Стиль, який представляє мистецтво Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
Гостроверхі споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю кам'яного різьблення і скульптурних прикрас характерні для архітектури
Зображення або візерунок, виконані з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо
Найпоширеніший музичний інструмент у побутовому музикуванні і професійному мистецтві епохи Ренесансу
Архітектурний ордер, який вирізнявся простими і строгими формами, отримав назву
Ідеали гуманізму та відродження традицій давньогрецької і давньоримської культури є характерними рисами мистецтва
Стиль мистецтва, митці якого навмисне порушували симетрію, а улюбленою деталлю декоративної орнаментики стала стилізована мушля
Держава зі столицею Константинополь, один із найважливіших центрів середньовічного мистецтва
Одна з найвідоміших у світі опер про добу Стародавнього Єгипту, створена композитором Джузеппе Верді
Живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства
Відомий на увесь світ амфітеатр — візитівка сучасного міста Рим і всієї Італії
Шедевр скіфського ювелірного мистецтва світового значення із кургану «Товста Могила»
Відомий балет А.Хачатуряна, присвячений подіям історії імперського Риму
Одна із найвідоміших фресок собору Святої Софії в Києві (та, що молиться)
(з італ. «дивний, химерний») — напрям в європейському мистецтві XVI—XVIII ст., започаткований в Італії. Основні риси стилю: пишна декоративність, динамічність, урочистість
Стиль мистецтва, який досяг найбільшого розквіту у Франції у XVII ст., орієнтувався на античні зразки
Народна картина, ідеалізований образ козака та своєрідний духовний символ України
Музичні твори, призначені до виконання під час богослужінь
Жанр українського портретного живопису кінця XVI —XVII ст., що використовував прийоми іконопису
Назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. і виник унаслідок поєднання місцевих культурних традицій і характерних рис європейського бароко
Образ, у якому зображення має переносне значення, вираження ідеї у предметному образі (з грецької— іносказання)
Художній стиль, що панував у Європі (переважно Західній) в XI—XII ст. (у деяких місцях — і в ХШ ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва
Напрям у європейському мистецтві, який виник наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Його представники боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та її почуття і використовували у своїй творчості історичні та народно-поетичні теми
Ежен Делакруа, Теодор Жеріко, Каспар Давид Фрідріх, Вільям Тернер, Іван Айвазовський, Василь Тропінін, Василь Штернберг - видатні представники образотворчого мистецтва
Видатного італійського композитора Джузеппе Верді у західноєвропейській культурі вважають найяскравішим виразником музичного
Творчість представників так званої віденської школи Франца Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена вважають вершинним досягненням стилю
Найвищим досягненням епохи бароко стала творчість німецького композитора
В історії української культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». Класичних вершин досягає хорова творчість блискучого тріо українських композиторів
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома