Спортивне свято "Ми - нащадки козаків, славних предків діти"

Щербина Олена Олександрівна,

учитель початкових класів

Лиманської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 3

Спортивне свято

„ Ми – нащадки козаків, славних предків діти”

Мета: залучити учнів до джерел національної історії і культури, сприяти патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе як частини великого українського народу; пробуджувати національну свідомість; популяризувати фізичну культуру та спорт; виховувати почуття дружби, колективізму, взаємовиручки; загартовувати вихованців фізично і морально.

ОБЛАДНАННЯ: святково прибрана зала; українські національні  костюми для учнів; спортивне знаряддя.

ВІКОВА КАТЕГОРІЯ: 8-10 років.

Хід свята

Ведучий:

Живе крізь час заквітчаних просторів

Козацька слава у зелених снах.

Минуле наше – роки калинові

Поснули у соснових берегах.

Ведуча:

У Дінця обіймах спить козацьке військо,

Нескореної нації душа.

Гетьманська слава і козацька доблесть -

Народу нашого історія жива.

Ведучий:

Наш Дикий степ – нескорена вершина,

Минувшина народів і родів.

Я – слави української дитина,

Гетьманських недосяжних прапорів.

Ведуча:

Добрий день вам, друзі щирі,

Хай живеться вам у мирі.

Як гостей у нас багато,

Бо у нас спортивне свято!

Ведучий:

Спортивне свято у нас нині,

І все козацтво зібралось тут.

У цій залі радість лине.

Козацькі конкурси нас ждуть.

Ведуча: Ми зібралися, щоб переконатися, що ми є нащадками славного козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей – вільних козаків.

Ведучий: Тож розпочнемо разом з вами свято „ Ми – нащадки козаків, славних предків діти ”!

Ведуча: Славна добрими і героїчними традиціями українська земля. Її сини – запорізькі козаки навіки увійшли до скарбниці пам’яті українського народу. Ми, їх нащадки, маємо свято шанувати і примножувати козацьку славу.

Ведучий: Чи спроможні на це сьогоднішні козаки, покаже нам нинішнє спортивне свято. Разом із нами його вестимуть кошовий отаман та наказний гетьман.

Кошовий: Пане наказний гетьмане! Лиманський кіш козаків на свято прибув! Чи дозволяєте ви розпочати свято.

Наказний гетьман: Сини мої, козаки! Я, гетьман козацького війська, наказую провести змагання двох куренів, щоб підняти бойовий дух і мудрість нашого козацтва. Наказую розпочати його внесенням державного прапора України! Під внесення державного прапора України стояти струнко! Внести прапор!

Кошовий: Курені „ Дзвіночки” та „ Чайка”, приготуватися до проведення змагань. Отамани, шикуйте курені. Курінь „ Дзвіночки” з піснею кроком руш.

(З піснею „ Гей там на горі січ іде” стройовим кроком по колу на вихідну позицію виходить курінь „ Дзвіночки”. )

Отаман 1: Курінь на місці стій! Раз – два! Курінь „ Дзвіночки” готовий до проведення козацьких забав. Наше гасло:

Разом: Дзвонять весело дзвіночки – України сини й дочки.

Кошовий: Курінь „ Чайка” з піснею кроком руш!

(З піснею „ Гей ви хлопці запорожці” стройовим кроком по колу виходить курінь „ Чайка” і стає на вихідну позицію.)

Отаман 2: Курінь, на місці стій! Раз – два! Курінь „ Чайка” готовий до проведення козацьких забав. Наше гасло:

Разом:  Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути!

Кошовий: Рівняйсь! Струнко! Пане наказний гетьмане, курені „ Дзвіночки” та „ Чайка” до змагань готові.

Наказний гетьман: Вільно! Любі нащадки козаків! Сьогодні ви позмагаєтесь у різних конкурсах, поміряєтесь силою, спритністю, витривалістю і навіть розумом та дотепністю. То ж покажіть, на що ви здатні! Не осоромте славне ім’я козака. А судити у змаганнях вас буде Генеральна Старшина. Шануйте та поважайте її. А вам, панове судді, хочу показати яких козаків я виховав. То ж розпочинаємо наші змагання!

(Звучить козацький марш. Курені стройовим кроком виходять на свої місця.)

Ведуча: Ми розпочнемо наші змагання з козацької естафети „ Перенеси ядро” . З давніх – давен в Україні козаки славились силою та спритністю. Ось зараз і перевіримо вашу спритність.

