Текст "Розвиток критичного мислення на уроках в початкових класах"

 

КРАСИЛІВСЬКА  ФІЛІЯ  НОВОВЕЛІДНИЦЬКОГО  ЛІЦЕЮ

СЛОВЕЧАНСЬКОЇ  СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ

 

 

 

 

 

Розвиток критичного мислення

на уроках в початкових  класах

 

Практичний  посібник

 

 

 

 

                                           Красилівська  філія

2025 рік

Укладач:

 Корсун  Лариса  Миколаївна – 1975 р.н., вчителька  початкових  класів  Красилівської  філії  Нововелідницького  ліцею,  спеціаліст  ІІ категорії.

 

         Рецензент:

 Гетьман Валентина  Іванівна,  вчитель-методист, спеціаліст    вищої  категорії, вчитель  початкових  класів  Нововелідницького  ліцею.

 

         Практичний посібник  присвячений  проблемі  вибору  та  використання  вчителем  сучасних  освітніх  технологій.  В  змісті  розкриваються  особливості  використання  технології  формування та розвитку критичного мислення, як  однієї,  що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистих якостей. Міститься  перелік  дієвих  прийомів  та  методів,  педагогічних  технологій,  які  допоможуть  розвивати  критичне  мислення  на  уроках  в  початкових  класах.

 

         Для  педагогічних  працівників,  батьків,  школярів.   

 

 

 

 

Корсун Л.М., 2025

                                                       ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………4

І. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ  НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВИХ  КЛАСАХ………………………………………….6

1.Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів – якнеобхідна умова відповідати викликам сучасності………………………………………………………………6

2. Прийоми та методи розвитку критичного мислення на уроках в початкових класах………………………………………….11

ІІ.ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ……………………………………….19

1. Практичне застосування технології критичного мислення в 1 класі……………………………………………….……….19
2. Педагогічні  технології,  які  допможуть  розвивати  критичне  мислення  на  уроках  в  початковій  школі…………………………………………………………22

ВИСНОВКИ…………………………………………………….36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………38

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Одним із основних напрямів розвитку сучасної освіти є технологія навчального процесу. Використання різноманітних освітніх технологій допомагає вчителю підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання й таким чином досягти більш гарантованих результатів педагогічної діяльності. Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистих якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – міцнішими та якіснішими.  

Моя  робота  має  на  меті  познайомити  читача  з  технологією  формування  та  розвитку  критичного  мислення  в  початковій  школі, з’ясувати суть сучасних способів формування критичного мислення, його переваги в навчально-виховному процесі.

Основними завданнями  є  вирішення  таких  важливих  питань,  як:

1. Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів – якнеобхідна умова відповідати викликам сучасності.

2. Основні прийоми та методи розвитку критичного мислення на уроках в початкових класах

3. Практичне застосування технології критичного мислення в 1 класі.

4. Найефективніші  педагогічні  технології, які  допоможуть  розвивати  критичне  мислення  в  початковій  школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ  НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ.

 

1.Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів – якнеобхідна умова відповідати викликам сучасності.

 

В сучасних умовах становлення України і створення Нової української школи важливе значення має формування творчо і критично мислячих учнів. Безперечно, формування вміння особистості бути спроможною вчасно й доречно відповідати викликам сучасності є одним із основних завдань виховання та освіти. У нестійких умовах становлення особистості, виявлення і розвиток її обдарованості має низку особливостей. Сучасний контент феномена мислення з необхідністю апелює до критичності – здатності особистості долати схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати проблему з різних боків, користуватися інформацією з багатьох джерел, відокремлюючи об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього, логічну умову від будь-якого упередження, припущення, забобону. Це вміння людини адекватно визначати причини й передумови наявних в її житті проблем, готовність докласти зусиль для їх практичного подолання.

Сучасний школяр не може бути успішним, затребуваним у суспільстві, якщо йому не властиві такі риси критичного мислення, як: усвідомленість,відповідальність,цілеспрямованість,обґрунтованість,контрольованість,самостійність,самоаналіз,самоорганізованість,дисципліна тощо.

Під технологією розвитку критичного мислення розуміють певну систему діяльності, що ґрунтується на вивченні поставленої проблеми, самостійного вибору рішення. Дитина, яка мислить, має вміти зіставляти певні факти, явища, має вміти робити висновки.

Як показує аналіз науково-педагогічної літератури, сполучення слів «критичне мислення» з’явилося не відразу. Йому передували дослідження процесів мислення, про яке науковці говорили як «творче». Сучасні учені визначають творче мислення як таке, що має результатом відкриття принципово нового чи удосконаленого рішення певного завдання, а критичне мислення – це перевірка запропонованих рішень з метою визначення сфери можливого їх застосування. Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне виявляє їх недоліки та дефекти. Для ефективного вирішення завдань необхідні обидва види мислення.

Провідні психологи та педагоги вказують на ознаки, за допомогою яких можна визначати себе як особистість, що критично мислить:

 – відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

 – компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

 – інтелектуальна активність – виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

 – допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

 – незалежність мислення – відсутність побоювання незгоди з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;

 – вміння дискутувати;

 – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;

 – проникливість – здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

 – самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Щоб використовувати критичне мислення, потрібно чітко розуміти, які види розумової діяльності не є критичним мисленням[1, с. 36].

Важливою розумовою операцією, без якої неможливий навчальний процес, є запам’ятовування. Дуже часто запам’ятовування є основою навчальної діяльності. У результаті людина стає носієм інформації – як потрібної, так і непотрібної. Для критичного мислення не так важлива кількість знань, як вміння ними користуватися.

 Педагоги, концентруючи увагу саме на запам’ятовуванні учнями навчального матеріалу, не вчать їх мислити самостійно, завдяки чому для суспільного життя людина стає непрактичною, бо вміє лише споживати знання, що їй надають, не розмірковуючи над змістом отриманого.

Дуже часто з критичним мислення плутають розуміння. У дитини, яка намагається зрозуміти чужу ідею власне мислення стає пасивним: учень лише сприймає те, що створив хтось інший, а критичне мислення відбувається тоді, коли нові, уже зрозумілі ідеї перевіряються, оцінюються, розвиваються й застосовуються на власній практиці. Запам’ятовування ж фактів і розуміння ідеї є необхідними умовами для критичного мислення, однак самі вони, навіть у своїй сукупності, критичного мислення не становлять, а є його інформативною базою.

Провідні науковці та методисти виділяють такі аспекти критичного мислення:

1. Уміння міркувати, що передбачає володіння важливими прийомами, які створюють у практичній діяльності ефективну методологію опрацювання отриманої інформації.

2. Відповідальність, яка передбачає те, що учень, звертаючись до інших, знає про обов’язок надавати слухачам чи читачам докази та приклади відповідно до прийнятих стандартних ситуацій. Або, якщо учень вважає, що ці стандарти його не влаштовують, він має право піддавати їх сумніву за допомогою переконливих аргументів.

3. Основним і головним результатом критичного мислення є вміння формулювати самостійні судження. Такі вміння означають, що мислення дитини спрямоване на творчу діяльність, а не на репродуктивну.

4. Важливими є положення, які беруться до уваги дитиною, яка вміє критично мислити, оцінювати ідеї у процесі їх аналізу чи критики.

5. Самокорекція передбачає те, що учні будуть використовувати критичне мислення як метод, звернений на їх власні судження з метою їх покращання. Отже, розвиток критичного мислення є складовим етапом особистісного розвитку. Критичне мислення вказує на здатність учня до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння бачити їх позитивні і негативні аспекти.

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у «Концепції нової української школи».

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції? Відповідь одна – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

•                   аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
•                   бачити проблеми, ставити запитання;
•                   висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
•                   робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього [5, с. 3 – 7].

 

2.Прийоми та методи розвитку критичного мислення на уроках в початкових класах.

 

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші?

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий.  Я, як вчитель, добираю їх ,з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Впевнена,що вчитель має опануватиякомога більшеметодів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Для своєї роботи я знайшла найбільш сприятливі методи, які добре використовувати на уроках в початкових класах.

•          Вірні і невірні висловлювання

Мета методу- навчити учнів установлювати, чи вірні надані їм твердження, обґрунтовуючи свою відповідь, співвідносити власні думки з текстом; пояснювати ,чому виникли відмінності.

Організація діяльності

Учням пропонується список тверджень створених на основі тексту, який вонив подальшому будуть вивчати. Учитель просить визначити, чи вірні подані тверження й обґрунтувати свою відповідь. Після знайомства з основною інформацією учні знову оцінюють правильність твердження використовуючи отриману на уроці інформацію [6, с.108].

•          Кошик ідей

Мета методу- актуалізувати опорні знання, мотивувати до пізнавальної діяльності, сприяти вдумливому читанню тексту.

Організація діяльності

На дошці вчитель малює зображення кошика, в який умовно збиратимуть те, що всі учні разом знають з теми, яка вивчається.

Крок 1. Учитель ставить пряме запитання про те, що відомо учням з тієї чи іншої проблеми/теми. Спочатку кожен учень згадує і записує в зошиті все, що знає, індивідуально за 1-2 хвилини.

Крок 2. Потім може відбуватися обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомими знаннями (групова робота). Час на обговорення не більше, ніж 3 хвилини. Це обговорення має бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, в чому збіглися наявні уявлення, з приводу чого виникли розбіжності.

Крок 3. Учитель коротко, у вигляді тез, без коментарів записує ідеї, що виникли в учнів, у «кошик» ідей, навіть якщо вони помилкові. У «кошик» ідей  можна «складати» факти, думки, імена, проблеми, поняття, що стосуються теми уроку.

Далі протягом уроку ці розрізнені в свідомості дитини факти або думки, проблеми або поняття може бути зв’язано в логічні ланцюжки.

•          Методопорних слів

Мета методу- навчити учнів відокремлювати істотну інформацію від несуттєвої, змістовно скорочувати текст для його засвоєння.

Організація діяльності

Крок 1. Учитель пропонує завдання, наприклад: «Читаючи текст, застосуйте метод опорних слів. Випишіть ті слова (словосполучення), які ви вважаєте ключовими для кожної ідеї тексту. Деякі слова або фрази в тексті є головними - такими, що розкривають зміст тексту, тобто опорними. Опорними словами є, як правило, іменники, дієслова, прислівники. Опорними словосполученнями є стійкі словосполучення, складні терміни, назви розділів, методів тощо.

Крок 2. Учитель має пояснити: щоб відокремити суттєву інформацію від несуттєвої, потрібно послідовно поставити перед собою такі запитання: «Про що цей текст?», «Що саме про це сказано?» і «Яким словом (словосполученням) це можна позначити / назвати?».

Крок 3. Учні мають виписати опорні слова. Одне слово має бути опорою для однієї думки.

Крок 4. Далі учитель пропонує, щоб учні, працюючи в парах, переказали одне одному зміст тексту, спираючись на виписані слова, та оцінили, наскільки точно ваш партнер(ка) переказали текст[7, с. 7−9].

•          Мозковий штурм

Мета методу- навчити висловлювати гіпотези стосовно вирішення конкретної проблеми, сприймати думку іншої людини, порівнювати й оцінювати власну та іншу думку.

Організація діяльності

Крок 1.Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного запитання (його краще записати на дошці) вчитель пропонує всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.

Крок 2.Коли учні висловлюють ідеї, учитель записує всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлення і без зауважень, коментарів чи запитань.

Учитель має звернути увагу учнів на такі моменти:

1. Під час «висування ідей» не можна пропускати жодної. Якщо вчитель буде висловлюватись про ідеї й оцінювати їх, учні намагатимуться відстоювати свої ідеї, а не пробувати пропонувати нові та більш досконалі.

2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму висловлено небагато ідей, це може свідчити про те, що учасники піддають свої ідеї цензурі - двічі подумають, перед тим, як висловлять.)

3. Заохочується виголошення якомога більшої кількості ідей. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Потрібно спонукати всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висунення нових, Крок3. На закінчення учитель з учнями обговорюють й оцінюють запропоновані ідеї.

- Припущення на основі запропонованих опорних слів

Мета методу- навчити учнів слухати або читати активно, аналізуючи текст; формулювати і обґрунтовувати власні і припущення та гіпотези щодо розвитку подій (чи думок автора) у тексті.

Організація діяльності

Крок 1. До початку уроку учитель вибирає п’ять або шість слів із тексту, які вказують на ключові поняття, важливі події або головних персонажів.Ці слова записуються на дошці й вчитель говорить учням, що ці слова траплятимуться в розповіді або в тексті.

Крок 2. Учитель запрошує учнів у парах подумати над словами і скласти одне-два речення, у яких були б поєднані усі ці слова/терміни. Ці речення мають коротко передавати уявлення учнів про зміст тексту, який вони читатимуть чи слухатимуть (три-чотири хвилини).

Крок 3. Через три або чотири хвилини вчитель пропонує кільком парам розповісти свої придумані історії. Учитель має вислухати їх, але не говорити, схожі вони чи ні на те, що має бути почуте.

Крок 4. Учитель запрошує учнів уважно послухати текст і порівняти його з тим, що вони щойно придумали. Далі вчитель запитує, що навело їх на більш-менш подібні думки / образи - до прочитаного / прослуханого тексту

•          Ромашка запитань (Блума)

Мета методу- навчити усвідомленому та цілеспрямованому формулюванню запитань різного типу

Організація діяльності

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожен з яких містить певний тип запитання.

Таким чином, шість пелюсток – шість питань.

1. Знаннєві (прості) запитання- запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію:«Що?», «Коли?»,«Де?», «Як?».

2. Уточнювальні запитання(на розуміння).

 Такі запитання зазвичайпочинаються зі слів: «Тобто ти кажеш, що ...?», «Якщо я правильно зрозумів, то ...?», «Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про ...?».

Метоюцих запитань є надання учневі можливостей для зворотного зв’язку щодо сказаного вчителем (або написаного в тексті). Іноді їх ставлять з метою отримання інформації, присутньої в повідомленні, але непрямо.

3. Практичні запитання.

Даний тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: «Як можна застосувати ...?», «Що можна зробити з ...?», «Де ви в звичайному житті можете спостерігати ...?», «Як би ви були на місці героя оповідання?».

- Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання

Зазвичай починаються зі слова «Чому?» і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків:              «Чому листя на деревах восени жовтіють?». Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного «перетворюється» на знаннєве.

Отже, цей тип запитання передбачає, що у відповіді має бути елемент самостійності.

1. Оцінні запитання.

Такі запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінювання тих чи інших подій, явищ, фактів.  Наприклад:

«Чому щось добре, а що погано?»,

 «Чим один урок відрізняється від іншого?»,

 «Як ви ставитеся до вчинку головного героя?» тощо.

2. Творчі запитання.

Даний тип запитання найчастіше містить частку «б», елементи умовності, припущення, прогнозу: «Що змінилося б ...?», «Що буде, якщо ...?», «Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після ...?» [10, с.274].

Організація роботи за цим методом така:

Крок 1. Учитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.

Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.

Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

•          «Товсті» й «тонкі» запитання

Цей метод я використовую на етапі закріплення. Під час опрацювання текстудіти самі складають запитання за змістом прочитаного. Це дуже стимулює роботу. Учні вчаться розрізняти закриті та відкриті запитання.

«Тонкі» запитання, або закриті - це запитання, що вимагають конкретної відповіді з одного-двох слів.

«Товсті», або відкриті запитання - це запитання, що не мають однозначної відповіді, вимагають роздумів, залучення додаткових знань, уміння аналізувати.

Крок 1. Пропоную учням, читаючи текст, сформулювати до нього «товсті» й «тонкі» запитання. Прошу записати ці запитання в таблицю.

Крок 2. Об’єдную учнів у пари та запрошую дати відповіді на придумані запитання. Найцікавіші відповіді представляються класові [8, с.192].

 

 

 

 

Таблиця «товстих» і «тонких» запитань

 

Тонкі запитання	Товсті запитання
Хто...	Чому...
Що...	Навіщо...
Коли...	Яким чином...
Що сказано...	Як можнапояснити...
Скільки...	Яка ваша думка щодо...
Де...	Чизгоднівищо...
Кому...	Що буде, якщо... Як по-іншомуназвати...

 

 

ІІ.ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

1. Практичне застосування технології критичного мислення в 1 класі.

 

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й уКонцепції нової української школи.

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

Завданням початкової школи є розвиток різнобічно розвиненої особистості. Тому потрібно вміти мотивувати дитину до навчання, вчити спостерігати, робити висновки за власною думкою, з декількох поданих версій до вирішення певної проблеми, дитина має обрати правильну. Звичайно, критичне мислення дає змогу дітям побачити світ зі своєї точки зору.

Дуже часто діти задають вчителю такі запитання, на які важко знайти відповідь. (Одного разу запитали: чому на лобі не росте волосся, а на голові росте?) Тому більше діти нас мотивують думати критично. Щоб відповісти на такі питання потрібно поступати так, як вчила мене мудра бабуся: задай запитання назад дитині, або усьому класу і ви почуєте різноманітні версії, яких у педагога з багаторічним стажем навіть в думках не було [9, с. 96].

Ефективними прийомами розвитку критичного мислення молодших школярів є завдання – пастки.

1. Завдання, що виховують не імітаційну поведінку, критичність мислення:

1.1 Завдання – пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання і можливої відповіді. Учитель формулює завдання і пропонує неправильну відповідь. Наприклад, порахувати кількість звуків у слові лінь; визначити кількість слів у реченні. Вислуховуються відповіді дітей і варіант учителя. Дитина має зіставляти власну відповідь та інших. Серед відповідей можуть бути помилкові. Це забезпечує виховання звички довіряти собі не менше ніж іншим.

1.2. Завдання-пастки, що розрізняють понятійну і життєву логіку.
Наприклад, яке слово довше : весна чи зима, дим чи дім? Чи є родичами слова ягня і вівця, будинок і будівельник. Іноді учні розмірковують, що людина і будинок не можуть бути родичами. Тому дітям необхідно зіставити логіку понятійну і наукову.

1.3. Завдання, що не мають рішення виховують не виконавське ставлення до завдання.

Наприклад, поставте пальчик на схему, що відповідає реченню. У реченні 4 повнозначних слова, а в одній зі схем – 3 слова, в іншій – 5. Учні - виконавці одразу виконають завдання. Вдумлива дитина не знайде відповіді. [11, с. 143].

2. Завдання, що формують уміння учнів запитувати необхідну інформацію:

2.1. Завдання, у яких недостатньо даних.

Наприклад, у слові 5 звуків. Скільки у ньому складів?

Дитина виконає завдання, знаючи. скільки голосних у слові, тому повинна запитати про це.

2.2. Завдання , де запитують учні, а відповідає вчитель.

