Свято " Матусю, сонечко моє!"

Матусю, сонечко моє!

Сценарій свята до Дня матері

Зала, в якій відбуватиметься свято, прикрашена квітами, повітряними кульками, сердечками з кольорового паперу, вишиваними серветками і рушниками. В центрі — віночок із квітів, від якого у різні боки розходяться стрічки, які символізують дороги. На стіні — рукописна газета з фотокартками мам і дітей, а під фотокартками дитячі вітання.

ТРЕК 1 «Дорогій матусі»

ТРЕК 2 ( на фоні)

Немає щастя більшого для мами,
Як в дивосвіт вести своє дитя.
І захищати серцем і руками
Малу й тендітну свічечку життя.

Щоб променилась вічно, не вгасала,
Несла у Всесвіт світло і тепло.
Та щоб дитина добру долю мала,
І в щасті й радості дитя зросло.

Молитву шепче трепетно вустами,
У Бога просить за своє дитя.
І захищає серцем і руками
Малу й тендітну крихітку життя.

Звучить фортепіано

ТРЕК 2 ( на фоні)

Хлопчик

Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття.

Дівчинка

Матусю мила, найрідніша в світі,
Ти наше сонце щире і ясне.
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине.

Хлопчик

Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,
У світ ведеш і думаєш про всіх.
Найбільше щастя — мати для дитини!
Її любов і ласка, щирий сміх.

Дівчинка

Ти наше сонце лагідне, привітне.
Від тебе ласка, щедрість і тепло.
Нехай сьогодні усмішкою квітне
Твоє лице, щоб радісно було.

Хлопчик

День Матері і день весни ясної.
Квітує травень, бджілкою дзвенить.
День Матері — Мадонни пресвятої!
Для тебе пісня хай у світ летить!

                  Пісня « Мама»                                                                               

На сцену виходить гурт дітей, вони сідають на лавочках і починають розмову між собою.

                                                          ТРЕК 3 ( на фоні)

Діана. А що ви приготували на свято для мами?

Юля. Я намалювала для мами квіти, бо вона дуже любить квіти.

Світлана. Я — аплікацію з кольорового паперу зробила -  і вийшла у мене ціла картина.

Ігор. А  я вірш написав і розкажу його для мами на святі.

Богдан. Я тільки пісню вивчив, але мама буде рада, бо дуже любить, як я співаю. Ми з нею часто удвох співаємо.

Стас.  А ми з братиком вирішили обід приготувати, щоб мамі догодити.

Настя. Правильно, кожен готує для мами подарунок. Бо яке ж то свято без подарунка? Мама для кожної дитини найрідніша, найдорожча, найкраща і найкрасивіша. Бо вона нам дала життя.

Богдан. Так! Ти, Насточко, правильно говориш. Це велике щастя жити на білому світі, а мами нам подарували щастя жити.

Стас.  А звідки взялося таке свято, хто його придумав?

Юляю. Свято придумують люди, а хто ж?

Світлана. А нащо?

Ігор. Ну, це для того, щоб у такий день по-особливому привітати дорогу людину. Бо ж у кожного на Землі є мати.

Світлана. То хай би кожного дня і вітали, а то тільки у свято.

Ігор. Ну, Ксеню, таке скажеш! Ти ж сама розумієш, що кожного дня люди дуже зайняті роботою, власними справами, всі поспішають, нема коли вгору глянути. Ось ти йдеш до школи, мама з татом — на роботу, хіба встигаєте вітати один одного?

Світлана. Я маму кожного дня цілую, як іду до школи, а мама мене.

Юля. У свято люди мають змогу відпочити, сказати один одному багато теплих слів, поспівати пісень, потанцювати... поспілкуватись і не поспішати.

Діана. Тому ми сьогодні і відзначаємо свято Матері, щоб кожна мати відчула любов і ніжність, доброту і ласку своїх синів і дочок.

Богдан.  От тому і свято потрібне, щоб висловити любов і вдячність мамі.

Виходять учні.

Учень 1: Від чистого серця, простими словами

Учень 2: Сьогодні, друзі,  розкажем  про маму.

Учень 3: Мама - це небо!

Учень 4: Мама - це світло!

Учень 5: Мама - це щастя!

Учень 6: Мама - це казка!

 Учень 7: Мама - це сміх!

Учень 8: Мама - це ласка! Мама краща за всіх!

Всі разом: Мамо, я тебе люблю!

