Соціально-психологічні аспекти взаємодії учнівського самоврядування з адміністрацією закладу освіти та іншими учасниками освітнього процесу

Мироненкова Дар'я Андріївна 26 жовтня 44 Відгуки відсутні

Про матеріал

Матеріал висвітлює основні соціально-психологічні причини неефективності діяльності учнівського самоврядування в закладі освіти та наводить загальні аспекти профілактики виникнення непорозумінь у взаємодії між учнівським самоврядуванням, адміністрацією закладу освіти та іншими учасниками освітнього процесу.
Перегляд файлу
background image

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

 

«ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

 

 

 

ПАМ’ЯТКА

 

Основні причини неефективності взаємодії учнівського самоврядування, 

 

адміністрації закладу освіти та інших учасників освітнього процесу

 

 

Вступ.

  Регламентація  взаємодії  учнівського  самоврядування  та  адміністрації  закладу 

освіти  здійснюється  на  основі  положень  статей  53-55  Закону  України  «Про  освіту»,  якими 

визначено права та обов’язки здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових 

працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, а також, батьків здобувачів 

освіти [1].

 

Найчастіше,  неефективність  діяльності  учнівського  самоврядування  відбувається 

внаслідок  формального  існування  відповідних  структур  самоорганізації  дітей  та  молоді  в 

закладі освіти.

 

Основна  частина.  Загальні  найпоширеніші  причини  неефективності  взаємодії 

учнівського самоврядування, адміністрації закладу освіти та інших учасників освітнього 

процесу:

 

1) 

Особисті  непорозуміння  між  учнівським  самоврядуванням  та  адміністрацією 

закладу  освіти

  (виникає  внаслідок  відсутності  довіри  та  мотивації,  взаємної  неповаги, 

недостатньої ініціативності здобувачів освіти або відсутності підтримки ініціативності тощо. 

Як  правило,  за  таких  умов  спостерігається  несприятлива  психологічна  атмосфера, 

поширеність  латентних  конфліктів,  ігнорування  пропозицій  та  рішень  учнівського 

самоврядування  або  «затягування»  зворотної  відповіді,  вияв  відкритої  агресії  тощо.  Серед 

основних  причин,  з  яких  виникають  конфлікти  між  учасниками  освітнього  процесу,  можна 

назвати наступні: учнівське самоврядування сприймається як таке, що порушує запланований 

хід  діяльності  закладу  освіти  і  спричинює  щонайменше  роздратування  та  невдоволення; 

спостерігається  брак  інформації  щодо  цілей  та  прогнозованих  корисних  результатів 

впровадження  заходів  та  проєктів  учнівського  самоврядування;  нехтування  віковою 

психологією,  правовими  вимогами  та  загальнолюдськими  цінностями  при  побудові 

взаємовідносин; переважання суб’єктивного бачення та оцінювання діяльності);

 

2) 

нерозуміння  сутності  та  важливості  учнівського  самоврядування

  (відсутність 

доступності  нормативно-правової  бази,  яка  регламентує  діяльність  учнівського 

самоврядування; неналежний стан навчальних програм та документообігу щодо діяльності як 

закладу  освіти  так  і  самоврядування  учнів;  відсутність  або  формальне  проведення 

background image

консультацій  та  інших  заходів  підвищення  кваліфікації  з  питань  функціоналу,  прав  та 

обов’язків учнівського самоврядування й відповідної системи управління, взаємодії, співпраці 

та ін.);

 

3) 

обмежені можливості матеріально-технічної бази

 (ресурсів закладу освіти може 

не  вистачати  для  належної  організації  проєктів  та  заходів  учнівського  самоврядування. 

 

Як наслідок, за таких умов існуватиме висока імовірність виникнення конфліктних ситуацій, 

додаткових витрат часу, необхідності залучення додаткових ресурсів);

 

4) 

невеликий  чи  відсутній  досвід  проєктної  діяльності,  навичок  управління, 

командної  роботи  та  ефективної  комунікації  серед  здобувачів  освіти

  (за  таких  умов 

спостерігається  обмеженість  учнівського  самоврядування  в  можливостях  повноцінної 

реалізації  ініціатив,  прогалини  в  координації  та  управлінні  діяльністю  тощо.  Як  наслідок, 

порушується зворотний зв’язок між учнівським самоврядуванням та адміністрацією закладу 

освіти, ускладнюється процес прийняття доцільних управлінських рішень);

 

5) 

порівняно  низька  активність  та  залученість  здобувачі  освіти  до  вирішення 

питань важливих для організації діяльності закладу освіти 

(життєві обставини, зовнішні і 

внутрішні фактори, відсутність відповідних здібностей та брак довіри і підтримки зі сторони 

педагогів,  найчастіше  стають  причинами  формального  існування  самоврядних  учнівських 

структур. При цьому, реальної участі здобувачів освіти у житті колективу не спостерігається, 

а всебічний гармонійний розвиток і творча діяльність відбуваються неналежним чином);

 

6) 

недостатність інформаційної кампанії або промоції учнівського самоврядування 

на рівні закладу, громади та держави 

(часто наявні випадки, коли інформація щодо наявності 

осередка  учнівського  самоврядування  висвітлена  лише  на  сайті  закладу  освіти.  При  цьому, 

 

немає  висвітлення  діяльності  учнівського  самоврядування  на  сторінках  соціальних  мереж 

закладу  освіти.  Також,  відсутні  або  не  висвітлені  можливості  співпраці  з  територіальною 

громадою, іншими установами та організаціями, благодійними фондами тощо. Внаслідок чого, 

відсутня  популяризація  успішності  досвіду  діяльності  учнівського  самоврядування, 

обмежений  доступ  до  участі  у  заходах  на  рівні  закладу  освіти,  нерозуміння  батьками  та 

спільнотою  престижності  та  перспективності  учнівського  самоврядування  для  набуття  та 

розвитку дітьми важливого досвіду та цінних життєвих компетентностей);

 

7) 

організаційні  проблеми 

(відсутність  рівних  умов  до  виборів  в  учнівське 

самоврядування;  брак  інформації  щодо  програм  делегатів;  недовіра  до  процесу  виборів; 

втручання у вибори з метою просування латентних фаворитів; неналежний рівень зворотного 

зв’язку  між  учнівським  самоврядуванням  та  учасниками  освітнього  процесу;  нехтування 

правами  та  обов’язками,  законними  інтересами  учасників  освітнього  процесу;  прогалини  у 

веденні документації з питань учнівського самоврядування тощо);

 

background image

8) 

соціальні,  психологічні  та  культурні  проблеми  учасників  освітнього  процесу 

(конфлікти  інтересів;  порушення  міжкультурної  комунікації;  внутрішньо-  та  міжособистісні 

конфлікти; ментальні розлади; професійне вигорання; високий рівень захворюваності; низька 

якість  життя;  відсутність  рівного  доступу  до  освіти  та  розвитку;  стреси;  невизнання 

загальнолюдських цінностей; злочинність; низький рівень культури, аморальність тощо);

 

9) 

невизнання  правил,  законів,  норм  та  загальнолюдських  цінностей 

(правовий 

нігілізм;  недовіра  до  органів  влади,  судів,  поліції  тощо;  низький  рівень  правової  культури; 

деформація особистості; відсутність тактовності, толерантності, поваги до себе та оточуючих; 

комплекс  меншовартості;  прагнення  рабовласництва;  знецінення  життя;  відсутність  мети, 

цілей діяльності; нерозуміння своєї ролі у суспільстві тощо);

 

10) 

загальний  незадовільний  рівень  соціального  забезпечення  життя  населення 

(високий  рівень  бідності;  нерівний  доступ  до  соціальних  виплат;  дискримінація  у  позиції 

розподілу  суспільних  благ;  безробіття;  недофінансування  медичної  галузі;  низький  рівень 

надання медичних та освітніх послуг; відсутність необхідної кількості фахівців;  недостатня 

забезпеченість  житлом;  старіння  населення;  високий  рівень  захворюваності  населення; 

нерівний доступ до освіти та розвитку; зовнішні загальні негативні фактори та ін.) [2-5].

 

Висновки.

  На  сьогодні  існують  багато  різноманітних  способів  недопущення  або 

мінімізації негативного впливу порушень взаємодії учнівського самоврядування, серед яких 

найбільш успішними можна вважати наявність взаємоповаги між усіма учасниками освітнього 

процесу, сприйняття один одного в якості рівної сторони правовідносин в освітньому процесі, 

а також, розуміння важливості відповідального ставлення до власних дій, вчинків та думок. 

 

Результатом доцільного та дієвого функціонування самоврядних осередків є належний 

рівень  організації  освітнього  процесу,  підвищення  якості  освіти,  гармонійний  розвиток 

особистості,  зменшення  випадків  правопорушень  під  час  освітнього  процесу,  профілактика 

професійного  вигорання  педагогічних  працівників,  гігієна  ментального  здоров’я  учасників 

освітнього процесу тощо.

 

 

Перелік використаних джерел:

 

1. 

Про 

освіту. 

Закон 

України 

від 

05.09.2017 

№ 

2145-VIII. 

URL: 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

.

 

2.  Педагогіка.  Фіцула  М.  М.  Органи  учнівського  самоврядування.  URL: 

https://westudents.com.ua/glavy/50143-organi-uchnvskogo-samovryaduvannya.html

.

 

3.  Чернега  Ю.  В.  Технологія  педагогічної  взаємодії  з  органами  учнівського 

самоврядування. 

URL: 

https://vseosvita.ua/library/tehnologia-pedagogicnoi-vzaemodii-z-

organami-ucnivskogo-samovraduvanna-125230.html

.

 

background image

4.  Методичні  рекомендації  щодо  організації  роботи  педагогів-радників  учнівського 

самоврядування в ПТНЗ. URL: 

https://nmc-pto.dp.ua/doc/2013/us_7.pdf

.

 

5.  Координатору  учнівського  самоврядування.  Блог  педагога-організатора  Ігнатюк 

Тетяни Михайлівни. URL: 

https://20school15.blogspot.com/2015/11/blog-post_7.html

.

 

 

Розробник

 

Завідувач  відділу  національно-патріотичного 

комунального закладу позашкільної освіти

 

“Центр позашкільної освіти”

 

Дніпропетровської обласної ради”

 

 

 

 

 

Дар’я МИРОНЕНКОВА

 

(підпис наявний в оригіналі)