Свято: " Ой, хто-хто Миколая любить....."

 КЗ «Голубієвицький ліцей»

Компаніївської селищної ради  Кропивницького району Кіровоградської області

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій до дня Святого Миколая

«Ой, хто-хто Миколая любить…»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель початкових класів                                                                                             Сичова Галина Миколаївна

 

 

 

 Свято  Миколая – душа  весело  співає.

Мета:ознайомити  учнів  з історією виникнення даного свята; розвивати  акторські  здібності; виховувати почуття любові , поваги, , турботи, чемності, щирості до інших;бажання зробити когось щасливим та робити добро оточуючим.

Обладнання: вишиті  рушники, гілочки  сосни, моделі  ялинкових  прикрас, ікона Святого Миколая, свічки, малюнки на тему «Що зробив ти корисного»

 

 Ведучий

Добрий день вам,  люди  добрі!

Добрий  день  і  в  добрий  час !

З  Днем  Святого  Миколая 

Ми  вітаємо  щиро  вас !

Ведучий

Коли  Святий  Микола

з  небес  на  землю  йде,

то  кожний  дім і школа,

мов  вулик  бджіл  гуде.

Ведучий. Найулюбленіше свято дітей – свято Миколая.  Його   святкують в Україні 19 грудня.  Діти з нетерпінням  чекають щедрого Миколая , пишуть листи,  вивчають вірші, співають пісні. Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну дитину. Він любить усіх  людей, та найбільш  слухняних та чемних дітей.

Вірші:

1.Що нині за днина,
Що нині за свято,
Що сюди зібралось
Так гостей багато?

Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.
То прийшли Вкраїні
І нам честь віддати.
Всім нам честь віддати,
Бога привітати,
Про святого Миколая
У цей день згадати.

2.За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.

3.Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це  святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає.

4.Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив

Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.

5. Запитав Господь: "Що хочеш
За свої заслуги ти?"

Хочу, Господи, я хочу
Раз на рік на Землю йти.

Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.

І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає.

6  учень

Сьогодні  свято  Миколая! Свято  нині!

І  ми  в  своїй  шкільній  родині

Зібралися святого  прославляти

І  запросить  його у кожен дім, у кожну хату.

7 учень

Кожного  року, як сніг землю встеляє,

з  небес до людей Святий Миколай поспішає.

Везе з собою подарунки і гостинці

хлоп’ятам і дівчатам, кожній дитинці.

Отця  Миколая люди завжди шанували,

Ікону  святу  рушником  прикрашали.

Возносили  молитви щирі,

щоб  жити  в  злагоді і в мирі.

Пісня «Вже надходить ніч чарівна»

(Розповіді учнів про Святого Миколая)

І. Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

ІІ. Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі  всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

ІІІ. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати?  З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я,  його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

ІV. Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж  Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.

Пісня «Нічка-чарівничка»  

Вірші:

1.Нічка таємнича.

Ніченька казкова

Приходить щороку

Й щораз загадкова.

Тільки раз у році

Нічка ця буває,

Коли Миколайко

Дари посилав.

2.Місяць й зорі ясні землю освітляють.

Мами своїх діток спатоньки вкладають.

 Й коли нічка темна всіх покриє сном.

Тоді Миколайко стане під вікном.

Отож, любий друже, швидше засинай

Бо прийде до тебе     Святий Миколай.

3.Зорі ясно сяють й світить місяченько,

Щоби Миколайку в ніч було видненько .

Дорога далека з неба до землі –

Там Його чекають діточки малі.

4.Він везе гостинці повен-повен міх.

 Щоб обдарувати діточок усіх.

Їде Миколайко до любих малят.

Лишень чути дзенькіт казкових санчат.

5.Ходить Миколайко від хати до хати.

Гостинцями хоче всіх обдарувати.

Славні Янголята  Йому помагають.

Двері та віконця справно відчиняють.

 6.Попереду вийшов  ангел-

Такий  радий в цю годину,

Взяв святителя за руку

І веде  Його в долину.

Хто з вас землю рідну  любить,

Того божий  цей  спаситель

Найщиріше  приголубить

Й за  вас Бога  він попросить

(чути  шум, вбігає чорт)

Чорт Агов! Агов! Чи пустите до хати? Бодай погрітись... бррр... холодно.

Мороз грудневий, хоч око виколи. Бездонна темінь! То пустите чи ні до хати?

 Хоч, правда, дорогою усі дарунки я розтратив.

 Ведуча. А учням що залишив?

Чорт. Учням? Накрутив їм купу різок - для всіх нечемних діточок, (за плечима в чорта в 'язка з прутиків,показує їх дітям)

Тут стане всім: дівчаткам-задавакам   і хлопцям-розбишакам, які не слухають ні мам, ні татусів, ні вихователів, ані майстрів, ні вчителів. Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі!

 (танцює і вимахує прутами)

Не варто їм давати анічого! Хіба вони про щось просили в Бога? Або молились ввечері і рано? Ану скажи  молився  ти  , а ти, а ти  скажи . . .

 О,  прошу пана! А ще й до того у кишені я маю список тих  учнів, які сьогодні були неслухняні.

(Витягує пом 'ятий папірець і читає)

 Вони  не слухались батьків і вчителів.

 А читають! То на два! На парканах, стінах пишуть! А у зошитах - то ні! Я їх маю всіх провчити. Прошу не мішать мені!

(З піснею «Ой хто, хто Миколая любить» заходять  Ангели)

 Ангел

Мир і спокій дому цьому.

Тут немає місця злому (Повертає хрестиком на всі сторони. Звертається до Чортика) Хто ти є? Чи можу знати?

 Чорт,

Я чорт - добродій,  чудотворець!

Ангел.

Спинись, бідако! Бач, як забрехався, та звідки в чорта той добродій взявся?

(Чорт розсердився, починає знімати в'язку різок)

Чорт. Ах. так! Ви всі нечемні діти, і зараз всіх я буду бити, і посаджу в міцні залізні кліті.

(Ангел хрестом накриває руку з різками, і рука чорта опускається

 Ангел. Молітеся й не бійтеся, діти!

Прошу вас   заспіваймо  пісню про  Миколая, він  почує її та  швидше прийде  до нас.

Діти співають пісню « Ой хто, хто Миколая любить»

(Ангел дзвонить дзвіночком і заходить святий Миколай)

 Св. Миколай. Вітаю вас, діточки! Мені розказали мої янголи, що всі ви розумні і чемні були: у школі вчи­лись, батькам допомагали і рідною мовою скрізь розмов­ляли. Хоч часом на зле вас чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку. Тож пильно учіться, до шко­ли ходіть, свою Україну шануйте й любіть. Любіть її вірно, свою Україну, — І я вас ніколи й ніде не покину. Ану, йдіть до мене, мої янголи — а що там ви дітям у дар принесли?

Ангели. Один несе тоненьку книжечку, а другий — товстелезну.

1-й янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.
2-й янгол. Так, деякі діти до останнього дня посила­ли святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пи­шуть, що чемні, але чи це справді так? (Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемні, і все записуємо до книжки.
1-й янгол. В одній книжці — добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій — гріхи, грішки й усякі збитки.
2-й янгол. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя , ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші українські діти були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих дітей — ось вони сидять (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.

1-й янгол. Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу. (Виходять). Ведучий

О, чудотворцю, славний Миколаю,

Нехай святяться всі твої діла.

Ти нам свою молитву щиру дай,

Щоб наша доля – воля розцвітала.

Тобі несемо ми свої дари,

І на поклін до тебе йде мій край.

Ти тільки добре диво сотвори,

Святий наш Отче, славний Миколай!

Миколай

Най кожного часу і в кожну годину

Господь вам поможе, в біді не покине.

Тіштеся, радійте, діти,

Та горніться до освіти.

Хай пожиток із вас буде,

Як вже вийдете у люди.

Пильно вчіться і моліться,

Не лінуйтеся, трудіться

І від злого стережіться.

Дуже прошу: обминайте

Навіть самий менший гріх.

Батька й неньку поважайте

І вчителів своїх.

Святу Христову віру бережіть,

Нікому зла і кривди не чиніть.

І ще я хочу привітати тих,

Хто Миколаями зоветься.

І тих, хто у науці не ледачий.

І тих, хто добре тут співають,

Країну й Бога прославляють.

Прошу  ангелів моїх роздати дітям  подарунки!

(Ангели   роздають подарунки, а чорт нишком – різки)

Миколай  От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!         

 Ведучий

Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Для маленьких стає чарівною казкою, коли  Миколай   невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Ведучий

 Бажаємо  вам  усіх гараздів

Щоб  скоро  ми  зібрались  разом,

Щоб  знову  ми  трішечки  вас  звеселили,

І  щоб  у  добрі  і  у  мирі  ми  жили !

І  у  вас,  і  у  нас  хай  все  буде  гаразд.

Виконується  пісня  «Свято Миколая вже прийшло до нас»