Свято "Підемо в гості ми до матінки природи"
ПІДЕМО В ГОСТІ МИ ДО МАТІНКИ-ПРИРОДИ
Мета: Виховувати любов до природи, бережливе до неї ставлення. Викликати
почуття відповідальності за свою поведінку в навколишньому світі,
бажання захищати все живе на своїй планеті, бо вона наш рідний дім.
Ведучі
- Підемо в гості ми до матінки-природи –
У світ квіток із лісом розмовлять,
Де музика дощу лунає у негоду:
Почуй її – й не будеш сумувать.
Ти подружись з природою, мій друже,
Щоб полюбить її – потрібно її знать.
Як рибка з морем, пташка з небом дружать,
Їх необхідно всіх оберігать.
- Сонце в мандрівку нас закликає
І про дорогу оповіщає.
Йдіть, мої любі, під ноги дивіться.
Травам і квітам ніжно вклоніться.
Несіть же її ласку у кожній долоньці
Разом з промінням веселого сонця.
Хай же мандрівка казкою стане.
Про неї розкажете таткові й мамі.
- Йдемо в гості до природи,
Є в ній різна дивина:
В небі – зорі, в ріках – води,
В полі квіточка ясна.
- А зимою є сніжинка.
Літо дощик принесе.
Є метелик і пташинка –
І таке цікаве все.
- Оця стежина веде дитину
У світ природи, дивний світ,
Де є метелик, і є калина,
Сніжинка біла і маків цвіт.
Де соловей співає пісню,
І жайвір сонечко кличе нам,
Вухастий зайчик стрибає в лісі,
Їжак гостинці несе діткам.
- І котик Мурчик поруч з тобою,
В росянім лузі телятко мале,
Не скривдь нікого жорстокою рукою,
Що є у світі – то ж все твоє.
За всю турботу та щиру ласку
Природа віддячить тобі не раз,
Тож не поруш чарівну казку,
Нехай усіх вона радує нас.
Пісня «Все це потрібно мені»
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка,
Горді, крилаті пісні -
Все це потрібно мені.
Все – все – все, все – все – все,
Все це потрібно мені.
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов’їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на Землі –
Все це потрібно мені.
Все – все – все, все – все – все,
Все це потрібно мені.
Ведучі
Любий друже !
Ти – дитя світу. Світ навколо тебе уже привабливий та цікавий, і ти жи-веш у ньому, як у рідному домі, ім’я якому – Природа. Її і твоє майбутнє залежить саме від тебе. У наші дні охорона природи стала невідкладною вимогою часу, але вона не мислима без щирої поваги та любові всіх лю-
дей.
Природа – джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, щирого захоплення.
Природа – джерело пізнання, скарбниця для господарської діяльності, зміцнення здоров” я.
Природа –джерело доброти. Піклування про неї робить людину доброю, благороднішою.
Любити природу, все те, що нас оточує – просто. Потрібно чути, що говорить кожна квіточка, що шепоче кожен листочок, бачити красу дерев, розмовляти з ними, як із живими істотами.
Мудра природа навчає нас завжди і всюди. Птахи вчать нас співати, бджілки – старанно працювати, мурашки – будувати. У довкіллі є чимало таємниць. Щоб їх зрозуміти, потрібно бути уважним і спостережливим. Тож помандруємо природними стежинами…
Учні
Не лише ресурси дарує нам природа.
Дарує нам природа свою чарівну вроду,
Красу, здоров я, доброти безмежність.
І сподівається на нашу обережність.
Тож мудрість хай керує вами,
Коли ступаєте зеленими стежками.
Природа дарує для життя людини все необхідне, тому людина повинна охороняти все живе. Піди! Подивись! Відчуй!
Ріки і гори, моря і поля –
Це наша рідна, хороша Земля.
Будь їй ти другом, люби, бережи,
Приклад у цьому усім покажи.
Квіти хай квітнуть, співають пташки,
Хай всіх привітно стрічають стежки.
Кожна стежина в майбутнє веде –
Там радість і щастя чекають тебе.
Пісня «Пісня Землі»
Батьківщини рідної сади
Нахилились цвітом до води.
Кожна квітка в сонці, у теплі
Щедро пахне соками землі.
Батьківщини рідної поля
Нас чарують зблизька і здаля.
Кожна стежка кличе в дивосвіт,
Де на росах наш дитячий світ.
Батьківщини рідної гаї
Кличуть нас у затишки свої.
Зупинись і слухай солов’я,
І відчуй, що це земля твоя.
Ведучі
Щоб зберегти природу, потрібно її знати і любити. Будь до природи уважним, і вона обов’язково тобі віддячить.
Пам’ятай! Людина – частина Природи. Знищуємо природу – знищуємо самих себе.
Учні
Всі ми – діти землі і неба.
Всі, хто маленький, хоче рости!
Чисте повітря й водичку нам треба –
Просить з нас кожен – і я, і ти.
Хочемо ми, щоб сонце світило!
Хочемо ми, щоб поле родило
І щоб навколо квіти росли.
Хочемо, хочемо, хочемо ми!
Дерево, трава, і квітка, й птахи
Не завжди зуміють захиститись.
Якщо будуть знищені вони –
На планеті ми залишимось самі.
Тату, ти знаєш, чого мені треба?
Чистого дощику з синього неба,
Треба і чути, і бачити літом,
Як заливається жайвір над житом,
Як підпадьомкають у мідній пшениці
Досвітком тихим перепелиці.
Треба, щоб у лісі для лиса і лося
Місця живого хоч трохи знайшлося.
Треба ще рибок малих і великих
У чистих-пречистих озерах і ріках,
Треба, щоб я по морському купанню
Не одмивавсь од мазуту у ванній,
Треба сніданків і треба обідів,
Тільки, будь ласка, без жодних нуклідів.
Треба, виходить, не так вже й багато…
Люди, чи важко про все це подбати?
Все, що є навколо тебе:
Сонечко, хмаринка, небо,
І пісок, каміння, води,
Й люди – часточка природи.
Поле, гори і травичка,
Ліс, повітря і водичка,
Бджілка, пташечка і зорі,
Вільний вітер на просторі,
Квіточки і різне зілля
Це, дитино, є довкілля.
Пісня «Музика землі»
Послухай музику землі:
В ній запах трав і сонця ласка,
У синім небі журавлі –
А на долинах – дивна казка.
Приспів:
Співає чисте джерело,
Навколо вквітчане барвінком,
І пісня людям на добро
Лунає радісно і дзвінко.
Послухай музику землі
І таємничу, і жадану,
Її акорди чарівні,
То звуки дивного органу.
Приспів.
Послухай музику землі
Пізнай навколишню природу.
В ній ніжність наших матерів,
В ній сила вільного народу.
Ведучі
Земля – наш дім. Можливо, це єдина планета, на якій існує життя у Всесвіті. Земля не належить нам. Це ми належимо Землі! Хіба не заслу-говує вона нашої любові? Але на сьогодні ми маємо велику кількість свідчень про те, що людина не є бережливим господарем, а є самопевне-ним землевласником.
Наша планета серйозно хворіє. У двері будинку людства стукають лиха майбутніх екологічних катастроф. Люди забувають, що за наші по-милки доведеться розплачуватися нашим дітям.
Учні
- Є в світі різна небезпека:
Пожежі, повені і селі,
Цунамі, шквали мчать здалека
І катастрофи невеселі.
Є землетруси і вулкани,
Ще й оповзні у горах різні.
І смерчі, й бурі, й урагани -
Всі явища природні грізні.
- А ми лиш люди в цьому світі,
Для нас багато є загрози.
Весною, восени і в літі,
А ще узимку, у морози.
Коли несеться хуртовина,
Сніги утворюють замети…
Крім того, винайшла людина
Ще різну зброю і ракети.
- Щоб нищити, вбивать природу
І не давать живому жити.
Хімічно забруднити воду,
І радіацією вбити.
Ми вижити повинні, люди,
Крім того ще й прогрес творити.
Понищим все – і що в нас буде?
Як далі думаємо жити?
- Тому навчайтеся любити
Красу земну, довкілля рідне.
Навчайтеся в безпеці жити
І щоб життя було в нас плідне.
- Щоб знати, де як поступити,
Як зберегти земну природу,
І як здоров’я захистити….
Очистити в водоймах воду.
Роботи є у нас багато,
Ще більше знань потрібно мати.
Природу треба захищати,
Тоді Земля нам буде – мати!
- Учись любити все навколо себе:
Траву і квіти, кущик, деревце,
Жучка, і пташку, і блакитне небо.
І синьооке чисте джерельце.
- Усе прийшло на білий світ, щоб жити,
Щоб дарувати радість і красу.
Учися дивуватись і любити
Чистеньку, мов краплиночка, росу.
- Поглянь на світ – це дивовижна казка!
А квіти – це, мабуть, душа землі.
У кожній з них струмить любов і ласка,
Вони, неначе діточки малі.
Ведучі
Зараз люди зрозуміли, що природа в небезпеці. Щороку на землі зни-кає один вид рослин і тварин. Багато рослин і тварин раніше зустрічалися досить часто, тепер їх майже немає, вони занесені до Червоної книги.
До Червоної книги України занесені казково красиві квіти. Все рідше зустрічаються птахи – лелека чорний, беркут, балабан, сичик-горобець. Потребують охорони і звірі. За останні 100 років зникло 60 видів ссавців, 100 видів птахів.
Питна вода втрачає свіжість, повітря стало задушливим, ми потопаємо в смітті. Як зберегти нам те, що залишилося?
Передусім потрібно навчитися говорити і про глобальні екологічні про-блеми, і про маленькі повсякденні справи: зібрати сміття зі шкільного двору, посадити дерево, допомогти птахам узимку.
Усіх людей ми закликаєм:
Нащадкам збережіть природу,
Її степи, ліси, джерельну воду.
Дерева не рубайте, не вбивайте звіра,
І у природи буде хай довіра,
Що не заподієте ви зла їй,
Своїй колисці, матері своїй.
Заходить дівчинка-Земля і хлопчик, у руках якого глобус. Дівчинка- Земля співає пісню.
Краплинки
Краплинка до краплинки – веселка чарівна.
Хмаринка до хмаринки – то дощик і весна.
Є сонечко у неба і зіронька ясна,
А в мене і у тебе є пісня голосна.
Приспів:
Ля – ля – ля…
Сніжинка до сніжинки – то баба снігова,
Росинка до росинки – то квітка і трава.
Є сонечко у неба і зіронька ясна,
А в мене і у тебе є пісня голосна.
Приспів.
Де радість, де усмішка – там тепло на душі,
Де стежка – там доріжка, де слово – там вірші.
Є сонечко у неба і зіронька ясна,
А в мене і у тебе є пісня голосна.
Ведучий
– Хто ти, дівчинко прекрасна?
Земля
Я – матінка-Земля! Я тримаю тебе в долонях. Без мене ти не можеш існувати.
По мені ступають твої ноги. З моїх джерел ти п’єш воду, дихаєш повітрям. Я одягаю і обігріваю твої покоління. А що ж ти зробила зі мною, людино?
Ой, тяжко, тяжко, діточки мої!
Болить серденько у мене
Не тільки за ліси, поля і води,
За птахів, риб, а й за усю Природу.
Хлопчик
Діти, ми – майбутнє планети. Земля просить нашої допомоги. Якщо ми їй не допоможемо, то вона з великої квітучої планети скоро перетворить-ся на пустелю.
Любий друже! Я благаю –
Природу вмій любити,
Не смій ніколи і нізащо
Їй шкоду спричинити!
Даремно квіточку не рви,
Пташині спокій дай,
Усе, що є навколо тебе,
Люби й оберігай.
Земля
Діти, якщо ви зцілите мене своєю любов’ю, я повік вас не забуду. Напою вас чистою водицею, доріжки простелю перед вами зеленою травицею, уквітчаю вас квітами весняними, пахучими, дам вам урожаїв незчисленних, щоб жили ви у достатку і любили один одного.
Люби цей світ, моя дитино,
Свій рідний край, ліси, поля.
Турбуйсь про нього кожну днину,
Бо рідна це твоя земля.
Тут ти живеш і вчишся в школі,
Тут в тебе друзі і сім”я.
Не нищ нічого і ніколи –
Людина ж бо тобі ім’я!
Допоможи малій пташині,
Її ти вчасно підгодуй.
Під силу це малій дитині,
Але нічого не марнуй.
Бо світ чарівний, наче казка,
Ти теж частиночка його.
Тож бережи цей світ, будь ласка,
Прийми до серденька свого.
Ведучі
Байдужість дозволяє людині творити безчинство, пройти повз непо-добство, не звернути уваги на зламане деревце, замулене, закидане сміт-тям джерельце, що колись поїло всіх водою.
Байдужість ще можна назвати жорстокістю. Вона приглушує голос душі й совісті. Хіба можна залишатися спокійним, коли бачиш, що з кожним днем стають бруднішими вулиці, річки, у повітрі чути запах газів, стає все менше квітів, тварин, дерев?
Світ прекрасний навколо тебе –
Сонце ясне і синє небо.
Птахи і звірі, гори і ріки –
Нехай він буде таким навіки.
Нехай людина добро приносить,
Бо світ навколо любові просить.
Пісня « Природа просить порятунку »
Природа просить порятунку
Зеленим шепотом лісів,
Тривожним лебединим криком,
Змілілим плеском рік, морів.
