Стаття «Патріотичне виховання учнів у сучасному освітньому середовищі»

«Патріотичне виховання учнів у сучасному освітньому середовищі».

Заступник директора школи

з виховної роботи Л.Л.Пригодич

Скадовська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №3

 Скадовської міської ради

Херсонської області

У даній статті розглядаються питання, що стосуються активізації національно-духовного відродження України на сучасному етапі, розвитку демократичних процесів, активної громадянської позиції, відданості справі зміцнення державності. Заборонована робота також містить  теоретичний аспект патріотичного виховання дітей і молоді та аналізує стан патріотичного виховання учнів в освітньому закладі.

 Патріотичне виховання є стрижневим, основоположним, що відповідає нагальним вимогам і викликам сучасності, закладає підґрунтя для формування національної свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як  запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді зазначено: «Національно-патріотичне виховання дітей і молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації» [5].

 З патріотизмом органічно поєднується національне виховання громадянина, що формується на засадах громадянських та національних цінностей, вбирає в себе любов до свого народу, віру в його духовні сили і майбутнє, готовність до життя і праці в ім’я народу, свідомого служіння інтересам Батьківщини – України, це і переосмислення моральних і культурних цінностей, історії, традицій, звичаїв, обрядів, символіки тощо.

Сучасному патріотичному вихованню має бути властива випереджувальна роль у демократичному процесі. Воно має стати засобом відродження національної культури, припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких моральних якостей, як совість, людяність, почуття власної гідності, засобом самоорганізації особистісної відповідальності, гарантом громадянського миру і злагоди в суспільстві. Виходячи з актуальності цього питання, була обрана тема статті: «Патріотичне виховання учнів у сучасному освітньому середовищі». Мета статті: теоретично обґрунтувати аспекти патріотичного виховання учнів, проаналізувати стан патріотичного виховання дітей та молоді в освітньому закладі.

Проблемам, пов’язаним з патріотичним вихованням молодого покоління, присвячені численні дослідження вітчизняних та закордонних учених. Серед класиків педагогічної науки до проблем патріотичного виховання зверталися: Г. Ващенко, О.Духнович, А. Макаренко, О. Огієнко, С. Русова , Г. Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський, Я.Чепіга та інші видатні вчені й педагоги. У своїх працях вони висвітлювали актуальні для свого часу проблеми розвитку патріотичних почуттів як складової частини національної системи виховання, висували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї Батьківщини [7, с.60].

Взаємозв’язок патріотичного, громадянського та національного виховання висвітлено в працях І. Беха,  В.Гонського, М. Качура, О.Коркішко,

І. Мартинюка , В. Паплужного, Ю. Римаренко, О. Сухомлинської, Г.Шевченка та інших. Національно – патріотичне виховання на традиціях українського народу розглядали: О. Вишневський, О. Гевко, М. Стельмах, М.Щербань та інші.

У той же час, сучасні дослідники та педагоги, зокрема, В. Андрущенко, В. Гуменко, М. Дробноход, П. Коненко, А. Погрібний зазначають, що

«… незважаючи на особливу актуальність завдань патріотичного виховання, сучасна наука і педагогіка не виховали людини, пріоритетними принципами якої були б принципи патріотизму …» [7, с.60-61] .

В.О.Сухомлинський указав і на складність у вихованні патріотизму,  пояснюючи її тим, що в повсякденному житті ми не зустрічаємося з мірою,  за допомогою якої можна було б виявити цю «тяжку розумінню цінність» – патріотизм [7, с.62 ].

У червні 2015р. Міністерство освіти та науки України розробило Концепцію національно – патріотичного виховання дітей та молоді і методичні рекомендації  щодо  її  впровадження у загальноосвітніх закладах, а 13 травня 2019 року  вийшов Указ Президента України № 286/2019  «Стратегія національно-патріотичного виховання».

У цих документах звертається увага на те, що коли існує пряма загроза втрати Україною державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді.

В сучасних умовах пріоритетною частиною патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України, як особливому виді державної служби.

Зміни, що відбуваються в країні сьогодні, потребують нових підходів у вирішенні питань  щодо організації процесу виховання підростаючого  покоління.

Метою такої роботи є формування громадянина-патріота, гуманіста, правової культури і свідомості, ствердження людської гідності та вартісності особистості, навичок особистої та соціальної відповідальності вихованців на основі їхньої активної участі  як у шкільному, так і позашкільному просторі, виховання в школярів поваги до прав та основних свобод людини.

Виховна система закладу освіти базується на національних рисах і самобутності українського народу, спрямована на забезпеченні особистісного розвитку вихованців відповідно  їхніх індивідуальних задатків, здібностей і потреб.

Це – цілісна модель виховної роботи на основі національних і загальнолюдських цінностей, формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, патріот, сім'янин, професіонал.

Для того щоб реалізувати поставлену мету, слід дотримуватися  на практиці виконання  таких завдань: дотримання принципів виховання, визначених концептуальними засадами національної програми; створення програми виховання для кожного класу з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класних керівників, а також – результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів; реалізація особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів в організації виховного процесу в шкільному та класному колективах; оптимальне поєднання індивідуальної, групової і масової форм організації виховної роботи;  створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід; співпраця з органами учнівського самоврядування, громадськими організаціями; інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров’я.

     Завдання  педагогів закладу освіти полягає в тому, щоб забезпечити розвиток духовних сил і здібностей кожного, що сприятиме підвищенню його самооцінки, формуванню здатностей самостійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і більш складні проблеми, дасть змогу бути корисним для малої чи великої справи.

Основні завдання:

• формування почуття патріотизму;
• навичок здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої цінності на основі впровадження здоров’язберігаючих технологій;
• самосвідомості, моральних якостей особистості, соціальної активності та життєвої компетентності, позитивної мотивації до здорового способу життя.
• розвиток позитивної мотивації до праці, прагнення самореалізуватися  через її результати, приносити користь  Батьківщині;
• виховання та розвиток громадянських цінностей;
• виховання дбайливого ставлення до природи.

Принципами реалізації програми патріотичного виховання визначено такі:

• єдності національного і загальнолюдського;
• культуровідповідності  – органічного зв’язку з історією народу, традиціями, культурою;
• активності, творчої ініціативи учнів;
• демократизації – установлення довіри між вихователями й учнями, повага до особистості дитини, розуміння її інтересів;
• гуманізації  – самореалізація особистості вихованця, створення умов для вияву обдарованості дітей, формування гуманної, щирої, доброзичливої людини;
• єдності навчання і виховання – розвиток і формування особистості, опанування нею національної і світової культури;
•     безперервності й наступності – перетворення виховання в процес, що триває упродовж усього життя, створення відкритого виховного простору.

Найкращою мотивацією до усвідомлення себе громадянином, патріотом є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

• державний — базується на забезпеченні державою системи національно - патріотичного виховання;
• соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
• військовий — передбачає вивчення військової історії України, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;
• психолого-педагогічний — на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, удосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;
• правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

У роботі педагогічного колективу закладу освіти  патріотичний напрямок був і залишається пріоритетним. Складний процес патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань, вікових особливостей вихованців із урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

Класні керівники планують та забезпечують реалізацію проектно-цільової програми з  виховної роботи, створюючи умови для набуття школярами соціального досвіду, успадкування духовних надбань, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, до людей, до природи, до мистецтва, до праці, до себе, свого фізичного, психічного, соціального «Я».

 На засадах проектної педагогіки організовують виховний процес в учнівському та батьківському колективах; створюють відповідні умови для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід через реалізацію програми виховання класу з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класного керівника, батьків, а також – результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів.

Виховний процес визначається такими критеріями, які стимулюють і спрямовують діяльність педагогічного колективу, батьків на створення і реалізацію виховної системи, яка є найрезультативнішою у досягненні мети і завдань виховання для учнів нашої школи – школи розвитку успішної особистості.

Важливо, що ціннісні орієнтації виступають фактором регулювання, мотивації особистості. Відповідно до ціннісних орієнтацій метою виховної роботи є створення організаційно-функціональної структури процесу виховання для розвитку життєвої компетентності особистості через формування ключових компетентностей різних сфер життєдіяльності особистості: виховання гуманної, порядної, всебічно розвиненої особистості, формування чіткої громадської позиції; розуміння своєї ролі в суспільстві; формування морально-етичної, художньо-естетичної, правової та екологічної культури; формування фізичної досконалості, зміцнення здоров'я.

Ефективність патріотичного виховання молоді досягається завдяки системній роботі всіх ланок, яка здійснюється за такими напрямами:

• адміністративний — базується на забезпеченні системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;
• соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
• військовий — передбачає вивчення військової історії України,  основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;
• психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби;
• правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

У контексті  педагогічної проблеми «Виховання у школярів усвідомленого патріотичного почуття в умовах оновленої виховної системи» класні керівники ставлять перед собою  такі завдання:

• формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
• формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
• прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
• виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;
• утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
• формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
• забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
• виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
• формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
• формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
• розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

• створення виховного середовища для саморозвитку, самовираження і самореалізації;
• перетворення навчально-виховного процесу в соціальний простір самовдосконалення особистості, створення умов для набуття нею індивідуального досвіду, самотворчості і посильної участі у творенні світу свого життя;
• впровадження активних форм, методів і видів виховної діяльності;
• стимулювання пошуково-пізнавальної діяльності вихованців.

Удосконалення виховного процесу в школі передбачає:

— організацію  виховних центрів — робота  музею Бойової слави та музею школи, оформлення тематичних стендів. Як стверджував В. Сухомлинський, у школі і стіни повинні говорити. Така інформаційно-образна насиченість шкільних приміщень збагачує учнів знаннями, які виходять за межі навчальних програм і має відчутний виховний вплив на них;

— створення в школі морально-психологічного клімату поваги до знань. Заклад освіти пропагує серед учнів думку, що в цивілізованому суспільстві людині вигідно бути вихованою і освіченою;

— підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня вихованості колективу й окремих учнів. Класний керівник повинен відчувати, який напрям змісту виховання треба посилити на певному етапі виховної роботи. На сучасному етапі в Україні такого посилення потребують питання національно-патріотичного, громадянського виховання.

— органічне поєднання завдань, вирішуваних закладом освіти, з потребами довкілля. Це передусім участь у роботі шкільного осередку  дитячої організації «Екологічна ліга», допомоги школярів в охороні та примноженні багатств природи;

— розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності.

—своєчасне проведення виховних превентивних  заходів, акцентування уваги на профілактиці негативних явищ в учнівському середовищі.

— використання різноманітних форм і методів виховного впливу, що відповідають віку учнів. Класний керівник  обирає такі з них, які спонукають учнів до вияву активності, ініціативи й самостійності, в підготовці та проведенні яких вони беруть активну участь;

— підвищення емоційності виховних заходів. Ця вимога ґрунтується на таких положеннях: а) твердженні психологів, що знання засвоюються швидше і стають поглядами й переконаннями за умови, що учень до них не байдужий, що він емоційно переживає, засвоюючи їх; б) однією з рис української ментальності є емоційність;

— створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання;

— подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів. Підготовка учнів до життя в демократичному суспільстві потребує відмови від командного стилю в ставленні до них. Школа має бути взірцем демократизації українського суспільства, а учні за період перебування в ній повинні набути достатнього досвіду стосунків на демократичних засадах.

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне, національно-патріотичне та громадянське виховання – ці складові постійно у центрі класного керівника.  З цією метою  він організовує активну співпрацю з батьками, з медичним працівником, шкільним психологом, з учителями-предметниками.

Інтеграція зусиль школи та сім`ї − важливе завдання сьогодення. З метою формування по­чут­тя па­­тріотизму, виховання громадянських якостей в юного покоління для пред­став­ників бать­ків­ської громадськості організовується та проводиться  навчальний тренінг.

Ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації. Щоб дізнатися рівень патріотизму в учнівській молоді було проведено дослідження «Патріотизм у розумінні сучасної молоді», метою якого стала отримання найбільш повної соціологічної інформації для вироблення системних заходів щодо виховання сучасного патріота – громадянина – українця. Проглядаючи відповіді на питання опитуваних, можна відповісти, що моя гіпотеза підтвердилась частково. Ось чому, з першого питання видно, що 76% опитаних вважають себе українцями, і це доводить, що десь у глибині душі вони все ж таки переживають за свою країну, за свою націю. Але ж з іншого питання можна спростувати це твердження: 42% опитаних відповіли, що залишились б в Україні за умови хорошої заробітної плати, але з іншого боку опитані просто зневірились, що держава може бути потужною, сильною, яка хвилюється за своїх громадян. Тим більше, що опитаним від 14-17 років і, напевно, кожен із них замислювався над вибором майбутньої професії та сенсом життя, а нинішня нестабільність просто лякає молоде покоління, і не кожна людина хотіла б починати з невпевненості в майбутньому, тобто без підтримки держави. З іншого боку учні усвідомлюють значення поняття «Батьківщина», розтлумачують зміст слова «патріот»,  пропускаючи  його суть через серце. Наприклад: «Патріот – це  той, у кого душа «болить» за свою Батьківщину». Підлітки чітко вміють розрізняти поняття «громадянин» і «патріот». І головне – пишаються тим, що живуть в Україні. Підсумовуючи відповіді опитуваних, можна стверджувати, що рівень патріотичної свідомості  старшокласників достатньо високий, а організація процесу виховання в школі є системною. Тому пріоритетна роль відводиться активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Це: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги. Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

Основними формами патріотичного виховання школярів є

• інформаційно-масові (години спілкування  «Україна – єдина країна»;  «Будь активним – живи спортивно!», присвячена Олімпійського уроку, з метою поширення олімпійського руху в Україні,  «Я – українець. І цим пишаюсь…», «Моє рідне місто», Урок мужності і милосердя під девізом «Борімося – поборемо!», «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні» до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників; Відзначення дня української писемності та мови «Чистота мови-чистота душі»; Проведення Дня скорботи та пам’яті з нагоди відзначення роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні «Голгофа народних страждань», Уроки мужності до  Дня Збройних Сил України «Воїном бути почесно». Інформаційна година: «День партизанської слави», «Революція на граніті»;
• діяльнісно-практичні (загальношкільне свято «День козака» до Дня захисника України: Фестиваль козацької пісні; акції «Привітай воїна», «Українському солдату-захиснику!!!», «Відчуй себе українцем, одягни вишиванку»; флеш-моб «Хай серце не втрачає доброти. Повертайся живим!»);
• інтегративні (участь у гуртковій роботі);
• діалогічні (зустрічі з випускниками школи – воїнами, захисниками України, зустріч з працівниками військкомату);
• індивідуальні (проведення майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії, робота у загонах «Милосердя»);
• наочні (шкільний музей Бойової слави, збірки дитячої творчості, книжкові виставки, тематична фотовиставка «З Любов’ю до рідної землі», тематичні стенди, куточок пам’яті Віталію Бєлікову).

Для мотивування молоді було проведено низку заходів  проекту «Україна починається з тебе» в якому брали активну участь учні Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 для допомоги солдатам з зони АТО, дітям Донеччини, громадянам, які залишилися на окупованій території.

