Німеччина, Австрійська імперія, Італія та Російська імперії у І половині ХІХ ст.

консерватизму та політичної реакції;

економічного та політичного лібералізму;

поміркованого консерватизму;

економічного та політичного націоналізму

імператора;

канцлера;

міністра закордонних справ;

глави уряду;

міністра внутрішніх справ

збереження старих порядків

підтримка дворянства

проведення селянської реформи

підтримка народів, які входили до складу імперії

використання засобів політичної реакції

в останній третині XVIII ст.

в 30-40-х рр. ХІХ ст.

в середині ХІХ ст.

в кінці XVIII ст.

Галичина

 Чехія

 Ломбардо-Венеція

 Далмація

Нижня Австрія

 Буковина

Чехія

 Галичина

Буковина

Ломбардо-Венеція

 Далмація

 Нижня Австрія

абсолютна монархія

конституційна монархія

обмежена монархія

дуалістична монархія

кріпосне право

релігійні протистояння

робітничі мітинги

високий майновий ценз у виборчому законодавстві

декабристів

чартистів

масони

легітимістів

1821 році

1825 році

1848 році

1853 році

М.Муравйов

П.Пестель

К.Рилєєв

О.Белінський

Дискусії між західниками і слов’янофілами щодо подальшого роз­витку Росії;

Створення П. Пестелем політичної програми «Руська правда», де йшлося про скасування самодержавства і встановлення респуб­ліки;

Розгром Кирило-Ме­фодіївського братства;

Війна з Наполеоном і закордонний похід російської армії до Франції.

Німецька імперія була однією з наймогутніших країн Європи;

найбільшими за територією державами - членами союзу були Австрійська імперія та Королівство Пруссія;

на чолі Німеччини стояв Союзний сейм, що очолювався представником Австрії, проте сейм не мав реальної влади;

Німецький союз був об'єднанням з 41 німецької держави;

за формою правління Німеччина була федерацією з єдиним урядом, спільним військом та єдиними законами;

Кожна німецька країна мала власного монарха, уряд, судову, митну і грошову системи

основними промисловими галузями були: вугільна, металургійна, текстильна (ситцева);

у більшості німецьких країн кріпосне право було повністю скасовано;

кріпосне право було скасовано лише в Пруссії та деяких північних землях , на решті земель крпацтво продовжило існувати;

Німеччина була економічно відсталим регіоном в цілому;

в Пруссії почалося використання праці колишніх кріпаків - батраків (наймитів) в поміщицьких маєтках, що підвищило їх продуктивність і прибутковість;

торгівельно-промисловим центром Німеччини стали землі Пруссії

Панівні позиції в суспільстві займали виключно дворяни;

земля і влада належали дворянству та духовенству;

селяни були особисто вільними, але економічно залежали від землевласників, орендуючи в них землю;

італійська буржуазія надавала перевагу вкладенню грошей у купівлю землі і визискуванні селян, ніж у розвиток промисловості;

промисловий переворот розпочався пізно -у 30-40-х рр. ХІХ ст. і охопив лише виробництво шовку та бавовни;

в Італії швидко розвивалась промисловість у галузі виплавки металу та виробництва станків

Італійське королівство утворилося за рішенням Віденського конгресу у 1815 р. і включало до себе Північну і Південну італію, окрім Папської області;

на території Італії існували окремі незалежні держави - найбільшими державами були Королівство обох Сицілій, Папська область та Сардинське королівство (П'ємонт);

території північної Італії - Ломбардія та Венеція перейшли під владу Франції;

італійські держави потрапили під політичний вплив Австрії

Австрійська імперія за державним устроєм була конституцйною монархією, владу імператора обмежував виборний орган - рейхстаг;

Австрійська імперія за державним устроєм була абсолютною монархією з необмеженою владою імператора;

частина земль Австрії входила паралельно до складу Німецького союза;

"клаптиковою імперією" Австрію називали через багатонаціональний склад;

"клаптиковою імперією" Австрію називали через розташування її земель в різних кінцях Європи;

Австрія складалася з королівств, королем яких був австрійських імператор, та провінцій, куди імператор призначав вищих чиновників

селяни імперії були особисто вільними, але економічно залежними від панів, виконували деякі феодальні повинності;

селяни імперії активно переселялися в міста, де ставали найманими робітниками;

промисловий переворот розпочався у 30-40-х рр. в Чехії, Сілезії, Нижній Австрії, Ломбардо-Венеції;

аграрні провінції імперії біли ринками збуту промислових товарів та ринками сировини (с/г продукції);

найбільш розвиненими галузями промисловості були текстильна, металургійна та скловиробнича;

найбільш розвиненими галузями промисловості були нафтовидобувна та вугільновидобувна

поширення виробництва рису в Італії як панівної галузі с/г на середину ХІХ ст.;

період (кін. XVIII ст. - 1870 р.) розгортання національно-визвольного руху італійців за утворення єдиної Італійської країни;

боротьба італійців (кін. XVIII ст. - 1866 р.) за обмеження влади папи римського на території середньої Італії;

боротьба буржуазії за розширення асортименту промислових товарів на території Італії

німецький професор-економіст Фрідріх Ліст;

австрійський канцлер Клеменс Меттерніх;

засновник революційної орагнізації "Молода Італія" - Джузеппе Мадзіні;

угорський політик-реформатор Іштван Сечені