8 кл. Всесвітня історія . Тематична робота за розділом 3 .

Конституційна монархія

Абсолютна монархія

Парламентська республіка

Станово-представницька монархія

Скликання Генеральних штатів

Запровадження конституційних обмежень влади монарха

Право самостійно призначати церковних єпископів

Скасування продажу чиновницьких посад:

Боротьба за королівську владу між родинами Валуа та Бурбонів.

Релігійні конфлікти між католиками та гугенотами.

 Економічні проблеми, спричинені "революцією цін".

Бажання частини дворянства збагатитися за рахунок церковних земель.

Все вищезазначене.

Це був початок релігійних війн.

Це була спроба королеви Катерини Медічі примирити католиків і гугенотів.

Це призвело до загострення конфлікту та фактичного розколу Франції.

Це був день підписання мирного договору між ворогуючими сторонами.

Право на свободу віросповідання по всій країні.

Право на свободу богослужіння по всій країні, окрім Парижа.

Право обіймати державні посади нарівні з католиками.

Право на створення власних збройних формувань.

Він одружився з донькою попереднього короля.

Його було обрано на всенародному голосуванні.

 Бездітний Генріх III призначив його своїм спадкоємцем, і він погодився прийняти католицизм.

Він силою захопив королівський трон.

Завдяки успішним військовим завоюванням.

Внаслідок династичного шлюбу.

 Через купівлю земель.

За допомогою дипломатичних домовленостей.

Розширення колоніальних володінь.

Захист католицької церкви.

Встановлення миру в Європі.

Боротьбу з Османською імперією.

Через погіршення здоров'я.

 Під тиском опозиції.

Через розчарування результатами своєї політики.

За власним бажанням, щоб стати ченцем.

Битва при Лепанто.

 Повстання комунерос.

Укладення Аугсбурзького миру.

 Початок Реформації.

 Іспанська влада сприяла розвитку торгівлі та виробництва в Нідерландах.

Іспанська інквізиція підтримувала протестантів-кальвіністів.

Податковий тиск та обмеження на торгівлю в іспанських колоніях перешкоджали розвитку економіки Нідерландів.

Феодальні відносини в Нідерландах сприяли розвитку капіталістичних відносин.

Герцог Альба

 Філіп II

Вільгельм І Оранський

Маргарита Пармська

Підписання Арраської унії.

Відмова іспанців розглянути петицію нідерландців.

Створення Утрехтської унії.

Введення алькабали.

 Арраська унія.

Утрехтська унія.

 Дванадцятирічне перемир'я.

Мюнстерський договір.

Будівництво фортифікаційних споруд, що сприяло зміцненню держави.

Перетворення земель на пасовиська для овець, що призвело до розвитку вівчарства та виробництва сукна.

Розвиток мануфактурного виробництва, що сприяло зростанню міст та збільшенню кількості робітників.

Усі вищезазначене.

Зменшення кількості пауперів.

 Покращення умов праці для найманих робітників.

Перетворення селян на людей, готових працювати на будь-яких умовах.

 Збільшення кількості мануфактур.

Бажання короля Генріха VIII отримати розлучення.

 Незадоволення народу багатством церкви.

Поширення ідей протестантизму в країні.

Прагнення парламенту обмежити владу короля.

Бажання розширити територію та посилити вплив у регіоні.

Спільна загроза з боку Московського царства та прагнення литовської шляхти отримати права, як у польської.

Економічні інтереси обох держав та прагнення до спільного розвитку.

Усі вищезазначені варіанти.

Розвиток мануфактурного виробництва.

Загальноєвропейська "революція цін" та збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію.

Зростання міст та активна торгівля.

Усі вищезазначені варіанти.

Духівництво, шляхта, міщани та селяни; козацтво мало особливий статус та користувалося привілеями.

Король, магнати, шляхта, селяни; козацтво було частиною шляхти.

Духівництво, магнати, шляхта, міщани; козацтво не мало чітко визначеного місця в суспільстві.

Шляхта, міщани, селяни; козацтво було окремим військовим станом.

 Московське царство, Швеція та Османська імперія.

 Священна Римська імперія, Франція та Англія.

 Іспанія, Нідерланди та Данія.

 Пруссія, Австрія та Російська імперія.

 Хотинська війна.

Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

 "Великий Потоп".

 Битва під Віднем.

Сильною централізованою владою та залежністю від сусідніх держав.

"Золотою вольностью" шляхти, правом на опір втручанню держави та покладанням на власні сили.

Розвиненою системою міського самоврядування та активною участю міщан у політичному житті.

Тісними економічними зв'язками з країнами Західної Європи та участю у колоніальних війнах.

Король мав абсолютну владу та міг приймати рішення без згоди сейму.

 Король був лише номінальним главою держави, реальна влада належала сейму.

Король обирався сеймом, його повноваження були обмежені "Генріховими артикулами", але він мав вплив на кадрову політику, міжнародні та військові справи.

 Король передавав свою владу у спадок та міг ігнорувати рішення сейму.

1618-1648

 1625-1655

1620-1650

французький

данський

 чеський

шведський

 Битва біля Білої гори

Вестфальський мир

Створення Католицької ліги

Створення Євангелічної унії

Празька дефенестрація

 Іспанія і католицькі князівства Німеччини

 Іспанія і протестантські князівства Німеччини

Швеція і Англія

Швеція і протестантські князівства Німеччини

Іспанія і Річ Посполита

 Річ Посполита і католицькі князівства Німеччини

Католицькі князівства Німеччини та Іспанія

Франція і протестантські князівства Німеччини

 Битвою біля Білої гори

 Вестфальським миром

 Шведським періодом

Празькою дефенестрацією

Данським періодом