§ 35. УКРАЇНА В 1943-1944 рр.

Повільне та обережне перетинання ріки, що дало німцям час підготуватися.

Ризиковане рішення радянського командування про негайну переправу без повноцінної підготовки та підтримки.

Ефективне використання німецькою обороною заздалегідь пристріляних вогневих точок на високому правому березі.

Використання радянськими солдатами сучасних плавальних засобів та понтонів.

Зосередження всіх зусиль на прориві німецької оборони з Букринського плацдарму.

Таємне перекидання основної ударної групи військ з південного на північний плацдарм біля села Лютіж.

Відмова від використання артилерії під час вирішального наступу на Київ.

Завдання потужного вирішального удару по німецькій обороні, що призвів до її швидкого прориву.

Нагородження надзвичайно великої кількості бійців званням Героя Радянського Союзу саме за участь у цій битві.

 Загибель значної кількості радянських солдатів (близько 260 тисяч) безпосередньо в боях за Київ.

Відносно невеликі втрати радянських військ у боях за саму столицю.

 Повне ігнорування героїзму учасників форсування Дніпра радянським командуванням.

 Закріпитись на вже захоплених плацдармах без подальшого просування.

 Завдати концентрованого удару лише по одній ділянці німецької оборони на півдні.

Шляхом серії операцій "розрізати" німецькі війська на частини та знищити їх.

Дочекатися повного виведення німецьких військ без активних бойових дій.

Житомирсько-Бердичівська операція.

Корсунь-Шевченківська операція.

Рівненсько-Луцька операція.

Нікопольсько-Криворізька операція.

ерезнегувато-Снігурівська операція.

Проскурівсько-Чернівецька операція.

 Одеська операція.

Умансько-Ботошанська операція.

 Запеклий опір противника та значні втрати з обох сторін.

Активне використання авіації та танків без обмежень.

Легкопрохідна суха місцевість, що сприяла швидкому просуванню.

 Відсутність проблем з постачанням та пересуванням через погодні умови та бездоріжжя.

 Основна їх діяльність полягала у відкритих боях з великими частинами Вермахту на лінії фронту.

Активно проводили диверсійні операції на залізничних комунікаціях ворога ("Рейкова війна").

Регулярне та значне постачання необхідних припасів (їжі, одягу, ліків) з "Великої землі" було налагоджене з 1943 року.

Отримували значну допомогу зі зброєю з неокупованої території СРСР, особливо з 1944 року.

Співпраця з німецькою адміністрацією для боротьби проти радянської влади.

Ведення збройної боротьби одночасно проти декількох сил, що претендували на територію України (німці, радянські війська, польські формування).

 Боротьба за Українську самостійну соборну державу.

 Відмова від ідеї побудови власної незалежної Української держави.

Спроби УПА домовитись із радянськими партизанами та схилити їх до приєднання.

Збройні зіткнення між УПА та радянськими військами (переважно НКВС), що почалися з січня 1944 року.

Тісна і постійна співпраця радянських партизанів та УПА у спільній боротьбі проти німців.

Відсутність будь-яких тактичних контактів між представниками УПА та німецької армії.

Бійці радянських партизанських загонів, як правило, залишалися в тих же формуваннях у тилу.

Радянські партизани часто вливалися до лав Червоної армії або НКВС після звільнення районів.

Головним ворогом для УПА протягом всього 1944 року залишалися виключно німецькі війська.

 Основним супротивником для УПА у 1944 році став комуністичний режим, що встановлювався радянською владою.

Яссько-Кишинівська операція.

Львівсько-Сандомирська операція.

Східно-Карпатська операція.

Корсунь-Шевченківська операція.

Одеська операція.

Яссько-Кишинівська операція.

 Східно-Карпатська операція.

Кримська операція.

Використання застарілої техніки порівняно з Вермахтом.

 Слабке артилерійське забезпечення наступаючих військ.

Проблеми з логістикою, що не вирішувалися протягом наступу.

Висока мобільність радянських танкових частин та нищівна артилерійська підготовка.

 Обмежена кількість патронів, нестача одягу, ночівлі просто неба та проблеми з харчуванням через відставання тилів і бездоріжжя.

Відсутність потреби у витривалості та самопожертві завдяки повній перевазі в техніці.

Комфортні умови розміщення та відсутність проблем із захворюваннями.

 Повне забезпечення якісним одягом та достатньою кількістю боєприпасів.