Їстівні та отруйні гриби, 7 клас

Їстівні та отруйні гриби. Біологія 8 клас

Гриби поділяються на такі групи:їстівні – їх налічують до 500 видів, використовується 80-100 видів;умовно їстівні – мають поганий гіркий смак;неїстівні – мають неприємний запах, поганій смак;отруйні – мають токсичні речовини. Таких грибів близько 80 видів. Люди з давніх пір використовують гриби як продукт живлення. Їх вживають солоними, смаженими, вареними, готують салати і соуси. Високоживильні плодові тіла і капелюшки грибів містять вітаміни, білки і інші корисні речовини. Першими на початку травня з’являються сморчки, строчки і шампіньйони. У середині червня – підберезники, а потім маслюки, сироїжки, підосичники. Найпізніші – вже восени з’являються маслюки.

Їстівні гриби — це гриби, які можна вживати в їжу після попередньої кулінарної обробки або навіть сирими. В Україні поширені такі види їстівних грибів: лисички, підберезник, білий гриб, рижик, підосичник, печериця, глива, сироїжки та інші.

Білий гриб. Колір шапки білого гриба може бути різноманітним – від червонувато-коричневого до майже молочно-білого. Зовні вона переважно приємна на дотик, має злегка бархатисту фактуру, верхня шкірка щільно пов'язана з м'якоттю, тому складно від неї відділяється. Ніжка у цього гриба бочкоподібна, а у старих – вона циліндрична і товста, може бути білого або насичено коричневого кольору. М’якоть щільна й соковита, здебільшого м’ясиста. Зріз не змінює колір і залишається білим.

Опеньок. Часто ці гриби розташовуються на пеньках у вигляді кільця. У опенька гнучка, тонка, часом досить довга ніжка (може досягати 12-15 см), колір якої варіюється від світло-медового до темно-коричневого тону. Ніжка у багатьох опеньків «вбрана» у кільце-спідничку. Шапочка у опенька витончена пластинчаста, зазвичай закруглена донизу. Її відтінок різний – від кремового або жовтуватого кольору до червонуватих тонів.

Маслюк. Шапка у молодих грибів має напівкулясту, іноді конічну форму. Її покриває блискуча липку шкірка, що покриває капелюшок, через яку здається, ніби гриб зверху змазаний олією. Вона може бути слизькою постійно або тільки під час сирої погоди. Ніжка у маслюків циліндричної форми. Колір білуватий з темним низом або збігається з кольором капелюшка.

Лисичка. Шапка і ніжка лисичок є одним цілим, без видимих меж, навіть колір приблизно один: від блідо-жовтого до помаранчевого.Їхня шапка неправильної форми, плоска, з загорнутими, розпростертими хвилястими краями, увігнута або вдавлена всередину, у деяких зрілих особин буває лійкоподібною. М'якоть лисичок м'ясиста і щільна, волокниста в ділянці ніжки, білого або жовтуватого кольору, має кислуватий смак і слабовиражений запах сухофруктів. Під час натискання поверхню гриба стає червоною.

Сироїжка. Рід сироїжок включає в себе не один десяток видів різноманітного забарвлення – від червоного, коричневого, зеленого до жовтого і білого. У них ламка біла м'якоть і світлі пластинки. Завдяки зовнішній різноманітності у них є дуже небезпечні неїстівні двійники. Сироїжка зелена. Шапка широка, спочатку округла, потім розпростерта, діаметром до 18 см. Шкірка зеленувата, бліда, в центі буро-зелена, легко знімається. Ніжка щільна, світло-кремова, гладенька, без потовщень. М'якоть біла, ламка, з прирослими до ніжки кремовими частими пластинками.

Сироїжка хвиляста. Шапка напівшаровидна до 6-10 см діаметром, у старих грибів розпростерта, при цьому краї залишаються загнутими і незначно хвилястими. Помітна здалеку завдяки червоним тонам – червоно-бордовим у центрі і трохи світлішим по краях. Ніжка правильної циліндричної форми, кремово-білого кольору, в посушливу погоду набуває рожевого відтінку.

Сироїжка харчова. Діаметр капелюшка цього гриба може варіювати від 5 до 9 см, має округлу напівсферичну форму. Зазвичай він пофарбований в рожевий або рожево-коричневий колір, на дотик трішки клейкий, м'ясистий. Ніжки невисокі, мають циліндричну форму, рівні, донизу дещо витончені, білі.

Отруйні гриби — це гриби, які можуть зберігати отруйні речовини і в сирому вигляді, і навіть після кулінарної обробки. У їхньому складі часто буває одна з найсильніших природних отрут — ціанідна (синильна) кислота. Уживання таких грибів призводить до важких захворювань і дуже часто — до смерті. Нерідко вони дуже схожі на їстівні.

Як розпізнати отруйні гриби

Серед відомих фахівцям отруйних і неїстівних грибів на території України найчастіше з'являються: бліді поганки, мухомори, сатанинський гриб, іноцибе, ентолома отруйна, несправжні опеньки, жовчний гриб, отруйні паутинники. Inocybe. Entoloma rhodopolium. Cortinarius. Inocybe

Бліда поганка. Бліда поганка вважається найнебезпечнішим з існуючих в наших широтах грибів. Навіть невеликий шматочок блідої поганки може завдати невиправної шкоди здоров'ю людини. Цей гриб вражає печінку і нирки, при цьому, симптоми отруєння проявляються, коли людині вже неможливо допомогти. Найбільш характерна ознака, за якою поганку можна відрізнити від багатьох схожих грибів, типу печериць, гриба-парасольки, сироїжок - "яєчко" в основі ніжки, з якого виростає бліда поганка.

Мухомори. Незважаючи на те, що мухомор з червоним капелюхом в білу цяточку в масовій свідомості представляється символом усіх отруйних грибів, насправді це рід, що нараховує більше 600 видів, серед яких є і умовно-їстівні та як мінімум шість цілком їстівних видів мухоморів. Сильно отруйними є мухомор червоний, мухомор зелений, мухомор смердючий, мухомор пантерний, білий мухомор.

Біологічний опис мухомора. Гриби мухомори є космополітами, ростуть всюди у листяних, хвойних та змішаних лісах, часто в березняках, як одинично, так і великими групами, з червня до осінніх заморозків. Завдяки яскравому вигляду їх складно сплутати з іншими грибами. Мухомор має велике плодове тіло з центральною циліндричною ніжкою від 10 до 25 см і куполоподібний м'ясистий капелюшок діаметром від 10 до 20 см у зрілому стані. Тонка шкірка капелюшка пофарбована у відтінки від жовтого до червоного кольору та вкрита маленькими білими пірамідальними бородавками. Край гладкий чи рубчастий. Платівки вільні або слабко прирослі, білого або трохи жовтуватого кольору. М'якуш білий, у деяких видів фарбується на зрізі, із запахом або без. На ніжці є помітні кільця, гладкі або розірвані, деякі види замість кільця на ніжці мають лусочки.

Етимологія. У 1753 році Карл фон Лінней у своїй книзі "Види рослин" дав офіційний опис гриба і назвав його Agaricus muscarius. В 1783 Жан-Батіст де Ламарк відніс його до роду Мухомор. З 1987 його називають Amanita muscaria. У Швеції та Англії мухомор гриб називають «клоповим агариком» або «клопомордником». Наша назва пов'язана з його інсектицидною дією на мух. Як показали дослідження, сполука 1,3-діолен, виділена з гриба, дійсно приваблює багатьох комах, наводячи їх у тимчасовий млявий стан.

Історія використання. Крім інсектицидного застосування, мухомор червоний відомий вже понад три тисячоліття як галюциноген. Amanita muscaria досі використовується шаманами для священних ритуалів, оскільки здатний надавати седативну, снодійну та галюциногенну дію, подібну до прийому високих доз залеплону: надмірне його вживання викликає потужний снодійний ефект. Згідно з легендою, вікінги використовували його, щоб викликати лють воїнів. З 19 століття в деяких регіонах Європи вживають у їжу детоксикований мухомор. Маринованим або солоним його їдять також у Японії, особливо в префектурі Нагано.

