СВЯТО ДО ДНЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ

СВЯТО ДО ДНЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ

1-й ведучий   Тихо блукає осінь по закутках. Вже недалеко подих зими.

Але щось зігріває серце нам,

Наче подих приємний весни.

 

2-й ведучий    Те приємне тепло йде від тих,

Що крокують до нас крізь віки,

Ті, що роблять людей із юрби дітвори,

  Ті, що сіють знання і збирають плоди

Ті, чиє Ім'я   - вчителі!

1-й ведучий    Увага! Увага!

 

1-й ведучий    Розпочинаємо свято ...

 

                      (Вбігає ще 2-оє учнів.)

1  учень.  —    Ми не можемо розпочати.

 

2  учень.  —    Ти директора не бачив?

 

1  учень.  —    Ні.

 

2  учень.  —    А що робити?

 

1  учень.  —    Як ми свято без нього розпочнемо?

 

2. учень. —  Давай у пошукову агенцію зателефонуємо.
3.  

(Бере телефон, телефонує.)

2  учень.  —    Алло, пробачте, у нас пропав директор. (Голос з телефону: "Термін розшуку — 2 тижні".)

 

2  учень.  —    Та що ви, нам зараз треба, у нас свято. (З телефону — "Ну добре, це коштуватиме 500 $".)

 

2  учень.—   Ого! Але ми згодні. (З телефону — "Виїжджаємо!")

 

     Чути міліцейську сирену, на сцені з'являється агент-пошуковець, припадає до підлоги, цілиться з револьвера. Стрибками наближається до учнів.

 

Агент.        —    Агента викликали? ("Так ".)             

                   —    Що у вас пропало?

 

2 учень.      —    У нас пропало найдорожче — наш директор.

 

Агент.       —    Особливі прикмети є?

 

1 учень.     —    Вона   чорнява, наймудріша жінка в школі, вона ...

 

Агент.       —    Є свідок, який бачив її востаннє?

 

     (Вибігає розкуйовджена учениця.)

Учениця     —    Я, я свідок, бачила її недавно в кабінеті біології.

 

     Кабінет біології. Стіл. Скелет,  перед яким сидить сумний учень з підручником в руках. Агент підходить, бере скелет за руку

.

Агент.   —    Це все, що залишилося від вашого директора?

 

Учень.   —    Що ви, що ви! Я тут просто готуюся до заліку!

 

Агент.   —    А де директор?

 

(3'являється учениця, яка веде директора за собою.)

 

Учениця.      —    А я директора знайшла. Вона  із завгоспом цвяхи рахувала.

 

Ведучі.         —    От нарешті ми зможемо розпочати...

 

Директор.    —    Наші уроки.

 

    (Звучить музика.)

1-й ведучий.  —    Шановні вчителі! Давайте кілька хвилин пофантазуємо. Подивимось, чи  не могли б ви прискорити хід закону "Про освіту" громадян шкільного віку. Тобто трошки помолодшати, уявити себе школярами і відвідати наші уроки.

 

2-й ведучий Адже урок — це ваша стихія. Тільки тут ви почуваєтеся впевнено, добре, як риба у воді.

 

1-й ведучий       Сьогодні для суму в нас місця не буде,

Радість і сміх пануватимуть всюди.

Запрошуємо всіх активними стати,

Щоб настрій веселий, бадьорий всім мати.

 

     (Урок І. Дзвінок!)

2-й ведучий    Мистецтво римування зародилося ще у стародавній Греції. Вміння добирати потрібну риму свідчить про те, що людина освічена, начитана, ерудована.

Знайомтесь — вчителька уроку римування ...

 

Вчителька —    Всі присутні вчителі в цьому залі — мої учні. Вам роздадуть щоденники, в які ви будете самі виставляти одержані бали за вдало придумані рими.

      За 1 риму — ...  бал. Найвлучніша рима — ...  бали.

                         Всіх запрошуєм до гри ми —

                         Віршувать поможуть рими.

                         З нами будь за кроком крок.

                         Починається урок.

     —    Як це буде виглядати?    

Наприклад. — Наша школа невеличка — (ніби така рукавичка).

1.   На уроці б не сидіти ... (ми хотіли б побалдіти).

2.   Я вже зовсім не дитина ... (заявила всім Ірина).

3.   На дворі погода гарна ... (не сидіти би тут марно).

4.   Я хотіла б почитати ... (і писати, й рахувати).

5.   В нас сьогодні вечір в школі ... (гумору у нас доволі).

6.  Ах ці бали, ах ці бали ... (вони нас уже дістали).

7.   Колишеться м'ята, тремтить далина ... (доріг є багато, Вітчизна – одна).

8.   Обрали б мене президентом — то враз ...

9.  А ви подивіться на цих малярів ...

10.Не сидітимеш в хатині...

         Дзвінок!

1 ведучий. Оголошуємо перерву. (Звучить музика.) шановні вчителі прийміть привітання від учнів початкової школи.

2-й ведучий Увага, лунає дзвінок, починаємо другий урок.

 

     (Дзвінок.) Починається 2-й урок.

 

1-й ведучий Урок естетики. Вчитель ... .

     (На столі 3-4  вазочки, різні квіти, гілочки, листя.)

Вчитель.  Дуже приємно, коли кімнати, в яких ми живемо, прикрашені квітами. У кожній країні є власні звичаї. Навіть букети з квітів у різних країнах роблять по-різному. Сьогодні ми поговоримо про Японію. В Японії до квітів ставляться з особливою пошаною й любов'ю. Там навіть існують свята на честь квітів — свято хризантем, свято квітучих вишень.

     Мистецтво складання букета японською мовою називається "ікебана", Не можна ставити у вазу багато квітів — це грубо. Є в Кіото вища школа створення букетів, є багато курсів, гуртків, які цим займаються.

 — Яких правил потрібно дотримуватись під час складання букета?

     Ніяких рецептів немає, кожен відчуває по-своєму, кожен має свій смак. Але квіти повинні бути свіжі, мають пасувати до кольору та форми вази.

     А зараз створимо композиції і дамо їм назви.

     Кожен стіл — створює одну композицію.

     Підсумок.

            (Дзвінок.)

 

2-й  А зараз прийміть вітання від

2-й ведучий   Розпочинається 3-й урок.

1-й ведучий   Урок музики     проведемо у вигляді гри "Відгадай мелодію".

 

  Дзвінок.  (Розпочинається урок музики, звучать кілька акордів відомих пісень, які учителя повинні відгадати))

 

2-й ведучий     Дорогі наші друзі. Сподіваємося, що наші уроки вам сподобались, вам було цікаво. Адже вчитель повинен бути трохи актором  і мати неабияке почуття гумору. Частіше запрошувати на свої уроки Момуса — бога сміху і жартів, щоб прогнати з уроків Морфея — бога сну. Будьте завжди веселі і життєрадісні, зі святом вас 

 

1-й ведучий Дорогі наші вчителі! Вам, людям нелегкої , але такої необхідної професії ми даруємо сьогодні величальні слова подяки.

2-й ведучий Для кожного з нас – учитель – близька і дорога людина. Усі ми, учні, щиро шануємо і любимо його. Ми вдячні вчителям за мудрість, душевне тепло, яким ви від усього серця щодня ділитеся з нами.

 

Учень  1        Життя твоє усе — як на долоні,

По краплі душу іншим віддаєш,

 Хоч вчора втома нелюдська й сьогодні,

Любові й праці ти не знаєш меж.

Хвилина вільна рідко випадає,

І осінь рано тулиться до скронь.

Ти не засмучуйсь, світ весь зігріває

Учительських сердець палкий вогонь.

 

Учень  2       Серце вчителя... Скільки в ньому

Ласки, мудрості, скільки теплоти.

В серці вчителя поруч розквітли

Риси суворості і доброти.

Хай пролітають вихором роки,

Хай сивина припадає до скронь,

Серце учителя — вічний неспокій,

Серце учителя — вічний вогонь

 

2-й ведучий Дорогі вчителі! Сьогодні ми нагороджуємо вас почесним званням — «Вчитель із золотим серцем», що буде уособлювати в собі весь жар нашої до вас любові.

1-й ведучий Працю вчителя ні з чим не можна порівняти, вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння. Кожна крихта людської краси — це його безсонні ночі, сивина, неповторні хвилини його особистого щастя. Учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірливість долі, а справжнє щастя особистого життя.

 

1-й ведучий Сьогодні ми хочемо привітати з професійним святом наших молодих вчителів. Для вас – подарунок.

 

2-й ведучий Чому саме яблука – запитаєте ви! Золоті яблука Гесперид повертали молодість і давали сили тим, хто їх спробував, тому ваша молодість і ваші зусилля приведуть вас до успіху!

 

1-й ведучий «Яблуко розбрату» - означає предмет суперечок, а в суперечці, як відомо, народжується істина. Шлях до істини – це шлях до самопізнання. Тому саме з яблука почнеться вас педагогічний марафон1 і неодмінно зелені яблука почервоніють у шляху подолання марафонської дистанції.

 

1-й ведучий. І давно то було, коли вчитель молодий, повний сил і енергії зайшов вперше у клас. Пролетіли роки і настав час іти на заслу­жений відпочинок. Але скажіть, хіба вчитель може відпочити від школи, від дитячого сміху, від пустощів учнів? Ніколи. Бо малиновий передзвін прожитих літ у школі звучить не лише в пам'яті, а і в серці все життя.

 

2-й ведучий Учительське життя — це наче велика держава, що існує за певними законами, а учні живуть в цій державі завдяки вашій пам'яті, яка також підвладна своєрідним законам. Зусиллями пам'яті ви намагаєтесь реставрувати минуле — таке близьке і водночас далеке. І пригадавши його, ви переконливо можете сказати, що ваше вчительське життя не вигадка, не міф, а реальність.

 

Учень 1          Сьогодні ми всіх вас вітаємо,

У ваш професійний цей день.

Найкращого в світі бажаємо,

                  І щирих та ніжних пісень.

 

Учень 2          Посивіли ваші скроні від турботи про дітей,

Шану вашій праці, шану вашій долі

Віддаємо ми в цей день.

Хай рясним буде суцвіття в тім саду, що ви садили,

Зичимо миру, довголіття, щастя радості і сили

.

(Знову лунає тиха музика. На її фоні звучать слова)

.

Учень 1.     Дорогі вчителі! Ми щиро вітаємо вас із професійним святом!

Учень 2.     Бажаємо вам здоров'я міцного, щастя п'янкого!

Учень 3.     Учнів вдячних, батьків обачних!

Учень 4.     Чистих ранків, сонячних світанків!

Учень 2.     Променів сонця у кожне віконце!

Учень 1.     Ніжної ласки, душевної казки! 

Учень3.      Грошей без ліку, довгого віку!

Учень 4.     Бувайте веселі, бувайте здорові!

Учень 1.     В багатій оселі, взаємній любові!

  (Пісня "Ми бажаєм щастя вам добра»)