Кошовий: Нумо, браття козаки! Покажіть на що ви здатні. Не зганьбіть звитяжне ім’я козака.

1 конкурс „ Перенеси ядро”

На дистанції 6 м напроти кожного гурту лежать по 2 обруча, в кожному з них по 5 м’ячів. Треба перенести, стрибаючи на одній нозі, їх з одного обруча в інший.

Ведуча: Молодці! Бачимо, що ви спритні! Козаків завжди боялися вороги за силу та спритність. А ще за військову доблесть та влучність, тому подивимось чи влучні ви вояки. Правда, попадати в ціль будете ви не кулею, а м’ячем.

Ведучий: Наші козаки теж влучні стрільці, а ну, братчики, доведіть це.

2 конкурс „ Влучні вояки”

Учасники куренів стають у дві шеренги. На відстані 5 м від них намальоване коло. За сигналом перший учасник бере м’яч, біжить із ним у коло, звідти кидає м’яча наступному учаснику, доки той не впіймає. Потім перший учасник біжить і стає в кінці шеренги, А тим часом наступний учасник робить те саме. Переможе курінь, перший учасник якого першим стане знову в колі із м’ячем.

Ведуча: Гарно стріляєте, молодці. За вас вболівали ваші дівчата – україночки. Вони теж візьмуть участь у конкурсах і додадуть кожна своєму кошу шансів на перемогу.

Кошовий: Запрошуємо наших україночок до конкурсу. А козаки тим часом можуть перепочити і сили набратися.

(Звучить козацький марш. Козаки сідають на лавочки, в центр виходять дві команди дівчат в українському національному одязі.)

Ведуча:  Нелегкою була доля українки – козачки: матері, доньки, дружини, коханої. Поки рідний боронив неньку – Україну, вона мусіла сама вести господарство, виховувати дітей та молити бога, аби оберігав козака від ворожої кулі, від безславної смерті… А ще козака рятував незмінний оберіг – подарована милою вишиванка. Конкурс для наших дівчаток  має таку назву  - „ Вишита сорочка”.

 

 

3 конкурс „ Вишита сорочка”

Команди дівчаток стають в дві шеренги. Їм дається по одному маркеру різних кольорів. Напроти на папері намальовані контури сорочок. Завдання дівчаток – намалювати орнамент – „ вишити сорочку”. При цьому перша учасниця біжить, розфарбовує одним кольором і повертається, далі – наступні учасниці. Переможе команда, котра першою і краще „ вишиє сорочку”.

Ведучий: Нелегке було завдання у дівчат: показати і спритність, і майстерність. Але вони справились. А зараз не лише продемонструють свої вишивки, а й танок затанцюють.

( Танок „ Червона калина”)

Кошовий:  Бачу, що рушників дівчата надбали, отже, й сватів засилати можна. Та не тепер. Ви, дівчата ще трохи підростіть, а ви, браття – козаки, знову до бою!

(Звучить козацький марш. Курені стають на свої місця.)

Ведучий: Наші дівчатка справжні художниці, але хлопці теж від них не відстають.

4 конкурс „ Майстерні художники”

На прикріплених аркушах паперу кожна команда повинна намалювати козака на повний зріст. Один учасник біжить – малює голову, повертається, тоді наступний – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко, згуртовано і точно намалює козака.

Ведуча: Багато випробувань доводилося долати козакам. В бою вони були відчайдушні і завжди надавали перевагу смерті, аніж ворожому полону. Але якщо таке вже трапилось, то вони прикладали всі зусилля, аби втекти. І які б перешкоди не стояли, козаки долали їх.

Кошовий: Наші козаки теж не будуть сидіти, чекати на смерть. Тікати з полону треба, а ось як ми це будемо робити.

 

 

 

5 конкурс „ Втеча з полону”

Учасники обох куренів стають у шеренги, перший учасник за сигналом одягає на ноги мішок і біжить потрібну дистанцію, повертається, і це саме роблять всі  учасники.

Ведучий: Молодці! З полону всі повтікали, незважаючи на спутані ноги. А траплялося, що під час втечі когось з козаків поранили, тож товариші ніколи не залишали побратима в біді.

Кошовий: Ану ж козаки! Покажіть як рятуватимете пораненого товариша з біди.

6 конкурс „ Врятуй пораненого”

Двоє учасників складають руки „ стільчиком” і несуть пораненого на вказану  відстань і повертаються. Так доти поки кожен не стане „ пораненим”.

