Сценарій до дня учителя "Низький уклін вам, учителі!"

Перша неділя жовтня – День учителя

«Низький уклін Вам, учителі!»

Сценарій виховного заходу

Мета: : Відзначати День учителя, сприяти згуртуванню дитячого колективу. Розвивати театральні  здібності, виразність та інтонаційність читання віршів, формувати дикцію. Виховувати любов і повагу до вчителів рідної школи та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння.

Зміст заходу

Ведучий 1.  Шановні вчителі! Ви  трудитесь по господарству, на роботі, клопочетесь, щоб все встигнути, щоб все було, як у інших, нервуєте, коли щось не виходить і так у справах проходить все життя. Але всі ви були колись дітьми і добре пам’ятаєте казки, які розповідали вам ваші батьки. Ми більш ніж впевнені, що у кожного з вас була своя улюблена казка: хтось уявляв себе Попелюшкою, хтось подорожував разом з Гулівером, хтось долав перешкоди разом із Кожум’якою, хтось переживав за Червону шапочку.

Ведучий 2.  Ми сьогодні  пропонуємо вам казку: сучасну, на новий лад, а героїв, ми впевнені, ви обов’язково впізнаєте. Отож, сідайте рівненько, вмощуєтесь зручненько і слухайте...

Ведучий 1.  В ущелині гірській, поміж горами, заховалося царство ЗОШ І-ІІст. с Мукошин: велике та гарне, наповнене сміхом та радістю, хвилюваннями та спокоєм, клопотами та любов’ю. І у царстві тому стояли собі чотири хатки: колись на курячих ніжках, а тепер одна, шикарна на високому фундаменті. Ну, чим не палац! Вікна – на всі сторони світу та ще й і пластикові.

Ведучий 2.  Заправляють в тому палаці дві жінки,   перша - дуже схожа на Снігову королеву. Чому? – запитаєте ви. А тому, що аж занадто стійка, можна сказати непохитна, вона у своїх думках, і переконати в протилежному її буває дуже важко.

Директор в палаці – ніби мати.

Сувора, добра, краща за всіх,

Працює з дня у день  - завзято,

На неї нам жалітись гріх.

 Ведучий 1.  Прийміть найщиріші вітання шановна, Надіє Михайлівно!

Особі такій – побажання сердечні, аби не боліла вам голова, 
Аби у вас  сили хватало й здоров’я, і школа найкраща в районі була. 
Збувались щоб вчасно всі задуми й мрії, щоб в школі життя вирувало весь час. 
Щоб більше досягнень було, більше дії – прийміть ці вітання від нас.

Слово директору

Ведучий 2.  А зараз ми хотіли б вручити пам’ятку для вчителів директору школи. Хай висить вона на по-чесному місці - в учительській. 
Читають, а потім вручають директору.
Учителю, запам’ятай!
1. Директор правий. 
2. Директор завжди правий. 
3. Якщо директор не правий – дивись пункт перший. 
4. Якщо ти не правий – значить ти не директор. 
5. Директор не спить – він просто закрив очі, не їсть – він набирається сил, не запізнюється, а затримується на діловій зустрічі. 
6. До кабінету директора можна зайти зі своїми ідеями, але виходити з кабінету – тільки з його.

Ведучий 1.  Друга леді нашої школи –  Тамара Герасимівна -  Добра Фея: права і ліва рука директора. Завжди прийде на допомогу, завжди підтримає. Є у неї одна чудова риса – про найнеприємніші новини вона повідомляє так, наче в цьому нема нічого страшного. А для того щоб виконати всі накази із райво користується чарівною палицею після дванадцяти ночі.

За труд титанічний, недоспані ночі,

За ваші таланти, і звершення творчі

В цю радісну мить

Грамоту казкову на щастя прийміть.

Ведучий 2.  Скажемо вам по секрету: тандем цих двох – страшна сила: що запланували – зроблять, досягнуть, доженуть, переженуть, ще й з носом залишать всіх своїх недругів.