Вона до нас із щемом в серці
Зболілі руки простягає,
Надіючись на кращу долю,
Про милосердя всіх благає.
Приспів:
Не ламайте, не знущайтесь,
Не рубайте, не губіть…
Пожалійте, приголубте,
Нагодуйте, оживіть.
Від споживацького безглуздя
Довкілля треба вберегти –
То ж маємо навчитись жити
Лиш за законами краси.
Ми – люди, а тому повинні
Розумне й вічне в світ нести:
У серці кожної людини
Зростити пагін доброти.
Приспів.
Ведучі
Усе менше на Землі залишається місць, де б не ступала людина. І все більше природа потерпає від її діяльності. Люди забруднюють воду, повітря, ґрунти. Вони також вирубують ліси – «легені» планети. То в одному, то в іншому куточках Землі відбуваються малі й великі катастрофи.
Десь в океані потерпів аварію танкер, і нафта величезною плямою розтеклася по поверхні води. Десь горять великі площі віковічних лісів. Трапляються аварії на атомних станціях, на хімічних заводах. А війни, що відбуваються в різних країнах, не тільки забирають життя людей. Вони наносять непоправної шкоди природі всієї планети, а не лише однієї країни.
Щоб виростити багато продуктів харчування, у ґрунт вносять різні хімічні речовини: добрива, отрутохімікати. А це призводить до забруд-нення і збіднення ґрунтів. Вони руйнуються також від утворення ярів і балок.
На Землі нагромаджується велика кількість побутових відходів. Ними забруднюється все навколишнє середовище. Частина сміття і небезпечних відходів виробництва потрапляє в океан і отруює воду.
У природі все взаємопов’язане. Людина не може жити без рослин і тварин, бо вони дають нам їжу, одяг, красу. Людина не може жити без тварин, тварини не можуть жити без допомоги людини.
Недавно ми отримали телеграму від братів наших менших, які просять у нас порятунку. Послухайте її зміст:
Телеграма
«Людино! Звертаємося до тебе з невідкладною вимогою: порятуй нас! Не занедбуй життя наше, поверни своє обличчя до матінки-природи! Вчи-ся жити в злагоді з навколишнім світом, і лише тоді відчуєш ти, що на цій Планеті ми справді всі брати і сестри і один одному потрібні!
Всі, хто літає, стрибає, плазує, хто живе у
землі і траві, на деревах, у воді.»
Тож давайте будемо допомагати нашій Планеті, всьому живому на ній. Нехай кожен подумає, який внесок він може зробити в справі охорони навколишнього середовища.
Учні
Людина над природою панує,
Сучасні технології планує,
Щоб споживати більше від природи,
Підкорює її красу і вроду.
Людина над природою панує,
Бездумно світ навколишній руйнує,
Відходи у довкілля викидає.
І бруд, і пил на землю осідає.
Панує над природою людина.
І неминуча та страшна година,
Коли природа відповість сюрпризом,
І виникне екологічна криза…
А може, катастрофи уникнем?
А може, берегти природу звикнем?
(Заходить гномик Охайничок.)
Ведуча
Хто ти, хлопчику?
Гномик
Я – гномик Охайничок. Я прийшов до вас на свято, щоб попросити всіх вас бережливо ставитись до навколишньої природи, берегти все, що нас оточує, бути скрізь і завжди охайними.
А я найменший гномик,
Охайничком зовусь.
Бо завжди я охайний,
Чистеньке все люблю.
Приходжу на галявину –
Чи хто не насмітив?
Приходжу до джерельця –
Чи хто не забруднив?
Погану жуйку в лісі
Ніхто не приліпив?
Пташаток у гніздечку
Ніхто не зачепив?
Чи на берізках юних
Не зламані гілки?
Чи на лугах зелених
Не зірвані квітки?
Солдатиків і бджілок
Ніхто не ображав?
Обгортки від цукерок
Ніхто не накидав?
Морозиво ви з’їли,
А папірець куди?
Не кидай на травичку,
Не кидай до води!
Ніде, ніде й нічого
На землю не кидай!
Усе живе на світі
Завжди охороняй!
Ведучі
Жива планета
Двадцять першого століття.
Чи збережемо,
Чи врятуємо її?
Чи ми залишимо
У спадок нашим дітям
Зелений світ –
Сади, поля, ліси, гаї?
Ви долоньки свої маленькі
Простягніть до сонця, тепла.
Залишіть промінець в серденьках,
Щоб весна в них завжди цвіла.
Щоб у душах сонечко квітло,
Зірка щедрості й доброти,
Променилося ніжне світло
І в житті буде легко йти.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку