Новорічне дійство "Світло,яке ми несемо"

Міняйло Олена Іванівна 19 листопада 4 Відгуки відсутні

Про матеріал

"Світло, яке ми несемо" - новорічне свято для учнів початкової школи, сповнене тепла, щирості та українського духу. Це зворушлива історія про добро, любов, щастя, родинні цінності та віру в краще майбутнє. Через поетичні слова, пісні, танці й символічні образи діти відкривають для себе справжню цінність людських стосунків, вчаться дарувати тепло іншим і розуміють, що кожен може зробити світ добрішим. Головна ідея свята - нести світло у своїх серцях, берегти любов і вірити в мирне та щасливе майбутнє України.

Перегляд файлу

“СВІТЛО, ЯКЕ МИ НЕСЕМО”


Дійові особи:


Ведуча 1 і Ведучий 2.

Берегиня - символ мудрості, добра й українських традицій.

Зірка - символ надії.

Добро.

Любов.

Щастя.

Мрія.

Час.

Діти - маленькі промінчики світла.



Сцена 1. Коли народжується диво


(У залі приглушене світло. Звучить ніжна інструментальна українська музика. На сцені - українська світлиця: дідух, свічки, рушники, калинові гілочки. Діти виходять із маленькими ліхтариками.)


Голос за сценою:

Є дні, коли хочеться зупинити час... Прислухатися до тиші... Обійняти найдорожчих... І просто сказати: «Дякую, що ви є».

Є особливий вечір, коли ми озираємося назад і думаємо про те, що залишаємо в минулому, а що хочемо взяти із собою в новий рік.

Бо Новий рік - це не лише свято. Це нова сторінка нашого життя. І кожен із нас може написати її добрими вчинками.


(Виходять ведучі.)


Ведуча 1:

Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися разом, щоб зустріти свято, яке дарує нам особливе відчуття - відчуття нового початку.

Ведучий 2:

Ми загадуємо бажання, мріємо про щасливі дні, чекаємо на диво. Але чи замислювалися ми, що справжнє диво часто народжується в наших серцях?

Ведуча 1:

У доброму слові. У простягнутій руці. В усмішці, яка зігріває. В обіймах, які дають відчуття дому.

Ведучий 2:

І сьогодні ми хочемо подарувати вам історію про найцінніше, що є в житті людини.


Сцена 2. Зустріч із Берегинею


(Звучить ніжна музика. Виходить Берегиня з вишитим рушником у руках.)


Берегиня:

Добрий день, мої хороші! Я прийшла до вас із давніх українських традицій, із мудрості наших предків.

Колись у кожній українській оселі на зимові свята збиралася родина. На столі стояла кутя, пахло свіжим хлібом, горіла свічка, а за вікном тихо падав сніг.

Люди бажали одне одному не багатства, не золота, не коштовностей...

Вони бажали здоров'я, миру, щасливої долі, добрих людей поруч і Божої ласки.

Бо знали: якщо в серці є любов, то навіть найпростіша оселя стає палацом.


Ведуча 1:

Скажіть, Берегине, а що потрібно людині для справжнього щастя?

Берегиня:

Це непросте запитання. Але сьогодні ми знайдемо на нього відповідь.

Для цього до нас завітають особливі гості. Вони не мають золота чи чарівних скарбів. Але без них світ був би зовсім іншим.


Сцена 3. До нас приходить ДОБРО


(Виходить дитина в білому або золотистому вбранні.)


Добро:

Я - Добро. Мене не можна купити, не можна покласти в скриню чи заховати за сімома замками.

Я живу там, де люди допомагають одне одному. Там, де не сміються з чужої біди. Там, де вміють підтримати, поділитися й пробачити.

Ведучий 2:

А чи справді маленький добрий вчинок може щось змінити?

Добро:

Звичайно!

Одна усмішка може розрадити. Одне добре слово може повернути віру. Одна простягнута рука може допомогти підвестися.

Не обов'язково робити великі подвиги, щоб змінити світ. Іноді достатньо просто бути людиною.

Дитина 1:

Я можу допомогти мамі, навіть коли вона не просить.

Дитина 2:

Я можу підтримати друга, якщо йому сумно.

Дитина 3:

Я можу поділитися з тим, кому чогось бракує.

Добро:

Ось так і народжується велике добро - з маленьких щоденних вчинків.


(Діти виконують невелику композицію «Поділися теплом»: передають одне одному маленькі світлові зірочки.)


Сцена 4. Приходить ЛЮБОВ


(Звучить ніжна музика. Виходить Любов.)


Любов:

А я - Любов.

Я не завжди гучна. Іноді я - мамине «одягнися тепліше». Іноді - татове «я поруч». Іноді - бабусина молитва. Іноді - рука друга, який не залишає тебе наодинці.

Любов не потребує дорогих подарунків. Вона живе в турботі, вірності, повазі й теплих обіймах.

Ведуча 1:

А як навчитися любити?

Любов:

Потрібно почати з простого:

поважати своїх батьків;

цінувати друзів;

не ображати слабших;

не забувати дякувати;

берегти тих, хто поруч.

І найголовніше - пам'ятати, що кожна людина хоче бути почутою, потрібною і любленою.

Дитина 4:

Я хочу, щоб усі діти світу мали маму й тата поруч.

Дитина 5:

Щоб ніхто не почувався самотнім.

Дитина 6:

Щоб у кожному домі було тепло від любові.

(Діти можуть виконати пісню про маму, родину або любов.)

Сцена 5. Зустріч зі ЩАСТЯМ


(Лунає легка, радісна музика. Виходить Щастя.)


Щастя:

А ось і я! Ви мене шукаєте?

Хтось думає, що я живу у великому будинку. Хтось - що мене можна знайти у дорогих подарунках. А хтось чекає, що я прийду лише тоді, коли здійсняться всі мрії.

Але знаєте, де я насправді?

Я - у ранковому сонечку. У сміхові дітей. У родинній вечері. У зустрічі з другом. У можливості прокинутися й обійняти найдорожчих.

Ведучий 2:

То виходить, щастя зовсім поруч?

Щастя:

Так! Просто іноді люди так поспішають за великим щастям, що не помічають маленького, яке вже є в їхньому житті.

Дитина 7:

Для мене щастя - коли вся родина разом.

Дитина 8:

Для мене - коли всі здорові.

Дитина 9:

Для мене - коли я можу мріяти й вірити в майбутнє.

Щастя:

Бережіть ці миті. Саме з них складається життя.


Сцена 6. Українська Зірка Надії


(У залі стає трохи темніше. З'являється дитина із великою різдвяною зіркою.)


Зірка:

Я - Зірка Надії.

Я світю тим, хто чекає. Тим, хто вірить. Тим, хто не здається.

Моя Україно, скільки випробувань ти пережила! Скільки сердець сьогодні моляться за мир! Скільки дітей мріють про просте дитинство - без тривог, без страху, без розлуки.

Та попри все ми продовжуємо жити, навчатися, співати, любити й вірити.

Бо українців неможливо позбавити головного - надії.

Ведуча 1:

Ми мріємо про мирне небо.

Ведучий 2:

Про повернення всіх, кого чекають удома.

Дитина 10:

Про те, щоб кожна дитина прокидалася від сонячних променів, а не від тривог.

Дитина 11:

Щоб у кожній родині було місце для радості.

Зірка:

І нехай кожен із нас стане маленьким світлом, яке допомагає Україні бути сильною, доброю та незламною.

(Діти виконують пісню про Україну або мир.)


Сцена 7. Українська традиція - сила нашого коріння


(Виходить Берегиня.)


Берегиня:

Ми - українці. І маємо чим пишатися.

Наші традиції - це не просто звичаї минулого. Це пам'ять, яку ми передаємо від серця до серця.

Колядки, щедрівки, різдвяна зірка, дідух, родинна вечеря - усе це нагадує нам, хто ми є.

Ведуча 1:

Колись українці вірили, що добрі побажання, висловлені щиро, мають особливу силу.

Берегиня:

Тож нехай сьогодні пролунають наші щедрі побажання!

(Виходять діти-колядники.)

Дитина 1:

Хай у кожній хаті буде світло!

Дитина 2:

Хай у кожному серці живе любов!

Дитина 3:

Хай родини збираються разом!

Дитина 4:

Хай діти ростуть у мирній Україні!

Дитина 5:

Хай добро повертається до кожного, хто його дарує!

(Виконання «Щедрика» або колядки.)


Сцена 8. Великий флешмоб “Ми - світло одне для одного”


(Спільний танець, який символізуватиме єдність, любов і надію.)


Ведуча 1:

Ми сьогодні говорили про добро, любов і щастя.

Ведучий 2:

Але найважливіше - не просто говорити про них. Найважливіше - нести їх у своєму серці й дарувати іншим.

Берегиня:

Тож нехай кожен візьме за руку того, хто поруч. Бо коли ми разом - наше світло стає сильнішим.

Музика: красива сучасна українська композиція з наростанням ритму. Можна використати інструментальну версію української пісні про світло, добро або єдність.


(Постановка флешмобу

Діти стоять у півколі з маленькими ліхтариками або світловими зірочками. На початку музики повільно піднімають їх угору.

Роблять два кроки вправо, два кроки вліво, передають світло сусідові жестом.

Утворюють два кола, рухаються назустріч одне одному.

Піднімають руки догори, утворюючи символічне велике сонце.

До дітей приєднуються всі персонажі, а потім запрошують батьків.

У фіналі всі стають у велике коло, піднімають ліхтарики й разом промовляють:)


“Хай світла буде більше! Хай любов переможе! Хай Україна буде щасливою!”


Сцена 9. Фінал. Наша найбільша мрія


(Усі персонажі виходять на сцену. Лунає тиха музика.)


Ведуча 1:

Ось і добігає кінця наша зустріч. Але ми хочемо, щоб сьогоднішні слова залишилися з вами надовго.

Ведучий 2:

Не забувайте: добро починається з нас. Щастя народжується в серці. А любов робить нас сильнішими.

Добро:

Даруйте добро - і світ стане теплішим.

Любов:

Любіть щиро - і ваше серце ніколи не буде самотнім.

Щастя:

Помічайте маленькі радощі - саме з них складається велике щастя.

Зірка:

Не втрачайте надії. Навіть найтемніша ніч закінчується світанком.

Берегиня:

Пам'ятайте своє коріння, шануйте традиції, бережіть рідну землю та людей, які живуть поруч.

Дитина 1:

Я хочу, щоб у Новому році було більше обіймів.

Дитина 2:

Більше щирих усмішок.

Дитина 3:

Більше добрих справ.

Дитина 4:

Більше родинних вечорів.

Дитина 5:

Більше здійснених мрій.

Дитина 6:

І найголовніше - більше миру!

Ведуча 1:

Нехай Новий рік принесе кожному те, чого найбільше потребує його серце.

Ведучий 2:

Нехай у наших домівках панують любов, злагода й добробут, а над Україною буде мирне небо!

Усі разом:

З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ! З МИРОМ ДЛЯ УКРАЇНИ!


(Звучить фінальна пісня. Діти піднімають зірочки, дорослі приєднуються до них.)

Особлива деталь, яка зробить свято незабутнім

“Долоньки добра”: кожна дитина заздалегідь отримує паперову долоньку. На ній написано одне побажання:

“Даруй любов”.

“Не забувай дякувати”.

“Допомагай тим, хто потребує”.

“Вір у себе”.

“Бережи родину”.

“Неси добро”.

“Мрій сміливо”.

“Цінуй кожну мить”.

Діти прикріплюють долоньки до великого символічного дерева з написом:

“Дерево щастя. Ми творимо світ, у якому хочемо жити”.


Берегиня:

Ми не можемо змінити весь світ за один день. Але можемо щодня робити його трішки добрішим. І якщо кожен із нас запалить у своєму серці маленький вогник любові, разом ми зможемо освітити цілий світ.



В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів