Свято " Матусю, сонечко моє!"

Про матеріал

Перший зубчик, перші кроки, вперше вимовлене слово, перший раз у перший клас, перше кохання - усе це у пам'яті Матусі, тому що в ці важливі моменти життя кожного з нас завжди були поруч найрідніші , найдорожчі люди - Матері.

Мама заслуговує на свято щодня. Але, на жаль, діти часто забувають сказати навіть елементарне дякую за смачний обід чи дбайливо випрасувані речі.

День Матері - чудова нагода сказати все несказане, подарувати матусі приємні хвилини відпочинку, потішити піснею, танцем.

Перегляд файлу

Матусю, сонечко моє!

Сценарій свята до Дня матері

Зала, в якій відбуватиметься свято, прикрашена квітами, повітряними кульками, сердечками з кольорового паперу, вишиваними серветками і рушниками. В центрі — віночок із квітів, від якого у різні боки розходяться стрічки, які символізують дороги. На стіні — рукописна газета з фотокартками мам і дітей, а під фотокартками дитячі вітання.

ТРЕК 1 «Дорогій матусі»

ТРЕК 2 ( на фоні)

Немає щастя більшого для мами,
Як в дивосвіт вести своє дитя.
І захищати серцем і руками
Малу й тендітну свічечку життя.

Щоб променилась вічно, не вгасала,
Несла у Всесвіт світло і тепло.
Та щоб дитина добру долю мала,
І в щасті й радості дитя зросло.

Молитву шепче трепетно вустами,
У Бога просить за своє дитя.
І захищає серцем і руками
Малу й тендітну крихітку життя.

Звучить фортепіано

ТРЕК 2 ( на фоні)

Хлопчик

Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття.

Дівчинка

Матусю мила, найрідніша в світі,
Ти наше сонце щире і ясне.
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине.

Хлопчик

Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,
У світ ведеш і думаєш про всіх.
Найбільше щастя — мати для дитини!
Її любов і ласка, щирий сміх.

Дівчинка

Ти наше сонце лагідне, привітне.
Від тебе ласка, щедрість і тепло.
Нехай сьогодні усмішкою квітне
Твоє лице, щоб радісно було.

Хлопчик

День Матері і день весни ясної.
Квітує травень, бджілкою дзвенить.
День Матері — Мадонни пресвятої!
Для тебе пісня хай у світ летить!

                  Пісня « Мама»                                                                               

На сцену виходить гурт дітей, вони сідають на лавочках і починають розмову між собою.

                                                          ТРЕК 3 ( на фоні)

Діана. А що ви приготували на свято для мами?

Юля. Я намалювала для мами квіти, бо вона дуже любить квіти.

Світлана. Я — аплікацію з кольорового паперу зробила -  і вийшла у мене ціла картина.

Ігор. А  я вірш написав і розкажу його для мами на святі.

Богдан. Я тільки пісню вивчив, але мама буде рада, бо дуже любить, як я співаю. Ми з нею часто удвох співаємо.

Стас.  А ми з братиком вирішили обід приготувати, щоб мамі догодити.

Настя. Правильно, кожен готує для мами подарунок. Бо яке ж то свято без подарунка? Мама для кожної дитини найрідніша, найдорожча, найкраща і найкрасивіша. Бо вона нам дала життя.

Богдан. Так! Ти, Насточко, правильно говориш. Це велике щастя жити на білому світі, а мами нам подарували щастя жити.

Стас.  А звідки взялося таке свято, хто його придумав?

Юляю. Свято придумують люди, а хто ж?

Світлана. А нащо?

Ігор. Ну, це для того, щоб у такий день по-особливому привітати дорогу людину. Бо ж у кожного на Землі є мати.

Світлана. То хай би кожного дня і вітали, а то тільки у свято.