З першого вересня кожного року оживає цей дивний палац. Крім маленьких гномів – учнів, що влаштовують щоденні баталії за розум та знання, з моря домашніх робіт та клопотів виходить  20 воїнів – вчителів. Вони мусять оберігати спокій у цьому палаці, повинні дбати про своїх вихованців – шибеників, хоч поряд з тим -  це надзвичайні люди: неабиякі фахівці, хороші друзі та порадники, добрі судді та адвокати. Познайомимося з ними ближче.

Мукошинські  вчителі – найкращі на землі.

Це твердження давно уже відоме.

Працюють вони вдома, на грядках у дворі,

Та основна робота їх у школі.

Прекрасні фахівці, чудові вчителі,

Порадники, наставники і друзі.

за все, що знаємо ми низько до землі

сьогодні всі вам поклонитись хочем.

Ведучий 1.  Першими в усьому є група з 6 чоловік: Білосніжка і не сім, а  5 гномів. Проживають вони в  кінці лівого крила палацу. Старшою серед них є  Білосніжка -  Богдана Олексіївна – мудра, розумна, так як і всі інші її друзі. Вони першими приймають на себе удар маленьких шибеників і їх батьків. Дуже їм важко, але вони не сумують, а навпаки – повні сил та енергії, адже витримати батьківську опіку важко, дуже важко

Як написати слово МАМА 
Вчать початківці по програмі.

То наші перші вчителі, 
До них приходим ще малі, 
Навчають як сидіти треба, 
Дивитись в книжку, не на небо, 
Як гарно руку піднімати 
І реченням відповідати. 
Буває їм із нами жарко, 
Бо вчать писати без помарки. 
Буває холод обіймає, 
Коли неправильно читаєм.
Повинні нам ви все простити, 
Бо поки що ми лише діти. 
Буває тяжко дуже з нами 
Не тільки вам, а й нашим мамам. 
А найприємніше для нас, 
Що і перший, й другий клас, 
Як не писали б й не читали, 
Нас не оцінюють у балах.
Разом.
Подякувати хочем Вам — 
Першим у школі вчителям.
Ведучий 2.  Вчити маленьких розбишак – нелегка справа. А от зі старшими справлятися – ще важче. Але все до снаги нашим воїнам – вчителям. От, наприклад, вчителі української мови та літератури. Ну, чим не відьмочки. Правда,  в ступі не літають, з драконами не б’ються, вогнем не дихають, хоча можуть  одночасно і говорити, і писати у журналі, і слухати відповідь учня, який, в той момент, розповідає свою біографію замість біографії письменника. Наївний! Він  не знає з ким має справу – одиниця в журналі йому забезпечена. Інколи так можуть крикнути, що в вухах задзвенить, сонний одразу прокинеться, незрячий – прозріє і з переляку розкаже все, що знає і чого не знає теж.  А от коли говорять тихо та ласкаво – жди біди.

Як вживати кличну форму, 
Щоб були ми завжди в нормі, 
Відміняти дієслово 
В нашій рідній давній мові, 
Вчать філологи завзято. 
Ох, роботи в них багато! 
Прозу й поетичні твори 
Вітчизняних авторів 
Ми вивчаєм на уроках, 
Пробуєм творить самі. 
Ой багата наша мова, 
Має дивнії дива, 
Скільки значень має слово, 
Як його хто промовля... 
Дуже важко вчителям 
Наші твори оцінити, 
А ще важче, мабуть, їм 
Нас примусити щось вчити.

Ведучий 1.  Дорогі вчителі. Я думаю, що після такої серйозної розмови прийшов час фізкультхвилинки, так як всі ви втомились. Право провести з вами невеличку розминку надається відомому учневі школи – майбутнє українського спорту, Солосі  Івану.

Фізкультхвилинка 
Для показової розминки потрібно троє бажаючих. Той, хто швидше й правильно виконає завдання – отримає приз. 
Ви сиділи, ви трудились, вже й голівоньки втомились, 
Раз, 2, 3, 4, 5 – можна ними похитать. 
А тоді аж по цукерці можна пальчиками взять. 
Розмотали, в рот поклали, і гарненько пожували. 
Раз, 2, 3, 4, 5 – можна вже її ковтать. 
Проковтнули, посміхнулись, до сусіда повернулись, чи не можна в нього взять?

Ведучий 2.  Старається, працює, читає, розповідає то про Пушкіна, то про Шекспіра, то про інших поетів та письменників. А учні все більше чогось у хмарах літають. Інколи – повні уваги, а інколи, і це буває частіше, такі далекі від вашого, Тамаро Улянівно, предмету, що запам’ятати їх доволі важко. Ви як та Червона шапочка: і наліпила пиріжків, і спекла, і до бабусі принесла. А бабуся - вовк – це ми, учні, навіть на них не дивиться, вона думає якби – то вас з’їсти – і читати не треба, і знання вже з нами.

Що писав для нас Дефо, 
І кого Ассоль чекала, 
Фантастичні НЛО, 
Й дама пік когось карала. 
В світ казковий, неймовірний 
Кличе нас дзвінок, 
Зарубіжної літератури 
Розпочнем урок. 
Твори писані давно 
Хтось на сторінках любив, 
Хтось покараний за щирість, 
Хтось із ненависті вбив.
Когось мандри фантастичні у незвідані світи
Про пригоди романтичні несподівано вели.
Десь страждання, десь пригода,
Десь чекала нагорода,
Посмішку хтось викликав,
І сльозу читач пускав.
Все було, поміж рядками,
Розмаїття почуттів,
Складене життя томами —
Твори з глибини віків.

 

Ведучий 1.  Англійську та німецьку мови в нашому царстві вчать неабиякі спеціалісти: один одного кращий. Ми, ваші покірні раби, теж гриземо граніт цієї мови та так, що інколи і зуби не витримують. «Хелоу», «бонжур» ми раді чути, 
Хоч трішки іноземцями побути, 
І, «мейбі», вивчили урок, 
«Ай хоуп», буде вже дзвінок. 
А як читати «мейд» чи «маде», 
На етикетках шоколаду, 
Вчать «іноземці»-вчителі, 
Із нами клопоти малі. 
Бо часто вживані слова, 
Як скажем «мані» — то грошва, 
А «гуд» — то добре, «бед» — погано, 
І «найт» — то ніч, а «монінг» — ранок, 
«Хелоу» — привіт, «гудбай» — прощай, 
«Рімембе» — значить «пам'ятай», 
Відклались в нас у голові, 
Вживаєм часто їх самі. 
А решту вчити важко нас: 
Минулий і майбутній час, 
Всі дивні форми дієспова. 
Тяжка та іноземна мова. 
Терпіння вам бажаєм з нами, 
Хай не минає із роками 
Здоров'я і весела вдача, 
І зустрічає вас удача. 
 

Двієчник : Та скільки вже можна терпіти тих вічних уроків ? Давайте подаруємо нашим вчителям на свято вічну перерву ! Ой, не вічну, ну, я мав на увазі – веселу перерву !
Овва ! Та ж от до нас іде якась шкільна дрібнота привітати вас із святом.

(Вибігають бешкетники, пританцьовуючи).
1. А шо воно за празник,
У якому він селі ?
А шо воно за люди
Отії вчителі,
Що не хотіли мене взяти восьмий раз у перший клас ?

2. Красиво одягаються,
Красиво ставлять «2»,
Не пють, не матюкаються,
А деякі слова
То вимовляють круто.

3. Гризуть граніт науки,
Доки не згризуть,
Рятують нас від скуки,
Бо багато задають,
То най їм буде ниньки,

праздник відпочинком !

4. Вчителька – це класна фея :
Вміє нас причарувать,
Ми ж уміємо разом з нею
Всі задачки розв'язать !

5. Наша вчителька – професор :
Сонце виростить з зерна,
Зробить  з пугала принцесу !
А із мухи – та й слона.

6. На уроці тихо завжди –
Дружно дума дітвора.
Хто нам достеменно скаже,
Скільки буде 2+2 ?

7. В чому вічності проблема?
Що це - флейта чи кларнет ?
Вчителька – це вічна тема
Серед мудрості тенет !

Ведучий 2.  Говорячи про хімію, чомусь на думку приходить Аладін із своєю лампою. От якби ми, учні, мали такі лампи, в яких могли б сховатися, то Тетяна Василівна, напевно, довго б проводилиа різні досліди аби виманити нас у клас на урок, але ви не знали б основного: лампа реагує лише на позитивне. Ви з нами по доброму – ми у класі, ви питаєте формули та рівняння – а ми у лампу.  Учительський  стіл ми б застелили скатертю – самобранкою: ви нам одиницю – а журналу нема, ви нам  дванадцять – а він тут як тут. От була б житуха!

Знаєм формулу води, 
Хтось ще й соди може знає, 
Але решту знати все, 
Мабуть, цього не буває. 
Хімія — складна наука, 
Але формули вчимо, 
Хоч буває на уроках 
Як не знаєм — мовчимо. 
Як зробити динаміт, 
Як очистити наліт, 
Що таке оксид, кислоти, 
Луг, бродіння — це висоти 
Знань, до них не всім дійти, 
Вчителю! Нам помогти 
В силі Ви, аби б хотіли, 
Й списування допустили. 

Ведучий 1.  Всі ми добре знаємо, що математика – цариця всіх наук, без неї ні туди і ні сюди.

Навіть все казкове царство знає, що  вона присутня всюди. Давайте поміркуємо над магічною цифрою три: тридесяте царство, три сестри, три брати, серед яких один завжди чомусь дурний, три загадки і навіть - три бажання. До речі, три бажання -  це святе і для нашої Юлії Адамівни: перше –повинен  знати, друге – повинен  розуміти, а третє – повинен  вміти.  Та от біда велика -  в нашій школі мало серед учнів таких, що можуть виконати ці три бажання своїх вчителів. Все це більше стосується  самих наставників. Правда, раз у рік ці бажання збуваються. Саме тоді учні стають призерами олімпіад районного та обласного, а інколи і всеукраїнського рівня і тоді у всіх прекрасний настрій, а цифра три і тут присутня: учні займають три з трьох місць.

. Хто придумав ті рівняння,
Графіки і порівняння,
Кулі, конуси, об'єми,
Тільки зайві нам проблеми.
Співчуваєм вчителям-математикам.
Тих страшенних формул романтикам.
Серед інтегралів блукаємо,
І для чогось первісні шукаємо.
Хоч би хтось пожалів нас із древніх,
І не написав теореми.
Може Піфагор, може Фалес,
Ну для чого теореми ці здались.
Полічили б ми й так — калькулятором,
Що заробим, а що вже потратили.
Розв'язали б ви за нас ті задачі, 
Як були б ми за це вам всі вдячні. 
Учні є серед нас — їх шануємо, 
Що списати в них задачі плануємо, 
Бо вони якось в них орієнтуються, 
І знаходять те, що пропонується.
Ведучий 2.  240 довгих днів ви терзаєте наші легко ранимі душі своїми питаннями. Хто з нас не відчував того страху, коли палець учителя поступово опускається в журналі до твого прізвища. І це саме в той день, коли ти не вивчив урок, коли дуже хочеться піти на дискотеку, відвідати бар, чи пройтися ніби ненароком по вулиці. І лише один день, ради якого стоїть терпіти такі муки – це сьогоднішній. Саме в цей день ми маємо можливість безнаказно запитати вас, перевірити, а чи знаєте ви самі те, що учите нас. 

Ведучий 1. Тому ми зараз перевіримо вас, як ви знаєте математику. Я запропоную вам легку задачку. А вирішити її буде все-одно тяжко, хоча рахувати ви умієте. Тому слухайте уважно, повторювати двічі не буду: 
«Трамвай вийшов із депо о 6 годині ранку. На першій зупинці до нього сіло 8 пасажирів. На наступній – 12. Тепер будьте уважні! Потім сіло семеро людей, а вийшло 3. На наступній зупинці зійшло 6 людей, а сіло 12. І на останній зупинці сіло 3 пасажири , а вийшло 2. Ось і вся задача. Тепер, той із вас , хто уміє добре рахувати, хай дасть відповідь на нескладне питання: скільки всього було зупинок? (5)

Ведучий 2. Продовжимо тестування. Наступний урок – урок зарубіжної російської мови. Спробуйте хором продовжити цей ряд, наприклад: плот – плоты, крот – кроти і так далі. Отже: житель – жители, любитель – любители, учитель – учите… (учителя!) 
читать – читаю, свистать - … (свищу) 
бросать – бросаю, кромсать – кромсаю, кусать – кусаю, писать - … (пишу) 
Коза – козёл, оса --….

Ведучий 1. І знову – математика.

Задача №1. 5 землекопів за 5 годин викопують 5 метрів канави. Скільки землекопів за 100 годин викопають 100 метрів канави? (5)

Задача № 2. Хліб у нашому магазині, ду-у-же давно коштував 1 гривню, подорожчав на 10%, а потім подешевшав на 10%. Яка ціна стала у хліба? (99 коп.)

Ведучий 2.   Фізика – важкий предмет: багато формул, задачі різного типу, тьма тямуща законів, які треба знати. Нічого мудрішого як звернутися знову до казки про Червону шапочку ми не могли придумати. Чому? Відповідь проста: протягування протилежностей: вовк і дівчинка. Ви не подумайте ми не мали на увазі нічого лишнього.

Статика, динаміка, кінематика,
Як і в математиків — сама романтика.
Тільки замість теорем — є закони,
Лейбніца, Паскаля, Ньютона.
Що, як і коли замерзає,
Гальмування шлях визначаєм,
Силу тяги, швидкість і прискорення,
Під кінець уроку — всі зморені.
Правда, демонстрації — то здорово,
Як зробити могли б мотора ми,
Нам розкажуть, якщо будемо слухати,
А не хлопати на уроках вухами.

Ведучий 1.  А ви знаєте, що кожна казка – це чиясь історія, а кожен казковий герой – пов’язаний з тією чи іншою історичною епохою.  От якби нашим вчителям історії летючий корабель. Захотілося посидіти з царем за одним столом – будь ласка, захотілося побувати на  лицарському турнірі – будь ласка, захотілося всіх  двієчників відправити на безлюдний острів – знову будь ласка, а додому повернуться лиш тоді, коли підготують правильну відповідь. В казці про летючий корабель з нашими героями теж відбувалися цікаві зустрічі. Так що це факт точно сумніву не підлягає.

Від пращурів до наших днів, 
З усіх минулих вже віків 
Історики події всі вивчають 
І нас учити заставлять. 
Хто і коли, кого завоював, 
Права й свободи мужньо захищав, 
Кому вдалося збудувать державу 
Хто ніс крізь біль народну справу. 
Хто зрадив принципам людської доброти, 
Хто піднімав з руїн світи. 
Ніхто навік не буде позабутий. 
Хто через справи власні є почутий. 
Нас бути вдячними навчають вчителі 
Тим давнім предкам, що вже в інший світ пішли. 
Наставникам подякуємо щиро, 
І мрієм, що майбутнє буде мирним. 

Ведучий 2.  Всі ви чули і знаєте казку про Колобка: котився - котився і докотився. Закінчення  не з приємних, а все тому, що Колобок не відвідував уроки основ здоров'я, Ніна Григорівна намагається навчити таких самих колобків уникати небезпечних ситуацій у житті, дбати про сврє життя і здоров’я.

Ведучий 1.  А зараз новини книжкового ринку. На прилавках книгарень з’явився короткий педагогічний словник. Ексклюзивний репортаж наших спеціальних кореспондентів.

2-й кореспондент. Добрий день, студія! Отже, вашій увазі пропонується короткий педагогічний словник під редакцією шкільного военрука.

3-й кореспондент. ШКОЛА — це певним чином організована сукупність цеглин, скла й шиферу, наповнена учнями, учителями, партами й іншим інвентарем, що стоїть рівно винятково через недогляд старшокласників!

2-й кореспондент. ДИРЕКТОР — напівлюдина-напівбог, який особисто визначає частоту та тривалість  контактів із мізками підлеглих.

3-й кореспондент. ПЕДРАДА — це захід, спрямований на задоволення особистих амбіцій адміністрації школи… чи тих, хто мріє нею стати.

2-й кореспондент. УЧЕНЬ — це сукупність ліні, дурниць і дарма витрачених зусиль, який переміщається школою за допомогою стадного інстинкту, почуття голоду чи стусана!

3-й кореспондент. ПРИБИРАННЯ ШКІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ — комплекс заходів
із псування шкільного інвентарю, витоптування газонів і вкорочування життя класного керівника.

2-й кореспондент. ЖУРНАЛ — сукупність аркушів у клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення оцінок чи удару по голові!

3-й кореспондент. ОСТАННІЙ ДЗВІНОК — звук, який здається зменшеною
копією церковного дзвону, що сповіщає шкільних парафіян про прийдешнє пришестя царства небесного (у просторіччі — відпустка) та виганяє
зі школи бісів… на канікули!

2-й кореспондент. ДІТИ — за неперевіреними даними, наше багатство.
Автора даного твердження вже впіймали.
Студія!

Ведучий 2.  Ви пригадуєте казку про Василісу Прекрасну. Вона, що рукавом махне, так краса сама на голови сиплеться, а картини такі яскраві та надзвичайні являються, що словами не описати. В нашій школі теж є такий майстер – вчитель малювання. І пензликом орудує, і виліпити зможе, і накреслити. Вони, напевно, родичі з нашою казковою героїнею.

На уроках — руки в фарбі,
Пензлі скрізь та Олівці.
Намалюєм, може, Барбі,
Квіти, дивні корінці,
Чи будівлі — стиль барокко,
Ріки, що течуть широко,
Танки, кораблі, авто,
Поїзд, літаки, метро.
На папері оживають
Наші мрії і думки,
Чи реальні, чи незнані,
Нерозгадані світи.
 

Ведучий 1.  У казці про їжака та зайця їжак подолав величезну відстань за допомогою своєї хитрості. Хто забув, то пригадаємо, що допомагала йому в цьому його дружина. От якби на наших уроках фізкультури можна було скористатися допомогою, то всі норми ми б здали з відзнакою. Але це -  тільки мрії...все  ж таки нам прийдеться бігти 8 кругів навкруг школи і ніхто нам не допоможе. Наш фізрук – завжди на сторожі.

Бігай швидко, м’яч лови,
Стрибай вправно догори,
Фізкультура — на ура —
Дуже рада дітвора.
У спортзал всі — як на свято
Поспішають так завзято.
Вчать нас там марширувати,
У веселі ігри грати.
 

Ведучий 2.  Сьогодні  в цьому святковому залі ми раді бачити вчителів, які багато років свого життя присвятили роботі в цій школі, а зараз вони на заслуженому відпочинку.

Ми вас щиро вітаємо зі святом.  Нехай у вашій пам’яті  з’являться не казкові герої, а найяскравіші моменти вашої роботи, зустрічі з чудовими людьми та ваші вдячні учні, яким ви дали путівку у життя.

Хай роки ідуть, а лице не старіє.

Онуки ростуть, а чоло не сивіє.

Хай серце не знає печалі й розлуки,

Хай радість приносять вам діти й онуки,

Бажаєм прожити в здоров’ї і силі

На многії літа прекрасної долі.

Ведучий 1.  На уроках християнської етики наші вчителі вчать учнів жити за Заповідями Божими. Ми  вирішили, що не будемо проводити паралель з якоюсь казкою чи її героями з тих причин, що  те, що ми живемо на землі, милуємося кожним прожитим днем, долаємо перешкоди, загартовуємося в поразках – це вже казка, казка нашого з вами життя. І ми, як у казці, дозволимо собі загадати одне бажання: нехай ця казка ніколи не закінчується ні для вас, дорогі вчителі, ні для ваших учнів, ні для  всіх інших людей.

 Як добро нести у світ? 
Обминати горя слід? 
Як прощати всім образи? 
Не сваритися одразу? 
Як зміцнити віру в Бога? 
Як знайти в житті дорогу? 
Ті питання не зникають, 
Бо не раз їх піднімають 
І дорослі, й школярі, 
Й сиві, й зовсім ще малі. 
Є про що поговорити, 
Є кому нас розсудити: 
Все — з обох сторін медалі — 
На уроках етики й моралі.

 Учень:   Від Корсики до Нової Землі,

Від Флориди і аж до Сахаліну -

В усіх куточках світу вчителі

Повагу й шану здобули незмінну.

Учень: В Іспанії, де пристрасний народ

Кориду полюбляє до нестями,

Іспанський вчитель, наче Дон Кіхот,

Воює з дітьми, наче з вітряками.

Учень:    В Америці без кольтів на урок

З'являтися учителю негоже,

Та перш ніж натискати на курок,

Він часом учнів опитати може.

Учень:     У Африці оцінювання знань

Проходить за якимось дивним планом:

Не вивчив - то отримаєш банан,

А якщо вивчив - навіть два банани.

Учень :   Японські учні в білих кімоно

Засвоюють, як двічі два - чотири,

Що як учитися вам не дано,

То краще вже зробити харакірі.

Учень:       Є на Кавказі правило старе:

Щоб кожен Гіві твердо знав програму.

Грузинський педагог кинджал бере

І в школу виклика грузинську маму.

Учень:      Для всіх індусів слово «педагог»

Звучить, як «гуру», коротко й красиво:

Терплячим має бути він, як йог,

І восьмируким, як великий Шива.

Учень:   В Бразилії ніхто з нас не бував,

Тому й знання про неї в нас убогі:

Є там у джунглях безліч диких мавп,

А в школах - безліч диких педагогів.

Учень :      Танцюють самбу там - не гопака -

І від народження усі там футболісти,

Єдине, що учителів ляка,

Аби на кактус зопалу не сісти.

Учень: В Італії учительські ряди

Міцнішатимуть здавна і понині -

Тамтешні діти гратимуть завжди

На нервах, як на скрипці Паганіні.

Учень: Китайський педагог до скрути звик,

І тим своє засвідчує величчя...

Там в кожнім класі - двісті чоловік,

І всі, звичайно, на одне обличчя.

Учень:  Тим, хто куштує паличками рис,

Дешеві черевики не в новинку,

То ж головний їх вчительський девіз:

Один за всіх, а всі давно на ринку.

 

Учень:  Що ж світовий  педагогічний склад

здобув повагу й шану неодмінну,

Та все ж негоже ставити їх в ряд

З учителями неньки України.

 

Учень:  У них до всього о ставлення своє

Й любов до них ми особливу маєм,

То ж залишайтесь тими, хто ви є.

Учителів усіх країн - вітаєм!

Ведучий 2:   Схиляються дорослі і малі –

Низький уклін вам, щедрої вам долі.

Ви ще і ще лишайтеся у школі,

Щоб вік ваш без дітей не замілів.

Ведучий 1:  І будете ви завжди на Землі

Для учнів, як одна свята родина.

І доти буде жити Україна,

Поки живуть у ній Учителі.

Ведучий 2:   Тепер вже останнє слово моє

Бо в мене бажання для вас головне.

 Хай красною буде учительська доля,

 Щоб добре всім вам працювалося в школі. 

 Рятує хай ангел-спаситель всіх вас,

 Щасливі й здорові Були щоб весь час.

 Хай мрія прекрасна веде вас в життя,

 Щоб ладилось все і велось до пуття.

 Живе хай надія у ваших серцях,

 Натхнення і творчість дає без кінця,

 Не зникне хай віра в Казки й чудеса,

 Хай будуть із вами Любов і Краса.

Зі святом, дорогі учителі