Зірки балету. (Королеви сцени)

1.Під час австралійського турне на публіку таке враження, що її ім'ям назвали дуже популярне тістечко, що стало національним символом Австралії.

2.Їй присвячений п'ятисерійний фільм режисера Еміля Лотяну, знятий в 1983 р.

3.На честь балерини названо астероїд

Народилась 31 січня (12 лютого) 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 23 січня 1931, Гаага — російська артистка балету, одна з найвидатніших балерин ХХ ст.

Після закінчення Ваганівського училища, у 1899 році була прийнята в трупу Маріїнського театру. Танцювала партії в класичних балетах «Лускунчик», «Горбоконик», «Раймонда», «Баядерка», «Жізель». У 1906 році стала провідною танцівницею трупи. Співпрацювала з А. Горським та Михайлом Фокіним

У 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнськім театрі вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хореографічну мініатюру «Лебідь» (пізніше Умираючий лебідь), що стала згодом одним із символів російського балету XX століття.

У 1910 році перейшла на так назване положення «гастролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастролювала в багатьох країнах світу.

Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся у 1913 році, а в Росії — в 1914 році, після чого вона влаштувалася в Англії і в Росію більше не поверталася. Назвіть видатну балерину?

Народилася в Санкт-Петербурзі. З 1888 року навчалася в Імператорській танцювальній школі. По її закінченні в 1897 була прийнята в кордебалет Маріїнського театру, через кілька років отримала статус солістки

Покинувши сцену в 1916 році, зайнялася викладанням, після революції — в Петроградському хореографічному училищі. Розробила власну педагогічну систему, засновану на ясності та осмисленості техніки, строгості постановки корпусу, позицій рук і ніг.Серед її учнів — Марина Семенова, Галина Уланова, Наталія Дудинська, Ольга Моїсєєва, Майя Плісецька, Алла Осипенко та багато інших видатних балерини 20 століття.

Книга «Основи класичного танцю», в якій вона детально викладає свої педагогічні погляди, була вперше видана в 1934, витримала кілька перевидань і перекладена на багато мов світу.

Ленінградському хореографічному училищу було присвоєно її ім'я (нині Академія російського балету). Назвіть видатного педагога?

1 .У 1954 році була удостоєна звання Дами Великого Хреста.

2. З 1981 по 1990 р вона була почесним ректором Даремського університету.

3. У 1979 році, до 60-річного ювілею балерини, вона, за згодою королеви Єлизавети II, була нагороджена титулом прима-балерина.

4. У 1996 році пошта Великої Британії випустила поштову марку з її зображенням.

5. Танцювала разом (більше ніж п'ятнадцяти років) з Рудольфом Нурєєвим в дуеті. Їх дует вважається одним з найбільш значущих в історії класичного танцю.

Назвіть її.

1.Єдина балерині, їй за життя були встановлені пам'ятники в Санкт-Петербурзі (1984, скульптор Михайло Анікушин) та Стокгольмі (1984, скульптор Олена Янсон-Манізер).

2.У Голландії виведений сорт тюльпанів названих на їю честь

3..Знамениті її ролі в «Жизелі»Адана, «Попелюшці» та «Ромео і Джульєтті» Прокоф'єва (дует з Костянтином Сергеєвим).

4.На честь балерини названо астероїд

5.Російська балерина, одна з найславетніших балерин за всю історію балету.

Назвіть її.

1.Спеціально для неї кубинський балетмейстер Альберто Алонсо поставив балет «Кармен-сюїта».

2.Народилась 20 листопада1925, Москва, РРФСР, СРСР — 2 травня2015, Мюнхен, ФРН) — видатна радянська артистка балету, солістка Большого театру в Москві, хореограф, письменник, актриса.

3.Найвидатніші партії: Одетта — Оділлія в «Лебединому озері», Аврора в «Сплячій красуні» (1961), Господиня мідної гори в «Кам'яній квітці» Прокоф'єва, Раймонда в однойменному балеті Олександра Глазунова. В 1959 їй присвоєно звання Народної артистки СРСР.

4.1958 року вийшла заміж за композитора Родіона Щедріна.

Назвіть її.

Катерина Сергіївна Максимова (рос.Екатерина Сергеевна Максимова; 1 лютого1939, Москва — 28 квітня2009, Москва) — російська радянська балерина і педагог, що багато років танцювала на сцені Большого театру.

Оберіть вірне зображення балерини

В історії балетного мистецтва залишилася, перш за все, неперевершеною Сильфідою.

Балет «Сильфіда» на музику композитора Ж. Шнейцгофера в постановці Філіппо Тальоні (прем'єра- березень 1832 року) ознаменував початок епохи балетного романтизму. Сучасники були вражені художньою досконалістю виконання головної партії, розкриттям поетичного змісту. Провідна тема романтизму — розлад мрії і дійсності — вперше була втілена на балетній сцені. Саме Сильфіда стала головною героїнею романтичного балету. Жіночий танець став домінувати над чоловічим. Балетмейстери епохи романтизму Філіппо Тальоні, Жан Караллі, Жюль Перро звели жіночий танець до рівня, недосяжного для чоловіків-танцівників по виразності і технічної майстерності. На перший план в романтичному балеті вийшов сольний жіночий танець.

Саме для неї в 1839 році була зроблена перша балетна пачка по малюнку художника Ежена Ламі. І тоді ж вона вперше продемонструвала танець на пуантах-пальцях ніг.