Ігор. Ну, Ксеню, таке скажеш! Ти ж сама розумієш, що кожного дня люди дуже зайняті роботою, власними справами, всі поспішають, нема коли вгору глянути. Ось ти йдеш до школи, мама з татом — на роботу, хіба встигаєте вітати один одного?

Світлана. Я маму кожного дня цілую, як іду до школи, а мама мене.

Юля. У свято люди мають змогу відпочити, сказати один одному багато теплих слів, поспівати пісень, потанцювати... поспілкуватись і не поспішати.

Діана. Тому ми сьогодні і відзначаємо свято Матері, щоб кожна мати відчула любов і ніжність, доброту і ласку своїх синів і дочок.

Богдан.  От тому і свято потрібне, щоб висловити любов і вдячність мамі.

Виходять учні.

Учень 1: Від чистого серця, простими словами

Учень 2: Сьогодні, друзі,  розкажем  про маму.

Учень 3: Мама - це небо!

Учень 4: Мама - це світло!

Учень 5: Мама - це щастя!

Учень 6: Мама - це казка!

 Учень 7: Мама - це сміх!

Учень 8: Мама - це ласка! Мама краща за всіх!

Всі разом: Мамо, я тебе люблю!

 ТАНЕЦЬ.

 

Найдорожча у світі людина
Картина І

(Кімната будинку. Сидить хлопець, який недбало читає книжку. Збоку сидить дівчина, також читає).

                                         ТРЕК 4

Тарас: (кидаючи книжку) 
Ненавиджу книжки! І хто придумав те навчання?!

Марійка: (подаючи книжку) 
Тарасе, ну чому ти ніяк не можеш зосередитись, щоб почитати?

Тарас: (знову кидає книжку) 
Ненавиджу!

Мама: (здалеку) 
Діти! Тарасику, Марійка, вже пізно, ідіть спати, бо завтра раненько до школи.

Марійка: 
Добре мамо, ми вже йдемо.

Тарас: 
Я не хочу спати, я вже великий, щоб так рано лягати!

Мама: (вийшовши на сцену) 
Ти завжди мені перечиш, сину. Ніколи не допоможеш мені. Та й в науці добряче відстаєш. А я, Тарасику, хочу для тебе тільки добра. Ох, якби був живий ваш тато, щоб він сказав? (починає плакати).

Марійка: 
Не треба мамо. (обнімає маму, обоє помалу виходять)

Тарас: 
А я не збираюся бути в майбутньому великим ученим… щоб зробити якесь відкриття. Для цього є інші. А я читати-писати вмію, рахувати теж — проживу якось, навіть якби прийшлось самому — без вас, мамо, та ваших настанов.

ТРЕК  5

(Витягує з-за себе рогатку і починає майструвати. Через деякий час засинає. Під час сну підходять до нього два нечистих).

І до ІІ: 
Ну він і молодець. Завжди говорить точно тільки те, що ми йому підказуємо на вухо.

ІІ:
Так, так, вже скоро він буде підкорятися нам і нашим наказам.

(Тарас прокидається)

Тарас: 
Ой що це? Хто ви такі?!

І: 
Ми твої друзі. Хочемо завжди так робити, щоб тобі було добре, Тарасику.

ІІ: 
Так, так, добре. Це ми тобі порадили, щоб ти не слухав мами.

І: 
Ти вже великий і сам знаєш, що робити, якщо хочеш — можеш навіть попробувати закурити (подає цигарки).

ІІ: 
В твому віці вже багато хто палить цигарки і це приємно…

Тарас: (спочатку бере… вагається, потім кидає на землю). 
Ні! Моя мама каже, що це погано і шкодить здоров’ю.

І: 
Твоя мама не знає. А ти ж не хочеш бути маминим синком.

Тарас: 
Ні. Забирайтеся геть, ой мамо! (з протилежної сторони сцени виходить ангел та відганяє нечистих). Дякую тобі. А ти хто є?                    ТРЕК 6

Ангел: 
Кожна людина має свого ангела Хоронителя. Я є якраз твоїм, Тарасе, і завжди охороняю тебе від злого.

