Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів – людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.

змалювання щасливого життя молодої пари

змалювання безправного становища кріпаків

змалювання життя заможних людей

Устини

Панночки

Назара

Прокопа

Сентиментальна повість

Психологічний роман

Соціально-побутова повість

Історичний роман

Життя переселенців, які вимушено залишили свою батьківщину

Тогочасну загарбницьку політику Російської імперії

Національно-визвольну боротьбу українського народу

Тяжке становище кріпаків та наростання стихійного протесту

Устина

Катря

Прокіп

Назар

бабуся

дідусь

Оксана

Маруся

Наказав побити киями

Віддав його до в'язниці на 2 місяці

Віддав його у москалі

Відвіз його на інший хутір, розлучивши з Устиною

Бо їй тепер треба буде слухатися чоловіка, а вона сама любила наказувати

Бо лікар був не дуже багатим

Бо панночці треба було залишити дівчат-кріпачок, з яких вона любила знущатися

Бо лікареві треба було на довгий час залишити панночку

за свої вчинки потрібно відповідати

воля - найбільше багатство людини

кріпаки повинні у всьому коритись панам

оптимізм та весела вдача допоможуть здолати всі негаразди

кріпаками й кріпосниками

молодшим поколінням та старшим

чоловіком та дружиною

Знайомство з оповідачкою Устиною

Загострення стосунків панночки з кріпаками

Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.

Устина переходить до міста наймичкою.

Пані побила стару кріпачку. Намагалася вдарити Устину, але Прокіп заступився

Весілля панночки

 Експозиція        

 Розвиток дії 

Кульмінація 

 Розв’язка