Свято матері для 4 класу Вітаємо маму Вітаємо маму зі святом.
- Хто найбільше із усіх
Любить нас, дітей малих?
Хто про нас найбільше дбає,
Хто нас щиро доглядає?
Хто, скажи, маленький брате?
Всі: Мати.
- Хто готує їсти нам,
Хоч не раз не їсть і сам?
Хто нас чеше і вмиває,
В чисте плаття одягає?
Хто із вас це буде знати?
Всі: Мати.
- Хто, як щось у нас болить,
Цілу ніченьку не спить?
Хто найкращу казку скаже,
Як дитина спати ляже,
Хто співає їй злегенька?
Всі: Ненька.
- Хто до школи перший раз
Відпровадив з дому нас?
Хто нам книжку дав у руки,
Заохотив до науки,
Вчив трудитись – працювати?
Всі: Мати.
- Хто за руку нас веде,
Як у свято в церкву йде?
Хто молитви нас навчає,
В Бога долі нам благає?
Хто вчить старших поважати?
Всі: Мати.
- Хто життя свого за нас
Не жаліє в кожний час?
Хто нас вчить у світі жити,
Вірно Рідний Край любити,
Рідну мову шанувати?
Всі: Мати.
- Хто завжди нам допоможе?
Хто все вміє і все може?
Хто все зробить, як годиться?
Хто ця мудра чарівниця?
В цілім світі найдобріша,
Найдорожча, наймиліша,
Лагідна і ніжна сама?
Всі: Ну звичайно, наша мама!
- Мама – для кожного слово святе
Дуже величне і зовсім просте!
- На щиру розмову
Зібрались ми з вами,
Розмову сьогодні
Присвятимо мамам.
- День травневий, день весняний.
Трави й квіти весняні.
Навкруги – куди не глянеш:
Все всміхається весні.
- І в таку чудову днину,
Між пташок дзвінких пісень,
В серце кожної людини
Йде з любов᾽ю Мамин День.
- Травень чепуриться вже,
Йде чарівне свято,
Всі кругом готуються
Матінку вітати.
- Прийшла весна лугами
І звеселила світ.
Принесла свято Мами
І яблуневий цвіт.
- Наші рідні, кохані матусі,
Наші ніжні, ласкаві бабусі,
Із Святом Матері вітаємо вас!
Прийміть найщиріші вітання від нас!
- Мамин день – найкращий день,
Повний радості й пісень!
- В цей день будемо вітати,
В піснях, віршах прославляти
Наших любих аж Три Мами,
Які завжди разом з нами!
- Перша з них – рідна наша ненька.
Ми її кохаєм з усього серденька,
Будемо старатись, будем працювати,
Щоб із нас потіху мала люба мати.
- Друга наша мати – люба Батьківщина,
Рідна, славна Україна.
Їй присягу вірну всі складають діти
Вчитись для неї і для неї жити.
- Третя наша мати – Пресвята Марія,
Матінка Ісуса, всіх людей надія.
Під святим покровом Пресвятої Діви
Будем, діти, жити вільні і щасливі.
- З подякою і надією, з вірою ми звертаємось до Божої Матері,
в Неї просимо ласки і захисту, благословення.
- Усе живе на світі, усе прекрасне в світі – від матері. А тому перші наші слова до Матері Божого Сина – Ісуса Христа, до Пресвятої Богородиці – Матері всіх християн.
- У нас у городі зацвіли лелії –
Із них я найкращу зірву для Марії,
Бо вона, пречиста, повна благодати,
Матінка Ісуса, твоя й моя мати.
- О свята ненько, чиста леліє,
В тобі спасіння, надіє!
Охороняй нас від зла, маленьких,
Пригорни в ласці душі чистенькі.
- До тебе, Пресвята, з квітками
Ідем ми діти, мов до мами,
Схиляємось до ніг Твоїх,
До шани, білої, мов сніг.
- Благословляй нас, Божа Мати,
На славу Богові зростати,
На радість людям і батькам,
Допомагай, Пречиста, нам!
- Не просим скарбів – самоцвітів,
Від них немає щастя в світі –
Та силу подаруй нам Ти
В чеснотах, добрості зрости.
- Знання і мудрість дай здобути,
Збороти всяке лихо люте
І ласку нам святу подай
Розвеселити Рідний Край!
- О Мати Божа, Свята Маріє,
В тобі спасіння, наша надія.
Охороняй нас від зла, маленьких,
Пригорни в ласці душі чистенькі.
- В образі Матері осягаємо розумом рідну Україну – мальовничу і прекрасну.
Україну – край смутку і краси.
Україну – з її милозвучною мовою, задушевною піснею та чарівною вишивкою.
- Вам, любі діти, треба знати,
Що ще другу маму мусите кохати.
Бо та друга – всім нам мати, нас вона ростила,
Хлібом, сіллю і водою нас вона кормила.
А та мати – Україна! Любіть її діти,
Прикрасіть її собою, як красиві квіти.
І для неї ви, діти, ростіть на потіху.
- Україно, Україно,
Нене моя, нене,
Як забуду тебе, рідна,-
Й ти забудь про мене.
Як буде мені дорожче
Що від тебе, нене, -
Прокляни мене, о рідна,
І забудь про мене.
- Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!...
Шуми, Україно. Як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
- Знаю, бо казала
Мені моя ненька,
Що я українка,
Правдива, маленька.
Знаю, Україна
Серцю мому мила,
Я по-українськи
Молитися вчила.
А моя опіка –
То Божая Мати,
Мати України
Повна благодати.
Ось мою молитву
Прийми, Отче Боже,
Нехай Україні
Вона допоможе.
- Можна вибирати друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати,
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
- Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша – Україна
Не забудьте ви!
- Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
- Любіть у труді, у коханні, в бою,
Як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою –
І вічні ми будемо з нею!
- Не ті внучата княжої землі,
Все віддала – і рідну мову, й землю.
За знак манкурта на низькім чолі.
Україно, Україно. Як тобі здається
Сидить ворог у Твоїй хаті, та й з Тебе сміється.
- Україно, Україно,
Наша рідна мати,
Чи ще довго над Тобою
Будуть панувати.
Чи ще довго кровицю
Будуть з Тебе пити,
І діточок Твоїх рідненьких
В кайданах водити?
Гукни, гукни, Україно,
Нещасне вдово,
Може діти на твій голос
Відізвуться знову!
- Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,
Що, як мама, як тато – одна.
- Світи, сонце, світи, ясне,
На міста і села,
Щоб наша рідна Україна
Все була весела.
- Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?
Всі: Мама.
- Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі весь час,
Що кращого слова. Як Мати,
Немає у світі для нас.
- Мама… Найдорожче слово в світі.
Мама – берегиня роду людського.
Мати рідна дала нам життя, свою любов.
Мати – всьому початок.
- Можна у світі чимало зробити
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами, -
«В світі усе починається з мами!»
- Хто вас, діти, міцно любить,
Хто ласкаво так голубить,
Не стуля вночі очей,
Дбає все про вас, дітей?
Всі: Мама дорогенька!
- Хто колиску нам гойдає,
Хто вам пісеньку співає,
Хто вам казочку розкаже,
Та забавками розважить?
Всі: Мама золотенька!
- Мама шиє, прибирає,
Бавить, вчить,цілісінький день.
А про зіроньки співає
Колискових тих пісень.
З колискової починається світ людини. Ми з дитинства з дитинства пам’ятаємо ніжні материнські руки, тиху мову й колискову…
- Вранці я ще в ліжку мрію,
Поринаю в ніжних снах,
А вже мама кухню гріє:
Мама рано на ногах…
- І працює, щоб тоді як
Повстають усі малі,
Наче з волі чародійок
Все було вже на столі.
- Щоб усім було що їсти
Й одягти всіх пізніх сплюх,
Та не просто в щось, а в чисте,
В попрасоване як пух…
- Не дає спочить ніколи
Мамі вся та метушня,
Поки рушать всі до школи
На якогось там півдня…
- Мама! Мама! – гарне слово!
Тільки скажеш – все готове!
- Мамо, кашки! – кашка є.
- Мамо, чаю! – вже наллє.
- Мамо, спати! – вже роздітий
І у ліжку, і укритий.
- Мамо, ніжку зав’яжи!
- Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готове!
- Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба,чи води,
Чи сорочку, чи штанята
Все до мами – не до тата –
Там безпечно від біди.
Посварить, покричить,
Поцілує тай мовчить;
А як може трошки часом
По штанятах вдарить пасом, -
То не дуже це болить.
- Гумореска «Чому»
Хл. Ну і мама! Ну і мама!
Наче справжнє дошкільнятко!
Нічогісінько не знає –
Смішно і сказать комусь! –
Бо щодня мене питає
Лиш одне: «Чому й чому?»
Дів. – Ти чому образив Віту?
- А чому отримав двійку?
- А чому прийшов так пізно?
- Та чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому це вірш не учиш?
- А чому портфель без ручки?
- І чому такий синець?
Хл. Ох, настане мій кінець. Не поясниш їй ніколи, Хоч би й дуже захотів… Треба маму дать до школи – Хай питає вчителів.
- – Ой, Марійко, - ученице,
Ти куди біжиш така?
Чом розпатлані косиці?
Забинтована рука?
Чом коліна,як на сміх
Визирають із панчіх?
А на синьому жакеті
Білий ґудзик, як горіх?
Марійка:
- Не розпитуйте дарма.
Бо хіба ж я знаю?
Третій день себе сама
Навіть не впізнаю!
Забруднився комірець...
Загубився гребінець...
Всі підручники з портфеля
Перебрались на стілець!
Кіт нитки загнав під ліжко
(Для кота котушка – мишка).
Поки я шукала їх, от що
Вийшло із панчіх.
Ну й попала я в біду,
Що нічого не знайду;
А ні голки, а ні нитки,
Ні ножа, ні сковорідки.