Тарас: 
Але я є поганий і ніколи не молюся до тебе.

Ангел: 
Ти забуваєш, що за тебе щодня і навіть щогодини молиться твоя мама, яка тебе дуже любить.

Тарас: 
Моя мама… я її так ображаю… я вже цього ніколи не буду робити.

Ангел: 
Мусиш її перепросити за це.

Тарас: 
Так, обов’язково… Придумав, завтра є її свято, тому я піду зараз вночі у ліс та принесу їй гарний букет квітів.

Ангел: 
Якщо ти твердо вирішив і не боїшся, то я буду оберігати тебе, Тарасе.

(Виходять. До кімнати заходить мама).

                          Звучить лірична мелодія

Мама: 
Тарасе, ти вже спиш? Ой де він…?! І куртки немає, а кругом нашої хати ліс…

Марійка: (вбігає) 
Мамо, що сталось, а де Тарас?

Мама: 
Не знаю. Він напевне образивсь дуже і сам пішов кудись у ліс… Я йду його шукати.

Марійка: 
Я з вами.

Мама: 
Добре, ходімо, обом не так страшно буде. (виходять)

Картина ІІ

Звучить фортепіано і скрипка                                 

(Події відбуваються в лісі. Темно, того ж характеру музика. Виходить Тарас дуже обережно. За ним ангел, який, побачивши нечистих, відганяє їх. На галявині сидить хлопець з букетом квітів.)

Тарас: 
Страшно тут. (побачивши хлопця) А ти що тут робиш? Також за квітами для своєї мами на свято?

Юнак: 
Ні, я не маю мами, я сирота. А квіти, я так, сам собі назбирав.

Тарас: 
Дивно, а я думав ти також свою маму образив і хочеш її перепросити.

Юнак: 
О ні! Якби я мав маму, я їй ніколи-ніколи не зробив би нічого поганого. Я б її любив понад усе на світі. Завжди б її слухав у всьому, але якби я мав маму… Я її не маю. (плаче).

Тарас: 
Ну чого ти? Знаєш, моя мама часто мені казала, що кожен з нас має ще одну маму, яка нас також дуже любить. Є завжди біля нас та нам допомагає.

Юнак: 
Правда! А де вона? Як вона називається? Як виглядає?

Тарас: 
Вона називається Марія і є Божою Матір’ю. Ось я маю її образок (показує). Бачиш?

Юнак: 
Так, яка вона гарна, але… вона вже когось має на руках. Чи захоче вона мене?

Тарас: 
Захоче! Бо вона є Матір’ю усіх на землі.

Юнак: 
Я знаю, де вона є! У церкві! Я бачив! Я йду туди, щоб привітати її зі святом. Занесу їй квітів, але половину букету я даю тобі для твоєї мами. Привітай її.

Тарас: 
Дякую.

Юнак: (виходячи) 
Я маю маму, яке щастя!

Тарас: 
Ну от і добре, я вже маю квіти. Тепер і мені треба повертатися додому.

(З протилежної сторони сцени виходить мама з Марійкою.)

Мама: (Побачивши) 
Тарасе, синку, от ти де!

Тарас: 
Мамо, дорогенька, пробачте мені за всі прикрості. Я вже більше ніколи-ніколи не буду, бо зрозумів, хто є найдорожчою в світі людиною, яку потрібно шанувати і любити… Ці квіти я приніс для вас, ненько.

Мама: 
Дякую, але найкращим дарунком для мене є ви, Тарасику і Марійко. Чи ви слухняні, чи ні, та я завжди буду вас любити.

Марійка: 
Я так і знала, що все скінчиться добре, бо по дорозі ми молилися вервичку до Божої Матері.

Тарас: 
Так, це її заслуга і нашої мами.

                         Пісня для матусь

1 читець: 
“Яке найкраще слово в світі?” —
Раз мудрий хтось питав людей.
“Здоров’я”, — відповів так хворий.
“Ні! Молодість!” — сказав старий.

2 читець:
“Найкраще — хліб!” — жебрак говорить,
“Побіда”, — відповів стрілець.
“Найкраще — воля!” — рік невільник.
“Ні, правда!” — обставав мудрець.

Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще малий хлопчак:
“Найкраще в світі слово “Мама!”
І всі сказали: “Мама! Так”.

                              ПІСЕНЬКА НІМЕЦЬКОЮ

Відчиняйте всі двері найширше
Найщирішим веселим пісням!
Ми для мам прочитаємо вірші,
Скажем слово чарівне для мам!

Бо ж матуся — найкраща людина,
Все від неї початок взяло!
І для кожного мама — єдина,
Нам дарує любов і тепло!

                                                  Звучить флейта

ТРЕК  7 (на фоні)

Діти йдуть зі сцени на свої місця. А на сцену піднімається дівчина Мрія. Вона одягнена у довге рожеве плаття, з квітами в руках.

Мрія. Я — Мрія! Так-так, саме те, найкраще, про що і про кого ви завжди мрієте у своєму житті. Мрії, якщо вони реальні, мають здатність справджуватись. От і кожен із вас — це здійснена мрія ваших батьків! Бо ще задовго до того, як ви народились, мами мріяли про вас, думали і вже любили особливою любов’ю, самовіддано і найбільше за все на світі. Кожна мама уявляла свою маленьку донечку або синочка, придумувала ім’я, дарувала сотні чарівних казок, співала пісеньки, розповідала різні історії і мріяла, що її діти будуть найкращими! Кожна мама і зараз мріє про те, що її дитя буде найкраще, найрозумніше, найдобріше. Бо людина починається з добра. Доброта — це велика сила!

Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,
Щоб в світі цім добро творити.
Вам зрозуміти, діточки, пора,
Що в серденьку з любов’ю треба жити.

Звучить фортепіано

Мрія.  Мрія є у кожної людини. Проте, як правило, про неї не кажуть, щоб не сполохати, не злякати. А то, говорять люди, що коли про неї розповіси комусь, то вона може не збутись, тому й не треба про свої мрії всім розповідати, хай вони живуть у серденьку, хай людина потрошку наближається до своєї мрії, хай прагне її досягти і все робить для того, щоб мрії стали дійсністю.

Нічого не може у світі цім жити
Без сонця ясного, дощу і тепла.
Людині ще треба на білому світі,
Щоб мрія висока у серці жила.

Виходять двоє діток.

Найкраща в світі ти, моя матусю,
Я — твій синочок, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я, й за твоє життя.

Бо тільки матінка, матуся наша мила
Нас мудрості і доброти навчить.
І дасть маленьким нам могутні крила,
Щоб ми могли до мрії долетіть!

На сцену виходить Сон волохатий. Йде тихо під спокійну музику.

ТРЕК 8 (на фоні)

Сон

А ви вгадали хто я є?
Звичайно, Сон я волохатий.
Я вечорами йду до хати
Дитятко колихать своє.

Без мене як воно засне,
Та й сон який йому присниться?
Мале дитя вночі боїться
І дожидається мене.

А я дитинку обійму,
Шепчу їй казку, пригортаю,
Їй колискової співаю,
Запрошую в країну сну.

Зі мною співають колискової мами і бабусі, пригортають до грудей своїх малят і зичать їм щасливої долі і спокійних снів. Коли дітки підростають, то самі співають ті чарівні колискові пісні для молодших братиків і сестричок або для своїх ляльок. Хочете поспівати?

Звучать колискові пісні у виконанні учнів класу.             