Гра «Так – ні». Учитель задумує слово, а учні відгадують його, запитуючи інформацію.

 Запитання формулювати так, щоб учитель відповідав: так або ні.

Наприклад, задумане слово зошит. Діти запитують: Це істота? З конкретним значенням? Це одяг?.

Дані завдання – пастки сприяють розвитку критичного мислення , а також впливають на гуманізацію навчання, відповідальне відношення до навчання.

Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання.

Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

 

2.Педагічні  технології,  які  допоможуть  розвивати  критичне  мислення  на  уроках  в  початкових  класах.

 

Критичне мислення – це процес обмірковування власних думок та причин виникнення певної точки зору, що передбачає послідовний ланцюжок операцій мислення.

Критичне мислення входить до загальної структури мислення в  процесі пізнання і є мисленням вищого порядку, включає в себе загальне та предметне мислення, характеризується усвідомленістю, самостійністю, рефлексивністю, цілеспрямованістю, обґрунтованістю, контрольованістю та самоорганізованістю [3, с. 316].

1. Вправа «Очікування»

Мета: сприяти формуванню побажань учасників щодо участі їх у майстер-класі; формувати їх професійні прагнення; підвищення рівня інформованості щодо даної проблеми.

Обладнання: На ватмані паперу зображення дороги дитинства, вирізані з паперу дитячі ступні різного кольору (по 4  червоних, білих, жовтих, зелених, голубих)

Учитель: Шановні колеги! - Перед Вами неповний сенкан.

Визначивши ключове слово, Ви дізнаєтеся про кого ми будемо говорити на нашій зустрічі:

1.  ????????

2. Веселі, безтурботні.

3. Радіють, граються, навчаються.

4. Наше майбутнє і опора.

5. Квіти життя.

Учитель. Шановні колеги! Перед вами дитячі ступні різного кольору. Оберіть ступню того кольору, який вам подобається і об’єднайтеся в групи по кольорах, займіть свої місця. 

Учитель. Психологи доводять, що червоний колір означає оптимізм, гарний настрій; жовтий колір – пізнання істини; синій колір - душевний підйом, білий колір — це найсвітліший з кольорів, символ чистоти і невинності. Він приносить спокій і гарне самопочуття, пом'якшує емоції, служить хорошими ліками від стресу, дає відчуття свободи. Зелений – природний, заспокійливий і розслаблюючий колір, символізує твердість і стійкість. З таким настроєм ви сьогодні прийшли на практичний семінар і на майстер-клас. А які у вас очікування від сьогоднішнього дня?

У кожного з учасників на дитячих ступнях  записане незакінчене речення: «Від сьогоднішнього семінару я очікую…..». Прошу кожного записати продовження речення і відкласти ступні на край столу. 

2.Майстер-клас  «Освітня технологія розвитку критичного мислення молодших школярів».

-Шановні колеги! У сьогоднішній роботі я не беру до уваги вимоги до уроку, правила роботи в групах. Моє завдання – розкрити суть стратегій розвитку критичного мислення під час проведення майстер-класу. Робитиму я це на прикладах уроків літературного читання. Методичних стратегій критичного мислення дуже багато і ви з багатьма з них знайомі. У своєму майстер-класі я хочу показати стратегії, які почали використовувати з початком роботи НУШ.

1. Однією із стратегій розвитку критичного мислення є метод«Ромашка Блума».

Мета даної стратегії: навчити усвідомленому та цілеспрямованому формулюванню запитань різного типу.

На пелюстках записані ключові питання

(На дошці заздалегідь прикріплена центральна частина «Ромашки». В учителя в руках 5 пелюсток, на яких записані ключові питання. Шоста пелюстка практичне завдання).

Вчитель. У кожній групі на столі лежить текст оповідання В.Сухомлинського «Ластівка з перебитим крилом».

Зараз кожна група обере собі пелюстку на якій ви запишете запитання, які складете, прочитавши текст оповідання. (Вчитель пояснює ключові запитання, які записано на кожній пелюстці).

1. Прості питання: Що…? Де…?

Приклад:

- Що сталося літнього дня після грози?

- Де жили пташенятка?

- Що сталося з ластівкою з перебитим крилом?

2. Питання – уточнення: Хто? Як?

Приклад:

- Хто доглядав за ластів’ятком до осені?

- Хто взяв ластівку на зиму? Чи добре вчинила людина?

- Що здалося людині?

3. Інтерпретаційні або пояснювальні питання: Чому?

Приклад:

- Чому молода ластівка не полетіла у вирій?

- Чому вона довірливо притулилася до людини?

- Чому ластівка «плакала»?

4. Творчі питання: Як ви гадаєте?

Приклад:

- Як будуть розвиватися після зими?

5. Запитання на оцінку судження: Чому це добре(погано)…?  Яке ваше ставлення  до …?

- Добре чи погано вчинила людина?

- Як би ви вчинили на місці автора?

- Оцініть поведінку ластівки – матері.

6. Практичне завдання:

Групи працюють 3 хв. По закінченні роботи кожна група презентує свої запитання і прикріпляє пелюстку до центральної частини «Ромашки»

Вчитель прикріпляє шосту пелюстку з практичним завданням

Встанови послідовність подій

1.              Ластівка носила їм їжу.
2.              Пішла злива.
3.              Відлетіли пташки в теплий край.

До осені жило поранене пташеня під кущем [4, с. 37 – 42].

3. Технологія «Шість капелюхів мислення».

Охарактеризувати ідею методу шести капелюхів мені допоможе легенда, уривки якої є у вас на столах.

Колись давно жив на світі старий мудрий майстер. Він  мав золоті руки й прекрасну мудру душу. Майстер дарував людям щось більше, ніж головні убори. Забравши своє замовлення, люди виходили з майстерні старого Капелюшника, рішучими і натхненними.

Минали роки. Настав час, коли Майстер покинув цей світ, залишивши своїм шістьом синам славу, майстерню, й... шість різнокольорових капелюхів. Спадщину батька сини розділили. (На дошку зверху кріпляться за допомогою двостороннього скотчу капелюхи по одному)

Минуло чимало часу, перш ніж сини старого майстра знову зібралися разом під дахом батьківської майстерні. Сидячи біля вогню, кожний із них розповів свою історію, і всі були вражені тим, як спадщина Майстра вплинула на його долю.

У вас у групах є картки з поясненням. Зачитайте, будь ласка.

-Яким став син, що узяв собі Білий капелюх?

-Що сталося з володарем Чорного капелюха?

-Яким зробив Жовтий капелюх  третього сина?

-А яким виявився четвертий син Капелюшника?

-Що розповів п'ятий син Старого Майстра?

-Ким став останній син Капелюшника, той що взяв синій капелюх?

Вчитель. Сини старого Майстра зрозуміли, яку дивовижну спадщину залишив їм батько. І захотілося кожному з них зняти свій капелюх, та приміряти капелюхи іншого кольору. Так брати розвинули в собі нові якості, що дозволило їм стати щасливими.

З тих пір минуло багато часу, але різнокольорові капелюхи живуть серед людей і дозволяють себе одягати тим, хто прагне навчитися чогось нового...

Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб паралельного мислення (різні точки зору співіснують одночасно).

Він дозволяє розвивати у дітей творче і критичне мислення, толерантність. Принцип організації в режимі цієї технології полягає у тому, що кожен учень  у процесі обговорення проблеми «одягає» капелюх певного кольору і мислить так, як «вимагає» колір одягнутого капелюшка. (Під кожним капелюхом кріпиться підпис.

Білий капелюх (папір) – інформація, факти. Збагачення себе новими конкретними знаннями. Учень надягши білий капелюх відповідає на питання «Яка інформація є, а яка ще потрібна?»

Червоний капелюх – емоції, почуття, передчуття. Формування свого ставлення до подій та їх учасників. Які у мене з цього приводу виникають почуття?

Чорний капелюшок – негативні сторони ситуації. Обережність. Чи правда це? Які недоліки? Що б я змінив? Що було зайвим?

Жовтий капелюшок – переваги, позитивні сторони явища, ситуації. Що сподобалось?

Зелений капелюшок – творчість, втілення нових пропозицій, ідей.

Синій капелюшок – контроль за розумовим процесом, підбиття підсумків уроку.

Послідовність приміряння капелюхів така:

Першим слід вислухати Білий капелюшок, щоб ознайомитись з інформацією.

А останнім – Синій капелюх, щоб підсумувати, проаналізувати роботу. (Клік миші)

Послідовність виступу капелюхів іншого кольору підкаже тема уроку. Але у молодших класах варто після Чорного капелюха надати слово Жовтому – це урівноважить думки, щоб діти не концентрувались на негативних сторонах.

Цей метод можна використовувати як фронтально, так і у групах. Він дозволяє скоротити час розв’язання проблеми і підвищити продуктивність уроку. Адже учні навчаться оперувати різними аспектами  мислення, представленими метафоричним капелюхом певного кольору, по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і отримати «повнокольорове мислення».

Продемонструю  застосування «Методу шести капелюхів» на прикладі фрагменту уроку читання у 1 класі «Настрій твору. Наталя Забіла «Дощ іде»

У вас у кожного є копія сторінки підручника «Літературне читання» 1 клас, автор Науменко В.О. Твір Наталі Забіли «Дощ іде».

(Вчитель підходить до учасників по черзі з капелюхами конкретного кольору і ставить запитання)

 

Одягаємо білий капелюх.

•                 Визначте жанр прочитаного твору (загадка, казка, оповідання, вірш).
•                 На скільки строф поділена поезія?
•                 Знайдіть і зачитайте слова, які римуються.
•                 Зачитайте слова з вірша, які змальовують природу як живу істоту.
•                 Серед виділених слів знайдіть і зачитайте слова протилежні за значенням (антоніми).
•                 Як ви розумієте слово «сходи»?

 

Жовтий капелюх

•                 Який настрій у рослин? Чому їм радісно? Доведіть свою думку словами

з вірша. Зачитайте їх з відповідною інтонацією.

•                 Озвучте малюнки автора у підручнику.
•                 Поміркуйте, яка користь від дощу?

 

Чорний капелюх

•                 Який настрій у Маринки?
•                 Чому? Доведіть свою думку словами з вірша.
•                 Що б ви порадили Маринці?
•                 Поміркуйте, коли дощ може приносити шкоду?

 

Червоний капелюх

•                 Який настрій твору в цілому? Чи змінювався він у кожній строфі вірша?
•                 У вас на партах кольорові конверти, в яких знаходяться смайлики настрою. Напроти кожної строфи викладіть відповідний смайлик (їх має бути 3). Хто хоче прокоментувати свій вибір?
•                 А який настрій у вас у дощову погоду? Підніміть відповідний смайлик обличчям до мене. Чудово. Тепер я ще більше знаю про вас.
•                 Читання тексту зі зміною голосу (Дощик – пошепки, дощ – напівголосно, злива – голосно).

 

Зелений капелюх

•                 Гра «Заміни одним словом»

•                 Дрібний дощ – (дощик),
•                 сильний дощ – (злива),
•                 дощ з грозою – (грозовий),
•                 дощ з крижинками – (крижаний).

Добре. А ще можливо ви чули про сліпий дощ (грибний, сонячний). «Сліпий», бо не бачить, що сонце світить і поливає все. А можливо, тому що струмені дощу під яскравим сонцем не видно. Все у нас виходить чудово

•                 Спробуємо скласти сенкан про дощ, користуючись словами з вірша.

-Яке головне слово?

1. Дощ

-Дощ який?

2. Теплий, невгамовний.

-Що робить?

3. Падає, зачаровує, ллє.

-Висновок.

4. Щедро поливає людям урожай.

- Асоціація.

5. Благодать

 

Синій капелюх (керує вчитель) .

Це ще один з варіантів сенкану. Ми з вами добре попрацювали

Вчитель:

•                      А тепер, шановні колеги, пропоную вам попрацювати у групах за кольором капелюха.
•                      А щоб роботу розпочати, треба капелюха обрати. Будь ласка, групи, оберіть собі капелюха, окрім синього. Синій капелюх буде керувати, тобто належатиме мені.
•                      Відповідно до вашого капелюшка ви отримуєте завдання.(Кожній групі роздати аркуші паперу А3 (великі), на яких вгорі зліва наклеїно невеличкий капелюшок кольору групи)
•                      Білий капелюх – це в нас інформація, отже ви складаєте асоціативний кущ до слова ЗИМА. (конверт, у якому складено сніжинки, центральне слово, також треба мати ручку, клеючий олівець) На сніжинках запишіть слова, які ви асоціюєте зі словом ЗИМА. 
•                      Червоні капелюшки отримують завдання: виконати вправу «Порушена послідовність». Ваше завдання - встановити первинну послідовність у рядках вірша О. Олеся «Ялинка» (завдання дається в конверті, виконують маркером на форматі А3. При перевірці прикріпляють аркуш на дошку і читають. Під час перевірки демонструється. Жовті капелюшки створюють колаж з позитивних сторін зими, а чорні з негативних. (У конвертах вирізані зимові картинки. Для обох груп картинки одинакові)

Під час перевірки проводиться гра «Добре», «Погано». (До дошки виходять по одному представнику жовтих і чорних капелюхів і по черзі по одному пункту аргументують позитивні і негативні сторони зими, починаючи словами «Добре, що взимку…», «Погано, що взимку»)

•                      Власники зеленого капелюшка отримують творче завдання: вправа «Передбачення»

Скласти розповідь «Припустимо, що у нас є три пори року: весна, літо, осінь…»

Завдання перед вами. Потому кожна група представить нам свою роботу.

Синій капелюх:

•                      А тепер перевіримо, як ви справилися з завданнями.
•                      Чи можете ви сказати, що технологія «Шість капелюхів» була цікавою для вас?

Чи навчилися ви чомусь новому?

На що звертати увагу?Під час дослідження навчального матеріалу вчитель має особливу увагу приділяти аналізу інформації з точки зору достовірності джерел, з яких вона надходить. Крім того, інформацію можна аналізувати з огляду на упередження, забобони – як самого учня, так і інших учнів. Усе це створює підґрунтя для вироблення в учнів власних суджень і, як результат – розвитку критичного мислення.

Учитель може вдало поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення учнів. Проте побудова такого уроку вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще – і це принципово важливо – самому мислити критично.

Зазвичай для оволодіння технологією розвитку критичного мислення замало лише ознайомитися з нею в методичній літературі. Аби отримати необхідні практичні уміння, бажано пройти спеціальні тренінгові навчання – спробувати змоделювати заняття з розвитку критичного мислення з використанням конкретних методів, прийомів тощо. Часто вчителі зауважують, що лише під час таких тренінгів вони змогли до кінця усвідомити, що саме їм слід змінити у власній діяльності, аби їхні уроки стали уроками з розвитку критичного мислення.

На жаль, у системі сучасної педагогічної освіти майбутні педагоги не отримують поки що ані цих знань, ані цих умінь. Тож сьогодні слід включити таку підготовку в систему професійного розвитку і вчителів, і викладачів вищої педагогічної школи, а ще зорієнтувати неформальну тренінгову освіту педагогів у напрямі розвитку критичного мислення [2, с.78 – 80].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Отже, здатність критично мислити є навичкою, яку треба формувати, розвивати в навчальному середовищі.

Педагогічна технологія «Розвиток критичного мислення» багатофункціональна: вона  активізує та стимулює пізнавальну діяльність; оптимізує спілкування в процесі взаємодії; забезпечує короткий ефективний відпочинок; позбавляє напруження, підсилює інтерес до навчального матеріалу; дозволяє змоделювати різноманітні ситуації і цим наблизити умови навчання до реальної дійсності; активізує взаємодію між учасниками навчально – виховного процесу.

Багато залежить від педагога, наскільки він забезпечив необхідні умови для розвитку критичного мислення. Але відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення, врешті, лежить на самих учнях. Середовище, створене викладачем на уроці, має надавати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні.

Для стимулювання критичного мислення викладачеві потрібно: виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення; дозволити учням вільно розмірковувати та приймати різноманітні ідеї та думки; цінувати критичні міркування учнів; сприяти активному залученню до процесу навчання; забезпечити учнів середовищем, вільне від насміхань; висловлювати віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

У свою чергу, щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні розвивати упевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей; брати активну участь у навчальному процесі; ставитись з повагою до різноманітних думок; бути готовим породжувати та відкидати судження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК

ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Антонюк Н. А. Мовний аналіз у початкових класах : навч.-метод. посіб. / Н. А. Антонюк, Г. В. Підлужна. – К. : Літопис-ХХ, 2013. – 36 с.

2. Арделян О. Загальнопізнавальні вміння як компонент критичного мислення молодших школярів / О. Арделян // Рідна школа – 2001. – №4. – С.78 – 80.

3. Бадер В. І. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів / В. І. Бадер. – К. : АПН, 2000. – 316 с.

4. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Критичне мислення учнів початкових класів / О. В. Бєлкіна-Ковальчук // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 4. – С. 37–42.

5. Большакова І. Розвиток критичного мислення / І. Большакова // Початкова освіта. – 2012. – № 11. – С. 3–7.

6. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська – Х. : Основа, 2007. – 108 с.

7.Гісь О. Продуктивне мислення / О. Гісь // Початкова школа. – 2014. – № 2. – С. 7−9.

8. Пометун  О. Основи критичного мислення / О. Пометун,, Пилипчатіна. – Київ: Видавничий дім « Освіта», 2016. – 192 с.

9. Пометун О. Путівник з розвиткукритичного мислення в учнів початкової школи / О. Пометун, І. Сущенко. – Київ, 2017. – 96 с.

10. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. Терно. – Запоріжжя. : Просвіта, 2009. – 274 с.

11. Посібник для вчителів Навчаємо мислити критично – Дніпропетровськ: Ліра, 2016. – 143 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Красилівська  філія  Нововелідницького  ліцею  Словечанської  сіьської  ради.

11146,  вул.М. Я. Подкура, 136,  с. Красилівка,  Коростенський  район,  Житомирська  область.

krasilovka2020@ukr.net

 

 

 

Корсун  Лариса  Миколаївна, вчителька  початкових  класів

 

Практичний  посібник

Розвиток  критичного  мислення  на  уроках  в  початкових  класах.

 

         Посібник  присвячений  проблемі  вибору  та  використання  вчителем  сучасних  освітніх  технологій.  В  змісті  розкриваються  особливості  використання  технології  формування та розвитку критичного мислення, як  однієї,  що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистих якостей. Міститься  перелік  дієвих  прийомів  та  методів,  педагогічних  технологій,  які  допоможуть  розвивати  критичне  мислення  на  уроках  в  початкових  класах.

 

         Для  педагогічних  працівників,  батьків,  школярів.