Т. Г. ШЕВЧЕНКО. «МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» (З ЦИКЛУ«В КАЗЕМАТІ»). РОЗДУМИ АВТОРА ПРО ВЛАСНУ ДОЛЮ, ДОЛЮ УКРАЇНИ

ОПОРНИЙ ЗАКЛАД-ЛІЦЕЙ №2

БЕРЕЗІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Відкритий урок

Т. Г. ШЕВЧЕНКО.

 «МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…»

 (З ЦИКЛУ«В КАЗЕМАТІ»).

РОЗДУМИ АВТОРА ПРО ВЛАСНУ ДОЛЮ,  ДОЛЮ  УКРАЇНИ

8 клас

Вчителька

 української мови

та літератури

Драгуца А.А.

2021 рік

Тема: Т. Г. ШЕВЧЕНКО.  «МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» (З ЦИКЛУ«В КАЗЕМАТІ»).

РОЗДУМИ АВТОРА ПРО ВЛАСНУ ДОЛЮ,  ДОЛЮ  УКРАЇНИ

Мета: опрацювання ідейно-художнього змісту програмової  поезії, яка належить до циклу «В казематі»,  розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість,уміння коментувати основні мотиви, ідеї поезії

Т. Шевченка, висловлювати власні міркування; виховувати любов до рідного краю, народу; співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет Т. Шевченка, його збірка «Кобзар», дидактичний матеріал (тестові завдання).

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Перегляд відео «Обличчя української історії.Т.Г.Шевченко»

1. Експрес-опитування (технологія «Обʼєднай пари»                       

• «Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...»,— так Т. Шевченка охарактеризував... (Його батько)

• Тарас Григорович дуже часто називав своєю батьківщиною село.(Кирилівку)

• Якого року батько віддав Тарасика в науку до дяка? (1822)

• Посада, на якій перебував майбутній поет у пана Енгельгардта?(Служник-казачок)

• Здібності, що були виявлені у Тараса Шевчен каще з дитинства?(До малярства).

• Земляк-художник, який познайомив Тараса Григоровича з видатними діячами російської й української культур. (І. Сошенко)

• Спільними зусиллями митців... Шевченко був викуплений з кріпацтва.

(К. Брюлова, В. Григоровича, О. Венеціанова, В. Жуковського,Є. Гребінки)

• У 1840р. Т. Шевченко надрукував поетичну збірку... («Кобзар»)

• М. Костомаров загітував Тараса Григоровича вступити до таємної політичної організації — ... (Кирило-Мефодіївського братства)

• Серія картин, які видав Т. Шевченко на власні кошти після завершення навчання в Академії... («Живописна Україна»)

• Поета взяли художником у наукову експедицію для вивченняй опису... (Аральського моря)

• Рада... наддала Шевченкові звання... (Академії мистецтв, академіка — гравера)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Міні-дискусія (метод «Прес») Вмотивуйте, аргументуйте або спростуйте тезу «Дитинство Т. Г. Шевченка було щасливим».

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття й засвоєння учнями  навчального  матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи.Такою самою мірою, як і загадка його генія, хвилює нас його життєвий шлях і творчість.

Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. До таких творів поета належить вірш «Мені однаково, чи буду...».

2. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка

«Мені однаково, чи буду...»

2.1. Прослуховуваня поезії.

2.2. Історія написання поезії.

Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію «Мені однаково,чи буду...», тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у роботі Кирило-Мефодіївського братства дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що цетільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубее придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинили появу вірша «Мені однаково, чи буду...». Дана поезія написана під час перебування письменника в казематі у 1847 р.

2.3. Тема: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.

2.4. Ідея: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.

2.5. Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.

2.6. Жанр: філософська лірика з патріотичним пафосом.

2.7. Композиція. Вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків — перша части­

на, 5 рядків — друга.

Побудований твір на протиставленні, функцією зв’язку й протиставлення між частинами наділений сполучник та.

2.8. Зміст поезій.

Сумна доля чекає ліричного героя. Він скорішза все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять.

Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько  мені.

Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні».

Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі: «На нашій — не своїй землі». Та перед цими рядками є й інші: «На нашій славній Україні». З одного боку, Україна славна і наша,а з іншого — все таки, «не своя», бо не вільна, сама собі не на лежить.

Саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але наразі відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й «малого сліду».

Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що «малого сліду не полише на Україні і що його «не пом’яне батько з сином». Ці запевнення поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чині, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть,— всеце для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково.

Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п’яти рядків:

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую збудять...

Ох, не однаково мені.

У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість у час її оновлення та відродження. Тому з повним правом можна вважати поезію «Мені однаково, чи буду...» зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.

V.Закріплення  знань. (робота у групах)

Завдання. Застосовуючи фактичний матеріал поезій, заповніть таблицю:

VI. Підсумок уроку

 А на завершення прослухайте пісню , у  виконанні відомого  українського  співака.

(Прослуховування пісні «Мені однаково, чи буду…» у виконанні Скрябіна)

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Вивчити напамʼять вірш « Мені однаково, чи буду…»

Опрацювання тестових завдань

для перевірки  Д/з на наступний урок

1. Поетові байдуже, де він:

а) буде жити;                                                                 б) зможе оселитися;

в) перебуватиме в ув’язненні;                                   г) писатиме власні твори.

2. Розмірковуючи над власного долею, Т. Шевченку «однаковісінько», чи його:

а) шануватимуть в суспільстві;                           б) хто згадає або забуде;

в) вважатимуть за революціонера;                   г) твори будуть мати популярність.

3. Поет виріс у неволі:

а) на Аралі;                                                 б) в Петербурзі;

 в) між чужими;                                         г) про що він говорить з неабиякою гордістю.

4. Помираючи, Т. Шевченко прагне все:

а) із собою забрати',                                         б) залишити у спадок рідному народові;

в) своє майно знищити;                                    г) ним написане вивезти за кордон.

5. Україну поет називає:

а) приниженою;                        б) щасливою;

 в) знесиленою;                         г) славною',

6. Т. Шевченко хотів, щоб батько з сином:

а) молились за Вкраїну,                                  б) захищали рідний край від ворогів;

в) оберігали традиції українців;г) допомагали знедоленим.

7. Поетові не байдуже, як Україну «присплять люди»:

а) ледачі;                       б) незграбні;

 в) злі;                              г) хитрі та улесливі.

8. Рядок, яким закінчується поезія:

а) «Мені однаково, чи буду»;                          б) «Однаковісінько мені»;

в) «Та не однаково мені»; г) «Ох, не однаково мені».

9. Про кого поет у творі зазначає: «його замучили колись»?

а) Самого себе;                                   б) одного з видатних історичних осіб;

в) борця за щасливе життя;                г) в’язня Сибіру.

10. Осмилюючи зміст поезії «Мені однаково, чи буду», з повним правом її можна вважати:

 а) дипломатичною угодою з майбутнім;           б) ораторською промовою;

 в) полілогом;                                               г) зверненням-попередженням.