 ТАНЕЦЬ.

 

Найдорожча у світі людина
Картина І

(Кімната будинку. Сидить хлопець, який недбало читає книжку. Збоку сидить дівчина, також читає).

                                         ТРЕК 4

Тарас: (кидаючи книжку) 
Ненавиджу книжки! І хто придумав те навчання?!

Марійка: (подаючи книжку) 
Тарасе, ну чому ти ніяк не можеш зосередитись, щоб почитати?

Тарас: (знову кидає книжку) 
Ненавиджу!

Мама: (здалеку) 
Діти! Тарасику, Марійка, вже пізно, ідіть спати, бо завтра раненько до школи.

Марійка: 
Добре мамо, ми вже йдемо.

Тарас: 
Я не хочу спати, я вже великий, щоб так рано лягати!

Мама: (вийшовши на сцену) 
Ти завжди мені перечиш, сину. Ніколи не допоможеш мені. Та й в науці добряче відстаєш. А я, Тарасику, хочу для тебе тільки добра. Ох, якби був живий ваш тато, щоб він сказав? (починає плакати).

Марійка: 
Не треба мамо. (обнімає маму, обоє помалу виходять)

Тарас: 
А я не збираюся бути в майбутньому великим ученим… щоб зробити якесь відкриття. Для цього є інші. А я читати-писати вмію, рахувати теж — проживу якось, навіть якби прийшлось самому — без вас, мамо, та ваших настанов.

ТРЕК  5

(Витягує з-за себе рогатку і починає майструвати. Через деякий час засинає. Під час сну підходять до нього два нечистих).

І до ІІ: 
Ну він і молодець. Завжди говорить точно тільки те, що ми йому підказуємо на вухо.

ІІ:
Так, так, вже скоро він буде підкорятися нам і нашим наказам.

(Тарас прокидається)

Тарас: 
Ой що це? Хто ви такі?!

І: 
Ми твої друзі. Хочемо завжди так робити, щоб тобі було добре, Тарасику.

ІІ: 
Так, так, добре. Це ми тобі порадили, щоб ти не слухав мами.

І: 
Ти вже великий і сам знаєш, що робити, якщо хочеш — можеш навіть попробувати закурити (подає цигарки).

ІІ: 
В твому віці вже багато хто палить цигарки і це приємно…

Тарас: (спочатку бере… вагається, потім кидає на землю). 
Ні! Моя мама каже, що це погано і шкодить здоров’ю.

І: 
Твоя мама не знає. А ти ж не хочеш бути маминим синком.

Тарас: 
Ні. Забирайтеся геть, ой мамо! (з протилежної сторони сцени виходить ангел та відганяє нечистих). Дякую тобі. А ти хто є?                    ТРЕК 6

Ангел: 
Кожна людина має свого ангела Хоронителя. Я є якраз твоїм, Тарасе, і завжди охороняю тебе від злого.

Тарас: 
Але я є поганий і ніколи не молюся до тебе.

Ангел: 
Ти забуваєш, що за тебе щодня і навіть щогодини молиться твоя мама, яка тебе дуже любить.

Тарас: 
Моя мама… я її так ображаю… я вже цього ніколи не буду робити.

Ангел: 
Мусиш її перепросити за це.

Тарас: 
Так, обов’язково… Придумав, завтра є її свято, тому я піду зараз вночі у ліс та принесу їй гарний букет квітів.

Ангел: 
Якщо ти твердо вирішив і не боїшся, то я буду оберігати тебе, Тарасе.

(Виходять. До кімнати заходить мама).

                          Звучить лірична мелодія

Мама: 
Тарасе, ти вже спиш? Ой де він…?! І куртки немає, а кругом нашої хати ліс…

Марійка: (вбігає) 
Мамо, що сталось, а де Тарас?

Мама: 
Не знаю. Він напевне образивсь дуже і сам пішов кудись у ліс… Я йду його шукати.

Марійка: 
Я з вами.

Мама: 
Добре, ходімо, обом не так страшно буде. (виходять)

Картина ІІ

Звучить фортепіано і скрипка                                 

(Події відбуваються в лісі. Темно, того ж характеру музика. Виходить Тарас дуже обережно. За ним ангел, який, побачивши нечистих, відганяє їх. На галявині сидить хлопець з букетом квітів.)

Тарас: 
Страшно тут. (побачивши хлопця) А ти що тут робиш? Також за квітами для своєї мами на свято?

Юнак: 
Ні, я не маю мами, я сирота. А квіти, я так, сам собі назбирав.

Тарас: 
Дивно, а я думав ти також свою маму образив і хочеш її перепросити.

Юнак: 
О ні! Якби я мав маму, я їй ніколи-ніколи не зробив би нічого поганого. Я б її любив понад усе на світі. Завжди б її слухав у всьому, але якби я мав маму… Я її не маю. (плаче).

Тарас: 
Ну чого ти? Знаєш, моя мама часто мені казала, що кожен з нас має ще одну маму, яка нас також дуже любить. Є завжди біля нас та нам допомагає.

Юнак: 
Правда! А де вона? Як вона називається? Як виглядає?

Тарас: 
Вона називається Марія і є Божою Матір’ю. Ось я маю її образок (показує). Бачиш?

Юнак: 
Так, яка вона гарна, але… вона вже когось має на руках. Чи захоче вона мене?

Тарас: 
Захоче! Бо вона є Матір’ю усіх на землі.

Юнак: 
Я знаю, де вона є! У церкві! Я бачив! Я йду туди, щоб привітати її зі святом. Занесу їй квітів, але половину букету я даю тобі для твоєї мами. Привітай її.

Тарас: 
Дякую.

Юнак: (виходячи) 
Я маю маму, яке щастя!

Тарас: 
Ну от і добре, я вже маю квіти. Тепер і мені треба повертатися додому.

(З протилежної сторони сцени виходить мама з Марійкою.)

Мама: (Побачивши) 
Тарасе, синку, от ти де!

Тарас: 
Мамо, дорогенька, пробачте мені за всі прикрості. Я вже більше ніколи-ніколи не буду, бо зрозумів, хто є найдорожчою в світі людиною, яку потрібно шанувати і любити… Ці квіти я приніс для вас, ненько.

Мама: 
Дякую, але найкращим дарунком для мене є ви, Тарасику і Марійко. Чи ви слухняні, чи ні, та я завжди буду вас любити.

Марійка: 
Я так і знала, що все скінчиться добре, бо по дорозі ми молилися вервичку до Божої Матері.

Тарас: 
Так, це її заслуга і нашої мами.

                         Пісня для матусь

1 читець: 
“Яке найкраще слово в світі?” —
Раз мудрий хтось питав людей.
“Здоров’я”, — відповів так хворий.
“Ні! Молодість!” — сказав старий.

2 читець:
“Найкраще — хліб!” — жебрак говорить,
“Побіда”, — відповів стрілець.
“Найкраще — воля!” — рік невільник.
“Ні, правда!” — обставав мудрець.

Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще малий хлопчак:
“Найкраще в світі слово “Мама!”
І всі сказали: “Мама! Так”.

                              ПІСЕНЬКА НІМЕЦЬКОЮ

Відчиняйте всі двері найширше
Найщирішим веселим пісням!
Ми для мам прочитаємо вірші,
Скажем слово чарівне для мам!

Бо ж матуся — найкраща людина,
Все від неї початок взяло!
І для кожного мама — єдина,
Нам дарує любов і тепло!

                                                  Звучить флейта

ТРЕК  7 (на фоні)

Діти йдуть зі сцени на свої місця. А на сцену піднімається дівчина Мрія. Вона одягнена у довге рожеве плаття, з квітами в руках.

Мрія. Я — Мрія! Так-так, саме те, найкраще, про що і про кого ви завжди мрієте у своєму житті. Мрії, якщо вони реальні, мають здатність справджуватись. От і кожен із вас — це здійснена мрія ваших батьків! Бо ще задовго до того, як ви народились, мами мріяли про вас, думали і вже любили особливою любов’ю, самовіддано і найбільше за все на світі. Кожна мама уявляла свою маленьку донечку або синочка, придумувала ім’я, дарувала сотні чарівних казок, співала пісеньки, розповідала різні історії і мріяла, що її діти будуть найкращими! Кожна мама і зараз мріє про те, що її дитя буде найкраще, найрозумніше, найдобріше. Бо людина починається з добра. Доброта — це велика сила!

Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,
Щоб в світі цім добро творити.
Вам зрозуміти, діточки, пора,
Що в серденьку з любов’ю треба жити.

Звучить фортепіано

Мрія.  Мрія є у кожної людини. Проте, як правило, про неї не кажуть, щоб не сполохати, не злякати. А то, говорять люди, що коли про неї розповіси комусь, то вона може не збутись, тому й не треба про свої мрії всім розповідати, хай вони живуть у серденьку, хай людина потрошку наближається до своєї мрії, хай прагне її досягти і все робить для того, щоб мрії стали дійсністю.

Нічого не може у світі цім жити
Без сонця ясного, дощу і тепла.
Людині ще треба на білому світі,
Щоб мрія висока у серці жила.

Виходять двоє діток.

Найкраща в світі ти, моя матусю,
Я — твій синочок, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я, й за твоє життя.

Бо тільки матінка, матуся наша мила
Нас мудрості і доброти навчить.
І дасть маленьким нам могутні крила,
Щоб ми могли до мрії долетіть!

На сцену виходить Сон волохатий. Йде тихо під спокійну музику.

ТРЕК 8 (на фоні)

Сон

А ви вгадали хто я є?
Звичайно, Сон я волохатий.
Я вечорами йду до хати
Дитятко колихать своє.

Без мене як воно засне,
Та й сон який йому присниться?
Мале дитя вночі боїться
І дожидається мене.

А я дитинку обійму,
Шепчу їй казку, пригортаю,
Їй колискової співаю,
Запрошую в країну сну.

Зі мною співають колискової мами і бабусі, пригортають до грудей своїх малят і зичать їм щасливої долі і спокійних снів. Коли дітки підростають, то самі співають ті чарівні колискові пісні для молодших братиків і сестричок або для своїх ляльок. Хочете поспівати?

Звучать колискові пісні у виконанні учнів класу.             

Сон. Що ж, я незабаром піду, щоб не навівати сну на всіх, але обов’язково прийду до вас увечері, притулюсь до подушки і прошепочу казочку, заведу в країну сновидінь, покажу різні дива. Поведу у минуле і майбутнє, тільки ви добре запам’ятайте свої сни. Сновидіння бувають просто чарівні! Вони мають дивовижні кольори, а бувають і чорно-білі, та завжди цікаві і про щось сповіщають, їх також треба вміти розгадувати. Допоможуть вам у цьому ваші мами, бо вони вміють усе на світі і про все знають. Скільки загадок їм доводиться розгадувати, і з усіма вони можуть впоратися. Мами — це дивовижні люди! У них живе якась незбагненна сила, яка їх робить напрочуд сильними, витривалими, мужніми. Пам’ятайте про це, діти. А мені пора. Я прийду до вас увечері, ми обов’язково помандруємо у чарівну казку...

Сон іде зі сцени, прощається помахом руки. Лунає спокійна музика.

А на сцену виходить  Любов — дівчина у білому одязі.

ТРЕК 9 ( на фоні)

Любов. У цій залі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов! Те велике, найбільше в світі почуття, без якого не може бути самого життя. Все починається з любові!

Любов — найбільше в світі почуття!
Вона не має меж — безкрая!
З любові починається життя,
Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає,
І доброту народжує, і ласку.
Пустіть любов у серденько своє,
Вона народить в ньому дивну казку.

У серці матері така любов живе,
Як Всесвіт, безконечна і велика.
Вона рікою дивною пливе,
І не скінчиться, поки в мами й віку. (Н.Красоткіна)

Свою любов хочуть висловити діти рідним мамам, бо їхня любов така ж велика і чиста, безмежна і щира.

На сцену виходять 10 дітей.

1 учень

Матусю рідна, наймиліша,
Тобі я шлю свої вірші.
Ти за усіх найкрасивіша,
У тебе сонечко в душі!

2 учень

Ти найдобріша, рідна мамо,
Ти все прощаєш дітлахам.
Тобі, матусенько, так само
Я всю любов свою віддам.

3 учень

Ти з нами поруч — в хаті тихо,
Так затишно і добре нам.
Є місце радості і сміху,
Веселим віршам і казкам.

4 учень

Коли ти поруч, рідна ненько,
Нічого в світі не страшне.
І б’ється рівно в нас серденько,
Біда і горе всіх мине.

5 учень

Нічого кращого немає,
Коли маленького тебе
Матуся рідна обнімає,
Покаже небо голубе...

6 учень

Або у темнім небі зорі,
Що кличуть у далеку путь.
Поля безмежні, неозорі,
Що в казку нас, малих, ведуть.

7 учень

Всього нас матінка навчає,
Щоб добрі, чемні ми були.
Любов’ю щиро зігріває,
Щоб ми в цей світ людьми ішли.

8 учень

І вчить завжди добро творити,
Веде за руку в майбуття.
Ну, як же маму не любити,
Вона ж мені дала життя!

9 учень

Вона ж мені цей світ відкрила,
Чарівний, дивовижний світ.
Дала мені, малому, крила,
Щоб я відправився в політ.

10 учень

Любов над нами сонцем світить,
Ми гріємось в її теплі.
Вклонімось вдячно мамам, діти,
Низесенько, аж до землі!

Любов. Любові забагато не буває. Прийміть її від своїх дітей, вони вас щиро і віддано люблять. Вони для вас заспівають свою пісню, в якій звучатиме найвища любов дітей до матері.

Виконується пісня « ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ».

Любов. Коли у сім’ї є любов і злагода, то там завжди панує радість і щастя, виростають мудрі і добрі діти.

Любов. Я йду зі сцени, але навіки залишаюсь у вашому серці, бо без любові немислиме життя, любов — найвище в світі почуття! Хай воно завжди живе у ваших добрих і щирих серцях.

На сцену виходить дівчинка Радість у яскравому вбранні.

ТРЕК 10

Радість

Я — Радість! Як без мене жити?
Я з задоволенням іду до всіх!
Веселим жартом можу насмішити,
Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Я сонечком серця вам наповняю,
І задоволення та щастя теж несу.
Потрібна всім, про це я добре знаю,
Бо ж у життя приношу ще й красу.

Люблю я дуже, щоб іскрились очі,
І щоб життя в вас радістю цвіло.
Я бачити веселими вас хочу,
Щоб з серця променилося тепло.

Я — Радість! Як без мене жити?
Тому й прийшла сьогодні я до всіх.
Щоб в свято Мами вас розвеселити,
Подарувати вам веселий сміх.

Ось тепер можна приступати до веселощів. То ж будемо радіти успіхам один одного, тому, що всі здорові, що світ навколо такий красивий та багатогранний, що ми зібралися на свято всіма родинами, разом дорослі і діти, що ми одержали стільки щастя від чудових пісень і віршів, які разом виконали. Радіймо тому, що ми живемо у цьому світі, а навколо нас така неповторна краса. Бо ж не кожному вдається проникнути у це життя, а ми — живемо. Тож серця нехай наповняться великою радістю.

А тепер для всіх на втіху
Прозвучить хвилинка сміху.

Гуморески

Йшов автобус на Полтаву
По білету і по праву
Кожен зручно в крісло сів.
Проти ночі на Полтаву
Курс узяв автобус “Львів”

І висловлює бабуся
Водію тривогу-страх:
— Я Лубни проспать боюся,
Розбуди мене в Лубнах!

Не забудь лише синочку!
— Добре, добре! — той прорік.
Сіла бабка у куточку
І схилилася набік.

Та водій аж за Лубнами
Спохвативсь, що винуват.
Розвернув машину з нами
І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі,
Хоч із власної вини!
Врешті став — і до бабусі:
— Вигружайтеся! Лубни!

А бабуся із куточка:
— Їдь, синок! — Рукою мах.—
То казала мені дочка:
«З’їж таблетку у Лубнах!»

Мрія про море
У Мартина жінка гарна,
Ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала,
Дивлячись у вічі

І поклавши кучеряву
На плече голівку:
— Купи мені, Мартиночку,
На курорт путівку. —

Мартин губу закопилив
І сказав суворо:
— Та ти ж знаєш, що відпустка
У мене не скоро!

Такі речі, їй же прово,
Аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене
І скучно, і нудно!

— А я, — каже йому жінка —
Щоб нудьгу розвіять,
Буду сидіть біля моря
І про тебе мріять. —

Мартин її приголубив:
— Ах ти ж моя зоре!
Сиди краще біля мене
І думай про море.

Смішинки

Підказав
Хлопчику, де мешкає дядько Петро? — питається чоловік у хлопчика, який бігає у дворі.
Той веде незнайомця на десятий поверх, показує на двері:
— Дядько Петро живе ось тут. Але зараз його немає вдома, бо він сидить у дворі на лаві.

До телефону
П’ятирічний хлопчик підійшов до телефону:
— Так, слухаю.
— Поклич тата або маму!
— Їх вдома немає.
— То, може, ще хтось є?
— Так, моя сестра.
— Поклич її будь-ласка!
Невдовзі хлопчик знову бере трубку.
— Вона дуже важка. Я не можу витягнути її з коляски.

Радість. Коли такі дружні і люблячі сім’ї, то їм нічого не загрожує, бо в них панує любов, а отже, є завжди радість і щастя. То ж поспіваємо ще для душі, щоб було радісно у кожного на серці, бо пісня й справді допомагає жити і переборювати труднощі, то ж хай у ваших душах не змовкає радість!

Любов і Радість, Мрія і Надія
Щодня у кожнім серденьку живе.
Від почуттів таких душа світліє
І хочеться творити щось нове.

І хочеться добро усім робити,
Назвати кожного і рідним, й дорогим.
І прагну я чарівний світ любити
Та жити у гармонії із ним.

Сьогодні свято мами дорогої.
А мама є у всіх або була.
Вклоніться всі до матінки святої,
Бо кожному вона — життя дала!

«ПІСНЯ ПРО МАМУ»         (дівчатка)

Тихесенький вечір заходить до хати,
Засвічує в вікнах веселі вогні.
Нас кличе до столу вечеряти мати
І гріють теплом її очі ясні.

 

В них стільки любові і щирої ласки,
І ллються рікою чарівні слова.
А ми потрапляєм до мудрої казки,
Що лише в дитинстві такою бува.

А наша матуся усім догоджає,
Щоб затишно й добре усім нам було.
Вона щире серце і лагідне має,
Яке випромінює ласку й тепло.

 

І от за столом вся зібралась родина.
Як добре усім нам, як затишно нам!
І в кожного з нас наша мама — єдина!
Не скривдіть, не кривдіть, любіть ваших мам!

Мамо, як добре з тобою,
Як щиро звучить твій сміх!
Стежиною йдемо в’юнкою
І сонечко сяє для всіх!

Як добре нам гомоніти,
Співати удвох пісень.
І білому світу радіти,
Стрічаючи кожен день.

Здається, так завжди буде,
І щастю немає меж.
Та все ж, помиляються люди,
І я помилявся теж.

Вона ж — найрідніша людина,
На крила дітей підніма.
На цілій землі — єдина,
І кращої в світі нема!

Мене ви, матусю під серцем носили.

І, ще ненароджену вже полюбили.                                                                               Ви перші почули крикливе дитятко,                                                                                  На руки взяли немовлятко.

Ви пестили, ніжні слова говорили

Та з пелюшок мене розуму вчили.                                                                                  Я вдячна, матусю, за те, що ви є,                                                                                За те, що до праці привчаєте мене.

А голос у вас, мов спів пташеняти,                                                                          Так ніжно і дзвінко він кличе до хати.                                                                                Мене ви зустрінете і посміхнетесь,                                                                                              Я щось запитаю – ви зразу озветесь.

 

Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю 
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні 
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сам заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
 

ГРАЄ ДІАНА

Діти разом читають вірш

Всі стежинки і дороги
Йдуть від рідного... ПОРОГУ.

Нас життєвими стежками
Всіх ведуть за руку... МАМИ.

Все для нас вони зробили,
Щоб ми в світі не... БЛУДИЛИ.

Мама любить нас! Так само
Кожен любить рідну... МАМУ.

Вміє мама захистити,
Може дітям все... ПРОСТИТИ.

Що б не трапилося з нами,
Біжимо куди?... ДО МАМИ.

Відведе біду руками,
І прихилить небо... МАМА.

Вам не передать словами,
Як летить душа... ДО МАМИ.

Підростаємо з роками,
Але мами завжди... З НАМИ.

То ж за все тобі, матусю,
Я низесенько... ВКЛОНЮСЯ.

 

Учитель.

Пам’ятаємо, любі діти,
Пам’ятаємо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі
Найдорожчі — наші мами.

Нам, маленьким і дорослим,
Все дають вони з любов’ю —
Ніжне серце, світлий розум,
Силу нашу і здоров’я.

Хай усі запам’ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають наші мами.

Найкращі квіти хочеться 
В цей день принести Вам, 
Найкращі всі слова, 
Щоб більше линуло в житті пісень 
І лиш весна в душі цвіла. 

Хай радість осяває будні й свято, 
Хай святістю зориться доброта. 
І щастя Вам великого й багато 
На довгі–довгі сонячні літа!

ПІСНЯ « МАМОЧКО МОЯ»

ВІДЕО «ПОДЯКА МАМІ»

Діти дарують матерям квіти.