«Підготовка майбутніх вчителів початкової школи до впровадження технології колективного навчання»
Актуальність дослідження
Сьогодні сучасна українська школа ставить нові завдання і вимоги перед тими, хто навчає і виховує майбутнє нашої держави. Перехід від стереотипізації до покоління особистісного спрямування, індивідуалізації процесу освіти, виховання самостійності, творчості, активності життєвої позиції учнів, вимагають від педагогів широкої обізнаності в галузі свого фаху, знання багатьох супутніх наук, вміння органічно поєднувати та застосовувати їх у своєму житті.
Сучасний вчитель несе велику відповідальність за якість результатів своєї праці, адже він готує до подальшого життя “маленьких громадян", від яких залежить майбутнє нації, майбутнє нашої України. Тому на першому місці, стоїть особистість вчителя, його ерудиція, вміння правильно, грамотно і цікаво організувати навчально-виховний процес, де учні будуть отримувати нові знання, відповідні вміння та навички для практичного застосування.
Організація навчально-виховного процесу в початковій школі повинна здійснюватися у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного "Я" дитини. Відсутність такого середовища є однією з проблем підготовки сучасних вчителів. Практичні зусилля педагогів мають підпорядковуватися інтересам дитини та її розвитку у різних сферах життєдіяльності.
Важливу роль для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, розвитку комунікативної сфери учнів відіграє колективна форма організації навчання. Вона відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Адже колектив – це могутній важіль розвитку дитини, він є основою самоствердження та самовираження 4 особистості, дає можливість нести відповідальність за інших, йти разом до досягнення власних цілей.
Джер Брюннер наголошував на тому що: «Людина повинна відповідати за інших, діяти разом у напрямку досягнення мети». Це він називає взаємодією. Автор вважає взаємодію основою активного навчання: «Де необхідні спільні дії, де потрібна взаємодія, щоб досягти поставлених групових цілей, відбувається процес залучення індивіда до навчання, вироблення компетентності, яка необхідна для групи».
Проблема підготовки майбутнього вчителя початкових класів до впровадження технології колективного навчання на даний час викликає посилений практичний та науковий інтерес. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають психологічні основи, зазначені в працях Г. Балла, М. Дьяченка, Л. Кандибовича, В. Рибалка, В. Семиченка і педагогічні основи, розкриті в роботах О. Абдулліної, Р. Гуревича, Н. Кузьміна, Н. Мойсеюка, О. Мороза, С. Сисоєва, В. Сластьоніна, М. Сметанського, Г. Тарасенка, В. Шахова, О. Шестопалюка. Ці основи направленні на формування загальної і професійної культури майбутнього педагога; методологічні засади підготовки майбутніх вчителів в умовах вищого навчального закладу описані в дослідженнях В. Андрущенка, І. Беха, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кременя, Ю. Мальованого, Н. Ничкала, В. Паламарчука, О. Савченка, О. Сухомлинського; теоретико-методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя початкової школи взагалі розглядались Н. Бібіком, В. Бондарем, М. Вашуленком, А. Коломієць, С. Мартиненко, І. Шапошніковою, Л. Хомичем. Для нашого дослідження велику цінність становлять праці науковців, присвячені проблемам організації колективної навчальної діяльності. Це праці таких науковців: Я. Бурлака, В. Дьяченка, Х. Лійметса, К. Нора, І. Первіна, О. Пометуна, Г. Цукермана, О. Ярошенка. А також праці, присвячені організації колективної виховної діяльності школярів і студентів Ю. Гільбуха, І. Іванова, С. Карпенчука, О. Киричука. 5
Автори наголошують, що технологія колективного навчання відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі, адже вона побудована на співробітництві, на організації взаємодії, що передбачають активну участь усіх без винятку учнів у вирішенні спільного завдання при безпосередньому чи опосередкованому керівництві вчителя.
Аналіз літератури з проблеми дослідження дає можливість з’ясувати, що якість кінцевого результату навчально-виховного процесу залежить від ступеня підготовки та сформованості вміння у майбутнього вчителя впроваджувати технологію колективного навчання на уроках в початкових класах.
Сутність викладеного дає підставу стверджувати, що дослідження проблеми щодо впровадження на уроках колективної форми організації навчальної діяльності учнів є актуальною, що й зумовило вибір теми дослідження: «Підготовка майбутніх вчителів початкової школи до впровадження технології колективного навчання».