Свято останнього дзвоника

                                                 Підготувала

                                                       вчитель І категорії

Туріянської ЗШ І-ІІІ ступенів

                                                                       Новомиргородського р-ну

                                                                       Кіровоградської обл.

                                                Коломієць Л.І.

 

                       Останній дзвоник

                                     Урочиста лінійка

Дійові особи : ведучі, «Малюк», «Дитинство», випускники.

 Присутні -всі учні й учителі школи, запрошені гості, батьки, всі бажаючі.

( Учні шикуються. Звучить музика)

Ведучий:

Весело всміхається травень,

Бо скінчилась навчання пора,

І зібралась на дзвоник останній Вся весела шкільна дітвора.

Ведуча:

Найсвітліша дорога у світі - Це дорога до знань і до школи.

Пам’ятайте це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

Ведучий.

І хоч вчитись нелегко буває,

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання- то найлегша ноша .

Ведуча:

Непрохана сльозина у зіницях,

В душі із смутком радість обнялись.

Випускники сьогодні, як годиться,

З дитинством попрощатися зійшлись.

Ведучий.

Дзвінок шкільний для вас останній,

Небес блакитних бірюза.

Весняний день, ясний світанок,

Прощальна на очах сльоза.

Ведуча:

Ось зайдуть на лінійку востаннє Наші діти - найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Ведучий. Шановні випускники! Пройдіть на останню лінійку вашого дитинства. Ми вас запрошуємо. (Звучить ніжна музика).

Ведуча:

Школо, під державний прапор України стояти струнко!(Піднімається прапор під Гімн України).

Ведучий. За традицією в урочисті та святкові дні ми несемо квіти до обеліска героям, які полягли в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини.

Ведуча:

На кургані шепочуться квіти весною Хочуть правду далеку сказать,

Хай же молодість знає, якою ціною Довелось нам фашистів здолать.

Ведучий . Право покласти квіти надається кращим учням школи____________________________________________________________

Ведуча:Наше свято відкриває директор школи Кармазин Ольга Олексіївна.(квіти)

Завуч. На нашому святі присутні гості____________________________________________________________________________________________________________________________________ Завуч. Слово для привітання надається:_________________________________ (квіти кожному гостеві)

 

Ведуча: А все почалося одинадцять років тому. Світлого вересневого ранку, коли сонечко лагідними маминими руками ласкаво розбудило майбутніх учнів.

учень: І квіти, і шум, і метушня в цей день!
учень: Але найбільше нам сподобалася гарна вчителька, яка відразу підійшла до нас і по-дружньому взяла мене за руку.
учень: Вона була нам зовсім незнайома, але посміхалася, як рідним, і нам, і нашим мамам.
учень: Спілкуючись з нашою вчителькою кожен день, ми осягали, крім шкільної програми, прості істини ...
учень: Що вранці зовсім непогано було б вчасно приходити на урок.
учень: Що писати слід не на парті і не на руках, а тільки в зошиті.
учень: Що старшим грубити не можна, а малюків захищати потрібно обов'язково ...
учень: І ще багато інших премудростей, які повинна знати освічена людина, навіть такого юного віку, як учень 1 класу.

учень: Але вчителька привела всі наші розпатлані знання в систему.
учень: І тепер ми з гордістю можемо сказати, що ця система.
Усі: Працює!
учень: 
Ми проводили маневри — 
Випробовували нерви. 
Тест учителька пройшла — 
Ключ до кожного знайшла.
Треба визнати всім прямо, 
Що вона, як рідна мама: 
І підтрима, й насварить, 
Розбере проблеми вмить.
Ми ставали усе більші, 
З кожним роком розумніші, 
А учителька із нас 
Згуртувала дружний клас!
Хай же сонце їй сміється 
Та усе в житті вдається. 
Ми засвоїмо у строк 
Найважливіший урок!
Краще вчительки немає — 
Кожен з нас це добре знає. 
Тож вітаємо її 
В ці святкові ясні дні! 
учень: Ми Вас за все дякуємо, для нас
Ви вічно - ПЕРША!
Ведучий: Слово надається Колодяжній Наталі Олексіївні (вручення квітів)

учень: Ну як не згадати нині нам про тих, хто ділив з нами радість, горе, сміх:
учень: Хто щодня до школи збирав:
учень: І від сорому за нас часом згорав ...
учень: Батьки! Без вас ми нікуди! Біда з вами - не біда!
учень: А радість - так повна, аби веселитися!
учень: Адже з нами до-о-о-вго вам ще вчитися ...
учень: Дорогі наші мами і тата! Помилуйтеся! Ваші малюки виросли! Те, що ви бачите перед собою - це результат вашої щоденного праці!
учень: Це саме ми забезпечували вам всі ці роки життя в екстремальних ситуаціях! Це саме нам ви зобов'язані нестерпними днями, які плавно переходили  в безсонні ночі!
учень: Так! Ми не завжди приносили вам тільки радість і гордо роздуті від десяток щоденники.
учень: Поклавши руку на серце, ми готові визнати, що зразковими дітьми нас не назвеш!
учень: Але ми знаємо: що б ми не витворяли, що б ми не викидали ТАКЕ, ви спишете все на тривалий перехідний вік і будете нас любити ще сильніше
Шостий учень: І ми хочемо сказати вам по секрету:
Всі: Ми теж дуже вас любимо!
Випускник 1
Я додав сивини у волосся твоє
І не раз спричиняв тобі болі
Ти сьогодні прийми покаяння мої
Й побажай мені доброї долі
Ведуча:
Дорогі випускники, пам’ятайте, що батьків не можна купити чи заслужити. Бережіть їх, шануйте і поважайте. А зараз запрошуємо для привітання одинадцятикласників їхніх батьків. (слово батькам, квіти)

Випускник: На згадці той далекий 5-й клас, коли майже з маминих рук першої вчительки ми всі потрапляли у велику школу, з безліччю кабінетів. Нам було легко заблукати в гомінкому учнівському океані, там нас зустріли  і підтримали наші класні керівники Коломієць Ліна Іванівна, Гонтар Тетяна Василівна, Чичулін Світлана Миколаївна . Вони завжди були поруч і, мабуть, наша подальша доля ще хвилюватиме їх.
Випускник:Тож ми в житті вас не забудем,
І пам’ятати завжди будем
І слово, й усмішку ласкаву,
То добродушну, то цікаву,
І ту любов, що віддавали,
І серця наші зігрівали.
За все ми вдячні вам, без ліку –
Спасибі ніжне і велике!
Ведучий:
Шановні випускники! Усі роки вам дарував радощі і пізнання нового, ділився з вами успіхами і невдачами ваш класний керівник. Надаємо йому слово.
(Виступ класного керівника)
Ведуча:
Настала пора, коли дітвора
Збирається в шлях свій далекий,
І ось від порогу з шкільного двора
Махає крильми їм лелека

Ведучий: Дорогі випускники! Сьогодні, прощаючись зі школою, пригадайте той сонячний вересневий день, коли ви ще зовсім маленькими переступили шкільний поріг і були такими ж маленькими, як ці учні.
Ведуча: Слово надається учням 1-го класу.

Сьогодні в нас велике свято
Шкільних весняних іменин,
Прийшли ми з квітами вітати
Випускників новий загін.

Для вас розсипала весна
Пахучий цвіт навколо.
І дзвоником для вас луна
Востаннє рідна школа.

А ми поки-що малюки,
Школярики маленькі,
І горнемося залюбки
До вчительки, до неньки.

Колись і ви були малі,
І мами вас вели до школи.
Тож не забудьте у житті
Ту першу вчительку і школу.

(Діалог випускників з малюками. )

Випускник: Ну, як справи? 
Малюк: 
Та як сказати?
Вже поволі почав звикати!
Директор строга і сувора,
Вимоглива й тримає слово. 

А завуч, певне, телепат!
Бо звідкіля він знає,
Що у кишенях в мене склад? 

Випускник:Вона усе на світі знає, ще й телефони забирає.
Малюк:А справді в неї зошит є, що ніби » чорним» зветься? 
Випускник:
Є, друже! Бачу, місце в нім 
Для тебе теж знайдеться! 
Малюк: 
А як уроки? Де їх вчать?
Із групою чи вдома? 
Випускник:
Та на перервах, між дзвінками!
Усім ця річ відома! 
Малюк: Одна учителька у нас,чому ж у вас багато? 

Випускник:
Усі вважають: старший клас 
Простіше й научати!
У вас там азбука, буквар,
А тут одна турбота —
Диспут, гра чи семінар —
От і вся робота! 

Малюк: 
Буду їсти досхочу! 
Не доженуть, бо утечу!
То візьміть мене до вас:
Хочу я у вищий клас! 

Випускник: 
Ой, друже, поспішаєш ти! 
Хоч трохи треба підрости! 

учень:
Вже дзвени, дзвінок прощальний,
Клич у путь, вперед веди,
Пригадайте дзвінок давній,
Як він кликав вас сюди.

Ведуча: Сьогодні випускниками є й учні початкової школи.  Запрошуємо на прощальний вальс учнів 4-го класу.

Ведучий : Учитель з дня в день творить людину. Вчительська праця  розрахована на багато років уперед, і там, в майбутньому, він побачить результат своєї щоденної праці, своєї творчості, Для того він віддаватиме з дня в день свою енергію, розум, талант, аби виховати майбутнє покоління. Шановні вчителі! Сьогодні ми дякуємо вам. Для привітання вчителів до слова запрошується 11-й клас.

1 – й випускник
Затихнуть пісні. І почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парти не сядемо так, як завжди,
Учитель з журналом не ввійде сюди.

2 – й випускник
Учителько наша! Не будете там
П’ятірок і двійок ви ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.

3 –й випускник
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
Й не сорок п’ять він триває хвилин,
а довгі роки не вгава його плин.
Урок цей для тебе – ти твердо затям –
І перший, й останній, – він зветься- життям.

4 – й випускник
Як швидко минули за партами роки і дні.
У пролісках синіх всміхаються долі ясні.
То юність, мій друже,вклонилась тобі і мені,
І кличуть в дорогу нас стежки нові.

5 – й випускник
Ми для вас, дорогі вчителі,
Будем вічними учнями в школі,
Хоч підемо по цілій землі
І своєї шукатимем долі.

6 – й випускник
Хтось садитиме сад і гаї,
Хліб, як золото, сіяти буде.
Всі розкриють таланти свої,
Але школи ніхто не забуде.

7 – й випускник
Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли.
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.

8 – й випускник
Ми підемо, а в вашім житті
Всі залишимось: Юлі, Світлани і Саші.
Пустотливі. Швидкі і верткі,
Як колись, ще у першому класі.

9 – й випускник
Тож пробачте сьогодні за все!
Жарти, витівки наші невдалі,
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі.

10 – й випускник
В хвилини радості й дитячої печалі
Учитель був нам вірний помічник.
Його ми руку дружню відчували –
Він поруч був, наш класний керівник.

11 – й випускник
Ось і відліт із рідного гнізда,
В якому ми учились і зростали.
Де нас добру і розуму навчили,
Де нас зустріла юність золота.

12 – випускник. 

Прощальний вальс. Пора цвітіння

І ми – як лебеді на нім.

Це зрілість наша. Це змужніння,

Це нам вирішувать самим

 

13 – випускник. 

 Були ми в школі всі малята

Та пролетів нечутно час.

Ми лебеді – не лебедята,

Земля і небо – все для нас!

 

14 – випускник.

 Ось час проб’є і школу ми покинемо

Уже назавжди. Тут не буде нас.

Розійдемось, у світ ясний полинемо,

І засумує школа.,рідний клас

 

15 – випускник.

 Заспівали гаї солов’їні,

А земля – веселковий розмай!

Рідна, вільна моя Україно,

Зовсім юних ще,нас зустрічай !

 

Випускник
Шановні вчителі!
Ми не часто приносили квіти
А сьогодні прийміть і повірте: то не квіти,
То наші серця, бо знамення хвилина оця
Ми 11 довгих років провели у школі
Лиш 11 довгих осеней і зим,
Бо весни не ішли поволі –
Вони злетіли, як за вітром дим.
І ось стою я на порозі школи
Між двох світів, між різних берегів,
Бо за порогом інші складні лежать дороги ,
В широкий світ з дитячих мрійних снів.

(вручення квітів вчителям, ніжна музика)
Випускник

Сьогодні ми й дитинство сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухати гуртом.
А дитинство десь там заблудилось,
Давайте його пошукаємо разом.
(Мелодія пісні про дитинство. Входить дитинство, проходить та хоче йти геть)
Випускник
Зачекай, дитинство ,зачекай
Не спіши летіти у далекий край
Наче птаха,білі крилонька згорни,
Щоб подовше нам залишатись дітьми
Я тебе благаю: «Повернись!»
Дивіться, воно сміється лагідно нам вслід.
Дитинство.
Я повертаюсь, плакати не слід
Дитинство ваше радісним було,
Та швидко відлетіло воно,
Злетіло тихо в сині небеса
І,мабуть більше не повернеться назад.
Он, з неба пада зірка осяйна,
Вам світитиме завжди вона,
Від лиха берегтиме у житті,
Освітить всі дороги ваші і путі.
(Музика. Дитинство дарує кожному повітряну кульку, як символ швидкоплинності часу)
В літній вечір, зірки розсипані,
Кожна кличе вас, мерехтить.
Ви летіти в життя покликані
Вам під зорями цими жить.
До побачення! Я буду сумувати за вами.
Учениця.
Україно моя, мила нене! Мій веселковий краю, мудра Берегине, моя Віра Надія, Любов! У цей знаменний день прощання учнів 11 класу із храмом Науки прийми же від нас, дітей твоїх, найщиріші слова вічної любові, незрадливої вірності до тебе, моя рідна, до народу, до шани його славного минулого і віри у його велике Прийдешнє, а нам – твоє благословення.
Учень :
Ми випускники 2013 року, урочисто обіцяємо: гідно нести по життю високе звання громадянина незалежної України.
Випускники. Обіцяємо!
Ведуча: Слово для оголошення наказу учням школи від випускників надається Босому Олександру.

Випускник:
1.Зумів нашкодити – признайся сам.
2.Якщо урок не вдалося зірвати, то краще його вивчити.
3.Якщо ти намагаєшся обманути вчителя,
не забувай, що він теж був учнем.
4.Памятай ,що найміцніша життєва опора – знання.
5. Пам’ятай, що школа у тебе єдина, а ти у неї.
6. Найкраща школа – наша!
7. Найкращі учні – це 11 клас!
До музею шкільних реліквій Ми хочемо додати свої експонати.(Бевз іде з підносом і збирає їх)
І.Затирачка, яка безвідмовно витирала двійки в нашому щоденнику.
ІІ. Кеди головного футболіста школи.
ІІІ. Банку сліз, пролитих за 11 років навчання.

IV. Стрілецьку трубку з ручки.

V. Крейду, якою обмальовували вчителям стільці.
VI.Пістолет, яким відстрілювались від учителів.

VII.Шпаргалку універсальну – найбільшого друга і ворога учня завдовжки 2 м.

VIII. Машинку, якою гралися на уроках навіть у старших класах.

IX. Олівець, який так майстерно малював циганську дорогу і міни у грі морський бій.Зліпок ноги учня, який колись забув з’явитися на іспит.
X. Шматок граніту знань, який ми гризли і ще багато залишили вам.
XI.Колоду карт, якою ми пробивали шлях до знань.

ХІІ. Телефон, за допомогою якого ми шукали відповіді на контрольних і тестах.

ХІІІ. Коректор, яким виправляли всі помилки в контрольних зошитах

ХІV. Мій особистий літак, який пройшов перші випробування на уроках математики.
ХV. Кнопку, яку протягом 11- ти років учні намагалися покласти на стілець учителю.

Ведучий. До випускників звертаються учні 10 класу.

1 .Сьогодні ви зі світлою печаллю

Ступили всі через шкільний поріг...

Хай буде вам безмежний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг.

 

2.   Стільки літ промайнуло відтоді,

Як косички злилися в косу...

Ви побачили вперше сьогодні

В чистім погляді чисту сльозу.

 

З.Світ багатий на добрих людей,

Та вдивляйтесь ровесникам в лиця.

Може, більше ніколи й ніде

Вам не випаде з ними зустріться.

4.                     Все, що здійснилось, все, що наснилось,

Вічно вам буде зоріть,

Те, що зоріло, Вам серце зігріло,

Не розгубіть, не розгубіть...

5.                     Тож щасливим хай буде ваш обраний шлях,

Хай вам добре у світі живеться.

І цей срібний дзвіночок у ваших серцях

Добрим спогадом хай озоветься.

 

( Звучить приємна музика. Учні прикріплюють одинадцятикласникам дзвіночки)

Ведуча: Ну ось і добігає кінця наше свято.

Ведучий: Право дати останній дзвоник надається учневі 11 класу _______________ та учениці 1-го класу________________________

Ведуча: Урочисту лінійку присвячену святу Останнього дзвоника вважати закритою!

(Звучить Гімн) , (Гімн школи)

Ведучий: Шановні батьки випускників! Згадайте той час, коли 11 років тому Ви привели своїх дітей на перший урок. Як хвилювалися, як мріяли про майбутнє. А сьогодні Ви маєте право завести своїх дітей востаннє до їхнього класу.                                                                                                                          (лунає музика, батьки заводять дітей до класу)