5 клас НУШ. Марія Морозенко "Вірність Хатіко"

сенбернар

алабай

 акіта-іну

вівчарка

за мотивами японських народних творів

за реальною історією із життя собаки

за власною фантазією

за мотивами фільму «Хатіко: Вірний друг»

старий сусід

доброзичливий колега

новий приятель

вдячний колишній студент

 Токійському університеті 

  університеті Йокогама

  Кіотському університеті

  університеті Кобе

третім

п'ятим

восьмим

дев'ятим

одружився і переїхав до іншого будинку

його пограбували і вбили злодії

придбав іншу тваринку

раптово помер від серцевого нападу

пес поводився агресивно і кидався на людей

це було заборонено статутом університету

студенти так захопились тваринкою, що заняття звелись до гри

чотирилапий боявся будь-якого транспорту

подорожі людини і собаки

 приїзд собаченяти з ферми до міста

зрада та безвідповідальність людини

щира дружба людини і тварини

вірністю, нескінченною надією та безмежною любов'ю

розумом, винахідливістю та кмітливістю

агресивністю та злістю

бо зовсім не піддавався дресируванню

возвеличувати любов, вірність, дбайливе ставлення до тваринного світу

возвеличувати професію педагогів

возвеличувати родинні цінності

возвеличувати любов та дружбу

ігнорували або проганяли

хотіли зловити і віддати до притулку для тварин

гралися з ним і кликали до себе додому

поважали, жаліли, підгодовували

членів родини Хідесабуро Уено

студентів

чергового на станції

колег професора

аби господар усе-таки повернувся

щоб його забрав до себе черговий по станції

повернутися на ферму

зникнути з міста

3

5

10

12

Цуценятко Хатіко відразу ж полюбило свого господаря Хідесабуро Уено. Він сподобався йому вже тієї миті, коли той узяв його на руки

Хтіко не смів ослухатися свого господаря. Він насправді був розумним і слухняним песиком.

Хатіко не вірив почутому. Він знав своє — рано чи пізно його господар мусить-таки повернутися на станцію.

Як воно у мене за пазухою сидить. Заснуло. Ніжкою дрібає, мабуть, сниться йому щось, ...притулилося...

Він так і стоїть на пероні дотепер... Здається, що, вдивляючись у далечінь, усе ще сподівається угледіти наближення рідної людини