Безособові дієслова

смієт..ся,

розважаєт.. ся,

навчиш.. ся

вилупит...ся,

відчинит.. ся,

здаєт.. ся

хочет.. ся,

прикрасит.. ся,

тривожиш.. ся

стараєт.. ся,

посміхаєш..ся,

граєт.. ся

Вітер віє над степом зі сходу.

А від річки вже віє прохолодою.

Моє життя вже сутеніє.

Вітер із морозцем вже пропікає аж до кісток.

Ранкове сонце щедро заливає верхів'я беріз.

Теплим духом війнуло з полів.

Колись цю річку звали Борисфеном.

Щедрим урожаєм повниться земля.

Вранці добре працюється.

Дитя було добре і лагідне.

Дме сильний вітер.

Він не має зошита й ручки.

 Не дрімалося у партизанському загоні - думалося про наступний день

 Надворі дув західний колючий вітер.

Роздощилося, щоденно квасить і квасить.

 Під цим високим зоряним небом думається про все одразу.

ІІІ ос., одн., теп. час, недок. вид.

ІІІ ос., множ., теп. час, недок. вид.

ІІ ос., одн., теп. час, недок. вид.

ІІІ ос., множ., теп. час, док. вид.

3

6

5

4

дієприслівник і прислівник

дієприкметник, дієприслівник, особове дієслово, неозначена форма , безособова форма на -но,-то

дійсна, умовна, наказова

Бер...ш,

нес.. ш,

втям.. ш

Пиш..ш,

створ...ш,

народ...ш

тягн.. шся,

вийд.. ш,

зустрін.. шся

в'яж...ш,

ухвал.. ш,

притул...ш

У садку пахло свіжими яблуками.

Уже третій день дощить.

Теплом війнуло в розчинене вікно.

Дрімається. У лісі гуде, свище, блискає.

Я не хочу кави.

Грім струсонув землю

У садку пахла свіжоскошена трава

Гостро пахло дубовим молодняком.

Учора трохи повернуло на відлигу.

Мені зовсім не хочеться сперечатися з тобою.

Небо поволі червоніє.

ріж..., стан..., поліз...

кріпис..., беріт..., , облиш...

ідіт..., нагнис..., глядіт...

глян..., повір..., не мороч...