Відповідно до Указів Президента України, Стратегії національно-патріотичного виховання, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, наказів  та листів Міністерства освіти і науки України  згідно з методичними рекомендаціями  було заплановано та проведено систему заходів з національно-патріотичного виховання учнів. З метою залучення учнівської молоді до національних традицій та культури була проведена виставка декоративно-ужиткового мистецтва та  конкурс на краще виконання української народної пісні, який став початком пісенного марафону «У рідному краї і серце співає!». У День пам’яті та примирення, 8 травня, відбулася зустріч учнівського активу школи з ветеранами та дітьми Другої світової війни. Учасниками зустрічі були учні школи  та  переможці шкільного конкурсу патріотичної пісні, який відбувся напередодні – це був другий етап пісенного марафону, присвячений річниці Перемоги. «Нині – вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козаченьки». Під таким гаслом 13 жовтня у кожному класному колективі пройшли Уроки Мужності. Під час проведення учні та вчителі приділили особливу увагу вшануванню бойового подвигу, звитяги, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню народу, збереженню та розвитку національних військових і обрядово-побутових традицій; популяризації серед української молоді військової справи та здорового способу життя, фізичної культури. У ході проведення були використані як художні, так і документальні відеоматеріали. Загальношкільне свято «З відданістю Україні в серці!» стало третім етапом пісенного фестивалю. Багато століть лунають над нашою землею пісні, що  уславлюють козаків. Протягом заходу звучали козацькі пісні «За славу, за волю…»,   «Їхали козаки…»,  «Розпрягайте хлопці коней…», «Ой, на горі та женці жнуть», «Ой, у лузі червона калина», «Козацька пісня («Ой, з нашого роду»),  «Козацька похідна», «Сім шляхів», пісня козацьких джур «Мій вусатий дід», пісні про козаків «Маленький козак», «Ми нащадки козаків», про Україну «Україна – це я». Закінчилося свято загальним  виконанням пісні «Нам є що захищати!». Пісенний марафон «У рідному краї і серце співає!» закінчився фестивалем сучасної пісні до відзначення Дня Збройних Сил України.

До Дня пам’яті жертв голодоморів 26 листопада відбувся тематичний захід-реквієм «Свічка п’яті» на базі  Скадовського краєзнавчого музею (учасники  - учні 7-В класу), наступного дня  у школі пройшов  Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом…». Учні вшанували пам'ять історичної події хвилиною мовчання, переглянули документальні кадри «День пам’яті жертв голодомору». Відповідно до  плану  заходів із підготовки та відзначення в районі Дня Соборності України, плану роботи школи діяльність педагогічного колективу та учнівського самоврядування  була спрямована на підготовку та проведення ряду заходів до цієї дати. Класні керівники 1-11 класів організували   Уроки Єдності з відеопереглядом сюжетів документальних кадрів. Напередодні пам’ятної  дати – дня  виводу військ із Афганістану стали традиційними зустрічі з воїнами – інтернаціоналістами.

 З метою підтримки військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, які беруть участь у антитерористичній операції на Сході України, колектив закладу освіти є активним учасником акцій «Лист з турботою та повагою», «Фото — на допомогу!»,  «Діти Скадовська - дітям  Донбасу».

Протягом декількох  років  триває Всеукраїнська молодіжна та дитяча акція «Напиши листа українському солдату!».  Завдяки  місцевим волонтерам  десятки послань,  патріотичних оберегів, а також солодощі  від справжніх маленьких українців напередодні Дня Захисника України передані нашим воїнам на передову. Ефективність  патріотичного виховання забезпечували проведені  класними керівниками 1-11 класів виховні заходи: «Я Українець і цим пишаюсь», «Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Моя країна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Моя земля – земля моїх предків», «Символи України», «Народні символи»); Уроки Мужності «Спадкоємці Перемоги», «В єдності наша сила»; «Нині – вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козаченьки»; «Тих днів у  пам’яті не стерти і сьогодні», «Воїном бути почесно»  Зустрічі з воїнами-учасниками АТО «Борімося – поборемо!»; організовували екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів на старому кладовищі; години спілкування «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!».  Таким чином у підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Історія – свідок  прожитого. Вона є найкращим учителем, який  викладає  свої уроки в музеях, котрі слугують не  приміщеннями для зберігання експонатів, а джерелом духовного збагачення. Музей Бойової слави Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 – центр пам’яті, дослідження й вивчення історії рідного краю. З 2015 року з метою координації діяльності всіх шкільних ланок з питань національно-патріотичного виховання  у музеї відкрита кімната школяра. Сьогодні музей Бойової слави  має  дві зони: робочу та експозиційну, яка складається з 14 експозицій. Члени музею Бойової слави та дитячої громадської організації «Нащадки Перемоги» свято бережуть історичну правду про героїчний подвиг українського та інших народів у боротьбі з нацизмом.

Пошуково-дослідницька робота продовжується. У закладі освіти традиційним стало проведення уроків-екскурсій, уроків  Пам'яті, тренінгів, семінарів, шкільних акцій-пам'яті, операцій «Родинні літописи» та «Родинні реліквії», «Солдатські листи», «Історія людського виміру війни», «Маршрути пам’яті».

 Ефективність  системи патріотичного виховання підтверджується її результативністю: за підсумками обласного конкурсу музеїв, створених у складі навчальних закладів Херсонської області, «Скарби нашої пам’яті» у номінації  «Шляхами втрат і перемог» із представлених 42 конкурсних робіт з 14 районів області шкільний музей Бойової Слави за матеріалами віртуальної подорожі, яку підготували завідуюча музеєм Білоус Л.С. та учитель інформатики Соценко В.В., посів І місце.  15 березня 2016 року Скадовська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 була нагороджена дипломом лауреата конкурсу в номінації «Благодійник – дитяча або молодіжна організація (спільнота)». 

За козацьких часів українському народові були приманні високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті, звитяги, знання, бездоганне дотримання православних традицій і звичаїв. Ці якості потрібні українському народові й сьогодні. У підростаючого покоління необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності, справжніх якостей захисника Вітчизни, високий рівень загальної культури та народознавства, народної етики, моралі, культури. Виконанню цих завдань сприяє дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «Сокіл» («Джура»). На виконання  наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України «Про проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)» з метою формування в дітей та учнівської молоді патріотичної свідомості, національної гідності, психологічної підготовки до захисту Вітчизни в школі  були розроблені заходи  з організації та проведення  Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Програмою для діяльності молодших школярів – козачат (учнів 1-4класів) передбачено  вивчення наступних напрямків: «Мій рідний край» (вивчення історії рідного краю); «Гей ви, хлопці, славні козаки» (вивчення історії козацтва); «Духовні цінності козаків».

Джури козацькі (учні 5-9 класів) здійснювали свою діяльність за напрямками: «Козацькому роду нема переводу» (відродження військово-спортивного мистецтва українського козацтва); «Козацькими стежками» (туристична краєзнавча робота); «Від козацьких забав до Олімпійських вершин».

Старшокласники – молоді козаки (учні віком 16-17 років) завершують вивчення  програми гри  «Джура» за наступними напрямками: «Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків», «Слава козацька не вмре, не загине» (відродження народних мистецьких традицій).

На високому рівні проходять Дні цивільного захисту та операція «Захист». Учні отримують необхідну інформацію, набувають умінь та навичок з надання першої долікарської допомоги, при захворюваннях та травмах. Були проведенні тренування, під час яких відпрацьовувались моменти щодо порятунку, транспортування й евакуації потерпілих, гасіння умовної пожежі, використання індивідуальних засобів захисту.

Проведенням  шкільного етапу (фіналу) гри «Джура» завершується  вивчення програми  діяльності добровільного,  шкільного, козацького самоврядування та підготовки  команди «Сміливий вітер» до участі в проведенні І районного етапу гри «Джура».

Команда закладу освіти посіла І  місце у І районному етапі (керівник команди Коршун О.М.) та ІІ місце у ІІ обласному етапі Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») «Південний форпост» у 2018 році, ІІІ місце у 2019 році.

Згідно  Концепції національно-патріотичного виховання були розроблені заходи з військово-патріотичного виховання дітей і молоді.

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою, вершиною української національної культури. ЇЇ освітньо-виховний, емоційно-естетичний потенціал ліг в основу не лише козацької, а й усієї української національної системи виховання. Козацтво було, у кращому розумінні цих понять, аристократією національного духу, високоморальною елітою своєї нації. Палкий український патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого, вільного і незалежного життя. Творче відродження культурно-освітніх і виховних козацьких традицій – одна з необхідних і найважливіших граней зміцнення незалежності України. Саме тому джури рою «Сміливий вітер» вивчають традиції і спадщину українського козацтва. Уже не перший рік  козацький край радо зустрів учнів Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3. На Черкащині у двадцять четверте відбулося вшанування героїв Холодного Яру. Цьогоріч воно проходило під знаком 100-ліття всенародного повстання, яке почалося у квітні 1919 року. Крім низки громадських і ветеранських організацій, зокрема, Історичного клубу «Холодний Яр», Спілки офіцерів України, активну участь взяло і Товариство «Просвіта». Були делегації практично з усіх областей України, а також з фронту – 93-ї Окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Делегацію Скадовського району, до складу якої входив рій «Сміливий вітер»,  очолив депутат Херсонської обласної ради Куріков Володимир Львович.

У Скадовській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів  № 3 спільна справа «Мій внесок у справу миру», проведене у рамках даної гри, об’єднало підлітків, допризовну молодь та педагогів: керівників військово-патріотичних гуртків, керівників художньо-естетичних колективів, класних керівників, учителів-предметників, професійних військових, представників волонтерських організацій. Учні завдяки спільній справі вкотре долучилися до волонтерського руху: організовували збір теплих речей, продуктів, предметів першої необхідності для воїнів АТО, навчилися плести маскувальні сітки. Спільна діяльність на військово-патріотичному напрямку допомагає юним громадянам духовно і морально піднятися до рівня української національної ідеї і забезпечити її життєдайність.

Таким чином у підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

У час розвитку нових технологій, демократизації суспільства людству потрібен громадянин, який уміє розв’язувати політичні, соціальні, культурні, ідеологічні та екологічні проблеми. Виховати таку людину має сучасна школа. Педагоги бачать у кожній дитині неповторну й унікальну особистість, допомагають їй стати господарем свого життя, своєї долі, реалізуватися в житті. Перед  закладом освіти будь – якого рівня стоїть  першочергове завдання –  виховати свідомого громадянина, патріота, який матиме соціальний досвід, високий рівень культури міжнаціональних взаємовідносин, потребу та вміння жити в громадянському суспільстві.

Як наслідок учень:

• Розуміє і поділяє сутність національної ідеї.
• Є носієм національної культури.
• Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини.
• Любить і відстоює рідну мову, користується нею.
• Любить, захищає і відстоює рідну країну.
• Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції.
• Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення.
• Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій.

Школярі не лише ідентифікують себе з українським народом, але прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Список використаної літератури

1. Бех І. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді /      І. Бех, К. Чорна.-Львів: Світ виховання, 2009. - 335с.
2. Кон И.С. Психология предрассудка/Новый мир.-1969.-№9.-с.186-193. 
3. Пентій О., Новосьолова І. Виховання патріотично налаштованої особистості школяра / О. Пентій, І. Новосьолова // Вихователь-методист .- 2015 .- № 8 .- С. 16-21
4. Печуркіна-Шумейко Л. Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності. URL: http://www.knukim.edu.ua/conferences2004proceedingspechurkina-shumeiko.htm. (дата звернення: 10.09.2019).
5. Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації  Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах. URL: osvita.ua. – (дата звернення: 10.09.2019).
6. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей: Київ, 2018. – 40 с.
7. Соціальна робота в Україні: теорія і практика//Науково – методичний журнал.-2012.-№2.-с.58-67.  
8. Стратегія національно-патріотичного виховання (Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 року.)URL: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/natsionalno-patriotichne-vihovannya-ditey-ta-molodi/.– (дата звернення: 10.09.2019).
9. Сухомлинська О.В. Громадянське виховання: спадщина і сучасність. URL: http:// www.novadoba.org.ua/data/metod/suhoml.html. (дата звернення: 10.09.2019).
10. Сухорукова В.М. Як виховати патріота. Харків: Вид-во «Ранок», 2015.-с.3-27. 
11. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. Підручник для студентів/Під ред. Вишневського О.-Дрогобич:Відродження,2001.-258с.