Цей матеріал покликаний ознайомити учнів з історичним минулим України;формувати вміння виразно читати поезію і прозу; сприяти вихованню поваги до історичного минулого своєї Батьківщини.
Запорізька єврейська гімназія «Орт-Алєф»
Дню Соборності України присвячується
(відкритий виховний захід,проведений у 6-Б класі)
класний керівник
Марченко Лариса Миколаївна
м. Запоріжжя
2017
Мета: ознайомити учнів з історичним минулим України;формувати вміння виразно читати поезію і прозу; сприяти вихованню поваги до історичного минулого своєї Батьківщини.
Перебіг заходу
У святково прибраній залі вишикувані учні 5-11класів.Звучить гімн України.
Вч.: Шановне товариство! Сьогодні незвичайний день!22 січня ми згадуємо дві важливі події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919 року.
Тобі, найкращая перлино моїх розбуджених надій,
Тобі, що звешся Україна, і в цей життєвий буревій,
Тобі, що постаті козачі для нас змальовуєш щодня,
Я шлю привіт й бажаю вдачі у сяйві радісного дня.
Україна! Чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть.
Учениця читає вірш « Я - українка»
Я – українка! Горджуся й радію,
Що рідною мовою я володію,
Шевченковим словом умію писати,
Слова мелодійні у вірші складати.
Я – українка! Живу в Україні
На вільній,єдиній моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: ліси і садки,
Озера й річки, і глибокі ставки,
Лани неосяжні, і гори, й долини,
Цвіт білосніжний у лузі калини.
В душі моїй солодко грає сопілка,
Бо я – з України, бо я – українка.
1-ий уч.: Збулося одвічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали й гинули, боролися й вболівали, для чого жили й працювали мільйони синів і дочок України – впродовж років, десятиліть,століть. Воскресний день настав! 1 грудня 1991 року народ України підтримав Акт про незалежність.
Затуляли чужинці в обіймах нам рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу у пісні український народ,
І живе мій народ у співочому слові.
Бандуристка виконує укр. пісню « Маленька українка»
2-ий уч.: В історії становлення незалежності й соборності України особливе місце займає 22 січня 1919 року, коли Директорія УНР проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з’єднання ЗУНР із УНР прийнято відзначати як свято – День Незалежності і Соборності України.
Україно, соборна державо,
Сонцесяйна колиско моя,
Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
3-ій уч.: 22 січня – День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави. Ми пишаємося тим, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля дорога та мила серцю кожного з нас.
Одна Батьківщина – і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі,
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весну несуть,
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
Троє учнів 8-го класу читають вірш В. Сосюри «Любіть Україну».
Бандуристка виконує пісню на слова Т.Г. Шевченка «Мені однаково».
4-й уч.: Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
5-й уч.: У тяжкій тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.
6-й уч.: Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об’єднання усіх національно-демократичних сил українства, хто словом і ділом намагався відродити незалежну соборну українську державу.
Ти не згинеш, Україно,
І мова прадідна твоя,
Що кожне слово в ній – перлина,
Не вмре повік вона.
7-й уч.: 22 січня 1919 року на Софійській площі Києва біля пам’ятника гетьману Б. Хмельницькому у присутності десятків тисяч киян лідери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свій непохитний намір збудувати єдину соборну українську державу.
8-й уч.: Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.
9-й уч.: Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.
Тут мамина пісня лунає і нині,
ЇЇ підхопили поля і гаї,
ЇЇ вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї вустами,
І серцем вбираю, мов спраглий, води
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє, земля назавжди.
Бандуристка виконує українську народну пісню.
10-й уч.: Після проголошення об’єднання України питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, соборну і єдину,
І нам твою історію творить.
11-й уч.: Украйна… Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава. А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.
Ми вірим в майбутнє твоє, Україно, -
Говорять сьогодні дорослі й малі,
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,
Немає такої, як ти, на землі.
Вч.: Шановні присутні! Ви зрозуміли, в якій прекрасній країні ми живемо. І наше завдання – прикрашати її своєю працею – навчанням, гарною поведінкою, добрими вчинками. І треба завжди пам’ятати, що ми сильні, неподільні тільки тоді, коли разом, об’єднані, незважаючи якою мовою говоримо, яку віру сповідуємо, де живемо. І тоді наша Україна буде мати прекрасне майбутнє. Будьте гідними громадянами своєї країни.
Дай щастя, Боже, нашій Україні,
Такій великій, рідній і єдиній.
У кожне місто і село квітчасте
Пошли любов і вічне щастя.
Танець учнів 6-го класу під пісню Т. Кароль «Україна – це ти».