5 кл. Звертання. Вставні слова

Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

Звертання — це слово або сполучення, що називає особу або предмет, до яких звернена мова того, хто говорить або пише.

Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ

О пісне, на світ увесь лунай.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

До тебе Україно струна моя перша озветься

Пригадайте мамо те прощання край воріт, де сяяла роса

Микито знов мою пораду ти забув і судиш про князів

До тебе мій дорогий юний друже приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

 Коротко кажучи, це треба зробити сьогодні.

У горах ялівець (а в Україні він росте переважно в нижньому гірському лісовому поясі Карпат) почуває себе добре.

Андрій посміхнувся радісно, може, вперше за всі тижні окупації.

Сизокрилий орле, високо літаєш, а чи далеко мого сина у війську вбачаєш.

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив: що я вчора ізвечора із другою говорив

Верни до мене, пам’яте моя...

О сарнонько, приходь вечірньою добою на скло прозорих вод...

Далеко-далеко те знають хіба що лелеки розкидала доля кептарики і сіряки

Коли морська зірка повзе то один із променів трохи піднятий і виставлений уперед.

За його розрахунками він уже повинен бути навпроти літака.

Зоре моя вечірняя зійди над горою поговорим тихесенько в неволі з тобою.

В усіх морях та океанах нашої планети водяться морські істоти що називаються морськими зірками.

Коли Сашко думав про матір а він тепер думав про неї майже постійно він ніби стояв на гарячому пружному вітрі.

У мене душа, зрозумійте, піснями аж бринить.

На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

Але, мабуть, найдивовижніше у цієї рослини — її шишки. 

Підмета.

Додатка.

Не є членом речення.

Обставини.

Бабусю, хлопче, Марія, дядьку,

Миколо, земле, подруго, друже.

Богдане, водію, радість,матусю.

Зоре, Надіє, сину, хлопець.

Мій рідний сину бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В. Крищенко).

Моя Вітчизно дорога яка в тобі горить снага!

 Україно Слався нивами, слався рідними людьми! (Т. Масенко)   

Не вам в мережаній лівреї донощики і фарисеї за правду пресвятую стать (Т. Шевченко).

адже, навіть, принаймні

мабуть, по-перше, мовляв

на щастя, ясна річ, наприклад

лише звертанням

лише вставним словом

звертанням і вставним словом

звертанням і однорідними членами