11.Історія України. Тема 1

демократичні країни розглядали її як суверенну державу української нації, якій законно належить місце у міжнародній організації.

прагнення керівництва СРСР мати кілька радянських республік у складі ООН, які будуть слухняними виконавцями волі Москви, врахування країнами Заходу жертв під час війни.

суверенність республіки і здійснення нею активної зовнішньої політики до й під час війни.

тиск тодішнього керівництва УРСР, на який змушені були зважати лідери СРСР і країн Заходу.

винищення неукраїнського населення на території західних областей України, щоб забезпечити «чистоту української раси».

забезпечення західних спецслужб інформацією про військові секрети СРСР, очікування початку нової світової війни.

налагодження співпраці з радянською владою, створення єдиної української армії, побудова соціалістичного ладу в західних областях УРСР.

оборона українського населення від беззаконня радянської влади, забезпечення умов для розгортання боротьби за Українську самостійну соборну державу.

використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла».

першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики.

спрямування основних капіталовкладень у сільське господарство.

широкомасштабне залучення європейських спеціалістів.

ОУН та УПА в другій половині 40-х рр. очолював Степан Бандера

письменники і митці у повоєнні роки отримали можливості більшої свободи творчості

радянізація західних областей України здійснювалася за «старим сценарієм», обов’язковими компонентами якого були індустріалізація та насильницька колективізація

УРСР була співзасновницею ООН, НАТО, Ради Європи та інших міжнародних організацій

здійснення відбудови на основі сучасних прогресивних технологій.

матеріальна зацікавленість робітників та інженерів у розвитку виробництва та зростання якості продукції.

надання США кредитів СРСР згідно з «планом Маршалла».

розвиток промисловості переважно за рахунок викачування ресурсів із сільського господарства.

з березня до грудня 1947 р. КП(б)У очолював Микита Хрущов

Олександр Палладін запропонував для масового впровадження у виробництво автомат зварювання металу під флюсом

у період «відбудови» відбулися нові кампанії ідеологічних «проробок» діячів культури та мистецтва

у перші післявоєнні роки соціально-культурній сфері почала приділятися належна увага

Гавриїл Костельник.

Мирослав-Іван Любачівський.

Йосип Сліпий.

Андрей Шептицький.

відсутність попиту населення на товари та послуги.

зруйнування усіх підприємств легкої промисловості.

першочерговість фінансування важкої промисловости.

скасування карткової системи.

допомога подолати голод поставками хліба з інших республік СРСР.

імпорт зерна з-за кордону, щоб сприяти усуненню продовольчих проблем.

продовження вивезення зерна за кордон, зокрема і з України.

пропозиція українцям подолати проблеми власними ресурсами, не вивозячи хліба з УРСР.

вавиловщина, після усунення (1945 р.) ученого Вавилова з академії сільськогосподарських наук

ждановщина, після обрання (1946 р.) Андрія Жданова секретарем ЦК ВКП(б)

лисенківщина, після серпневої (1948 р.) сесії академії сільськогосподарських наук, де Трохим Лисенко розгромив своїх опонентів-генетиків

сталінщина, після підтримки (1950 р.) Йосифом Сталіним «наукових досягнень» Трохима Лисенка

перетворення Західної України на основний паливно-енергетичний район СРСР.

проведення українізації в галузі культури.

уніфікація всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР.

утвердження радянської влади на відміну від диктатури верхівки комуністичної партії.

вихід України з Другої світової війни.

відновлення зовнішньополітичної діяльності України.

початок післявоєнної відбудови в УРСР.

приєднання УРСР до «плану Маршалла».

визволення території Польщі від нацистських окупантів.

забезпечення українського населення Лемківщини кращими землями на заході країни.

насильницьке переселення українців з Польщі на територію УРСР.

насильницьке переселення українців з районів їх компактного проживання у Польщі в її західні та північні райони з метою асиміляції.

ліквідація Берестейської церковної унії і повний розрив з Ватиканом.

налагодження рівноправних партнерських стосунків з РПЦ.

обрання нового митрополита УГКЦ.

реорганізація УГКЦ в УПЦ.

«безрідними космополітами» називали людей, які планували космічні польоти

головна увага під час відбудови приділялася легкій і харчовій промисловості

голод в Україні тривав у 1948-1949 рр.

лише 13 % номенклатурних посад у Західній Україні обіймали місцеві жителі

1939 р.

1944 р.

1946 р.

1949 р.

безправне соціальне становище селян.

дефіцит робочої сили на селі внаслідок вільного пересування селян у міста.

зростання виробництва у зв’язку з підвищенням закупівельних цін.

кваліфіковане керівництво на всіх рівнях, досконале знання проблем селянства.

відбудова в першу чергу сільського господарства.

зростання обсягів виробництва за умов домінування важкої промисловости.

поліпшення становища селян, запровадження пенсій для них.

скасування обов’язкових поставок державі сільськогосподарської продукції.

Західна Україна.

