати ці особливості, а й берегти рослинний світ».
VIII. Домашнє завдання (1 хв)
Опрацювати §18 підручника К. М. Задорожного «Біологія. 7 клас».
Вивчити поняття «середовище існування», «адаптація».
Виконати творче завдання на вибір:
Варіант 1. «Рослина-супергерой». Намалювати рослину, яка пристосована до екстремальних умов існування (пустеля, водойма, болото), та підписати не менше трьох її пристосувань.
Варіант 2. «Рослини навколо нас». Знайти три рослини своєї місцевості, сфотографувати їх і визначити, до яких умов існування вони пристосовані.
Варіант 3. «Якби я був рослиною…» Написати невелику розповідь від імені рослини про середовище її існування та особливості пристосування до нього.