Ведуча: Славні наші козаки! І з полону втекли і вірних товаришів врятували.

Ведучий: Недарма народна мудрість каже: „ Гуртом і батька добре бити !" То ж зараз ви всі гуртом позмагаєтесь у перетягуванні канату.

Кошовий: Нумо, козаки! Покажіть силу своїх куренів!

7 конкурс ,, Перетягування канату”

Ведуча: Козаки були сильними, спритними, дужими, винахідливими. На  своїх  кораблях,  галерах  і  великих  човнах - чайках  вони  досягли  берегів  Туреччини. Ось і ми проведемо конкурс «Як козаки через річку переправлялися».

8 конкурс ,,Як козаки через річку переправлялися”

Кожна команда отримує  засоби переправи (2 аркуші). Кожен гравець за допомогою засобів переправи переходить на другий бік. Виграє  команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

Ведуча: Козаки  всі  господарські  діла  виконували  самі. Сорочки  і  штани  самі  прали, самі  латали, самі  вони  й  куховарили. Їли  вони, що  Бог  дасть: і  хліб  святий, і  рибу,  і  м‘ясо. Варили  галушки,  юшку, куліш. А  варили  в  казанах  з  червоної  міді  прямо  на  вогні.

Ведучий: Відомо, що козаки самі садили городину, самі обробляли город, щоб себе прогодувати. То ж і ви зараз покажете свою майстерність.

9 конкурс ,,Посади город”

У візочку кеглі. Їх потрібно розставити одному учаснику команди, а зібрати наступному і т.д.

Кошовий: Козаки були веселий народ. Любили вони повеселитись, пожартувати… Як почнуть було розказувати жарти, бувальщини – аж здригається січ від реготу! Наші козаки теж дотепні, зараз ви в цьому переконаєтеся.

10 конкурс „ Жартівливі і дотепні”

(Курені представляють інсценівки, жарти.)

Кошовий: А які прислів’я про козаків ви знаєте?

•                   Де козак, там і слава
•                   Людям на хвалу – собі на славу.
•                   Хоч слабкі у нас ще руки, та душа завзята.
•                   Козацькому роду – нема переводу
•                   Степ та воля – козацька доля.
•                   Терпи козаче, отаманом будеш.
•                   Що там холоди, коли козак молодий.

11 конкурс отаманів

У грі беруть участь обидва отамани. Кошовий стежить за дотриманням правил. Учасники сідають на підлогу. Впираються підошвами один до одного, беруться за міцну палицю і тягнуть її. Кожний намагається відірвати суперника від землі або вирвати палицю з рук суперника. Тягнути палицю починають за сигналом отамана.

Ведучий: Козацький танок був не просто танцем для душі. Це були спеціальні акробатичні вправи, які допомагали козаку навіть у бою.
Козак, як вихор, міг із шаблею в руках, вистрибуючи, виконувати спеціальні елементи танцю. Самі вороги говорили, що важко битися з козаком, в якого вселився ніби сам біс. Це козаку допомагав танок. Отож, спробуйте і ви свої сили в танці.

Ведуча: Зараз  ви познайомитесь з елементами ук­раїнського танцю «Повзунець». Адже кожен козак пови­нен вміти танцювати цей танець.

12  конкурс „ Повзунець”

 По команді перші гравці навприсядки (руки складені на ліктях) проходять вказану відстань, повертаються до своїх гравців, передають естафету на­ступному гравцеві, стають у вихідне положення. І так, доки не пройде вся команда. Перемагає та ко­манда, яка швидко і вправно прийшла до фіналу.

Ведуча: Поки козаки відпочиватимуть, запрошуємо до участі у змаганнях ваших „ козачок”.

Ведучий:  Як відомо козаків виховувала Січ, адже саме на січі вони вчилися військовому мистецтву, відваги та героїзму. Але виховання майбутнього козака починалося із жінки – козачки – матері.  З материнської колискової, щирої молитви, а в сім’ї безмежною любов’ю  до неньки України починалося життя українського хлопчика.

13 конкурс „ Турботлива мама”

Два стільці, розкладені речі: сорочка, спідниця, фартух, пояс, хустина. На відстані навпроти на стільці сидить дитина (один із козаків куреня). Завдання дівчаток – одягнути „ дитину”. Спочатку перша учасниця несе одну річ і одягає, повертається, потім інша учасниця – одну річ і т.д. Переможе команда, що першою одягне „ дитину”.

Ведуча: Наші дівчатка чудово справились із завданням, молодці. А тим часом повернемося до наших козаків.

Кошовий: Вірним супутником козака завжди був кінь. Адже він вірний, що побратим. І від погоні врятує, і на полі бою до перемоги понесе. А то й непомітно для ворога допоможе пробратися у ворожий стан.

14 конкурс „ Осідлай коня, козаче”

Кошовий: Ану, козаки, мерщій сідлайте коней, та помчали.

За сигналом ведучого перший учасник пробігає відстань до стільця, до нього прив’язаний „ кінь” (гімнастична палка) бере її між ноги і повертається до куреня. На коня сідає другий учасник, тепер вони удвох „ їдуть” до стільця, потім утрьох і т.д. Виграє курінь, який у повному складі „ об’їде” стілець і повернеться на місце.

Ведучий: Я гадаю, що ні в кого не залишилося сумніву, що учасники сьогоднішніх змагань – гідне покоління запорізьких козаків.

Кошовий: Курені ”Дзвіночки” та ”Чайка”  для підведення підсумків змагань вишикуватись!

(Марш. Учасники свята шикуються в одну шеренгу.)

Кошовий: Пане наказний гетьмане! Курені ”Дзвіночки” та ”Чайка” до закриття свята приготувалися!

Наказний гетьман: Рівняйсь! Струнко! Свято ,,Ми – нащадки козаків, славних предків діти” закриваємо винесенням державного прапора України. Під винесення прапора стояти струнко! Винести прапор!

(Звучить гімн. Винесення прапора.)

Наказний гетьман: Вільно! Шановні присутні! Ось і підійшло до завершення наше спортивно - розважальне свято ,,Ми – нащадки козаків, славних предків діти”, учасники якого продемонстрували нам усім свої вміння, таланти, силу і спритність, фізичну та моральну підготовку. Дякуємо усім козакам і козачкам! Ростіть  здорові, сильні духом і тілом на славу нашій Україні! А зараз я надаю слово Генеральній старшині.

(Члени Генеральної старшини  оголошують результати змагань)

Генеральна старшина:

«Козацькому роду – нема переводу,» -

Такі нескладні, зрозумілі слова.

Про тих, хто колись воював за свободу,

Кого прийняла наша рідна земля.

 

 

І подвиг їх нам не забути ніколи,

Бо в бій вони йшли воювать недарма.

І хто його знає, як жили б ми сьогодні,

Якби не тих хлопців гарячі серця.

 

Козаки  кажуть слова:

1. Ми відповідальні за світанок,

Якщо хмари сині вкриють небо.

Ми з тобою, друже, рідну землю

Захистимо, коли буде треба.

2. Нам сьогодні ще нема шістнадцять

Та про вчинки героїчні мрієм.

Пригадаймо козацьке братство,

Слово «дружба» краще зрозумієм.

3.               Ми відповідальні за Вітчизну,

За її красу, добро і спокій,

За квітучі весни, сни щасливі.

На Землі багато лиха поки.

4.               Давайте ж, браття, знову ми єднатись,

Як наші славні предки – козаки,

Щоб незалежність рідної країни

Цвіла і залишалась навіки.

5.               Чи пам’ятаєте героїв наших,

Які життя свої віддали за щастя ваше?

Чи знаєте ви, що любити треба

Рідну Вкраїну, як самого себе?

6.               Отож запам’ятайте,

Забудете – згадайте,

Що предки свою кров пролили,

Щоб ми країни не згубили,

Щоб ми надію не сховали

Й один одному пообіцяли:

7.               «Будемо жити, життю радіти

На Україні, на Батьківщині.

Ми обіцяємо відновити

Те, що недавно хотіли згубити.

Ми обіцяємо возз’єднати

Дві половинки рідної матері!»

Пісня ,, Козацькому роду нема переводу!”

Ведучий:
Хай не буде суперечок
Серед нас ніколи!
Нехай спорт нас об`єднає
В нашій рідній школі!

Ведуча:
Здорові діти – нація здорова,
Багата Україна і чудова.
Тож здоровими ростіть,
В майбутнє добрими ідіть.

Ведучий: Ось і закінчилися змагання. Наші команди показали, що вони - гідні нащадки славного козацького роду, справжні козаки.
Ведуча: Навчайтеся бути здоровими! І навчайте цього інших людей, що оточують вас. Успіхів вам і здоров`я!