Південна і Південно-Східна Україна.

Північна Україна.

Північно-Східна Україна.

видобуток нафти.

виплавка алюмінію.

виплавка чавуну.

виробництво електроенергії.

Василь Кук

Дмитро Клячківський

Микола Лебідь

Роман Шухевич

вірш «Любіть Україну».

вірш «Так ніхто не кохав».

поеми «Мазепа», «Махно», «Розстріляне безсмертя».

спогади «Третя рота».

відбувалася з деякими незначними порушеннями статутних вимог.

відбувалася з дотриманням принципу добровільності вступу селян у колгоспи.

відбувалася із значними порушеннями принципу добровільності, але після втручання зверху недоліки були виправлені.

відбувалася насильницькими методами, супроводжувалася збройною боротьбою та масовими депортаціями населення.

українські емігранти у країнах Західної Європи та Північної Америки.

усі, хто виступав за збереження мови, культури, історичних традицій і звичаїв українського народу.

усі, хто був вихідцем з української національної буржуазії.

усі, хто за національністю був українцем.

Олесь Досвітній.

Павло Чубинський.

Василь Чумак.

Тарас Чупринка.

Григорій Верьовка, Костянтин Данькевич.

Остап Вишня, Олесь Гончар.

Борис Гмиря, Іван Паторжинський.

Сергій Лебедев, Олександр Богомолець.

повернення з-за кордону Володимира Винниченка, Івана Багряного, Олександра Олеся, Уласа Самчука.

розвиток нових напрямків науки, зокрема генетики та кібернетики, ініційований академіком Трохимом Лисенком.

створення владою сприятливих умов для розвитку літератури та мистецтва, свобода творчості.

успіхи в розвитку фундаментальних наук (запуск першого експериментального атомного реактора, створення першої малої електронно-обчислювальної машини).

1

2

3

4

письменниками

режисерами

ученими

художниками

Катерина Білокур.

Марія Примаченко.

Людмила Семикіна.

Тетяна Яблонська.

1945 р

1947 р

1949 р

1954 р

антиукраїнський характер

антисемітський характер

антиамериканський характер

антиросійський характер

широкий розвиток дисидентського руху

масова реабілітація політичних в’язнів

депортація кримських татар та інших народів

боротьба з космополітизмом

акції «пацифікації»

операції «Вісла»

плану «Ост»

операції «Велика блокада»

колективізації сільського господарства

відбудови народного господарства

індустріалізації промисловості

культурної революції

Німеччини, Польщі, Угорщини

Чехословаччини, Литви, Румунії

Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини

Литви, Німеччини, Угорщини

Д. Мануїльський

Л. Каганович

М. Підгорний

М. Хрущов

відбудови

відлиги

застою

перебудови

«Коли ми показуємо визначного діяча минулого, святкуємо ювілеї, пов’язані з його іменем, завжди необхідно наголошувати на зв’язку минулого з дійсністю, вказувати на роль парти і шов. Сталіна...»

«Редакція “Вітчизни” не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед — перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання сталінської п’ятирічки...»

«На Україні завдання наукової розробки історії українського народу покладено на Інститут історії України Академії наук УРСР. Проте... Інститут не розробив і не видав науково витриманої, марксистсько-ленінської історії України...»

«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі...”»

укладення Пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР і таємного договору до нього від 23 серпня 1939 р.

укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.

укладення Люблінської угоди між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р.

укладення Договору про радянсько-польський державний кордон від 16 серпня 1945 р. та угоди про обмін територіями 1951 р.

1-В, 2-Б, 3-A, 4-Г.

1-Г, 2-Б, 3-A, 4-Д.

1-В, 2-Б, 3-Г, 4-Д.

1-В, 2-Б, 3-A, 4-Д.

1-А, 2-В, 3-Б, 4-Д.

1-А, 2-Д, 3-Б, 4-Г.

1-А, 2-В, 3-Б, 4-Г.

1-А, 2-В, 3-Д, 4-Г.

1В, 2Б, 3А, 4Г.

1Г, 2Б, 3А, 4В.

1Б, 2Г, 3А, 4В.

1Г, 2А, 3Б, 4В.

спрямування основної частини капіталовкладень у сільське господарство та соціальну сферу

використання західної фінансової та технічної допомоги за «планом Маршалла»

першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту та енергетики

опора лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу

пріоритетний розвиток сільського господарства як джерела фінансування промисловості

збіглася з процесом радянізації західних областей

засудження культу особи Й. Сталіна

військові операції з використанням артилерії, важких мінометів, танків

організація мітингів, демонстрацій, маршів протесту, публічних голодувань

погрози, побиття, знищення агентів спецслужб, партійних і державних чиновників, колаборантів з місцевого населення

подання до судових інстанцій позовів про порушення конституції та законів

поширення листівок та інших друкованих видань на захист ідеї незалежності України

раптові напади на невеликі військові підрозділи, міліцію, загони спецслужб

створення в захоплених містах баз для боротьби з радянською владою