Найбільш поширені види мухоморів:► Amanita muscaria. Червоний мухомор має темно-червоний капелюшок та білі бородавки. Його неправильне вживання може призвести до отруєння, яке проявляється шлунковими розладами, задухою, непритомністю, галюцинаціями, рідко – летальним кінцем.► Amanita gemmate. Червоний мухомор з капелюшком до 20 сантиметрів у діаметрі, на якому розташовуються опуклі плями білого та жовтого кольору. Вживати в їжу цей вид мухомора не можна. Його використовують виключно з медичною метою, для приготування лікарських засобів.► Amanita pantherine. Пантерний мухомор смертельно небезпечний. Колір капелюшка сірий, іноді коричневий, на поверхні розкидані численні плями білого кольору. Запах цього мухомору нагадує аромат редиски.►  Amanita Citrine. Неїстівний гриб коричневого відтінку зі світлими пластинками та м'якотою лимонного кольору. На ніжці є жовте кільце.► Amanita fulva. Належать до категорії їстівних за правильного приготування. Капелюшок дорослих грибів сіро - помаранчевий гладкий і плоский з плямою темного кольору на верхівці.► Amanita rubescens. Їстівний мухомор, який відварюють, потім смажать чи маринують. Випуклий капелюшок сірого кольору, іноді з рожевим відтінком, з численними сірувато-коричневими плямами та білими пластинами білого кольору. Соковита біла м'якота при надломі рожевіє. manita fulva

Корисні властивості мухомора. Розслаблює нервову систему та покращує якість сну. Покращує когнітивні функції та стабілізує настрій. Полегшує біль. Підтримує імунну систему. Має протизапальну дію. Підвищує рівень енергії та фізичну витривалість. Допомагає позбутися залежностіМає протипухлинну активність. Лікує шкіру

Пантерний мухомор як правило росте поряд з дубом, буком, надаючи перевагу лужному ґрунту. Це сильно отруйний гриб, за рівнем небезпеки поступається лише блідій поганці. Надзвичайно отруйний гриб! Отруєння Мухомором пантерним схожі на отруєння мухомором червоним, однак мають певні відмінності. Отруєння характеризуються такими симптомами, як блювота, нудота, головний біль, запаморочення, сльозотеча, галюцинації, підвищене слиновиділення, слабкість, пониження тиску. При споживанні гриба в великій кількості та несвоєчасному наданні медичної допомоги можлива кома та летальний наслідок.

Мухомор поганковидий. Цей гриб умовно-їстівний, або неїстівний через неприємний запах, або слабо отруйний. У будь-якому випадку вживати його не можна. Колір капелюшка від лимонно-жовтого до блідого зеленувато-жовтого та іноді білого. Ніжка змінюється за забарвленням від білої до лимонно-жовтої.

Сатанинський гриб. Цей гриб має високу токсичність, яка зберігається навіть після тривалого варіння. Відомо, що навіть один грам гриба викликає важке отруєння. Великих розмірів сягає наприкінці літа, його округлий, подушковидний капелюшок виростає до 30 см, а масивна ніжка може мати 15 см у висоту і 10 завширшки. Зрілі представники мають більш розпростерту форму. Шкірочка на капелюшку оксамитова, іноді гладка на дотик, суха. Колір варіюється від білого до брудно-сірого та оливкового. М'якоть на розрізі трохи синіє, іноді червоніє. В Україні зустрічається з червня до жовтня в лісостепу й особливо на Поліссі.

Як відрізнити сатанинський гриб. Як виглядає сатанинський гриб? Щоб виявити «партизана» в грибній кошику, потрібно добре знати, як він виглядає. У нього є відмінні риси: Молодий гриб має капелюшок, яка схожа на подушку, на якій є округлі опуклості. У старого зразка капелюшок більш плоска, вона може досягати 30-40 см. У тіні капелюшок може бути брудно-сірого або оливково-сірого кольору, на світлі коричнева, як у боровика. Якщо на вулиці сухо, то поверхня буде гладкою і сухою. Якщо волого — слизової. Трубчастий шар з дрібними порами, щільний. Трубочки можуть бути жовті і жовто-оливкові, пори червоні. При натисканні набувають синій колір. Ніжка така ж, як у боровика, з масивною підставою і зменшенням до капелюшку. Головна відмінність — це її колір. Вона жовто-червона під капелюшком, середина може бути цегляно-червона або темно червона, підстава буре. Простежується сітчастий малюнок. Якщо її розрізати, то відразу з’явиться синій відтінок, а потім червоний.

Іноцибе (плютка)В Україні представлені кілька видів отруйних іноцибе. Найчастіше зустрічаються іноцибе коричневі. Вони ростуть по всій Україні у хвойних і листяних лісах з липня до листопаду. Цей гриб відрізняється неприємним запахом, біла м'якоть не змінює колір на зрізі. Висота - 5 см, ніжка тонка. Конусовидний капелюх досягає п'яти сантиметрів у діаметрі. Цей гриб іноді помилково збирають замість печериці або ковпака, від яких відрізняється формою шапки, відсутністю кільця на ніжці, світлим кольором пластинок. Містить отруйну речовину - мускарин.

Ентолома отруйна. Дуже небезпечний отруйний гриб, поширений в Прикарпатті. Росте в цілинних степах, зрідка в листяних (дубових, букових) лісах. Але до початку осені ентолома отруйна зникає.

Жовчний гриб. Білий гриб хибний, він же жовчний, він гірчак — небезпечний двійник справжнього білого гриба. Це неїстівний і отруйний двійник білого гриба, від якого відрізняється гірким смаком м'якоті, рожевими порами і наявністю чорної сітки на ніжці.Існує різновид цього гриба з приємною на смак м'якоттю - жовтий жовчний гриб, який росте на лісових галявинах, відрізняється більш світлою шапкою і майже гладкою ніжкою. Жовчний гриб також можна сплутати з підберезником. Поширений на Поліссі та в лісостепу. Росте у хвойних лісах з червня по листопад.

Свинуха тонка. Це не смертельно небезпечний, але все ж шкідливий для здоров'я гриб, який не рекомендується вживати в їжу. Через нього зменшується кількість червоних кров'яних тілець у крові, згубно впливає на нирки. Як і у випадку з блідою поганкою, симптоми отруєння свинухою тонкою проявляються дуже пізно. Свинуху тонку часто плутають із їстівною свинухою товстою. Цей гриб не небезпечний і має хороші смакові властивості, але не так часто зустрічається в українських лісах.

Ці опеньки неїстівні, як і їстівні різновиди, зустрічаються великими сім’ями на пнях і гнилий деревині. Опеньок несправжній сірчано-жовтий. Це отруйний гриб, його м’якуш дуже гіркий на смак. Токсини не знищуються термічною обробкою, тому вживання опенька несправжнього сірчано-жовтого у будь-якому вигляді виключається!Незважаючи на те, що споживання гриба, як правило, не призводить до смерті, через 2-6 год настає сильна нудота, блювання, і людина навіть може втратити свідомість.

Умовно-їстівними є гриби, які втрачають отруйні властивості, якщо їх правильно обробити – зварити, засушити До умовно-їстівних найчастіше відносять гриби отруйні або їдкого смаку в сирому вигляді, але цілком їстівні після ретельної кулінарної обробки. До умовно-їстівних грибів наприклад відносять такі смачні гриби як валуй, чорний груздь, волнушка, сморчок. Всі ці гриби готують і вживають в їжу без неприємних наслідків для організму.

Дубовик звичайний. Гриб відрізняється великими розмірами. Ніжка в діаметрі може досягати 60 мм, висота – 120 мм. Діаметр капелюшка може досягати 200 мм. Через зовнішню подібність його найчастіше плутають із сатанинським грибом і жовчним грибом, а також підосиновиком. На боровик схожий мало, через не характерний для білих червоний тон із зовнішнього боку та синіючі зрізи. Проте недосвідчені любителі «тихого полювання» іноді плутають піддубовник і з білим грибом. Дубовик відрізняється синіючою поверхнею надламаного місця – у сатанинського вона червоніє, а у жовчного гриба стає трохи фіолетовою.

Зморшок високий. Умовно їстівний гриб 4 категорії. Зморшок високий вимагає попередньої обробки у вигляді відварювання у підсоленій воді протягом 15-20 хвилин. Після цього його можна додавати в будь-які страви, використовувати як самостійний гарнір. Дуже добре цей гриб переносить сушіння, при цьому він позбавляється всіх токсичних речовин. Головне, витримати сушений гриб протягом щонайменше 20 діб. Те саме стосується і заморожених зморшок.

Симптоми отруєння грибами. Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі: Перша група – отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота іноді розлад шлунку. Друга група – отруєння блідною поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 – 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока імовірність смертельних наслідків. Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, з’являється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть. Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та не специфічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яку виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту. Загальна ознака отруйності всіх грибів – яскраво виражений червоний колір. Криваво-червоні розлучення на ніжках, кольори крові, що запеклася, трубчастий шар під капелюшком, вмить виступаючий на зрізах рожевий сік, рожевіюча або синіюча м’якоть на зламах – у трубчастих грибів. У пластинчастих – потовщена клубнеподібна підстава ніжки, непропорційно довга тонка ніжка, бавовняний комірець на рівні країв ломкого капелюшка, білі пластинки.

Ознаки отруєння. Найчастіше виявляються перші ознаки вже через пару годин — це блювота і нудота. Слід негайно викликати «Швидку допомогу» при перших же ознаках. В очікуванні лікаря потерпілому слід промити шлунок розчином соди, в пропорції 2 ч. л. на 1 л води. При тривалому очікуванні допомоги стан хворого погіршується. Звичайні ознаки отруєння:підвищення температури тіла;маячний стан;галюцинації;постійна блювота;сильний біль в животі;пронос з кров’ю;головний біль;параліч кінцівок. Слід бути обережним і пам’ятати, що всі неїстівні види грибів небезпечні. При ознаках отруєння необхідно негайно викликати «Швидку допомогу». Таким чином можна зберегти здоров’я і життя.

Профілактика отруєння грибами. Збирайте тільки ті гриби, які добрі знаєте. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби. Добре знайте відміни їстівних і отруйних грибів. Не збирайте ніяких грибів близько від залізничних і автомобільних шляхів, атомних і теплових електростанцій, великих промислових зон. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами та інших виробів з подрібнених грибів. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, щоб уникнути захворювання ботулізмом. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність. Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.

Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні – приємний. Отруйні гриби мають як приємний, так і неприємний запах. Блідна поганка пахне майже так, як і печериця;усі гриби в молодому віці їстівні;личинки комах, черв’яки і равлики не чіпають отруйних грибів. Личинки і слимаки поїдають як отруйні, так і їстівні гриби;опущені у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні грибі.;цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні.отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин;сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах;

Література:https://znamyanka.city/articles/314196/vse-pro-gribi-v-ukraini-yaki-istivni-a-yaki-otrujni-ta-scho-robiti-pri-otruyenni-dikoroslimi-gribamihttps://ua.korrespondent.net/lifestyle/fooddrinks/1589220-neyistivni-ta-smertelno-nebezpechni-yakih-gribiv-varto-poboyuvatisyahttps://fitomarket.com.ua/ua/fitoblog/muhomori-polza-i-vred-unikalnogo-gribahttps://vlisi.com.ua/amanita-pantherina/https://ck-centr2.pmsd.org.ua/novyny/poperedzhennya-otruyennya-grybamy/https://www.unian.ua/health/country/jistivni-gribi-nazvi-opis-foto-jistivnih-gribiv-novini-ukrajini-11206598.htmlhttps://uahistory.co/pidruchniki/gorobec-biology-7-class-2024/74.php