Сучасні підходи організації контролю навчання здобувачів освіти на уроках агрономії

Сучасні підходи організації контролю навчання здобувачів освіти на уроках агрономіїВикладач : Іщенко Т. С

Поняття та значення методів контролю. Методи контролю — сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння здобувачами знань, сформованості вмінь і навичок. Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності забезпечують одержання зворотної інформації про зміст, характер і досягнення у навчально-пізнавальній діяльності здобувачів освти та про ефективність праці викладача.

Метод усного опитування. Використовують його при вивченні майже всіх предметів як один із найефективніших методів контролю знань; він є найпоширенішим. Полягає він у з’ясуванні рівня знань учня завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку викладачем питань (завдань), підготовку здобувачів до відповіді та демонстрування своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її. Під час використання даного методу контролю здобувачі вчаться логічно мислити, аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, набувають досвіду обстоювати свою точку зору.

Усне опитування здобувачів здійснюється у певній послідовності: формулювання викладачем запитань (завдань) з урахуванням специфіки предмета і вимог програми; підготовка здобувачів до відповіді та викладу своїх знань; корекція і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді; аналіз і оцінка відповіді.

Перевірочні питання і завдання педагога за рівнем пізнавальної активності бувають: Репродуктивними. Реконструктивними. Творчими Запитання для усної перевірки поділяють на: ОсновніДодаткові Допоміжні

За методом перевірки результатів: Традиційними. Тестовими. Програмованими (машинними або безмашинними)За охопленням учнів перевіркою:Індивідуальними. Фронтальними. Ущільненими (груповими)

У навчальному процесі практикую індивідуальне, фронтальне та ущільнене усне опитування. Індивідуальне опитування передбачає перевірку знань, умінь та навичок окремих учнів. Здобувач освіти повинен не лише відтворити текст підручника чи розповідь викладача на попередньому уроці, а й самостійно пояснити матеріал, довести наукові положення, навести власні приклади.

Мета фронтального опитування — перевірка знань, умінь і навичок одразу багатьох здобувачів освіти. Таке опитування стимулює активність , сприяє повторенню та систематизації знань. Ущільнене(комбіноване) опитування дає змогу перевірити знання відразу кількох здобувачів освіти: один відповідає усно, решта — за вказівкою викладача виконує певні завдання.

Також практикую метод письмового контролю. Особливістю письмової роботи, порівняно з усною перевіркою, є глибина відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. Письмовий контроль дає змогу за короткий проміжок часу перевірити багатьох учнів, зберігати результати перевірки; виявляти неточності у відповідях учнів. Але цей метод забирає багато часу в педагога для перевірки робіт.

Метод практичного контролю. Таку перевірку я здійснюю під час лабораторних і практичних занять. Стежачи за тим, як учень виконує певні дії, з'ясовую, якою мірою він усвідомив теоретичні основи цих дій. Практичне вирішення контрольних завдань теж потребують перевірки. Найчастіше вдаються до неї при вивченні прикладних спецпредметів.

Тестові методи контролю. Тестовий контроль спрямований на перевірку засвоєння ключових елементів навчального матеріалу. Він відзначається більшою об’єктивністю, усуває суб’єктивізм, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдності вимог, запобігає випадковості при оцінюванні знань, забезпечує сприйняття здобувачем оцінки як об’єктивної, дає змогу статистично опрацювати одержані результати.

Найпоширенішими є такі тести: Тести досягнень використовують для оцінювання рівня розвитку логічного мислення здобувачів, оволодіння ними розумовими операціями, науковими принципами, основними законами тощо; Спеціалізовані тести досягнень дають змогу оцінити рівень засвоєння окремих тем, понять, явищ, процесів, способів дій у межах конкретного навчального предмета.

Іспити (екзамени)Влаштовуємо їх в урочистій, діловій і спокійній атмосфері, перевіряючи знання здобувачів вимогливо, але тактовно і доброзичливо, виставляючи оцінки відповідно до єдиних критеріїв і норм. Іспити проводимо методом письмової роботи, бесіди, практичної, лабораторної роботи, тестування, захисту науково-дослідних робіт.

Метод самоконтролю. Метод самоконтролю —усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам. Показником сформованості контрольних дій, а отже, й самоконтролю є усвідомлення здобувачами правильності плану діяльності та її операційного складу, тобто способу реалізації цього плану. Ефективний засіб формування в здобувачів навичок самоконтролю — використання колективних (фронтальних) перевірок у поєднанні з контролем з боку викладача.

Метод самооцінки Метод самооцінки передбачає критичне ставлення здобувача до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оцінювання досягнутих успіхів. Стосовно самооцінки учнів поділяють на: таких, що переоцінюють себе, недооцінюють себе, оцінюють себе адекватно. Для формування самоконтролю і самооцінки педагог повинен мотивувати виставлену учневі оцінку, пропонувати йому оцінити свою відповідь; організовувати в класі взаємоконтроль, рецензування відповідей інших учнів тощо. Результати самоконтролю і самооцінки знань з окремих тем фіксують у класному журналі.

Дякую за увагу!