«ВИЖИТИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ»

І ведучий ( далі І)

Добрий день, дорогі освітяни!

ІІ ведучий (далі ІІ)

Сьогодні ваше професійне свято — День учителя!
День, коли ви можете нарешті відпочити…

І) Ну, тобто… послухати семінар про те, як правильно відпочивати!

ІІ) Бо сучасний учитель — це вже давно не просто людина, яка веде уроки.

І) Учитель сьогодні — це педагог, психолог, вихователь, адміністратор, оператор АІКОМ,
спеціаліст із харчування, організатор дозвілля, секретар батьківського чату
і трішки… айтішник!

І) Уроки, розклад — усе за планом,
Та план той міняється кожним екраном.
Лиш сядеш за стіл — дзвіночок: «Урок!»
А ти ще не випив чаю ковток!

ІІ) І тільки подумав:
І) «Ну все, зараз спокійно проведу урок…»

ІІ) Як раптом повідомлення:

І) «Колеги, терміново!»

ІІ) Оце слово «терміново»
в українського вчителя вже викликає не емоцію…

І) А рефлекс!

ІІ) Побачив «терміново» —
відкрив телефон, поставив чай,
сів рівніше і подумав:

І) «Ну… і що цього разу?»

ІІ) АІКОМ!

І) О, це окрема любов педагогічного життя!

ІІ) АІКОМ кличе:

І) «Заходьте, колеги!»

ІІ) Зайшли.

І) «Завантажте звіт!»

ІІ) Завантажили.

І) «Помилка!»

ІІ) Перезавантажили.

І) «Спробуйте пізніше!»

ІІ) Спробували.

І) «Помилка!»

ІІ) І тут учитель уже сидить перед комп'ютером і шепоче:

«Ну, друже, ну, мій хороший… ну будь ласка…
я ж тобі нічого поганого не зробив!»

І) А коли нарешті все відправилось —
сидиш і дивишся на екран… І думаєш:

ІІ) Я це зробив?!
Може, я не вчитель…
може, я системний адміністратор?!»

І) А ще є ІПР.

ІПР — це коли ти маєш описати дитину так детально,
що через кілька сторінок починаєш думати:

ІІ) «А я сам себе так добре знаю?»

І) Цілі, завдання, очікувані результати,
потреби, сильні сторони… І десь наприкінці хочеться написати:

ІІ) «Сильна сторона педагога — ще не втік зі школи».

І) А МОН…?

МОН у нас працює цілодобово!

Тільки вчитель нарешті розібрався:

ІІ) «Так! Тепер я знаю, як це правильно робити!»

І) І тут… новий документ!

Ти читаєш…Читаєш ще раз…

І кажеш:

ІІ) «А можна я просто проведу урок?»

І) А тепер — батьківський чат!

Це взагалі окрема форма життя.

О 19:00:

«Добрий вечір! Підкажіть, будь ласка…»

І) О 19:05:

«Добрий вечір! А завтра діти йдуть?»

ІІ) О 19:07:

«А яке домашнє завдання?»

І) О 19:09:

«А контрольна буде?»

ІІ) О 19:11:

«А можна не буде?»

ІІ ) А о 22:47:

«Вибачте, що так пізно…»

І) І ти розумієш :

зараз буде 20 повідомлень.

ІІ) А потім хтось пише:

«Давайте не будемо засмічувати чат».

І) І починається ще 20 повідомлень про те, що не треба засмічувати чат!

ІІ) А харчування?!

Учитель уже знає про дітей усе:

Хто їсть кашу,
хто не їсть кашу,
хто їсть тільки котлету,
хто їсть котлету з гарніром…

І) І є той один учень, який каже:

«Я не голодний».

І через три хвилини:

«А можна добавку?»

ІІ) Семінари, курси, майстер класи, тренінги, самоосвіта…

Учитель навчається постійно!

Бо сучасний педагог повинен:

навчати дітей,
навчатися сам,
навчати колег
і ще довести, що він навчився!

І) Послухав вебінар — сертифікат.

Пройшов курси — сертифікат.

Відвідав семінар — сертифікат.

Ще трохи — і ви вже будете спати з сертифікатами під подушкою!

ІІ) А вранці:

«Доброго ранку!
Я сьогодні не вчитель.
Я — учасник професійного розвитку!»

І) А вдома родина…

Родина питає:

«Ти сьогодні рано прийдеш?»

ІІ) Учитель:

І) «Так, звичайно!»

ІІ) І сам у цей момент розуміє:

Збрехав.

ІІ) Бо вдома чекають:

зошити, плани, підготовка до урок, електронні журнали і електронні щоденники…

І десь о 23:30 ти нарешті кажеш:

«Все! На сьогодні досить!»

І) І тут телефон:

«Добрий вечір, колеги! Невелике прохання…»

ІІ) НЕВЕЛИКЕ!

У вчительському словнику «невелике прохання»
може означати:

«Підготувати інформацію, презентацію, таблицю, звіт і бажано ще вчора».

І) Але знаєте що?

Попри АІКОМ, ІПР, МОН,
розклад, звіти, семінари,
батьківські чати
і повідомлення о 23:47…

ІІ) ВИ ЛЮБИТЕ СВОЮ РОБОТУ!

Бо є діти.

Є їхні очі.

Є їхні:

І) «А можна я скажу?»

ІІ) «А можна ще одне питання?»

І) І навіть легендарне:

«А це треба записувати?»

ІІ) Саме заради цього ви щоранку попри всі проблеми йдете до школи.Тож сьогодні я хочу побажати всім вам:

І) Щоб АІКОМ не зависав!

ІІ) Щоб принтер не казав «немає паперу» саме тоді, коли треба терміново!

І) Щоб Wi-Fi працював тоді, коли він потрібен!

ІІ) Щоб батьківський чат мовчав хоча б після 21:00!

І) Щоб МОН якщо і видавав нові документи…

але не частіше одного разу на місяць!

ІІ) Щоб ІПР писалися самі!

І) Щоб звіти складалися одним натисканням!

ІІ) Щоб уроки закінчувалися вчасно!

А зарплата…

щоб ніколи не закінчувалася невчасно!

І) І найголовніше —

щоб у Вас вистачало сил,
здоров'я, терпіння,
почуття гумору
і любові до дітей.

ІІ) Бо якщо сучасна школа нас чогось і навчила,
то головного:

якщо вчитель може пережити вересень,
то йому вже нічого не страшно!

І) Тож, шановні освітяни:

• за вас! За ваших дітей!
  За нашу школу!
  За ваше терпіння!
  За АІКОМ, який колись таки запрацює без помилок!

І нехай професійне кредо звучить просто:

«Ви не втомилися — Ви просто дуже професійно відпочиваєте!»