Ні у ванні рушника,
Ні у кухні сірника,
Ми й котлети з братом разом
Їли так, несмажені...
Учень:
- Та що ж сталося у вас?
Марійка:
- Мама у відряджені!
- Є немало мам на світі
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша
Хто така? Скажу вам я –
Рідна матінка моя.
- Сашко:
Ми з товаришем гуляли.
Ми серйозно розмовляли
І не посварилися,
А порозумілися.
- Знаєш, Вітю, - мовив я, -
Краща мама – це моя!
Ну, а Вітя каже:
Вітя:
- Ні!
Сперечатись нащо?
Мусиш вірити мені.
Моя мама краща!
Сашко:
Я товариша любив, Сперечатись не хотів, І повірили тому Він – мені, а я – йому.
Вітя:
І обом приємно нам
І мені й Сашкові.
Разом:
Значить, кожна з наших мам
Є найкраща в світі.
- Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки розгладжу. Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
- Спасибі, що в нас є
Бабусі і мами,
Які з щирим серцем
Завжди разом з нами.
- Кожна бабуся – це теж чиясь мати,
Отже День Матері – теж її свято.
- Бабуся прожила на світі удвічі більше за наших маму і тата. Бачила в житті удвічі більше за них. І ми удвічі дорожчі для неї, бо ми – діти її дітей. Бо ми – бо ми її онучата, дівчатка й хлоп’ята. Бо ми – її пташенята, ластів’ята, нехай іноді й поросята.
- Бабуся – це найближча для кожного з нас людина, це мати нашої матері чи батька.
Вона заслуговує на подвійну шану та низький уклін з недоспані ночі та натруджені руки.
- Бажаєм вам радості, щастя й любові,
Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!
Кохані матусі і рідні бабусі,
Хай довгі літа накує вам зозуля!
- Спасибі за вашу турботу, за ласку!
Хай буде життя ваше
Добрим, як казка!
Хай всі Святі оберігають вас від горя,
Нещастя та біди.
- Стоїть на землі Мати – вища й найсвятіша від усіх богинь. Стоїть Мати й молиться за народ, за синів і дочок, за нас перші слова її молитви:
« Пошли, Боже, діткам щастя і здоров᾽я, віру в завтрашній день, людяності їм пошли і милосердя, доброти їхньому серцю, світлого розуму чолові, дай їм бажання працювати, примножувати багатство роду, не зазіхати на чуже добро.»
- Чуєте, молиться мати не за себе, а за вас, свої дітей, тому, що вона – Мати.
- Найкращі дні для наших матерів
Це дні, коли щасливі їхні діти. Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.
- Мені все говорить щовечора ненька,
Що я українка, мов квітка пишненька.
І ось я віночок сплела моя рідна.
Щоб ми уквітчали Тебе і Вкраїну.
- Мамо рідна! Хай славиться твоє ім᾽я!
Україно! Я краплина маленька твоя!
Всі квіти обом я складаю до ніг,
Хай скроні не сріблить завчасно вам сніг,
Хай вас обминають печаль і журба
І довгими будуть щасливі літа.
- Щиро вітаємо тисячу раз,
Щастя бажаєм в святковий цей час,
Сили вогненної, праці натхненної,
Радісних літ,
Серцем гарячим прийміть
Наш палкий привіт.
- Дарунків, золота не маєм,
Щоби до ніг тобі зложити,
Однак тут спільно присягаєм,
Що, доки тільки будем жити,
Любов сердець своїх маленьких
Тобі дамо, кохана ненько,
Щоб діти всі, цілого світу
Тобі співали «Многая літа!»
Пісні
О, Україно! Сл.М.Вороного муз. Я.Ярославенка
1. О, Україно! 3. Ганебні пута О, люба ненько, Ми вже порвали
Тобі вірненько присягнем. І зруйнували
Серця кров і любов, Царський трон.
Все тобі З-під ярем
Віддати в боротьбі. І з тюрем,
За Україну, Де був гніт,
За її волю, Ми йдем у вільний світ!
За честь, за славу, За Україну,
За народ. За її долю,
2. За Україну! За честь, за славу,
З вогнем завзяття За народ!
Рушаймо, браття, 4. Вперед же, браття!
Всі вперед! Наш прапор має
Слушний час І сонце сяє
Кличе нас – Нам в очах!
Ну ж бо враз Дружний тиск,
Сповнять святий наказ! Зброї блиск
За Україну, В серці гнів
За її долю, І з ним свобідний спів.
За честь, за славу, За Україну,
За народ! За її долю,
За честь, за славу,
За народ!
Вітаємо маму
1.Вітаємо маму зі святом.
Зі святом матусе моя.
Добра тобі зичим багато
Щаслива хай буде сім᾽я.
Мамо, мамо із святом
Матусе моя
Щаслива хай буде сім᾽я.
2. Щоб наша матуся спокійна,
Завжди весела була.
Все зробимо, щоб стала вільна
І з нами гуляти пішла.
3. Ми будемо маму любити,
Завжди шанувати її.
Потрібно нам всім зрозуміти
Рідніша чи є на землі.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку