Тема: Працелюбність і лінощі.

Тема: Працелюбність і лінощі.

Мета: Дати дітям уявлення про чесноти та протилежні їм вади такі, як працелюбність та лінощі;сформувати у дітей розуміння того, що працелюбність досягається завдяки зусиллям над собою, боротьба з власними лінощами й егоїзмом; розширювати уявлення учнів про значення праці для життя суспільства для кожної людини; активізувати бажання турбуватися про ближніх, учити долати лінощі; виховувати повагу до праці і людей праці.

                На дошці записи зі Святого Письма 

«Не будь швидким на язик твій і лінивим та недбалим у ділах твоїх»

(Святе Письмо)

«Бог дав тобі руки не для того, щоб ти приймав від інших, а щоб трудився і сам давав нужденним»

(Святитель Іоан Златоуст)

Хід уроку:

І. Організація класу.

Вітання.

Вчитель: Вчити християнську етику

     Настала пора

     Сідайте тихо, дітвора

     Попросим мудрості у Бога

     Витримки й терпіння

     Нехай Господь благословить вас

     До праці на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти, в мене у руках свіжий, ароматний хліб. Ще у Старому Завіті Бог сказав Адаму і «в поті лиця свого будеш добувати свій хліб.» Хліб не належить до тих продуктів природи, які можна зірвати, зібрати чи зловити, а є результатом мозолистої праці багатьох людей.

Ви сьогодні прийшли у чистий клас, в їдальні на вас чекає смачний обід.

• Хто про це потурбувався?

(відповіді дітей)

• Кожного дня всі дорослі люди зайняті важливими справами. Вони будують будинки, водять автомобілі, печуть різні вироби з муки, працюють в полі, на заводах і фабриках.
• Уявіть собі на мить. Яким було б наше життя, якби дорослі не виконували цю роботу?

(відповіді-міркування дітей)

Отже: всім людям необхідно працювати. Бо праця - це основа життя людини.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.

1. Читання жартівливої української пісні «Грицю, Грицю!»

- Грицю, Грицю, до роботи!

- В Гриця порвані чоботи...

- Грицю, Грицю, до телят!

- В Гриця ніженьки болять...

- Грицю, Грицю, молотити!

- Гриць не здужає робити...

- Грицю, Грицю, врубай дров!

- Кахи-кахи: нездоров!

- Грицю, Грицю, роби хліб!

- Кахи-кахи: щось охрип...

-     Діти, яке слово характеризує Гриця – «працьовитий» чи «лінивий»?

(відповіді дітей)

• З чого видно, що Гриць лінивий?

(відповіді дітей)

2. Творче завдання 1. «Лінь і працьовитість»

Діти діляться на групи і одержують картки з різними словами:

СОНЦЕ, ЗІРКА, МІСЯЦЬ ВЕСЕЛКА, ВОДА, СНІГ, ДОРОГА, ЛІС тощо.

Кожна група має придумати казку про те, що відбувається на землі, якщо наприклад сонце (зірка, місяць…) стануть лінуватися.

     Творче завдання 2. «Найпрацелюбніші»

Діти діляться на групи. Одна називає звірів, які здаються найпрацелюбнішими і розповідає як вони трудяться. Інша група розповідає про працелюбних комах, третя – про працелюбних птахів, четверта про працелюбні рослини.

(вчитель при потребі дає учням консультації).

Творче завдання 3. «Головний інструмент»

Дітям пропонується назвати різні ремесла, які вони знають. Усе перераховане дітьми записується на дошці. Потім діти навпроти кожного ремесла мають записати головний інструмент, без якого майстер не зможе працювати.

А зараз послухайте вірш Миколи Палагути «Вірш про ремесло».

  Човен зробив я,

           Потім –весло...

  Так починалося

  Моє ремесло.

  Його здобувають

  У праці завжди.

  А потім помалу

  І дім спорудив.

  Та налетіла

  Неждано біда.

  Дім на світанку

  Змила вода.

  Човен розбила,

  Весло занесла,

  Лиш не добралася

  До ремесла.

  Лишилось зі мною

  Моє ремесло.

Човен зробив я,

  Потім весло.

  Поклав на галяві

  В покоси траву.

  Дім спорудив

  І у ньому живу.

  Живу і лелію

  Своє ремесло.

  … А ви не стругали,

  Хлоп’ята,

  Весло?

  Можна без човна

  Прожить,

  Без весла.

  Та кепсько

  Мужчині

  Без ремесла.

• Як ви зрозуміли слова автора …Та кепсько мужчині без ремесла.
• Якого ремесла ви хотіли б навчитися?
• Як ви думаєте, майстерність і ремесло – це слова синоніми чи ні?
• Чи всяке ремесло може перетворитися на майстерність?
• Чому майстрів своєї справи завжди поважали і шанували?
• У якому віці, на вашу думку, людині легше всього навчитися якої-небудь майстерності?

IV. Робота з підручником.

1. Читання оповідання «Хто працює залюбки».

Робота з текстом (с. 49-50)

2. Продовж українські народні прислів’я.
3. Прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш?
4. Робота в зошиті(с. 22)
5. Робота з прислів’ями у кінці тексту.

V. Бесіда вчителя.

Працю заповів людині Сам Бог і вимагав праці від людини ще в раю.

В Біблії написано : «І взяв Господь бог людину ( яку створив)   і поселив її в Едемському саду, щоб людина доглядала , берегла і працювала в ньому».

 Проте, праця для Адама в Раю не була повинністю чи рабством, а працею творчою, що приносила радість, задоволення, натхнення. 

 А тому все, що ми робимо в житті, ми повинні прагнути зробити  так добре, наче це зроблено для самого Бога, в Його славу, по Його слову. Недопустима в роботі недбальство, неохайність. Важливо, щоб метою нашої праці була не зажерливість і жага наживи, слави, а благородні наміри.

 Послухайте притчу про таланти з Євангеліє.

Слово «талант» по Святому Євангеліє означає – гроші. Ми ж слово «талант»  вживаємо в значенні подібностей.

 «Один чоловік, від’їжджаючи  в чужу країну , прикликав рабів  і доручив їм свій статок . одному дав 5 талантів, другому -2, а третьому -1 талант. Тобто, кожен з рабів отримав за своїми здібностями. Раб, який отримав 5 талантів, вклав їх у справу, і отримав  ще 5  талантів. Той, що отримав 2 таланти, зробив те саме. А той, що отримав 1 талант, подумав, щоб його не загубити, краще закопаю у землю.

 Пройшло багато часу. Господар вернувся. Прийшов перший раб, вернув господареві замість 5- 10 талантів і отримав похвалу від господаря.  Другий  раб зробив те саме, і господар похвалив ще й його. Прийшов третій раб  і вернув своєму господареві  1 талант. Господар питається : «Де твій прибуток?».Раб відповів, що його немає, бо талант був закопаний у землю. Розгнівався господар на свого ледачого раба, відібрав у нього один єдиний талант і віддав тому у кого було 10 талантів.

 Висновок: Всякому, хто працює і має дасться і множиться, а тому , хто лінується, забереться і те, що має.

                                                                                 Євангеліє від Матфея 25,29

 Господь дав кожному з нас свій талант. Один грає на музичних інструментах, інший гарно малює, хтось щось гарно майструє. Наші таланти і здібності це Дар Божий, і їх потрібно розвивати.

• А як розвивати ?

   (Відповіді дітей)

• Так, талант потрібно розвивати працелюбством, увагою, відповідальністю, старанністю. А лінивий не розвиває свій талант, він його закопує.

      Пам’ятайте свою притчу.

      Бог не любить лінивих. Потрібно боятися лінощів, боятися жити тільки в  розвагах тільки тому, що ми можемо втратити час для доброго і корисного.

VI. Бесіда вчителя.

  Багато прикладів працелюбності є на сторінках Євангеліє і Нового Завіту. Цар Соломон приводить нам приклад про мураху і бджілку. «Підійди до мурахи, лінивцю, подивись на його дії і будь мудрішим.» (Притчі 6:6)

  Маленьке створіння, мурашка, а які великі справи робить і не на хвилину не залишається без діла. Вона завжди зайнята: всю весну, все літо, всю осінь.

  Кому не знайома бджілка, хто не коштував її меду, хто не знає який корисний віск ? А які мудрі і охайні бджілки. Своїми крильцями  і лапками вони вибирають у вуликах все сміття. Не сваряться, а кожна зайнята своїм ділом.

  « Підійди до бджілки і подивись яка вона трудолюбива» - говорить Цар Соломон. Соромно нам , розумному Божому створінню, лінуватися. Якби ми  вчилися праці в мурашки, бджілки, то в наших будинках був би достаток. Це було б велике щастя.

  А для цього потрібно кожному полюбити працю, відповідально без лінощів відноситись до неї, перестати надіятись на інших.

  І знову мудрий Соломон говорить: « Якщо ти трішки поспиш, трішки подрімаєш, трішки полежиш, тоді прийде, як перехожий, бідність твоя, нужда твоя. А якщо не будеш лінуватися, то  буде прибуток тобі і нужда далеко втече від тебе.

  Висновок: Потрібно боротися з лінню і з молитвою звертатися до Господа, щоб Він наставив як позбавитися від шкідливих звичок, помислів. Брати приклад з трудолюбивих людей.

  Варто згадати Новий Завіт і Старий Завіт трудолюбивих людей. Це праведний Ной із синами, Патріарх Ісаак, Праведник Авраам- жив у багатстві і достатку, але йому приходилося багато працювати. Патріарх Йосиф вів рахунок продажу зерна, Пророк Давид з раннього дитинства пас овець і писав псалми.

  Сам Господь Ісус Христос, для нас  християн, взірець трудолюбства  величний і гідний наслідування завжди і в усьому.

   Пресвята Богородиця все своє життя працювала своїми руками і молилася.

  Апостол Павло заповів християнам : «Хто не хоче працювати, той хай і не їсть.»

• Яке прислів’я підходить до заповіту Апостола Павла? ( Хто не працює, той не їсть.)

1.  Робота з підручником

     Читання тексту « Як діти лінощі перемагали». ( с. 52-55)

2.  Робота над прислів’ям в кінці тексту  (с.55)

3.  Робота в зошиті ( с. 24)

VII.   Підсумок уроку.

  Спробуй самостійно закінчити речення у зошиті  Дорога доброчинності на             с.25.

Література:

«Библия для детей и  всех жаждущих  знаний» В. Сухомлинский.

«Дивосвіт дитинства»

«Хрестоматія з християнської етики для учнів початкової школи» за ред.                   В.М. Хайруліної

«Година спілкування. Виховна робота у групі продовженого дня.»