Свято про мову "Рідна мова калинова" (сценарій позакласного заходу)
Про матеріал
Сценарій позакласного заходу до Дня рідної мови для учнів 4 класу. Матеріал має на меті популяризувати рідну мову, вчити учнів любити і шанувати українське слово.Сценарій свята: «Рідна мова — пісня солов'їна» (для учнів 4 класу)
Мета заходу: формувати почуття любові до рідної мови, вивчати особливості українського слова, вчити історію рідного краю.
Вікова категорія: Учні 4 класу (9–10 років).
Формат проведення: Офлайн (у залі або класі, прикрашеному українськими рушниками, вишиванками, осінніми чи весняними квітами та плакатами з видатними цитатами про мову).
Тривалість: 45 хвилин.
Учасники: Ведучі (2 учні), Мати-Україна або Берегиня, Мова (учениця), казкові персонажі, учні класу (учасники інсценізацій та інтерактиву).
Оформлення: Книжкова виставка дитячих творів про мову, проєктор (для демонстрації слайдів чи букв під час ігор), казкові декорації для інсценізації (пеньок, лавка, елементи лісу).
Дійові особи
Ведучий 1 та Ведучий 2 (учні у вишиванках).
Берегиня (учителька або учениця в національному костюмі з вінком).
Княгиня Мова (учениця у короні з букв або в гарній ошатному білій сукні з орнаментом).
Двоє лісових ельфів / мандрівників (для казки).
Учні класу (масові сценки, вірші, хор).
Хід свята
Частина І. Урочисте відкриття
(Лунає тиха мелодія бандури або сучасна ніжна українська інструментальна музика. На сцену виходять двоє ведучих).
Ведучий 1:
Добрий день, дорогі друзі, шановні вчителі та гості! Сьогодні у нашому класі особливе свято — свято нашої рідної, мелодійної, неповторної української мови.
Ведучий 2:
«Мова — це душа народу, а народ — це його мова», — писав Олесь Гончар. Без мови немає нації, немає країни, немає нас із вами. Тож нехай сьогодні звучить наше щире слово, наша пісня солов'їна!
Звучить пісня «Мова єднання»
Берегиня:
Вітаю вас, мої любі діти, дорогі четвертокласники! Ви вже подорослішали, багато чого навчилися за роки у початковій школі. Ви вже добре вмієте читати, писати, але чи знаєте ви, яке багатство зберігається у вашому серці та на кінчику вашого пера? Це наша українська мова! Послухайте казку про те, як вона з'явилася на світ.
Частина II. Інсценізація-казка: «Як народжувалося слово»
(На сцені встановлено декорацію «чарівного лісу»: лавка, штучні дерева чи гілки. Виходять двоє мандрівників-лісовичків).
Лісовичкок 1: (тягнеться, позіхає)
Ох і тиша сьогодні в нашому лісі! Вітер спить, пташки мовчать… Чогось важливого у світі бракує.
Лісовичок 2: (дивиться в підзорну трубу з картону)
Авжеж! Люди на землі живуть, працюють, сміються і плачуть, а от назвати свої почуття не можуть. Вони дивляться на сонечко — і тільки кивають. Дивляться на грозу — і ховаються, але сказати «гроза» чи «люблю» не вміють! Нам потрібен Скарб.
(Звучить чарівний дзвіночок. На сцену виходить Княгиня Мова, у руках тримає великий бутафорський сувій з літерами).
Княгиня Мова:
Добридень, лісові мешканці й земні діти! Я — Мова. Я прийшла змирити серця і з'єднати думки. Я принесла вам не просто звуки, а живі барви.
Лісовичок 1:
Ой, яка ти велична! А що ти вмієш?
Княгиня Мова:
Я вмію шепотіти осіннім листям: (шепоче) «Спить земля у золотім вбранні». Я вмію гуркотати громом: (упевнено) «Буде дощ!». Я вмію співати, як соловейко на калині. Послухайте-но мої скарби: маю слова лагідні — матуся, сонечко, хліб, а маю й міцні, незламні — воля, Україна, перемога.
Лісовичок 2: (вклоняється)
Залишайся з нами, Княгине! Наші діти у 4 класі вже гарно читають, вони тебе не образять, а берегтимуть і примножуватимуть твою красу.
Княгиня Мова:
З радістю залишуся, адже я живу там, де мене люблять і шанують! (Сідає на почесне місце біля учнів).
Звучить пісня Марії Бурмаки «Мова кольорова»
Частина III. Поетичний мікрофон (Вірші учнів)
Ведучий 1:
Наша мова — справжнє диво. У ній і дзюркіт струмка, і запах стиглого колоска, і материнська колискова.
(Виходять 4 учні, читають віршики емоційно та виразно).
1-й учень:
Прекрасна, різьблена, дзвінка,
Моя українська, рідна мова!
Ти — наче джерело дзвінка,
Ти — найдорожче в світі слово.
2-й учень:
Не цурайтесь мови, люди,
Ні в хаті, ні на полі!
Вона з вами завжди буде,
Як доля і як воля.
3-й учень:
Солов'їна і барвиста,
Чиста, як весняна днина,
Мова — сонце, мова — пісня,
Рідна моя Україна!
4-й учень:
Ми — четвертий клас, ми — сила!
Вже немаленькі школярі.
Нам мова крила розпустила
Летіти високо вгорі!
Частина IV. Інтерактивна гра з аудиторією: «Мовний бій»
(Ведучі проводять гру з усім класом, розділивши учнів на дві команди або працюючи загалом. Можна використовувати підняття сигнальних карток або швидкі відповіді з місця).
Ведучий 2:
А зараз перевіримо, чи добре ви, четвертокласники, знаєте скарби нашої мови! У нас є три раунди інтерактивної гри.
Раунд 1: «Знайди пару (Фразеологізми)»
Завдання: пояснити значення фразеологізмів або з'єднати їх з правильним тлумаченням.
Ведучий каже: «Пекти раків» — що це означає?
(Відповідь із класу: Червоніти від сорому).
Ведучий каже: «Брати ноги на плечі» — це як?
(Відповідь: Швидко тікати або йти).
Ведучий каже: «Води в рот набрати» — ?
(Відповідь: Мовчати).
Раунд 2: «Збери прислів'я»
На дошці або на слайді (чи на картках на партах) написані розсипані частини прислів'їв. Учні складають їх на швидкість.
Слово — не горобець... (вилетить — не спіймаєш).
Краще пташці без гнізда... (ніж людині без Батьківщини).
Кожному мила... (своя сторона).
Раунд 3: «Каверзні букви та наголоси»
Вчитель чи ведучий зачитує слова, а діти хором виправляють правильний наголос:
Новий чи но́вий? (Нови́й)
Кілометр чи кіломе́тр? (Кіломе́тр)
Випадково чи випадко́во? (Випадко́во)
Діти чи доці? (Діти)
Частина V. Інсценізація-жарт: «Суржик та Чисте Слово»
(На сцену вибігає учень у кумедній шапці на ім’я Суржик і кричить: «Привіт, ребятєжа, пойдем гулять!»).
Княгиня Мова: (здивовано змахує рукою)
Стоп-стоп-стоп! Хто це тут завітав до нас? І якою мовою ти розмовляєш, юначе? Це ж не українська!
Суржик: (знизує плечима)
Ачо такова? Мєнє і так розуміють! Подумаєш, пару слів змішав: тут по-руськи, тут по-нашому... Я ж сучасний пацан!
Учень з класу (із залу):
Ні, Суржику, так не годиться! У нас у 4 класі діти вже грамотні. Ти спотворюєш нашу милозвучну мову. У нас кажуть не «понімаю», а «розумію»; не «слідуючий», а «наступний»; не «дякующі», а «щиро дякую»!
Суржик: (знімає шапку, соромиться)
Ой... А я й не знав, що так гарно звучить «розумію» і «наступний»... А можна я залишуся з вами і виправлюся? Мені так хочеться гарно розмовляти!
Княгиня Мова:
Звісно, заходь! Хто хоче вчитися і шанувати рідне слово — завжди наш найкращий друг. Сідай разом із нами.
Частина VI. Фінальна пісня та підсумки
Ведучий 1:
Наша рідна мова — це скарб, який нам залишили пращури. Наш обов'язок — берегти його, плекати та передавати наступним поколінням.
Ведучий 2:
Нехай же лунає наше слово над рідною Україною — вільне, міцне, незламне і солов'їне!
(Усі учасники свята виходять наперед сцена/класу. Звучить загальна та натхненна пісня «Мова кольорова» Павла Табакова).
Діти можуть тримати в руках маленькі паперові серця кольорів державного прапора або квіти).
Берегиня: Дякую вам, дорогі діти, за чудове свято. Пам'ятайте головне: мова має значення, мова — це наш генетичний код. Любіть її, говоріть нею щодня.