З. Присяжнюк H.I. Особливосчј роботи в класах-комплскгах з малою HaTi0BHI0BaHicTk). М(УГОДИ'ПЙ рскомсндацй. — К.: 13MM, 1996. —

33с.

4.                 Савченко О.Я. Дидактика початковот школи: IJiJxpyt1HDTk для студснлјв педатйчних факультхутјв. — К.: Тенсза, 1999. — 368 с.

5.                 Савченко О.Я.Сучасннй урок у гшчаткових класах: для вчитсля. — К.: “MapicTl)-S", 1997. — 256 с.

6.                 Савченко О.Я. Вдосконалеппя навчально-виховного процесу в малокомплеКТШТХ школах. / 1Ћдна школа.- 1995.-NQ5.-c.4-6,

7.                 TeBAiH Б.Урок у малокомплектийй  школа YkpaiHH. 35(107). - 2004. С.8-1 1.

8.                 Трушнсвська ГБ.

груп / / Початкова школа. — 1995. — NQ 8. — С. 12-13.

Леся Савостейко

с. Уличне Дрогобицъкого району

НАРОДОЗНАВЧИЙ МАТЕРИЛ В КОНТЕКСТ ТВОИВ ХУДОЖНЬО\ ЛПЕРАТУРИ

У cmammi народознавчий Mamepia.n в auicmi творт украГнськог беруться до уваги твори ХИ — початтсу ХХ не завжДи у cymHicmb певного народознавчого елементу у meopi одного пись.менншса та iHmepnpemyembcM цей же елемент у aemopiB наступних

В статье анализируется материал народоведа в содержании произведений украинской литературы, берутся к вниманию литературные произведения Х1 Х — начшпа ХХ веха, взятые не всегда в хронологической последовательности. Освещается сущность определенного элемента народоведа в произведении одного писателя и интерпретируется этот элемент у авторов следующего Десятилетия.

слова: народознавство,  символ, звичай, обряд.

Твори, що    у статя входять у програми школи з      однак, у Пщручниках       елемснти TBopiB не анаМзуються. Але     народознавчого      через

                        rrpH3MY xyÅ0>K11ix                              yt111f1M EliananaTH 06P51J(H Ta

                        3YMOBAiOC,                                  1110061WMJ1.

napoJkY 'rpnnranoro Macy I-IR    cnoc06i Jlyxomro-rrpaKTHt1b10ro OCBOCUHR CBiTY, (l)0PMi cyc11iAb110i         Ta

CBiTocnp111i11HTT$1 AIOJtV111V1 11cpBicH0T'0 J10RAaconoro cycninrcrna,

               Bmqa,acui B cucmcr•vli           [6,389]. AiTcpaTypa

06pa311icTb, slKa qactro nocsrracTLca npnp0AH, a a T10B'qaavra eMOUiÜHiCTb

CAOBa. TaK, y r10BicTi M.Kor-(106HHcbKoro nTifli 3a6yrux npeAKiB" aBTop p03KpHBae qwraqaM lipo 3AHX AyxiB. Ai0ÅH Bipf1Tb y BOPOXOK, gap0ÄiiB, Hequc•ry CHAY. CaMe TOMY B 110BicTi 3'HBMIOTbCS1 Il(e3HHR, HRBKa i Hyraicrep, BiAbMa XHMa Ta M0Abd)ap K)pa. BOHR iCHYiOTb nopyq 3 AIOÅbMH, AK 11kOCb 3BW-1He i ap03YMine, -rpmvfa}0HH IYLIYAiB y nocTiMHiä 'rpHB03i. Bo HRBKa MO>Ke 3ry6HTH B Aici, SIKLUO Ha A0110Mory He npHüÄe Hyraic-rep, 1110 e „cMepT10 HHBOK: 3AOBHTb i p03Aepe". ^t-lyraäcrep (AiCOBHä ^tiOAOBiK) — (bar-åTaCTH%-1HHÜ AervfOHonoriHHHü 06pa3, CBOCYO 110BeÅiHK010 HaraÅ,ye AiCOBHKa. 30BHi Lte

BHCOKUÜ, 110KpHTHü BOAOCCflM (a60  B 6ine) HOAOBiK. qyraäcrep — I-ke 3aKARTa qaKAYHaMH AIOÅHHa. XapqycTbcq MaBKaMH. AK)Äeiä He ga^t-linae, craBHTbcq      HVIX m06p03H^T-1A%B0 [5, 2251. BiÅbMa XHMa MOXe 3p06HTH xyA06i, a K)pa — aa111K0ÅHTH AIOÅHHi CBOiMH qapaMH. Ane, 11106 B 1.1HX YMOBax, 3HaAH 6e3Ai^t1 pi3H0MaHiTHHX BOPO%iHb 'ra aaMOBMHb. 3ax011A10Bana KOA106HHCbK01'O i np06neMa peniriiHnx BipyBaHb >KHTeniB Kapnær. Y KOXHOMY 06pqÄ, onncæ-10MY KOAi06HHCbKHM, ^t-1H'ra^t1 cnocmepirae TiCHe nepermeriHHH XPHCTHHHCTBa ^era fl3HHHHLkTBa. CBSITKYOHH Pi3ÅB0, IBaH „KRxaB FlanarHi >KUBHM BOI'OHb        Beqepi", c^ereAH^B ciH0 Ha ceriA 'ra „PHKaB I-rpm TiM, KOPOBa, 6AeSIB BiBLkeiO Ta pxaB KOHeM, a6H Benacsl xyA06a", a 110TiM 3BepTaBc51 ⁱ³ ganp01neHHAM Ha Beqepyo BCix 3AHX CHA npHP0ÅH.

BiA06paxeH0 cBiT01'Af1Å YKpaiHcbKoro Hapozv i y „CAOBi o nomcy IropeBiM". I-leii TBip poar10BiAae npo HeBÅaAnvi H0Brop0Å-ciBepcbKoro KHS13fl Iropsr a 6paTaMH Ha 110M)BLIiB• 110HMHaCTbCS1 „CAOBO" 3 Toro, 1110 0110BiJtar-1 npo noÄi10 1185 poKY xapawrepnayc cniB11,f1 6iAbLU AaBHix traciB Bosma. Bill' BHHBMCTbCS1, KOAH CKnaJ(aB CBOi TBOPH, „p03TiKaBcf1

про древу, вовком по 3cMAi, сизим орлом хмари“ можна вважати, що згаданс дерсво с дсрсвом »киття, аджс у TBOPi руситй назнвають ссбс онуками Даждьбога, а у словнику cHMB0AiB читасмо, тцо „н)щлунним тсми дерева у слов'янськ1тх  с Бояновс „мислсннс дсрсво" [4,431.

ПрозаТк украТнсъкоТ змалъовук)ЧИ побут укра;нського народу i з

ним обряди та звича\, розкривас погляди на стосунки. Зображупочи 0kpeMi картини побуту,

      110BicTi „Маруся“ письменник знайомить водночас з деякими моральними принципами народу. Так, зображуючи портрет письменник п{дкреслюе, що „сорочечка на тоненька, сама пряла i рукава сама вишивала... [2,411. Бачимо не    вигляд Mapyci, а й водночас зображ^уення    народного одягу. Народ ставився до вишиванок як до Вишиванки передавалися з    в      з роду в береглися як pei\ikBii. У знайшли  елементи         обряду. Змальовуючи розваги молодих час   на якому познайомилися Маруся й Василь,  письменник наголошуе на ckpoMHocTi та  обох. При цьому виявляеться також шанобливе ставлення парубка до  сво;х геро7в письменник доводить, що саме така стосунки, Ta.ki почуття в  украТнського нарољ^т е етичною нормою. Важлива роль у житгевих взаеминах молодих людей надаеться такому        елементу як хустка — символ перехош в   стан, символ BipHocTi в koxaHHi. При cBaTaHHi перев'язувала хустиною руку парубка. Це згоду на замВюкя [1,317]. У

„Сватання на                            героТня твору Уляна

„Ходила, мамо, на базар... та купила на голуби та на kBiTkH.

А оце, бач, так на Ti що по п'ятникам заробляла, так та от i купила платок.

Лучиться от у мене i хустка. Рушники е, хустки не  було, тепер йому на хустку, а як вийш так буду

    сама пов'язуватись",        коли мати                                   що

треба 0tIikYBaT11 cTapocTiB BiJ( багатого 'га дурного

Стецька,  стйвас сумну      „Хусгочка ж моя шовковая"

                                У                       BikII icnyrgaB добрий звичай: коли козаки

внрушали у з  у похт, то кожна  давала наречсному хустину як символ BipHocTi у koxaHHi. У Тараса Григоровича Шевченка читасмо: Дарувала шиту шовком хустнну, Щоб згадував на         У творах Т.Шевчснка символ хустки     часто. ГероТня драми „Назар Стодоля" Галя,   батька, який xoTiB видати за нелюба, бере з собою хустку. Показуючи Ha3apoBi, з говорить: „Що, хороша? Я сама вишивала i      на шовк сама заробляла". В поезй „У    не гуляла" зображено       коли     готуючись до одруження з         чумаком-сиротою, „на шовк

заробляла, та хустину вишивала", уявляючи c06i, як здивуе людей гарною хусткою. Але сталося  парубок 3axBopiB у „привезли його i3 Дону на B03i додому", i вже „На новому xpecTi ыстку BiTep p03BiBae". Хустка на

xpecTi — символ

BiH0k е важливим елементом одягу. Це символ щастя,      влади, Сонця, В YkpaiHi   мали солярну симво„'бку.      у BiHkY з сонцем, котре сходить.        та     також були символами сонця, що пов'язано з         i добра. На свято 1вана Купала      кидали     у      щоб  про свою долю, свого судженого [4, 25-26]. О. Кобилянська в   „У    рано         копала“ малюе розлогу картину Купальського ритуалу, коли з голови i3  якими пристроялися сього вечора, на блискучу вош“ i чекали, що з ними буде. При цьому вони  як готувалися до цьош

Гей, на 1вана, гей, на Купала,

                                          Поплинь,                 по

                                          Красна                         шукала,

Поплинь халу, де живе милий.

                                          Цв?гки збирала,                вила,

Повлив водою, водою його пустила,

                                          Серце                забрав з собою [З, 252].

          Текст                    наскћьки ссрйозним було

ставлення             до цього ритуалу.

В художн[х творах знайшли в народному     форми вулндя",        с слемснтом сюжету у

Назар Стдоля" Т.Г.Шевчснка, в творах М.Кропивницького й м.старицъкого. Так, у TBOPi Кропивницького Дай ссрцю волю, заведе в неволю“  звичай обирати „бсрсзу", парубка, який буде старшим на й всчорницях протяом року.

у AiTepaTypi знайшов погляд украТнського на зрадџ. У „Ой не ходи, Грицю, та й на зображено, як справедливая“ протягом трьох готувала а в середу дала випити зраднику. На докори MaTepi вона

„Ой, мати, мати, жалю немае: Нехай же Гриценько двох не кохае". У незвичайна сила почут15в закоханих пов'язуеться з     героТв. цим досягаеться гострий осуд зради,    До такого висновку        i       твори, в основу яких покладено сюжет названо; вище балади. М. Старицький у „Ой не ходи, Грицю, та й на вчинок      тлумачить iHa1<II-re, Hi>k народний TBip: готуе отруту для Гриця i для себе, щоб померти разом i в такий    не розлучатись. Наша сучасниця AiHa Костенко дае свое тлумачення вчинку Mapyci Чурай. З Ti однойменного роману у можна зробити висновок, що  не мала HaMipy помститися. Не людям, не на    а сонцю, що „як жива icT0Ta едина“

Mapyci, вона  „Не помста це була, не людина спроста ближнього не вб'е. Я не трутла. Те прокляте

BiH випив сам. Воно було мое“. AiHa Костенко спонукае до нових p03AYMiB.

Таким чином, якщо на уроках

                              елементи                        TBopiB,          то буде

обряди та звичаТ нарољт, з'ясовуватимуть народознавчого Ma'TepiaAY у

творах, глибше сприймајочи 3MicT  TBopiB, тим самим       залучення        до активного вивчення icTopii та

1.   Воропай Л. Звнчат натнотх) народу, Етнотра(1йчний нарис. -- К

                      1993.-С. 317.                                                                                              

2.   Квћ•ка-0снов'янснко Г.Ф. Тв.: У 6-ти т. К., 1957. -- Т. 1. С.41

                                         З. Кобнкянст,кп О. ТУвори у 5-ти т. -- К., 1963, — 'Г.З. — С.252.           

4.          Потапснко 0.l., Дмитренко М.К., Потапенко ГЛ. та Пт. Словник c,HMB0AiB. — К., 1997. С. 43.

5.          Укра{нська минувшина. — К., 1993. -- С.225.

6.           снциклопедичний словник. — К., 1986. -- С. 389

 Галина Дмитришин м. НовиЙ Розтл

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРIВ ЯК ЕЛЕМЕНТ

ГРОМАДЯНСЬКОЈ ОСВОИ У ПОЧАТКОВIЙ ШКОт

Правове ВИХОваННЯ tuk0JHpiB як еламент громадянсько( oceimu. Автор наголошуе, що оск[пьк-и початкова школа е з перших ланок у формуваннј  та дитини, то саме в npoueci проведення pi3Hux форм навчально( та виховног роботи  i правове ВИХОВаННЯ Дитини ял громадянина УкраГни.

Правовое воспитание школьников как элемент гражданского обрдзования. Автор говорит, поскольку начальная школа является одним из первых звеньев при формировании мировоззрения и самосознания ребеюса, то в процессе проведения раз-пичных форм учебной и воспитательной работы и происходит правовое воспитание ребенка, как гражданина Украины.

слова: громадянсыса ocBima, права, свобода,  обов'язуси.

громадянськоТ     у навчально-виховн ^ий процес мас на MeTi сформувати демократична громадянська культура, взаемозв'язку свободою, правами людини та громадською         до компетентно?     у >kWITi    ВажливИМИ завданнями,      в      такоТ       ^с • сприяти визнанню й забезпеченню у реальному прав