Аудіювання: "Він жив Україною, бо був справжнім українцем"

Він жив Україною, бо був справжнім українцем

Життєвим кредо Яворницького дослідники вважають такі слова: «Працюй, не дивлячись уперед і не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки; працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини».

Академік Яворницький подарував світові понад 200 праць про українську історію, оскільки свою життєву місію вчений, історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник убачав у дослідженні та збереженні історії запорозького козацтва.

Тема козаччини захопила хлопця ще з дитинства. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, змалечку привчив сина до читання. Мати знала чимало народних пісень. Саме відтоді й назавжди Дмитро захопився історією Запорозької Січі та її козаків, народною творчістю.

Перша історична праця Дмитра Яворницького побачила світ після закінчення ним університету в Харкові, він написав твір «Виникнення і будова Запорозького Коша́».

Упродовж життя Яворницький популяризував історію запорозьких січовиків, проводив історичні дослідження, брав участь у розкопках курганів, збирав фольклор.

Провівши чимало років у подорожах та відрядженнях, 1905-го Яворницький переїхав до Катеринослава (нині Дніпро) і залишився там назавжди. Майже 30 років він очолював історичний музей, який став винятковим явищем культури. Тут зберігалися унікальні твори народного мистецтва, речі побутового вжитку, архівні матеріали. Дмитро Яворницький першим відкрив петриківський декоративний розпис і дослідив звичай розмальовувати українські хати візерунками. Йому вдалося зібрати близько тисячі різноманітних орнаментів.

Сьогодні на честь видатного українця в різних містах, зокрема в Дніпрі, названі вулиці, а Національним банком України навіть випущена ювілейна монета.

Це був невтомний трудівник на українській ниві, який жив Україною, працював для неї та її народу! (262 сл.)