Свято Миколая. Початкова школа

 

Свято Миколая

Зірочка 1	Дитина 1	Дитина 5	Яринка	Хлопчик 1	Дівчинка 1
Зірочка 2	Дитина 2	Дитина 6	Тарасик	Хлопчик 2	Дівчинка 2
Зірочка 3	Дитина 3	Чортик 1	Янголятко 1	Хлопчик 3	Дівчинка 3
Зірочка 4	Дитина 4	Чортик 2	Янголятко 2	Хлопчик 4

 

Дійові особи

 

 

Пісня

 

Зірочка 1:
Що нині за днина,
Що нині за свято,
Що сюди зібралось
Так людей багато?

 

Зірочка 2:
Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.
То прийшли всі люди
Бога прославляти,
Про святого Миколая
У цей день згадати.

Зірочка 3:
Маємо чого радіти,
Добре знають усі діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.

Зірочка 4:
Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Діточок усіх він чує,
Подарунки їм готує,
Він вже близько поспішає,
Про Нього пісня на весь світ нехай лунає

 

Пісня

 

Дитина 1:
Хто ж не знає про святого Миколая? І малеча, і дорослі, усі, звичайно, знають. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці.

 

 

Дитина 2:
Наслідуймо і ми добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
Хто ж він, той святий гість з неба, на которого так чекають діти?

 

Дитина 3: 
Легенда оповідає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий.

 

 

Пісня

 

Дитина 4: 
Коли Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми, то це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.
Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»
— Як це розуміти? — запитав в учителя замислений Микола.

 

Дитина 5:
Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками. Згодом Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив.

Дитина 6 
Минули роки. Після смерті батьків Микола продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомірював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей. Був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин — диких і свійських. Всім сердцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали “батьком сиріт, вдів і бідних”

Фон казковий

Учитель: 
Вже довкола біліють сніги. Мороз розмалював мережаними візерунками вікна. Дерева обсипав іній. Вся природа ніби прибралася до казки, в яку вірить і з особливим нетерпінням чекає кожна людина. А десь високо-високо в небі у цю ніч можна почути срібні дзвіночки — то на санчатах їде Святий Миколай.
Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті — це робити добро.

Пісня

 

Чортик1:
Привіт, дзень добрий, гутен таг! 
Вітаю вас на різний смак.

Морозить, студить, як на злість.

Не дивиться, що я тут гість,  
 

Чортик2:

Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати, 
Поки влізем десь до хати,
Де живуть погані діти, 
Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає)

Разом

Ух, ух, ух, ух.... 
Замерзає у нас дух!
Не поможе тут і плач — 
Грійся, чортику, та й скач!

(перестають танцювати)

Чортик1:Трохи розігрівсь....

Чортик2:Та цить!

(В кінці залу задзвонили дзвони).

Хтось до нас уже спішить,
Десь би тут сховатись треба.

(Ховається за завісою. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:
Чом, Тарасе, не видати ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий не прибуде до дітей?

Тарасик:
Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає, він про нас всю правду знає.

 

Яринка:
Ми до Господа молились, щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти, перешкоди всі збороти
І колись такими стати, як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина й наша рідна Україна

Миколая доброту всі у світі знають
І про Нього усі діти весело співають,
Величають в святу днину славнії діла,
Щоб вкраїнська дітвора щасливою була

(Звучать дзвіночки)

 

Тарасик: (прислухається)
Сестро, чуєш?

Яринка:
Це дзвіночки!

Тарасик:
Ангеляток голосочки!

1-й ангел: 
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

2-й ангел:
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.

(Чортик чхає за завісою).

1-й ангел: 
Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись.

(Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортиків на сцену).

Чортики: (плачуть) 
Ой-ой-ой! Болить.

1-й ангел: 
Ось ці боягузи. Бачите, як сховалися!

Чортик1: 
І зовсім я не боягуз! Я до всіх нечемних дітей із самого пекла примчався і прутики вербові приніс. (Показує в’язку).

Чортик2:

І кожен з прутиків придасться 
Усім лінивим, що не вчаться!
Не слухають батьків своїх,
Усі вони друзі мої.

(розмахує в’язкою прутиків).

 

Чортик1:
А це не мої діти, бачу,
З горя мало не заплачу-у-у
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, і нежиті набрався. (чихає)

Чортик2:
Брів я снігами без кожуха,
Відморозив собі і ніс і вуха.

Друзів моїх тут нема —
Все пропало...все дарма!...
Братику рідненький мій,
Перемерз я — розігрій!

 

Тарасик:
О, чортів я розумію!
Зараз я вас розігрію...

(з мітлою женеться за Чортиками, вони втікають)

 

Пісня

 

 

Хлопчик 1.
Колись давним-давно... А може, нині? 
Жив Миколай. Та ні: завжди живе. 
Не забував нікого: кожній дитині 
Ніс радість, щастя чарівне.
 

Хлопчик 2
Він все творив добро. І нині творить, 
Хоча віддяки ні від кого не чекав. 
Тому тихесенько вночі він ходить, 
Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.
 

Хлопчик 3
Він знав, де радість є, де горе, 
Де злидні й голод є щоднини. 
І вчасно там своє добро 
Під двері клав в якійсь ряднині.
 

Хлопчик 4
Хоч так давно він жив і так далеко, 
Та пам’ята про нього бідний люд. 
Всі моляться за нього — в холод й спеку, 
Слава йде про Чудотворця звідусюд.

 

Пісня

 

Дівчинка 1

Дівчатка, а давайте напишемо листа Миколаю.

Щоб він знав шо і кому приносити.

 

Усі Давайте!

 

Дівчинка 2.

Святий Миколаю!
Тебе я чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.

 

 

Дівчинка 3
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м’якого —
Сам вже вибери якого.

 

Дівчинка 1
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.

 

Дівчинка 2
Принеси цікаву книжку
Про кота або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
 

Дівчинка 3

Ще б хотіла черевички,
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку — синю стрічку,
А найбільш — малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила...

 

Дівчинка 1
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список — аж задовгий,
Але ж Ти — незмірно добрий...
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато —
Так, як скажуть мама й тато.

 

Пісня

 

Дзвоники. 

На сцені з'являється Святий Миколай і 2 Янголятка.

 

 

 

 

 

 

Миколай
День вам добрий, день вам гарний,
Але трохи незвичайний.
Ось нині рівно рік минув,
Як на землі я був,
Як дітям дари я давав,
До праці усіх закликав.
Наказував їм чесно жити,
Від зла тікать, людей любити.
Хотів тепер би я дізнатись,
Чи проросло добро в їх душах?
Я відповідь почути мушу.

 

Усі 
Проросло!

 

1 ангел
Благослови нас, Миколаю.
Перемогти злу силу дай.
Засій в серцях бажання чисте
Міцно любити рідний край.

 

2 ангел
Хай любов і щира злагода
Живуть поміж вами,
Щоб дружба і щастя
Були завжди з вами!

 

1 ангел
А ми зараз будемо поспішати,
Щоб інших діток ще привітати!
До побачення!

 

Учитель
Отож, любі діти, нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого.

 

 А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам. Адже ті заслуговують поваги, хто виконує щоденно святі заповіти. Не забувайте Божої науки. До зустрічі на наступний рік. Хай оберігає вас Господь!

 

Пісня