Шкільний захід до Дня пам’яті героїв Крут «Квіти у полі, там де Крути…»

Краматорська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-IIступенів №18    Донецької обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

Шкільний захід до Дня пам’яті героїв Крут

«Квіти у полі, там де Крути…»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вихователь:

Завгородня Г.О.

 

 

 

 

 

Краматорськ

 

 

Мета заходу:

 

-формувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;

 

- розвивати мотивацію бути готовим захистити Вітчизну в разі потреби; поглиблювати інтерес до вивчення літератури про бій під Крутами.

 

                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Хід заходу

Звучить пісня «У лузі червона калина»

Вихід ведучих

Ведуча 2: 29  січня  –  День  пам’яті  героїв  Крут  –  саме  там,     у  1918  році відбувся  бій,  що  на  довгі  роки  став  одним  із  символів  боротьби  українського народу за свободу і незалежність.

Ведучий 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, — присвячується.

Ведучий 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, — життя,— присвячується.

Ведучий 1: Тим  героям, що загинули в страшному бою під Крутами,— присвячується.

Перегляд фільму «Ніколи не плач»

 

Ведуча 1:

Йшов  1918  рік.  Четвертим  Універсалом  Центральна  Рада  проголосила

Українську  Народну  Республіку  самостійною,  ні  від  кого  незалежною,

суверенною  державою.  Проте  більшовицька  влада  не  хотіла  так  просто

віддавати  свого  «молодшого  брата».  Після  захоплення  Харкова  та  Полтави більшовики  спрямували  своє  п’ятитисячне  військо  на  Київ  під  проводом М.Муравйова.

Ведуча 2 :На  той  час  у  Центральної  Ради  не  було  армії.  Основна  її  частина  була розбита  більшовиками,  а  інша  перейшла  на  бік  червоних.

У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі

частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії. Найстаршому з них виповнилося лише 21 рік.

Їх було 300.

Виходять діти в чорному вбранні, по одному розповідають вірші

1 учень: Під Крутами там молоде юнацтво

На прю криваву з ворогами стало.

За Україну, славу, честь й багатство

Життя юнацьке своє там віддало.

 

2 учень: Ви сміло виступили в бій

Хоч ворог був страшний, суворий,

В душі не було молодій

Ані вагання, ні покори!

 

3 учень.Сніги зледенілі

І темінь іскриста

Зійшлося їх триста.

 

4 учень.Моя Україно,

Мій Києве - княже,

Ця юнь безборонна

За тебе поляже.

 

Ведуча2: Наступав  холодний  ранок  29  січня  1918  року.  О  9.00  годині

розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою.  Юнаки  мужньо  відбивали  атаки  ворога,  не  залишаючи  своїх  позицій.

5 учень.Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
"На порох стерти, перебити!" —
Іде на Київ Муравйов.

6 учень.Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!

 

Ведуча1: Бій  був  запеклий  і  тривав  до  полудня.  Молоді  воїни  билися

відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.

 

7 учень.Земля дрижала. Схід вогнем горів,

Сурмили сурми. Гримали гармати.

А в їх очах, вогнистих та завзятих

Палав святий, благословенний гнів.

 

Ведуча2: Сили  були  надто  нерівні.  Побачивши  безперспективність

подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це  слово  дійшло  з  одного  боку  колії,  де  були  юнаки  старшинської  школи,  на протилежний бік до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати».

Юнаки-курсанти  відійшли  назад,  а  студенти  кинулись  вперед.  На  смерть…

Пішли  на  ворога  з  багнетами,  бо  набоїв  уже  не  було.  І  падали,  падали, падали у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.

 На словах ведучої діти присідають , відвертаються, залишаються у такому положенні.

 

Лунає сумна музика

виходить дівчина в білому вбранні зі свічкою.

виходять два читці в білому.

 

Читець 1:

 Нерівність сил у чистім полі,
Розтанув сніг від теплих гільз.
Усе до купи: люди, коні,
Тачанки і соломи віз.
Студентські пальта і шинелі
На полі битви біля Крут.

Читець 2:

 У рай для душ відкриті двері, 
Тризуб і стяг упали з рук.
Прийшли під Крути тільки триста, 
Спартанський дух, немов воскрес.
Упали, як у осінь листя,
Тілами вкрили сніг увесь.

Дівчина під вірши ставить свічку, обходить всіх сидячих дітей, лагідно торкаючись їх. Діти встають.

Пісня «Впав на землю січневий мороз»

Всі персонажи уходять зі сцени.

 

Ведуча1: 35  забрано  в  полон,  двадцять  сім  здорових  і  вісім  поранених.

Довго  і  жорстоко  катували  їх.  Та  не  впали  на  коліна,  не  просили  пощади  і помилування.  Мужньо  зустріли  вирок:  поранених  відправити  до  Харкова, розстріляти. Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші  підхоплюють  «Ще  не  вмерла  Україна».  І  вже  лежать  тіла  юнаків  на  снігу, политому їхньою кров’ю.

 

Гасне світло. Танок зі свічами.

 

Ведуча 1 Вшануємо  полеглих героїв Крут хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Ведуча 2

19  березня  1918  року  до  Києва  приїхав  сумний  поїзд.  Убитих  було

поховано  у  спільній  могилі  на  Аскольдовій  горі  –  на аристократичному кладовищі  в  центрі  Києва.  Увічненням  цього  є  відома  поезія  Павла  Тичини «Пам’яті тридцяти».

 

Читець1: На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі-

Український цвіт!-

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого зазнявся воїн?

Боже, покарай!-

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

 З славою святих.

 На Аскольдовій Могилі

 Поховали їх.

 

Ведуча1: Кров під Крутами  не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя,

розцвітають  пелюстки  Волі. 

Ведуча 2, Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.

Ведуча 2:Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

 

Танок під пісню «Україна - Благословенна Богом земля»

 

Читець2: Слава, слава Україні та її народу,

Що своїм життям безцінним захищав свободу,

Що довідну самостійність розумом відстояв,-

Тричі слава Україні та її героям !