Сон. Що ж, я незабаром піду, щоб не навівати сну на всіх, але обов’язково прийду до вас увечері, притулюсь до подушки і прошепочу казочку, заведу в країну сновидінь, покажу різні дива. Поведу у минуле і майбутнє, тільки ви добре запам’ятайте свої сни. Сновидіння бувають просто чарівні! Вони мають дивовижні кольори, а бувають і чорно-білі, та завжди цікаві і про щось сповіщають, їх також треба вміти розгадувати. Допоможуть вам у цьому ваші мами, бо вони вміють усе на світі і про все знають. Скільки загадок їм доводиться розгадувати, і з усіма вони можуть впоратися. Мами — це дивовижні люди! У них живе якась незбагненна сила, яка їх робить напрочуд сильними, витривалими, мужніми. Памятайте про це, діти. А мені пора. Я прийду до вас увечері, ми обов’язково помандруємо у чарівну казку...

Сон іде зі сцени, прощається помахом руки. Лунає спокійна музика.

А на сцену виходить  Любов — дівчина у білому одязі.

ТРЕК 9 ( на фоні)

Любов. У цій залі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов! Те велике, найбільше в світі почуття, без якого не може бути самого життя. Все починається з любові!

Любов — найбільше в світі почуття!
Вона не має меж — безкрая!
З любові починається життя,
Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає,
І доброту народжує, і ласку.
Пустіть любов у серденько своє,
Вона народить в ньому дивну казку.

У серці матері така любов живе,
Як Всесвіт, безконечна і велика.
Вона рікою дивною пливе,
І не скінчиться, поки в мами й віку. (Н.Красоткіна)

Свою любов хочуть висловити діти рідним мамам, бо їхня любов така ж велика і чиста, безмежна і щира.

На сцену виходять 10 дітей.

1 учень

Матусю рідна, наймиліша,
Тобі я шлю свої вірші.
Ти за усіх найкрасивіша,
У тебе сонечко в душі!

2 учень

Ти найдобріша, рідна мамо,
Ти все прощаєш дітлахам.
Тобі, матусенько, так само
Я всю любов свою віддам.

3 учень

Ти з нами поруч — в хаті тихо,
Так затишно і добре нам.
Є місце радості і сміху,
Веселим віршам і казкам.

4 учень

Коли ти поруч, рідна ненько,
Нічого в світі не страшне.
І б’ється рівно в нас серденько,
Біда і горе всіх мине.

5 учень

Нічого кращого немає,
Коли маленького тебе
Матуся рідна обнімає,
Покаже небо голубе...

6 учень

Або у темнім небі зорі,
Що кличуть у далеку путь.
Поля безмежні, неозорі,
Що в казку нас, малих, ведуть.

7 учень

Всього нас матінка навчає,
Щоб добрі, чемні ми були.
Любов’ю щиро зігріває,
Щоб ми в цей світ людьми ішли.

8 учень

І вчить завжди добро творити,
Веде за руку в майбуття.
Ну, як же маму не любити,
Вона ж мені дала життя!

9 учень

Вона ж мені цей світ відкрила,
Чарівний, дивовижний світ.
Дала мені, малому, крила,
Щоб я відправився в політ.

10 учень

Любов над нами сонцем світить,
Ми гріємось в її теплі.
Вклонімось вдячно мамам, діти,
Низесенько, аж до землі!

Любов. Любові забагато не буває. Прийміть її від своїх дітей, вони вас щиро і віддано люблять. Вони для вас заспівають свою пісню, в якій звучатиме найвища любов дітей до матері.

Виконується пісня « ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ».

Любов. Коли у сім’ї є любов і злагода, то там завжди панує радість і щастя, виростають мудрі і добрі діти.

Любов. Я йду зі сцени, але навіки залишаюсь у вашому серці, бо без любові немислиме життя, любов — найвище в світі почуття! Хай воно завжди живе у ваших добрих і щирих серцях.

На сцену виходить дівчинка Радість у яскравому вбранні.

ТРЕК 10

Радість

Я — Радість! Як без мене жити?
Я з задоволенням іду до всіх!
Веселим жартом можу насмішити,
Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Я сонечком серця вам наповняю,
І задоволення та щастя теж несу.
Потрібна всім, про це я добре знаю,
Бо ж у життя приношу ще й красу.

Люблю я дуже, щоб іскрились очі,
І щоб життя в вас радістю цвіло.
Я бачити веселими вас хочу,
Щоб з серця променилося тепло.

Я — Радість! Як без мене жити?
Тому й прийшла сьогодні я до всіх.
Щоб в свято Мами вас розвеселити,
Подарувати вам веселий сміх.

Ось тепер можна приступати до веселощів. То ж будемо радіти успіхам один одного, тому, що всі здорові, що світ навколо такий красивий та багатогранний, що ми зібралися на свято всіма родинами, разом дорослі і діти, що ми одержали стільки щастя від чудових пісень і віршів, які разом виконали. Радіймо тому, що ми живемо у цьому світі, а навколо нас така неповторна краса. Бо ж не кожному вдається проникнути у це життя, а ми — живемо. Тож серця нехай наповняться великою радістю.

А тепер для всіх на втіху
Прозвучить хвилинка сміху.

Гуморески

Йшов автобус на Полтаву
По білету і по праву
Кожен зручно в крісло сів.
Проти ночі на Полтаву
Курс узяв автобус “Львів”

І висловлює бабуся
Водію тривогу-страх:
— Я Лубни проспать боюся,
Розбуди мене в Лубнах!

Не забудь лише синочку!
— Добре, добре! — той прорік.
Сіла бабка у куточку
І схилилася набік.

Та водій аж за Лубнами
Спохвативсь, що винуват.
Розвернув машину з нами
І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі,
Хоч із власної вини!
Врешті став — і до бабусі:
— Вигружайтеся! Лубни!

А бабуся із куточка:
— Їдь, синок! — Рукою мах.—
То казала мені дочка:
«З’їж таблетку у Лубнах!»

Мрія про море
У Мартина жінка гарна,
Ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала,
Дивлячись у вічі

І поклавши кучеряву
На плече голівку:
— Купи мені, Мартиночку,
На курорт путівку. —

Мартин губу закопилив
І сказав суворо:
— Та ти ж знаєш, що відпустка
У мене не скоро!

Такі речі, їй же прово,
Аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене
І скучно, і нудно!

— А я, — каже йому жінка —
Щоб нудьгу розвіять,
Буду сидіть біля моря
І про тебе мріять. —

Мартин її приголубив:
— Ах ти ж моя зоре!
Сиди краще біля мене
І думай про море.

Смішинки

Підказав
Хлопчику, де мешкає дядько Петро? — питається чоловік у хлопчика, який бігає у дворі.
Той веде незнайомця на десятий поверх, показує на двері:
— Дядько Петро живе ось тут. Але зараз його немає вдома, бо він сидить у дворі на лаві.

До телефону
П’ятирічний хлопчик підійшов до телефону:
— Так, слухаю.
— Поклич тата або маму!
— Їх вдома немає.
— То, може, ще хтось є?
— Так, моя сестра.
— Поклич її будь-ласка!
Невдовзі хлопчик знову бере трубку.
— Вона дуже важка. Я не можу витягнути її з коляски.

Радість. Коли такі дружні і люблячі сім’ї, то їм нічого не загрожує, бо в них панує любов, а отже, є завжди радість і щастя. То ж поспіваємо ще для душі, щоб було радісно у кожного на серці, бо пісня й справді допомагає жити і переборювати труднощі, то ж хай у ваших душах не змовкає радість!

Любов і Радість, Мрія і Надія
Щодня у кожнім серденьку живе.
Від почуттів таких душа світліє
І хочеться творити щось нове.

І хочеться добро усім робити,
Назвати кожного і рідним, й дорогим.
І прагну я чарівний світ любити
Та жити у гармонії із ним.

Сьогодні свято мами дорогої.
А мама є у всіх або була.
Вклоніться всі до матінки святої,
Бо кожному вона — життя дала!

«ПІСНЯ ПРО МАМУ»         (дівчатка)

Тихесенький вечір заходить до хати,
Засвічує в вікнах веселі вогні.
Нас кличе до столу вечеряти мати
І гріють теплом її очі ясні.

 

В них стільки любові і щирої ласки,
І ллються рікою чарівні слова.
А ми потрапляєм до мудрої казки,
Що лише в дитинстві такою бува.

А наша матуся усім догоджає,
Щоб затишно й добре усім нам було.
Вона щире серце і лагідне має,
Яке випромінює ласку й тепло.

 

І от за столом вся зібралась родина.
Як добре усім нам, як затишно нам!
І в кожного з нас наша мама — єдина!
Не скривдіть, не кривдіть, любіть ваших мам!

Мамо, як добре з тобою,
Як щиро звучить твій сміх!
Стежиною йдемо в’юнкою
І сонечко сяє для всіх!

Як добре нам гомоніти,
Співати удвох пісень.
І білому світу радіти,
Стрічаючи кожен день.

Здається, так завжди буде,
І щастю немає меж.
Та все ж, помиляються люди,
І я помилявся теж.

Вона ж — найрідніша людина,
На крила дітей підніма.
На цілій землі — єдина,
І кращої в світі нема!

Мене ви, матусю під серцем носили.

І, ще ненароджену вже полюбили.                                                                               Ви перші почули крикливе дитятко,                                                                                  На руки взяли немовлятко.

Ви пестили, ніжні слова говорили

Та з пелюшок мене розуму вчили.                                                                                  Я вдячна, матусю, за те, що ви є,                                                                                За те, що до праці привчаєте мене.

А голос у вас, мов спів пташеняти,                                                                          Так ніжно і дзвінко він кличе до хати.                                                                                Мене ви зустрінете і посміхнетесь,                                                                                              Я щось запитаю – ви зразу озветесь.

 

Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю 
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні 
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сам заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
 

ГРАЄ ДІАНА

Діти разом читають вірш

Всі стежинки і дороги
Йдуть від рідного... ПОРОГУ.

Нас життєвими стежками
Всіх ведуть за руку... МАМИ.

Все для нас вони зробили,
Щоб ми в світі не... БЛУДИЛИ.

Мама любить нас! Так само
Кожен любить рідну... МАМУ.

Вміє мама захистити,
Може дітям все... ПРОСТИТИ.

Що б не трапилося з нами,
Біжимо куди?... ДО МАМИ.

Відведе біду руками,
І прихилить небо... МАМА.

Вам не передать словами,
Як летить душа... ДО МАМИ.

Підростаємо з роками,
Але мами завжди... З НАМИ.

То ж за все тобі, матусю,
Я низесенько... ВКЛОНЮСЯ.

 

Учитель.

Пам’ятаємо, любі діти,
Пам’ятаємо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі
Найдорожчі — наші мами.

Нам, маленьким і дорослим,
Все дають вони з любов’ю —
Ніжне серце, світлий розум,
Силу нашу і здоров’я.

Хай усі запам’ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають наші мами.

Найкращі квіти хочеться 
В цей день принести Вам, 
Найкращі всі слова, 
Щоб більше линуло в житті пісень 
І лиш весна в душі цвіла. 


Хай радість осяває будні й свято, 
Хай святістю зориться доброта. 
І щастя Вам великого й багато 
На довгі–довгі сонячні літа!

ПІСНЯ « МАМОЧКО МОЯ»

ВІДЕО «ПОДЯКА МАМІ»

Діти дарують матерям квіти.

Завантаження...
docx
Додано
31 липня 2018
Переглядів
1832
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку