Тема: "Особливості економіко-географічного положення Європи. "

План – конспект уроку з предмету географія:

«Регіони та країни»

 

Дата проведення__________ Група_________

Тема уроку: Розділ І. Європа. Тема І. Загальна характеристика Європи. Особливості економіко-географічного положення Європи. Склад  регіону. Сучасна політична карта Європи. Прояви сеператизму. Форми державного  правління і територіального устрою країн Європи. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку.

 Мета уроку - формувати компетентності предметні: розширити поняття  про кількісні та якісні зміни на політичній карті Європи, субрегіони й країни, що входять до її складу, навчити розрізняти форми державного правління і територіального устрою країн; ключові:  математична: уміння оперувати текстовою та числовою інформацією; інформаційно – цифрова: читати тематичні карти,таблиці,користуватися інтернет-джерелами для пошуку необхідної інформації, критично осмислювати інформацію та джерела її отримання; соціально – громадянська: висловлювати власну думку та  аргументувати, співпрацювати в команді; уміння організовувати свою навчально – пізнавальну діяльність;  виховувати інтерес до предмета, свідоме й відповідальне ставлення до навчання.   

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання, прийоми: розповідь з елементами діалогу, прийом «Мозковий штурм», прийом «Пригадаймо», прийом «Проблемне питання», прийм «Подорож у слово», самостійна робота з підручником, таблицями: № 3 «Регіональний поділ Європи», № 4 «Приклади сепаратиських рухів у Європі», малюнками: №5 «Субрегіони Європи», № 6 «Сепаратиські рухи у Великій Британії», самостійна робота з атласом, контурною картою.

Основні терміни та поняття: дезінтеграція, європейська інтеграція,сепаратизм, тероризм, євроскептики, ВВП, індекс людського розвитку.

Між предметні зв’язки: всесвітня історія, громадянська освіта, галузева 

економіка, зарубіжна література, інформатика.

Наочність: політична карта світу,   підручники «Географія» 10 клас, за ред. Бойко В.М.,  Брайчевського Ю.С., Яценко Б.П.,  електроні атласи «Географія: регіони та країни», 10 клас, контурні карти 10 клас.

 Технічні засоби навчання: Інтернет-ресурс, комп’ютер, гаджети.

Хід уроку

І. Організаційний момент

• Привітання з учнями, створення психологічної атмосфери уроку.
• Налаштування учнів на плідну співпрацю.

ІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Ми разом з вами починаємо  вивчати розділ І Європа. Під час вивчення ви дістанете уявлення про кількісні та якісні зміни на політичній карті Європи, субрегіони й країни, що входять до її складу, перспективи розширення економічних зв’язків України з європейськими державами;

дізнаєтеся про райони видобування мінеральних ресурсів, лісозаготівлі, найбільші промислові регіони, морські порти, аеропорти-хаби, фінансові центри, світові міста в Європі, про міжнародну спеціалізацію європейських країн;

навчитеся розрізняти форми державного правління і територіального устрою країн, характеризувати демографічні й урбанізаційні процеси в них, складники третинного, вторинного і первинного секторів економіки, складати комплексну економіко-географічну характеристику країни;

розвиватимете вміння оцінювати роль ЄС і НATO в регіоні, зіставляти позитивні й негативні наслідки глобалізації в економіці та культурі країн Європи, обчислювати ресурсозабезпеченість, робити висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн, читати тематичні карти, користуватися інтернет-джерелами для пошуку необхідної інформації;

набуватимете компетентностей у природничих і економічних науках, інформаційно-цифрової, ініціативності й підприємливості, соціальної та громадянської, обізнаності у сфері культури, екологічної грамотності, уміння організовувати свою навчально-пізнавальну діяльність.Але перед початком уроку давайте пригадаємо і перевіримо виконання домашнього завдання.

• Прийом «Пригадаймо»

1.Пригадайте, де проходить межа між Європою та Азією.

2.Які існують форми державного правління та устрою країн?

3. Чи є на політичній карті світу невизнані держави та за­лежні території?

    Поясніть причини їх виникнення та перспективи подальшого існування.

4.Користуючись інтернет-ресурсом «Всесвітній довідник ЦРУ»,  ви дізналися, які краєзнавчі відомості в ньому вміщено про нашу країну. Чи справді інформа­ція там є «свіжою»?

( Учні дають власні відповіді, відповіді оцінюються )

Слово викладача.Дякую за відповіді.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

•  Прийом « Мозковий штурм»

1. Що таке країни з обмеженим визнанням? Наведіть приклади таких країн.

2.Чим республіка як форма правління відрізняється від монархії?

3.Які розрізняють республіки? Наведіть і покажіть на карті приклади різних республік.

4. Які у світі розрізняють монархії? Наведіть і покажіть на карті світу приклади монархій.

5. Що таке державний устрій? Які бувають його форми?

6. Які розрізняють типи країн за рівнем економічного розвитку?

( Учні дають власні відповіді )

Слово викладача. Дякую за відповіді. Отже запишемо у зошитах число, тему, план уроку.

( Учні роблять записи у зошитах з географії)

 

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

( На дошці записано план)

ПЛАН

1.Особливості економіко-географічного положення Європи.

2.Склад  регіону. Сучасна політична карта Європи.

3.Форми державного  правління і територіального устрою країн Європи.

4. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку.

Пояснення викладача.

Особливості економіко-географічного положення Європи.

Європа – одна із колисок цивілізації, регіон давнього господарського освоєння, де виникли перші республіки, з’явилися перші форми демократії, сформувалися традиції парламентаризму, поширилося християнство. В Європі розпочалася суспільна модернізація: було закладено основи сучасної держави, сформувалася капіталістична модель економіки, відбулася низка науково-технічних революцій, набули поширення принципи прав людини, що поступово стали головним пріоритетом державного управління. Водночас політичний, економічний та цивілізаційний поступи супроводжувалися численними конфліктами і протистояннями. Європа стала головною ареною двох найбільш кровопролитних світових воєн. Нині це один із провідних центрів світової економічної та політичної сили, де більшість країн - демократичні держави з високими соціальними стандартами життя, розвинен промисловістю і транспортом, інтенсивним сільським господарством, багатогалузевою сферою послуг. Єкономіко – географічне положення. Європа - суспільно-географічний регіон, що розташований на заході Євразії. Її береги омиваються водами Північного Льодовитого океану на півночі, Атлантичного океану - на заході та Середземного моря - на півдні. Середземне море й Гібралтарська протока відокремлюють Європу від Африки. Водночас, Середземне море здавна було контактною зоною Європи, Африки та Азії: морем здійснювалися торговельні, релігійні й політичні контакти між регіонами. З-поміж інших регіонів світу Європа охоплює 7 % земного суходолу, меншою є тільки Океанія. Протяжність Європи з півночі на південь - 4300 км, із заходу на схід - 5000 км. Особливістю Європи є порізаність берегової лінії, завдяки чому більшість країн регіону мають вихід до морів і океанів. Середня віддаленість від моря становить 300 км. П’ять європейських країн є острівними. Державні кордони країн Європи, що пролягають природними рубежами, та сусідське розміщення більшості з них не створюють значних перепон для розвитку економічних і культурних зв’язків.

Пояснення викладача.

Склад  регіону. Сучасна політична карта Європи.

     Політична карта Європи є надзвичайно складною і динамічною. На ній налічують 54 об’єкти, із яких 43 мають основні території, повністю розташовані у межах Європи.

Три держави – Росія, Казахстан, Туреччина - є трансконтинентальними країнами, територія яких розташована і в Європі, і в Азії.

Росію більшість дослідників вважають європейською країною, тому що її модернізація відбувалася в європейському контексті. Натомість Казахстан і Туреччина за історичними, економічними та цивілізаційними ознаками належать до Азії. Водночас до Європи відносять Кіпр попри те, що фізико-географічно ця країна належить до Азії. Кіпр є членом ЄС, і 77 % його населення - це греки-кіпріоти, які історично тяжіють до європейського геокультурного  простору. Найбільша за площею країна Європи, що повністю перебуває в її межах, - Україна (603,7 тис. км2), найменша – Ватикан (0,44 км2).

• Робота з підручником.

               Таблиця 3. «Регіональний поділ Європи».

               Малюнок 5. «Сбрегіони Європи»

Пояснення викладача.

     У Європі розрізняють чотири субрегіони (див. стр.14, табл. 3, мал. 5).

 Із 54 об’єктів політичної карти Європи 45 є суверенними державами, 3 – невизнаними державами, 6 - залежними територіями. Найстарішою європейською сучасною державою є заснована ще в 301 р. республіка Сан-Марино - карликова країна, площа якої всього 61 км2, що розташована у межах Італії; наймолодшою – Чорногорія, що проголосила незалежність від Сербії лише в 2006р. Статус невизнаних або частково визнаних державних утворень мають Республіка Косово, Турецька Республіка Північного Кіпру (Північний Кіпр), Придністровська Молдавська Республіка (Придністров’я). Вони не мають міжнародного визнання і жодна з них не є членом ООН. Низка територій у межах Європи та прилеглих островів мають статус залежних - Гібралтар (територія на південній окраїні Піренейського півострова), Акротирі і Декелія на острові Кіпр, острови Гернсі та Джерсі у протоці Ла-Манш, острів Мен у Ірландському морі (залежні від Великої Британії), Фарерські острови (перебувають під контролем Данії).

Пояснення викладача.

Форми державного  правління і територіального устрою країн Європи.

  Нині в Європі переважна більшість країн є республіками: парламентські - Італія, Німеччина, Словаччина, Угорщина, Швейцарія та ін.; президентські - Білорусь, Кіпр.

Прикладами змішаних республік є Литва, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Україна, Франція.

 Єдиною абсолютною і водночас теократичною монархією в Європі є папська держава Ватикан, в якій політична влада належить духовенству і главі церкви. Більшість монархій Європи є конституційними, їх часто називають парламентськими демократіями. Це князівства Андорра, Ліхтенштейн, Монако та королівства Бельгія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, а також Велике Герцогство Люксембург.

За державним устроєм більшість країн Європи є унітарними. Водночас, існує шість федеративних держав: Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Німеччина, Швейцарія, Росія.

    Однією з головних особливостей політичної карти є її динамічність  (змінність).Основні перетворення на політичній карті пов’язані зі змінами конфігурації державних кордонів, сфер геополітичного впливу провідних держав, міжнародною інтеграцією та дезінтеграцією. Найбільш значимі зміни на політичній карті Європи за останні десятиріччя були пов’язані з розпадом соціалістичної системи, що супроводжувався розпадом СРСР, Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ) та Чехословаччини, а також об’єднанням Німеччини.

   Розпад колишньої СФРЮ був найбільш конфліктним і супроводжувався низкою кровопролитних збройних протистоянь. Останнім етапом цього процесу стало відокремлення Косова від Сербії та утворення частково визнаної Республіки Косово. Розпад СРСР відбувався менш драматично, проте процес державотворення у низці колишніх радянських республік супроводжувався конфліктами, внаслідок яких утворилися невизнані самопроголошені республіки на території Молдови, Грузії та Азербайджану. В більшості випадків такі автономії підтримувалися спецслужбами та збройними силами Російської Федерації, яка у такий спосіб прагне зберегти свій геополітичний вплив на пострадянському просторі. Не менш важливою стала активізація європейської інтеграції.

 В 1993 р. Європейське співтовариство перетворилося на Європейський Союз (ЄС), що розширився у 1995 р. до 15, у 2004 - до 25, у 2007 - до 27, а у 2013 - до 28 країн-учасниць.

  Європейська інтеграція - це перший і надзвичайно масштабний приклад добровільної відмови багатьох розвинених і політично зрілих держав від частини національного суверенітету задля досягнення спільних інтересів громадян усіх країн-учасниць - миру, економічного процвітання, дотримання прав людини та демократичних принципів управління.

Водночас із кожним розширенням ЄС стає складніше ефективно реагувати на такі гострі виклики сучасності, як тероризм, міграційний тиск та економічний застій окремих країн-членів. Як наслідок, серед населення стають популярними євроскептичні рухи. Так, у 2016 р. мешканці Великої Британії висловилися на референдумі за вихід країни зі складу ЄС.

    Гострою проблемою для європейських країн є активізація сепаратистських рухів.

• Запитання до учнів.

1.Як ви розумієте слово сепаратизм?

( Учні дають власні відповіді )

Сепаратизм ( у перекладі з латинської означає відокремлення) – це політична діяльність, спрямована на відокремлення етнічної, культурної, релігійної або іншої спільноти від основної частини країни. У м’яких формах сепаратистські рухи вимагають окремих прав для своєї спільноти або часткової автономії.

• Самостійна робота учнів  з підручником.

Опрацювавши самостійно на стр. таб 4 «Приклади сепаратиських рухів у Європі», та мал.6 «Спартиські рухи у Великій Британії» дайте відповіді на такі запитання.  Час на роботу - 3 хв.

 1.В якій країні Європі відбувся гострий прояв сепаратизму?

2.Чому Шотландія та  Північна Ірландія хочуть залишитися частиною ЄС?

3. Де в Європі знаходяться потенційні вогнища  сепаратизму?

( Учні дають власні відповіді )

 Передбачувані відповіді учнів: 

1.Найбільш гострий прояв сепаратизму має місце в автономній області Іспанії - Каталонії, парламент якої у 2017 р. за результатами проведеного референдуму проголосив незалежність від королівства. У відповідь іспанський уряд визнав ці дії незаконними і це питання досі залишається невирішеним.

2. Прагнення до виходу з її складу - Шотландії та Північної Ірландії особливо загострилися після результатів британського референдуму про вихід із ЄС. Шотландія та Північна Ірландія хочуть залишатися частиною Європейського Союзу, що ще більше посилило в них сепаратистські настрої.

3. Потенційні вогнища сепаратизму є у Франції, Італії, Німеччині, Польщі, Чехії.

 

• Робота з підручником.

Таблиця 5. «Типи країн за рівнем економічного розвитку».

Пояснення викладача.

За рівнем економічного розвитку країни Єропи належать до двох основних типів - розвинені та країни з перехідною економікою. Ключовими для цього поділу є показники ВВП на душу населення, відносна частка третинного сектору у структурі економіки, а також індекс людського розвитку.

• Прийом «Подорож у слово»

ВВП - це внутрішній валовий продукт. Він дозволяє виміряти економіку у грошах. Він показує, скільки товарів і послуг вироблено в країні за рік. Знаючи ВВП різних держав, ми умовно можемо визначити, яка з них найбагатша.

ВВП - не єдиний і не найкращий показник, який допомагає порівнювати економіки держав. Високий показник ВВП не завжди гарантує, що жителі будуть багатими. Та й, по суті, ВВП вимірює лише суму ринкових цін на товари та послуги. Але все одно це найбільш поширений показник, який використовують для того, щоб зробити висновок, багата країна чи ні.

 

Human Development Index, HDI) - інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик  людського потенціалу досліджуваної території.

V. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

• Робота з атласом

Знайдіть на карті та дайте відповіді на такі запитання.  Час на роботу -5 хв.

1.До яких субрегіонів Європи належать країни, що входять до «Великої сімки»?

2. В якому регіоні розташовані країни, що найбільше наближені до країн Африки? Назвіть їх.

 3. До якого субрегіону належить Україна? Які ще країни разом з нею формують цей субрегіон?

4. Назвіть країни Європи: а) що мають приморське розміщення; б) є острівними; в) що не мають виходу до морів і океанів.

VІ. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

•  Робота з контурною картою

1. Нанесіть  в контурній карті на стр.3. кордони субрегіонів Європи та підпишіть їх.                                                                                                                                       

VІІ. КОНТРОЛЬ ТА САМОПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ.

•     Прийом « Проблемне питання»

1. Британський політолог Вернон Богданор назвав конституційного монарха «сувереном, який царює, але не управляє». Як ви розумієте такий вислів?

VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Слово викладача.

Отже підведемо підсумок нашого уроку а саме що ми дізналися: що за цей час відбулися кількісні та якісні зміни на політичній карті Європи субрегіони й країни, що входять до її складу; навчилися розрізняти форми державного правління і територіального устрою країн; зясували значення слів – сеператизм, тероризм, причини заготрення конфліктів , тощо.

Наша співпраця здійснилася.

- Як ви  вважаєте ми виконали мету нашого уроку?

- Чи отримали ви задоволення?

Оцінювання учнів за роботу на уроці.

ІХ. ІНФОРМАЦІЯ  ТА ІНСТРУКТАЖ  ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати  матеріал уроку за підручником під редакцією Бойко В.М.,

 Брайчевського Ю.С.,  Яценко Б.П.,§ 3.