Тест. Зв`язки України з державами - сусідами.

Зовнішньоеономічні зв’язки України з країнами – сусідами.

Зовнішньоекономічні зв’язки стали більш актуальними і різнобічними, побудованими на основі рівноправності і взаємовигоди після того, як Україна стала незалежною, самостійною державою.

Найбільше значення у розвитку економіки України має зовнішня торгівля. Сьогодні задовольнити всі потреби населення зусиллями однієї країни важко. З цим завданням можна впоратись лише за умов добре розвинутої зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля України складається з експорту і імпорту товарів і послуг . Довший час зовнішня торгівля України характеризувалась негативним сальдо, але в останні роки , завдяки пожвавленню торгівлі з країнами Європи, сальдо стало позитивним.

Розвиток нашої держави тісно пов’язаний з її зовнішніми зв’язками з іншими країнами світу. Особливо велике значення мають економічні зв’язки, які здійснюються у формі зовнішньої торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів. обміну робочою силою, науково-технічною інформацією. Послугами. Вони відіграють велику роль в економічному розвитку України.

З багатьма видами продукції Україна намагається вийти на світовий ринок . Зокрема, товари від нас вивозяться в 107 країн світу . Однак, ці товари мають низьку конкурентоспроможність , тому щоб Україна могла вийти на світовий ринок їй потрібно підвищувати якість товарів.

Дуже важливе значення у зовнішній торгівлі має співвідношення у експорті та імпорті сировини й готових виробів, їх асортимент. Найвигідніше для країни, коли в експорті переважає наукомістка готова продукція, а в імпорті — сировинна група товарів . Однак 80% експорту України становить сировина.

Таким чином, у зовнішніх зв’язках країни є ще значні проблеми , які чекають свого вирішення . Важливе місце у зовнішній політиці України займає Білорусь. Зовнішньоторговельний оборот між двома країнами у 1996 році перевищив 1, 4 млрд. доларів США. Україна в цілому посідає друге місце в зовнішньоторговельному обороті Білорусі.

Взаємини України з Молдовою визначаються активною конкретною діяльністю — створені транспортні коридори та митниці, узгоджено розподіл майна залізничного транспорту та інших об’єктів.

Активно розвиваються відносини з Азербайджаном, Грузією та Вірменією. З першими двома державами укладено багатообіцяючі угоди про створення транспортного коридору Закавказзя — Європа.

Динамічно розвиваються відносини з Республікою Казахстан. Досягнуто ряд важливих домовленостей щодо кооперації в галузі машинобудування, енергетичного комплексу та енергомістких виробництв.

Особливе значення мають для України її стосунки з безпосередніми західними сусідами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною.

Українсько-польські відносини набрали характеру стратегічного партнерства. Тісною є координація дій двох країн у європейських політичних та економічних структурах, міжнародних організаціях. Істотно зріс зовнішньоторговельний товарообіг.

У повоєнний період країни Південно-Східної Європи досягли досить високого рівня індустріалізації. Велику допомогу в цьому надав колишній СРСР.

Енергетика. Вона базується переважно на ТЕС (працюють на кам’яному і бурому вугіллі) та ГЕС, побудованих здебільшого на гірських ріках і на Дунаї (наприклад, „Залізні ворота” в Румунії). Функціонують АЕС у Румунії (1 реактор, що дає 9% електроенергії), Словенії (1 реактор, який виробляє 42% електроенергії), Болгарії (4 реактори, які виробляють 44% електроенергії). Щорічно країни Південно-Східної Європи виробляють 176,2 млрд. кВт електроенергії. Нафтопереробна промисловість розвинута в Румунії та Хорватії.

Чорна металургія. Галузь найбільше розвинута в Румунії, Болгарії, Боснії та Герцеговині, які крім власної сировини, імпортують її зі Східної Європи (залізна руда – з України і Росії, вугілля – з Польщі та Чехії).

Кольорова металургія. Створена після Другої світової війни, ця галузь розвивається на власній сировині. Країни регіону виробляють мідь (Болгарія), свинець і цинк (Румунія, Болгарія), алюміній (Сербія, Хорватія, Боснія та Герцеговина).

Машинобудування. Воно є головною галуззю за сумарною вартістю продукції. Переважає загальне і середнє машинобудування. Серед продукції: автомобілі (Румунія (завод Dacia) – 194,8 тис. автомобілів, Словенія – 177,9 тис., Сербія – 14,1 тис.), морські судна (Румунія, Болгарія, Хорватія), електровози й тепловози (Румунія), електрокари (Болгарія), трактори (Румунія, Болгарія), верстати та електротехнічне устаткування (всі країни).

Хімічна промисловість. Ця галузь значно розвинута в Румунії (добрива, сода, кислоти, оргсинтез), Болгарія (сода, парфумерно-косметичні вироби), Хорватії та Словенії (оргсинтез на імпортній сировині).

Лісова, деревообробна й меблева промисловість. Найбільш поширена вона в Румунії (на базі лісових масивів в Карпатах) та Словенії. Румунія є значним виробником меблів із натуральної деревини. Численні майстри виготовляють дерев’яні сировини.

Легка промисловість. Вона є традиційною галуззю економіки країн регіону. Її розвиток зумовлений наявністю місцевої сировини (вовни, шкіри, хімічних волокон) і значною кількістю трудових ресурсів. Розвинуті швейна, трикотажна, взуттєва, галантерейна галузі.

Харчова промисловість. Галузь, будучи однією з найдавніших і традиційних, переробляє значну кількість сільськогосподарської продукції, виробленої в регіоні. Досить розвинутими є плодоовочеконсервна промисловість (у всіх країнах), виноробство (Болгарія, Молдова, Румунія), тютюнова (Болгарія, Молдова, Македонія, Боснія і Герцеговина), кондитерська (Сербія, Молдова, Хорватія), олійно-екстракційна промисловість на базі ефіроолійних культур (Болгарія традиційно посідає перше місце у світі за виробництвом трояндової олії).

Молдова

      Меблева, більшість галузей легкої та харчової промисловості працюють переважно на експорт

       Промисловість. Основу електроенергетики складають теплові електростанції, які працюють   на привізному вугіллі. Найбільша з них — Молдавська — розміщена в Тираспольському районі. У Кишиневі й Бельцях діють ТЕЦ. На Дністрі побудовано Дубоссарську ГЕС. Машинобудівні підприємства виробляють електронно-обчислювальні машини, електродвигуни, низьковольтну апаратуру, електроапаратуру (Кишинів, Тирасполь, Бельці, Бендери). Машинобудівна галузь випускає також технологічне обладнання та машини для харчової промисловості, сільського господарства, товари широкого вжитку. У Кишиневі діють заводи — тракторний, холодильників, харчового обладнання, в Тирасполі — авторефрижераторів, у Бельцях — електроосвітлювальної апаратури, сільськогосподарського машинобудування, в Сороках і Окниці — технологічного обладнання, в Рибниці — насосний завод. Хімічна промисловість представлена підприємствами штучної шкіри, гумотехнічних виробів, лакофарбовим виробництвом у Кишиневі, хімічним заводом у Тирасполі та біохімічними заводами в Бельцях, Бендерах та Унгенах. У Кишиневі, Тирасполі, Бельцях, Бендерах розміщено деревообробні підприємства. Текстильна промисловість представлена бавовняним комбінатом у Тирасполі, текстильно-ткацькими фабриками в Бендерах, Бельцях, Оргеєві. У Бендерах побудовано шовковий комбінат. Трикотажне виробництво зосереджене в Кишиневі, Рибниці, Сороках.

Завдання: Прочитайте текст. Заповніть таблицю.

Тестові  завдання

до теми уроку «Зв’язки країн – сусідів з Україною»

Тестові  завдання

до теми уроку «Зв’язки країн – сусідів з Україною»